Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии 


Диференційний діагноз при ціанозі”.




2. Мета заняття: У процесі клінічного розбору хворих навчити студентів проводити діагностику та диференційну діагностику хронічного легеневого серця, особливостям перебігу, навчити оцінювати рентгенологічні та інструментальні методи дослідження та застосовувати алгоритм лікування хронічного легеневого серця.

3. Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь:

Задача 1:

Хворий І., 40 років, поступив у клініку у зв’язку зі скаргами на кашель з важковиділяючимся харкотинням, задишку при фізичному навантаженні, впрілість, температуру тіла до 37,2 градусів Хворіє біля 10 років після респіраторної інфекції, погіршення стану відмічає восени та весною.

При огляді: ціанотичний відтінок шкіри. Акроціаноз, помірні набряки на ногах. При пальпації грудної клітки виявляється її ригідність. Перкуторно над легенями тимпаніт. Аускультативно в легенях вислуховуються сухі хрипи з обох сторін, дихання послаблене з жорстким відтінком з подовженим видихом. ЧД 38 за 1 хв. Тони серця значно приглушені, акцент II тону над а.pulmonalis, ЧСС 108 за 1 хв., АТ 130/85 мм.рт.ст., пальпується збільшена печінка на 2 см, поверхня її рівна, щільна

Питання: 1. Які візуальні та фізікальні ознаки бронхіальної обструкції?

2. Ваш попередній діагноз?

3. Які ознаки хронічного легеневого серця?

4. Які необхідні методи дослідження для уточненя діагнозу?

Відповідь: 1. Задишка, кашель з харкотинням, яке важко відділяється, ознаки емфіземи легень.

1. ХОЗЛ, фаза загострення, важкий перебіг. Хронічне декомпенсоване легневе серце.СН 2А;

2. Задишка, дифузний ціаноз, тахікардія, акцент II тону над легеневою артерією, застійна печінка, набряки на ногах;

3. Загальний аналіз крові, аналіз сечі, харкотиння з визначенням чуттєвості мікрофлори до антибіотиків. Біохімічне дослідження крові (СРБ, білкові фракції, коагулограма, Nа, К сироватки крові), ЕКГ, рентгенографія ОГК, дослідження функції зовнішнього дихання, УЗД серця, реопульмонографія, дуплекс-сканування а. pulmonalis.

Задача 2.

Чоловік 64 років, скаржиться на задишку, котра підсилюється при фізичному навантаженні. Об’єктивно: температура – 36.5 градусів, ЧД -24 за 1 хв., пульс 90 за 1 хв., АТ – 125/80 мм. рт. ст. «Теплий» ціаноз, набухання шийних вен під час вдиху та видиху. Набряки на нижніх кінцівках. Над легенями – ослаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи. Тони серця послаблені. На верхівці та в V точці – систолічний шум. Печінка на 5 см. Асцит. На ЕКГ: Rv1-10 мм. Яка патологія найбільш імовірно могла призвести до розвитку захворювання?

А. Бронхіальна астма

В. Хронічний бронхіт

С. Ревматична аортальна недостатність.

Д. Рецидивуюча тромбоемболія легеневої артерії.

Е. Полікістоз нирок.                                                Відповідь В.

 

Задача 3.

Чоловік 57 років хворіє на ХОЗЛ впродовж 27 років. Останнім часом самопочуття погіршилося, посилилась задишка, з’явився біль тупого характеру в ділянці серця. При обстеженні хворого виявлено, що тиск в легеневій артерії складає 40/15 мм.рт.ст. Яке ускладнення є най- вірогіднішим?

А. Хронічне легеневе серце.

В. Рецидивуюча ТЕЛА

С. Бронхоектази

Д. Дифузний пневмосклероз

Е. Спонтанний пневмоторакс.                                Відповідь А.

 

Студент повинен знати:

1. Сучасну класифікацію хронічного легеневого серця.

2. Загальні принципи базисної та симптоматичної терапії хронічного легеневого серця.

  1. Медико-соціальна експертиза хронічного легеневого серця.

Студент повиннен вміт и:

Провести обстеження хворого на хронічне легеневе серце, оцінити важкість стану хворого

З урахуванням потреб диференційної діагностики скласти план обстеження хворого й оцінити результати додаткових методів дослідження.

Провести диференційний діагноз легенево-серцевої та дихальної недостатності.

Призначити індивідуальне лікування хворому.

Виписати рецепти на призначені медикаменти.

 

4. Питання, що підлягають вивченню:

Етіологія та патогенез хронічного легеневого серця.

Сучасна класифікація  хронічного легеневого серця.

Диференційний діагноз хронічного легеневого серця та хронічної серцевої недостатності.

Принципи лікування хронічного легеневого серця, особливості застосування етіопатогенетичної терапії, серцевих глікозидів, сечогінних засобів, антикоагулянтів та інш.

Література:

1. Амосова Е.Н., Коноплева Л.Ф. Хроническое легочное сердце: сущность понятия и гетерогенность патогенеза, морфофункциональное состояние сердца и сосудов, клинического течения различных форм // Укр. пульм. журн. — 2002. — № 1. — С. 29-33.

2. Бережницкий М.Н., Киселева А.Ф., Бигарь В.П. Хроническое легочное сердце. — К.: Здоров'я, 1991. — 152 с.

3. Гаврисюк В.К. Современные классификационные, диагностические и лечебные подходы // Мистецтво лікування. — 2004. — № 1. — С. 42-50.

 4. Дзюблик Я.А., Морозова Н.А., Яхница Т.В., Мор­ская Н.Д., Дяченко А.П. Особенности нарушений системы гемостаза у больных пожилого возраста, страдающих хроническими воспалительными заболеваниями легких // Укр. пульм. журн. — 2002. — № 4. — С. 58-61.

5. Нетяженко В.З. Лікування бронхіальної астми в практиці лікаря-інтерніста // Укр. пульм. журн. — 2000. — № 2, додаток. — С. 27-28.

6. Перцева Т.О., Конопкіна. Л.І., Мироненко О.В. Досвід застосування Спіриви (тіотропію броміду) у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Укр. пульм. журн. — 2005. — № 3. — С. 32-34.

7. Середюк В.Н. Оцінка діастолічної і систолічної функції міокарда правого шлуночка у хворих на хронічне легеневе серце в стадії декомпенсації // Архів клін. мед. — 2005. — № 1. — С. 58-62.

8. Середюк Н.М., Нейко Є.М., Вакалюк І.П. та ін. Госпітальна терапія / За ред. академіка України Є.М. Нейка — К.: Здоров'я, 2003. — С. 644-660.

9. Фещенко Ю.І. Хронічні обструктивні захворювання легень: проблемні питання // Нова медицина. — 2005. — № 1 (18). — С. 18-20.

10. Auger W. Pulmonary hypertension and cor pulmonale // Cur. Opin. in Pulmonary Medicine. — 1995. — Vol. 1. — P. 303-312.

5. Граф теми:

1. Тестування та опитування студентів - 30 хв.

2. Обстеження хворих з хронічним легеневим серцем  (2-3 хворх) - 120 хв.

3. Встановлення попереднього діагнозу з обговоренням плану диференційного діагнозу та лікування хронічного легеневого серця у конкретного хворого й складання плану додаткового обстеження - 20 хв.

4. Ознайомлення з результатами лабораторних та інструментальних досліджень та їх оцінка 20 хв.

5. Проведення диференційного діагнозу - 30 хв.

6. Формування заключного діагнозу - 10 хв.

7. Обговорення лікування хворого- 20 хв.

8. Виписування рецептів.

9. Ознайомлення з ренгенограмами, спірограмами, ЕКГ, ЕхоКГ хворих з хронічним легеневим серцем (робота в рентгенкабінеті та кабінеті функціональної діагностики) - 50 хв.

 

6. Порядок проведення практичного заняття:

1. Протягом 20 хв. студент доповідає про чергування в стаціонарі. Група бере участь в обговоренні діагнозу та лікування хворих, які надійшли у відділення.

90 хв. відводиться на курацію 3-4 хворих у відведених палатах під наглядом палатного лікаря.

2. Групами 2-3 студента збираються анамнез і проводитися фізікальне обстеження 4-6 хворих по темі заняття під наглядом викладача. Самостійно оцінюються дані лабораторного та інструментального обстеження, формулюються письмово діагноз і лікування в рецептах конкретному хворому.

3. Розбір проводитися в учбовій кімнаті за участю всієї групи з обговоренням всіх питань відносно конкретного хворого. При необхідності, або в разі особливо цікавого випадку (при наявності незвичайних, або симптомів , які рідко трапляються) всім студентам викладач демонструє хворого. Студенти також працюють у рентгенкабінеті та в кабінеті функціональної діагностики, де займаються з рентгенограмами хворих, а також .

 

7. Перелік конкретних знань та умінь, яких набуватиме студент під година вивчення т е ми:

Студент повинен знати:

  1. Сучасну класифікацію хронічного легеневого серця.

2. Загальні принципи базисної та симптоматичної терапії хронічного легеневого серця.

  1. Медико-соціальна експертиза хронічного легеневого серця.

Студент повиннен вміт и:

1.Провести обстеження хворого на хронічне легеневе серце, оцінити важкість стану хворого.

2.З урахуванням потреб диференційної діагностики скласти план обстеження хворого й оцінити результати додаткових методів дослідження.

3. Провести диференційний діагноз легенево-серцевої та дихальної недостатності.

4. Провести диференційний діагноз хронічного легеневого серця та хронічної серцевої недостатності.  

5. Призначити індивідуальне лікування хворому.

6. Виписати рецепти.

 

8. Тести для самоконтролю знань та у мінь:

1. Чоловік 39 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель з невеликою кількістю слизуватого харкотиння здебільшого вранці. Тривалий час хворіє на ХОЗЛ, гайморит, Палить, алкоголь вживає епізодично. Об’єктивно: температура 36,5 , ЧД 24 за 1 хв., пульс – 90 за 1 хв, АТ – 120/80 мм.рт.ст. При аускультації дихання жорстке, помірна кількість сухих свистячих хрипів. ОФВ1 – 68% від належного значення. Які профілактичні заходи по запобіганню виникнення хронічного легеневого серця доцільно провести в першу чергу?

А. Раціональне працевлаштування;

В. Відмова від вживання алкоголю;

С. Санація вогнищ хронічної інфекції;

Д. Відмова від паління;

Е. Переїзд в іншу кліматичну зону                                    Відповідь Д

 

2. Які захворювання в анамнезі найчастіше спостерігаються у хворих на хронічне легеневе серце?

А. Інфаркт міокарда.

В. Ревматизм.

С. Часто рецидивуючий бронхіт.

Д. Ожиріння.

Е. Цукровий діабет                                                            Відповідь С.

 

3. Упродовж 8 років хворого турбує кашель зранку з відходженням невеликої кількості харкотиння, задишка. Палить більше 10 років. При огляді: ціаноз, збільшення тривалості видиху, сухі хрипи. Яке дослідження найкраще дасть змогу поставити діагноз хронічного легеневого серця?

А. Загальний аналіз мокроти.

В. Спірографія.

С. ЕКГ.

Д. ЕхоКГ.

Е. Холтерівський моніторинг ЕКГ.                            Відповідь Д.

 

4. Які захворювання бронхо-легеневої системи призводять до виникнення хронічного легеневого серця?

А. ХОЗЛ;

В. Туберкульоз легень;

С. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт;

Д. Бронхоектатична хвороба;

Е. Бронхіальна астма

F. Все вищеперераховане                                             Відповідь F.

 

13. Базісне лікування загостреня хронічного легеневого серця включає:

А. Серцеві глікозиди, сечогінні засоби;

В. Бронолітики та мукорегулятори;

С. Адекватна протизапальна терапія;

Д. Антикоагулянтна на та антиагрегантна терапія;

Е. Інгібітори АПФ, нітрати                                      Відповідь С.

 

9. Завдання для самопідготовки з метою кращого засвоєння навчального матеріалу:

  1. Визначення терміну хронічного легневого серця;

2. Особливості патогенезу та перебігу хронічного легеневого серця;

 

3. Клінічна фармакологія антибіотиків, бронхолітиків, муколітиків та мукорегуляторів, антикоагулянтів, сечогінних, інгібіторів АПФ, серцевих глікозидів;

  1. Питання медико-соціальної експертизи хронічного легеневого серця.

 

 

Методичну розробку склала

доцент кафедри Сізова М.П.

 

Затверджено на засіданні кафедри

від „____”_______200  р., протокол №1

Затверджую





Рекомендуемые страницы:


Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 14; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2019 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.021 с.) Главная | Обратная связь