Діуретики рослинного походження

Сечогінні препарати рослинного походження мають м'яку діуре­тичну дію. Вони призначаються амбулаторно найчастіше дітям та людям похилого віку. Більш активні у вигляді сечогінних зборів. Перевагою рос­линних діуретиків є відсутність негативного їх впливу на електролітний ба­ланс в організмі, це дає змогу застосовувати рослинні препарати тривалий час без побічної дії.

Нефрофіт - рослинний збір з 12 лікарських рослин, володіє діуре­тичною, гіпоазотемічною, протизапальною, спазмолітичною та антибакте­ріальною дією, що дозволяє використовувати його з метою профілактики та оптимізації лікування запальних захворювань нирок і сечовивідних шляхів, сечокам'яної хвороби, цистита, набряків при патології серця та бронхоле-геневої системи.

-342-

Перелік препаратів_____

00

Таблиця
_____________________ Вплив сечогінних засобів на екскрецію води та електролітів__________________

І                   ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

І     До цієї групи відносять ліки, які знижують рівень холестерину та

■атерогенних ліпопротеїдів у крові, впливають на їх синтез у печінці і змен-
Ішують атеросклеротичне переродження судинної стінки.
і     Визнано, що гіперліпідемія - одна з основних причин, що призво-

Ідн'гь до розвитку атеросклерозу. Основні класи ліпідів - тригліцериди (ТГ), Іфосфоліпіди, холестерин у формі ліпопротеїдів (ЛП), які зв'язані з білками крові та не зв'язані з білками вільних жирних кислот.

Усі ЛП поділяют на 4 класи: хіломікрони (ХМ) - неатерогенні, ЛПДНЩ (ліпопроте'іди дуже низької щільності) - атерогенні, сприяють ¹ а і ероматозному процесу, ЛПНЩ (ліпопроте'іди низької щільності) - атеро-, генні, ЛПВЩ (ліпопроте'іди високої щільності) - неатерогенні. Чим біль-¹ ший вміст ліпідів у лшопротеїдах, тим менша їх щільність. При взаємодії з ліпопротеїдними рецепторами судин від атерогенних ліпопротеїдів відокремлюється холестерин, який осідає у внутрішній оболонці судин, що сприяє атерогенезу. Тоді як підвищення концентрації ЛПВЩ запобігає ате­росклерозу за рахунок вилучення холестерину зі стінок артерій.

Таким чином, з практичної точки зору основне завдання профілакти­ки і лікування атеросклерозу та його ускладнень зводиться до зниження вмісту в плазмі крові підвищених атерогенних ліпопротеїдів і підвищення антиатерогенних ЛПВЩ.

____________ Фармакомаркетинг__________________

Механізм дії

Гіполіпідемічні засоби повинні прямо чи опосередковано захищати судинну стінку від розвитку в ній атероматозного процесу.

Статини пригнічують синтез холестерину в печінці за рахунок інгібування ключового ферменту З-гідрокси-3-метилглутарил-оензим А-редуктази, який діє на початковій стадії синтезу холестерину. Компенсатор-

- 345 -

но підвищується число ЛП-рецепторів у печінці, що призводить до знижен­ня вмісту ЛПНЩ у крові.

Секвестранти жовчних кислот володіють сорбційними властиво­стями. Вони зв^чязують у тонкому кишечнику холестерин, тригліцериди, жовчні кислоти і, тим самим, зменшують попадання до організму екзоген­ного холестерину, що сприяє посиленому метаболізму ендогенного холес­терину. Крім того, секвестранти жовчних кислот зменшують реабсорбцію жовчних кислот, тим самим посилюють синтез нових жовчних кислот з ен­догенного холестерину.

Фібрати підвищують активність ліпопротеїнлшази, яка сприяє ката­болізму ЛДЦНЩ, та пригнічують синтез холестерину в печінці, порушують синтез жирних кислот, інгібують синтез і вивільнення з печінки ліпопротеї-дів дуже низької щільності, підвищують вміст холестерину в ЛПВЩ і фіб-ринолітичну активність крові, знижують агрегацію тромбоцитів.

Пробукол інгібує синтез ліпідів і зменшує всмоктування холестери­ну, який поступає разом з їжею, а також пригнічує його синтез на початко­вих стадіях, посилює виведення жовчних кислот.

Антиоксиданти прямої і непрямої дії інгібують неферментативне перекисне окиснення ліпідів клітинних мембран судинного ендотелію, знижують інгібування простациклін-синтетази - ферменту, який утворює простациклін-фактор, що перешкоджає агрегації тромбоцитів і атерогенезу.

Гіполіпідемічний ефект їх розвивається за рахунок зменшення синте­зу прискорення катаболізму холестерину. Антиоксиданти запобігають роз­витку основних чинників атеросклерозу: декструктивним змінам в еластич­них волокнах судин, процесам інфільтрації ліпідів, фіброзу. Вони виступа­ють як ліпотропні речовини (беруть участь у біосинтезі фосфоліпідів у пе­чінці й окисненні в ній жирних кислот)

Гепарин активує ліпопротеїнліпазу, сприяє пригніченню сорбції лі-попротеідів стінки артерій і взаємодії їх з глікозаміногліканами внутрішньої

-346-

оболонки стінки судин. Гепарин, тиклопідин гальмують активність тромбо-генних факторів зсідання крові (Рис. 33).

Ангіопротекторна дія антиагрегантів при атеросклерозі зумовлена гальмуванням одного з механізмів розвитку атероматозного процесу - ад­гезії та агрегації тромбоцитів на ушкодженій поверхні ендотелію.

Таблиця 31
___________ Фармакодинаміка гіполіпідемічних препаратів___________

Фармакодинаміка

Статини, секвестранти жовчних кислот, пробукол сприяють зменшенню рівня в крові загального холестерину, тригліцеридів і ЛПНЩ та ЛПДНЩ. Важливим в їх фармакологічній дії є те, що вони підвищують рівень ліпопротеїдів високої щільності, які є фактором, що перешкоджає розвитку атеросклерозу.

Фібрати знижують у плазмі крові вміст тригліцеридів, ЖГДНЩ, • меншою мірою знижують вміст холестерину у ЛПНЩ, значно підвищують вміст ЛПВЩ.

Крім впливу на ліпідний обмін фібрати нормалізують енергійний обмін тканин, знижують зсідання крові, зменшують агрегацію тромбоцитів, підвищують фібринолітичну активність крові.

Антиоксиданти перешкоджають деструкції еластичних волокон судин, зменшують відкладення ліпідів у судинній стінці, таким чином, вони гальмують розвиток і зростання атеросклеротичної бляшки.

Ангіопротектор пірикарбат зменшує набряк тканин та нормалізує проникність судин, покращує мікроциркуляцію, підвищує метаболічні про­цеси при їх атеросклеротичному ураженні, а також зменшує агрегацію тромбоцитів.

Гепарин посилює коронарний кровообіг, зменшує тромбоутворення, активує фібриноліз, володіє гіполіпідемічною дією. Тиклопідин має анти-коагулянтну та антиагрегантну дії.

Показання до застосування

та взаємозамінність (табл. 32) Атеросклероз (усі антиатеросклерозні засоби);

Гіперліпідемія (статини, фібрати, секвестранти жовчних кислот, про­букол). Статини є найбільш ефективною групою в лікуванні гіперліпідемій; Гіполіпідемічна терапія потрібна хворим з гіперліпопротещемією при концентрації холестерину в крові більше, ніж 250 мг%.

І                                                - 347 -

Таблиця 32
_______ Альтернатива вибору гіполіпідемічних засобів___________

Побічна дія

Шлунково-кишкові розлади: запор, іноді навпаки - діарея (холести-рамін, колестипол); нудота, болі у шлунку, діарея (фенофібрат, гемфіброзил, ципрофібрат, пробукол, глутамінова кислота, статини).

ЦНС: головний біль (пірикарбат, статини), запаморочення (пробу­кол).

Алергічні реакції: ліпоєва кислота, пірикарбат, токоферол, фібрати

Підвищення ризику утворення каменів у жовчному міхурі (холесте-рамін, колестипол, гемфіброзил, фенофібрат, ципрофібрат); зміни функції печінки з підвищенням вмісту трансамінази в сироватці крові (статини, фібрати).

М'язова слабкість: фібрати, статини.

Інфільтрати при внутрішньом'язових ін'єкціях, хворобливість: токо­ферол.

Серцеві аритмії: фібрати, пробукол.

Лейкопенія, тромбоцитопенія, анемії: фібрати.

Протипоказання

Фібрати і статини протипоказані при захворюваннях печінки, ни­рок, при вагітності, лактації та цукровому діабеті (фібрати). Не рекоменду­ється призначати ці препарати дітям; пробукол, тиклопідин - при вагітності і лактації.

Не треба призначати великі дози аскорбінової кислоти хворим зі збільшеним згортанням крові, тромбофлебітами та схильністю до тром­бозів, а також при цукровому діаоеті.

Фармакобезпека

Застосування гіполіпідемічних засобів, як правило, тривале (протя­гом декількох років).

Ловастатин, ліпанор і правастатин не рекомендується поєднувати з фібратами, циклоспорином, еритроміцином, ніацином, нікотиновою кислотою.

З холестираміном (враховуючи велику адсорбційну здатність) не потрібно вживати одночасно інші лікарські засоби. При тривалому прий­манні холестираміну можливе зниження рівня жиророзчинних вітамінів [А, D, Е, К] в організмі. Тому при тривалому використанні холестираміну потрібно одночасно призначати вітамінні препарати. При одночасному при­значенні всередину інших препаратів їх належить приймати за 1 годину до введення холестираміну або через 4 години після його введення, щоб за­побігти порушення їх абсорбції.

Колестипол не можна вживати одночасно з препаратами дигіталісу.

Гемфіброзил не можна з'єднувати з ловастатином через можливість виникнення важкої міопатії.

-348-

Фібрати (гемфіброзил, фенофібрат, ципрофібрат) перешкоджають тромбоутворенню завдяки активації фібринолізу. Фібрати сприяють роз­питку жовчокам'яної хвороби.

Фібрати підсилюють дію антикоагулянтів, тому дози антикоагу­лянтів за одночасного застосування з фібратами треба зменшувати. Фе­нофібрат також сприяє виведенню сечової кислоти.

Гепарин. Як протиатеросклеротичний засіб вводять раз на 2 тижні.

Статніш призначають усередину раз на добу ввечері (максималь­ний синтез холестерину).

Тиклопідин не треба використовувати одночасно з високими дозами гепарину.

Лікування антиоксидантами доцільно проводити курсами (2-3 місяці) у зимово-весняний період, коли значно зменшено надходження біоантиоксидантів з їжею.

До їди приймають метіонін, глутамінову кислоту, після їди - ліпоєву кислоту, під час їди - ловастатин, симвастатин, холестирамін, колестипол, х'юарову смолу, гемфіброзил, фенофібрат, пробукол, тиклопідин

Порівняльна характеристика препаратів

Статики, фібрати та секвестранти жовчних кислот

У 1987 р. з'явилося повідомлення про новітню групу гіполіпідемічних за­собів - інгібітори ферменту З-гідрокси-3-мєтилглутарил-коензим А редук-тази, який каталізує біосинтез холестерину. Першим препаратом цієї групи був ловастатин.

Ловастатин виділений з грибків (рифоміцетів), гіполіпідемічної активністі не має, але в організмі метаболізується з утворенням вільної бета-оксикислоти, яка є конкурентним інгібітором ферменту, каталізуючого біосинтез холестерину. Ловастатин може, таким чином, розглядатися як «проліки».

Симвастатин подібний до ловастатину.

Флувастатин не утворює активних метаболітів. Показання до за­стосування і можливі побічні явища такі ж, як для інших статинів, може ви­користовуватись для профілактики атеросклерозу.

Правастатин відрізняється від ловастатину та симвастатину тим, що діє цільною молекулою, без гідролізу.

Аторвастатин (ліпримар) у терапевтичній дозі знижує рівень тригліцеридів у крові більш ефективно, ніж інші статини. Ліпримар — найбільш ефективний препарат нового покоління з групи статинів для лікування пперліпідемій та атеросклерозу. Знижує рівень холестерину у хворих на резистентну до дії інших гіперліпідемічних засобів гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію. Володіє додатковими судинними ефектами (зменшення запалення, стабілізація та регресія атеросклеротичних бляшок (дослідження ASAP). Раннє та інтенсивне використання препарату знижує ризик повторних ішемічних нападів у хворих на нестабільну стенокардію чи інфаркт міокарда.

Холестирамін є аніонообмінною смолою, яка утворює комплекси з жовчними кислотами та холестерином, що не всмоктуються і виводяться з організму. Препарат застосовують у великих дозах (12-16 г на добу).

Колестипол за гіполіпідемічними властивостями та показаннями до застосування схожий з холестираміном, може призначатися дітям.

люарова смола зменшує всмоктування вуглеводів, жовчних кислот і холестерину у кишечнику. Застосовується при цукровому діабеті.

Гемфіброзил ефективно знижує рівень тригліцеридів і ЛПДНЩ у крові.

-349-

Фенофібрат за механізмом дії і показаннями до застосування схо­жий з іншими фіоратами, але активніший за інші.

Ципрофібрат є фібратом нового покоління. Ефективно знижує в крові рівень триглицеридів і холестерину. Діє більш тривало (Ті 2-48 год.)

Пробукол мало впливає на концентрацію в крові тригліцеридів. Пригнічує окиснення ЛПНЩ, ЖГДНЩ, але знижує концентрацію антиате-рогенних ЛПВЩ.

Клофібрат був першим препаратом з групи похідних фіброєвої ки­слоти (фібратш). Клофібрат менш ефективний, ніж нові препарати цієї гру­пи, частіше викликає побічні ефекти. Достатньо ефективний у пацієнтів з ІП типом гіперліпопротеїнемії.

Антиоксиданти Антиоксиданти прямої дії (токоферол, рутин, аскорбінова кислота) сприяють регенерації вільних радикалів у молекулі чи відновлюють ендогенні інгібітори вільнорадикального окиснення ліпідів. Препарати призначаються для лікування атеросклерозу протягом декількох місяців.

Метіонін сприяє синтезу фосфоліпідів у печінці і окисненню в ній жирних кислот.

Кислота ліпоєва знижує рівень холестерину та загальних ліпідів у сироватці крові, покращує функцію печінки.

Кислота глутамінова стимулює окисні процеси, білковий і вугле­водний обмін у тканині головного мозку.

Ангіопротектори Пірикарбат перешкоджає проникненню у внутрішню оболонку су­дин атерогенних ліпопротеїдів.

Гепарин перешкоджає випаданню фібрину на внутрішній оболонці судинної стінки, гальмує тромбогенні фактори зсідання крові.

Тиклопідин - новий препарат, який є «чистим» антиагрегантом, що перевершує за дією АСК. Застосовують тиклопідин при ішемічних захво­рюваннях кінцівок, пов'язаних з атеросклеротичними змінами судин.

Перелік препаратів

-350-

-351 -

АНТИБІОТИКИ

Величезним досягненням, яке вплинуло на глобальні еволюційні процеси, було відкриття і впровадження в медичну практику антибіотиків.

Антибіотики - це хіміотерапевтичні засоби, що утворюються мікро­організмами або отримані з інших природних джерел, а також їх похідні си­нтетичні продукти, які мають здатність вибірково пригнічувати в організмі хворого збудників захворювань.

До теперішнього часу інфекційні захворювання посідають одне з провідних місць у патології людини. Ситуація ускладнюється тим, що за останні 20 років з'явилось понад 30 нових інфекційних захворювань (хво­роба легіонерів, волосатоклітинний лейкоз, геморагічні лихоманки Марбур-га, Ебола, СШД та ін.). У зв'язку з цим із року в рік підвищується арсенал антибіотиків, які ефективно пригнічують збудників інфекційного процесу. За даними ВООЗ, антибіотики посідають перше місце в світі за широтою застосування серед інших лікарських препаратів. На сучасному етапі синте­зовано близько 6 тисяч оригінальних антибіотиків, але всього 2-3% цієї кількості використовуються в клініці.

Широке застосування антибіотиків у медицині вимагає від провізора та лікаря глибоких знань їх фармакодинаміки, спектра протимікробної дії, механізмів дії, що дозволить забезпечити ефективність і безпеку антибіоти-котерапії.

_____ ___ ______ Фармакомаркетинг

Антибіотики мають характерні особливості, що відрізняють їх від інших хіміотерапевтичних засобів.

По-перше, вони мають високу біологічну активність відносно чутли­вих до них мікроорганізмів, вони мають біологічний ефект у дуже низьких' концентраціях.

По-друге, їм властива висока вибіркова специфічність. Тобто, кож­ний антибіотик проявляє активність тільки відносно певних груп мікроор­ганізмів, не завдаючи шкоди іншим.

Розрізняють антибіотики широкого спектра дії і антибіотики вузько­го спектра дії, що діють на певні групи мікроорганізмів. Більшість сучасних антибіотиків, що застосовуються в медицині, мають відносно вузький спектр дії, тому обов'язковою умовою успішної антибіотикотерапії Є визна­чення чутливості мікроорганізму до антибіотиків.

Класифікація антибіотиків

ГГ-П----------------------------------------------------------------------- 1~ ^Г .--------------------------------------------------------------- 1. „ ~ *. ,------------- :--------------------- :------- 1

Класифікація антибіотиків за механізмом їх дії

Класифікація антибіотиків за спектром дії

1. Протибактеріальні антибіотики: А. Вузького спектра дії, активні переважно проти грампозитивних або грамнегативних мікроорганізмів:

12 2-юз                                                -353 -

а) природні пеніциліни; б) антистафілококові пеніциліни; в) цефалоспорини І покоління; г) бацитрацин; д) лінкоміцин; є) фузидин; є) макроліди; ж) гра­міцидин С; з) поліміксини, монобактами. Б. Антибіотики широкого спектра дії:

а) напівсинтетичні пеніциліни; б) карбапенеми; в) цефалоспорини П-IV по­колінь; г) тетрацикліни; д) левоміцетин; є) аміноглікозиди; є) фторхінолони. 2. Протигрибкові антибіотики (ністатин, леворин, амфотерицин В, гри-зеофульвін, трихоцетин).

Умови раціонального застосування антибіотиків

Призначати антибіотик необхідно з урахуванням виділеного збудники, його резистентності та антибіотикограми. Під резистентнісгіо мікроорганізмів до антибіотиків розуміють збереження їх здатності до розмноження в присутності таких концентрацій антибіотиків, які створю­ються при введенні їх терапевтичних доз.

Вибирати найбільш активний і найменш токсичний препарат.

Визначати оптимальну дозу антибіотика і режим його введення на ос­нові особливостей фармакокінетики препарату та процесу протікання за­хворювання.

Концентрація антибіотика повинна у 3-4 рази перевищувати МІК для виділеного збудника.

На основі анамнезу та проведення проби визначати наявність алергії у хворого до даного антибіотика.

Враховувати побічні реакції антибіотика, особливо при печінковій і/або нирковій недостатності.

Своєчасно починати лікування і витримувати тривалість курсу ан-тибіотикотерапії до закріплення терапевтичного ефекту.

Враховувати перехресну чутливість до антибіотиків;              ,>

Застосовувати комбінації антибіотиків з метою розширення епектра їх дії і посилення антибактеріального ефекту.

ПЕНІЦИЛІНИ

_______________ Фармакомаркетинг_______________

_____ Класифікація та препарати

-354-

<g> - стійкі до бета-лактамаз              ф - кислотостійкі

Механізм дії

Пеніциліни інгібують синтез компонентів клітинної стінки мікроорганізмів за рахунок незворотної інактивації ферменту транспептида-зи, що бере участь у побудові її з пептидогліканів. Порушення синтезу при­зводить до того, що бактерії неспроможні протистояти осмотичному градієнту між клітинами і зовнішнім середовищем. Внаслідок цього вони розбухають і руйнуються. Таким чином, пеніциліни проявляють свою бак­терицидну дію лише на мікроорганізмах, які розмножуються, оскільки саме в них відбувається побудова клітинних стінок.

Антистафілококові напівсинтетичні антибіотики групи пеніциліну стійкі до стафілококових р-лактамаз. Така їх стійкість зумовлена наявністю в їх молекулі ацильного бічного ланцюга, який захищає (3-лактамний зв'язок від р-лактамаз і таким чином попереджує доступ до нього ферменту. Ці пеніциліни не тільки стійкі до р-лактамаз стафілококів, деякі з них (оксацилін) її пригнічують, посилюючи ефект інших пеніцилінів (Рис. 2).

Фармакодинаміка

Особливістю фармакодинаміки пеніцилінів є сильна бактерицидна дія, а також низька токсичність, добре всмоктування, велика широта тера­певтичної дії, перехресна алергія між пеніцилінами і частково цефалоспо-ринами.

Природні пеніциліни діють на І* і Г коки (пеніциліназонегативні стафілококи, стрептококи, пневмококи, менінгококи, гонококи), Г^ палички (лістерії, коринебактерії дифтерії), анаероби (пептострептококи, клостридії), спірохети (борелії, бліда трепонема, лептоспіри), актиноміцети. До більшості з них швидко розвивається стійкість мікроорганізмів, оскільки вони продукують ферменти р-лактамази (пеніцилінази), які гідролізують Р-лактамне кільце антибіотиків, внаслідок чого антибіотики втрачають про­тимікробні властивості й розвиваються резистентні штами мікроорганізмів. Разом з цим препарати пеніциліну малотоксичні, не кумулюють.

Антистафілококові пеніциліни за спектром антимікробної дії близькі до природних, але поступаються їм за рівнем активності щодо більшості мікроорганізмів. На відміну від природних антистафілококові пеніциліни не руйнуються стафілококовими Р-лактамазами.

Напівсинтетичні пеніциліни, крім цих збудників, діють на кишко­ву та синьогнійну палички.

Амінопеніциліни мають широкий спектр дії. Крім вище перелічених мікроорганізмів ці пеніциліни діють також на представників Enterobacteri-асеае - ешерихії, шигели, сальмонели, мірабільного протея.

Перевагою цієї групи пеніцилінів перед природними є їх більш ви­ражена дія на лістерій та на гемофільну паличку. Препарат амоксицилін ви­являє активність до Helicobacter pylori.

Карбоксипеніциліни поступаються природним відносно грампози-тивних бактерій. Ця група пеніцилінів діє на багатьох представників

12*                                                       - 355 -

сімейства Enterobacteriaceae (за винятком клєбсієл, вульгарного протея), а також на синьогнійну паличку.

Уреїдопеніциліни більш активні, ніж карбоксипеніциліни, але по­ступаються своєю антибактеріальною дією на грампозитивні бактерії аміно-та природнім пеніцилінам.

Спектр дії пеніцилінів значно поширюється внаслідок комбінації їх з інгібіторами (3-лактамаз - клавулановою кислотою та тазобактамом. Комбіновані препарати пеніцилінів набувають активності до таких грамне-гативних мікроорганізмів, як клебсієла, вульгарний протей, бактероїди.

Показання до застосування та взаємозамінність

Ангіна - природні пеніциліни (крім біцшііну-5), антистафілококові, ампіциліну тригідрат, амоксициліну тригідрат (флемоксин солютаб, гра-мокс А, грамокс Д), комбіновані (крім хелікоцину).

Пневмонія, скарлатина, ревматизм, сифіліс, бешиха - природні, антистафілококові, амінопеніциліни (крім бакампіциліну), азлоцилін, піпе-рацилін, мезлоцилін, комбіновані (крім хелікоцину).

Едокардит - природні пеніциліни (крім біциліну), антистафілоко­кові, ампіциліну тригідрат, амоксициліну тригідрат (флемоксин солютаб, грамокс А, грамокс Д), комбіновані (крім хелікоцину).

Гонорея - бензилпеніциліну натрієва та калієва солі, уназин, амокси­циліну тригідрат (флемоксин солютаб, грамокс А, грамокс Д).

Сифіліс - бензилпеніциліну натрієва та калієва солі, фенокси-метилпеніцилін, бензатин бензилпеніцилін, ампіокс.

Бактеріальний менінгіт - бензилпеніциліну натрієва та калієва солі, ампіциліну тригідрат, карбеніцилін, амоксицилін (флемоксин солютаб, гра­мокс А, грамокс Д).

Синьогнійна інфекція - антисиньогнійні пеніциліни.

Кишкові інфекції - широкого спектра дії, комбіновані (крім хеліко­цину, ампіоксу).

Газова гангрена, дифтерія, сибірська виразка - бензилпеніциліну натрієва та калієва солі, ампіокс.

Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки - ампіциліну тригід­рат, амоксициліну тригідрат (флемоксин солютаб, грамокс А, грамокс Д), хелікоцин.

Гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин — природні пеніциліни, оксацилін, клоксацилін, ампіциліну тригідрат, амоксициліну тригідрат (флемоксин солютаб, грамокс А, грамокс Д), ампіокс, амоксиклав, вампі-локс.

Урологічні інфекції - ампіциліну тригідрат, амоксициліну тригідрат (флемоксин солютаб, грамокс А, грамоксД), уназин, амоксиклав, хелікоцин, тиментин.

Побічні ефекти

Побічними діями при застосуванні антибіотиків групи пеніциліну є алергійні реакції, дисбактеріоз (усі антибіотики-пеніциліни), диспепсія (ок­сацилін, ампіциліну тригідрат), нейротоксичність (карбеніцилін), кровотечі (карбеніцилін, тикарцилін), гіпернатріємія (карбоксипеніциліни), гіпокаліє-мія (карбеніцилін).

Нефротоксична дія бензилпеніциліну проявляється у вигляді нападів епілептичних судом (пеніцилінова епілепсія). Іноді такі напади закінчуються загибеллю хворого.

-356-

Протипоказання

Пеніциліни протипоказані хворим з підвищеною чутливістю до і існіциліну, особам, які хворі на бронхіальну астму, кропивницю, сінну ли­хоманку та інші алергійні захворювання.

Протипоказанням до ендолюмбального введення препаратів є епілепсія.

Не рекомендується вводити більше 20 000 000 ОД на добу особам у піці понад 60 років та вагітним.

Фармакобезпека

Бензилпеніцилін руйнується соляною кислотою шлункового соку, тому вводиться тільки парентерально: внутрішньом"язово, підшкірно, в особливих випадках - внутрішньоартеріально або ендолюмбально.

Пеніциліни несумісні з макролідами, адреналіном, альфа-глобуліном, глюкозою, калію йодидом, вітамінами С, Р, К, В_ь В^, антикоа­гулянтами, стрептоміцином, левоміцетином.

Розчини бензилпеніциліну натрієвої та калієвої солі, тиментину не змішують в одному шприці з іншими лікарськими засобами.

Піперацилін несумісний з гідрокарбонатом натрію та аміноглікози-дами.

Треба уникати одночасного призначення бактерицидних та бак­теріостатичних антибіотиків.

Амоксиклав, тиментин інактивують аміноглікозидні антибіотики.

Не можна змішувати в одному шприці карбеніцилін з аміноглікозидними антибіотиками (інактивація).

Перед їдою призначають флуклоксацилін, феноксиметил-пеніцилін, хелікоцин (з великою кількістю води). Хелікоцин може виклика­ти зміну кольору сечі до червоно-коричневого.

Порівняльна характеристика препаратів

Бензилпеніциліну натрієву сіль можна вводити в/м, в/в, в/а і в будь-які порожнини організму хворого. Вона менш токсична і при внутріш-ньом'язовому введенні викликає менше місцеве подразнення тканин, що є підставою для її застосування у педіатричній практиці.

Бензилпеніциліну калієва сіль не вводиться в/в через можливу ток­сичну дію на серце та ендолюмбально - через можливу нейротоксичну дію.

Біциліни - препарати пролонгованої дії. Вони створюють в організмі депо пеніциліну. Застосовуються для профілактики і лікування ревматизму та інфекційних ускладнень, для лікування сифілісу.

Феноксиметилпеніцилін слабо руйнується соляною кислотою шлунка. Вживається пероральнр.

Оксацилін подібний до метициліну, але активніший за нього. Може застосовуватися перорально і парентерально.

Ампіцилін, на відміну від пеніциліну, активний до грамнегативної флори: кишкової палички, шигел, сальмонел. Руйнується пенщиліназою. При інфекціях, викликаних мікроорганізмами, чутливими до пеніциліну, переваг перед ним не має. Ампіцилін призначають дітям після 12 років.

Карбеніцилін - антибіотик широкого спектра дії, активний до синьо-гнійної палички, протея.

-357-

Оксацилін, клоксацилін, флуклоксацилін - антистафілококові пеніциліни. На відміну від природних пеніцилінів, стійкі до дії (3-лактамаз, які продукують 90% штамів S. Aureus. На цей мікроорганізм діють сильніше від макролідів, аміноглікозидів, тетрациклінів. Стійкі у кислому середовищі (їда погіршує всмоктування). При інфекціях іншої етіології (не стафілококової) поступаються препаратам природного походження.

Амоксицилін (флемоксин солютаб, грамокс А, грамокс Д), пена-мецилін, на відміну від пеніциліну, активні до грамнегативної флори. До них чутлива кишкова паличка, шигели, сальмонели, протей, паличка інфлюенци. Препарати можуть успішно застосовуватися перорально і па­рентерально. Амоксицилін приймають незалежно від прийому їжи, його біодоступність 70-80%. Руйнуються (3-лактамазою.

Амоксицилін (грамокс А, грамокс Д) є препаратом І ряду для ліку­вання інфекцій дихальних шляхів. На відміну від ампіциліну не подразнює ШКТ. Ефективний засіб при лікуванні виразкової хвороби шлунка (проти Н. pylori).

Амоксицилін (флемоксин солютаб). Розчинна лікарська форма за­безпечує біодоступність 93%. Таке високе біозасвоєння призводить до зменшення загрози виникнення дисбактеріозу, диспепсичних розладів. Ки­слотостійкий, з ШКТ всмоктується швидко та практично повністю. Мало­токсичний.

Бакампіцилін є бактеріолітиком, наділений широким спектром дії. Кислотостійкий.

Азлоцилін може використовуватись у вигляді розчину для введення до порожнини при гнійних інфекціях.

Тикарцилін - антибіотик широкого спектра дії, близький до
ампіциліну. Активний до синьогнійної палички і деяких видів протея, що
відрізняє його від інших пеніцилінів.                      —--- ~

Уреїдо-піперазинові пеніциліни (піперацилін, азлоцилін) - ан­тибіотики широкого спектра дії, які пригнічують грампозитивні та грамне-гативні мікроорганізми, включаючи синьогнійну паличку. Препарати ма­лостійкі до Р-лактамази.

Комбіновані препарати з інгібіторами fi -лактамаз - клавулановою кислотою та сульбактамом. Клавуланова кислота і сульбактам мають дуже слабку протимікробну дію, але пригнічують активність (З-лактамаз багатьох мікроорганізмів: гемофільної палички, кишкової палички, стафілококів, го­нококів. Препарати, які містять клавуланову кислоту і сульбактам, призна­чені до парентерального застосування: аугментин, амоксиклав (амокси-циліну тригідрат + калію клавуланат), тиментин (тикарцилін + калію клаву-ланат), уназин (ампіцилін +сульбактам).

Хелікоцин є комбинацією амоксициліну тригідрату з мет-ронідазолом. Цей препарат призначають для профілактики та лікування хронічного гастриту і виразкової хвороби, які асоціюються з інфекціями, викликаними Helicobacter pylori. До 18 років не застосовується.

-358-

______ Перелік препаратів________

-359-

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: