Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Види небажаної (побічної) дії ліків.
Згідно з визначенням ВООЗ небажаною дією є «кожна реакція на лікарський засіб, що є шкідливою для організму і виникає внаслідок використання під час лікування, діагностики або профілактики захворювання». Побічні ефекти виникають у кожного 20-го хворого, а в стаціонарі — у кожного 3-го пацієнта. Загроза виникнення побічних ефектів дуже велика в групах ризику: — у дітей дошкільного віку, осіб літнього віку, вагітних; — у хворих з ураженням органів біотрансформації й екскреції; — у пацієнтів з обтяженим анамнезом; — в осіб, які тривалий час вживають ліки. Небажані дії можуть виникати при терапевтичній концентрації препарату в плазмі крові. Більшість з них (70–80% випадків) можна передбачити, знаючи фармакокінетику і фармакодинаміку препарату. Так, наприклад, кислота ацетилсаліцилова зумовлює ульцерогенну дію при застосуванні до їди, тому пацієнту слід призначати препарат після їди у подрібненому вигляді, запиваючи молоком. Є небажані дії, що неможливо передбачити (у 20–30 випадках): - алергійні реакції (можуть виникнути миттєво або після періоду сенсибілізації). Вони є дозонезалежними. Для виявлення гіперчутливості негайного типу проводять пробу in vitro. Для виявлення гіперчутливості уповільненого типу в скарифіковану шкіру втирають розчин препарату, наносячи зверху аерозоль полімеру для створення плівки. Якщо через 1—2 дні на місці нанесення утворюється папула — це ознака гіперчутливості; - ідіосинкразія — це гіперчутливість або непереносимість. Вона зумовлена спадковим дефектом ферментних систем або спадковими порушеннями обміну речовин; - лікарська залежність (пристрасть, бажання до повторних прийомів препаратів): психічна, при якій відміна препарату спричинює емоційний дискомфорт, і фізична, коли відміна препарату призводить до розвитку абстинентного синдрому (психічні і соматичні порушення).
Є також побічні ефекти, що виникають незалежно від концентрації ліків у плазмі крові. Це група біологічних вторинних побічних явищ. До них відносять дисбактеріоз — якісне і кількісне порушення мікрофлори кишок, тяжкими наслідками якого є: · суперінфекції; · гіповітаміноз; · пригнічення імунітету.
Особливе місце серед побічних ефектів посідає синдром відміни, який виникає внаслідок швидкої відміни препарату і спричинює загострення захворювання. Для запобігання цьому слід застосовувати лікарські засоби за схемою та проінформувати пацієнта. Під час застосування лікарських засобів можуть виникнути ятрогенні ускладнення. Медичній сестрі слід знати ознаки і симптоми ятрогенних захворювань і давати пацієнту певні настанови. Ознаками нефротоксичності є гематурія, олігурія, кристалурія, тому слід контролювати кількість виведеної сечі та результати лабораторних аналізів. Ознаками ототоксичності є шум у вухах, запаморочення, тому слід спитати пацієнта про наявність цих симптомів, спостерігати за проявами запаморочення; припинити давати пацієнтові призначені засоби та повідомити лікаря. Симптомами анемії є блідість, хронічна втомлюваність, диспное. Необхідно контролювати результати лабораторних аналізів крові. Ознаками гепатотоксичності є жовтяниця, загальна слабкість, біль у правому верхньому квадранті живота, темна сеча. Необхідно контролювати результати функціональних проб печінки.
8. Токсичні ефекти виникають внаслідок вживання препарату у високих дозах. Причинами інтоксикації можуть бути властивість препарату кумулювати (броміди), а також вузький діапазон терапевтичної дії (препарати наперстянки) внаслідок стану пацієнта (гіпокаліємія підсилює інтоксикацію дигоксину). У вагітних лікарські препарати в терапевтичних і токсичних концентраціях можуть виявляти таку дію: - ембріотоксичну — виникає в перші 3 тиж після запліднення, при цьому неімплантована бластоциста гине. До такого наслідку призводять гормони (естрогени, прогестагени), барбітурати, сульфаніламідні препарати, нікотин тощо; - тератогенну — виникає від початку 4-го — до кінця 10-го тижня вагітності. Спричинює аномалії розвитку внутрішніх органів і систем плода. Дуже небезпечні для плода талідомід, андрогени, гормональні протизаплідні засоби; менш небезпечними є протиепілептичні, нейролептики, транквілізатори, антибіотики, саліцилати, сечогінні засоби тощо. Різні лікарські речовини можуть зумовлювати вади розвитку. Все залежить від того, в які терміни вагітності ліки надійшли в організм жінки; - фетотоксичну — це результат реакції зрілого плода на вживання лікарських засобів вагітною. При цьому якість реакції плода майже не відрізняється від реакції дорослої людини і може бути причиною тяжкої патології або навіть загибелі плода та новонародженого.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-20; Просмотров: 277; Нарушение авторского права страницы