Поняття та форми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів

 

 

3.1.1 Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації (навчання) працівників проводяться з метою отримання кваліфікованих кадрів, пристосування до нових умов праці, удосконалення вмінь та навичок, виготовлення конкурентноздатної продукції.

Обов’язкова підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації (навчання) працівників (з охорони праці та ін.) проводиться згідно чинного законодавства та регулюється нормативно-правовими актами України.

 

3.1.2 Первинна професійна підготовка робітників – це навчання безпосередньо на виробництві осіб, які раніше не працювали з даною професією або рівень кваліфікації, вмінь та навичок яких визнано недостатнім. Первинна професійна підготовка забезпечує рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності.

Первинна підготовка робітників здійснюється із числа осіб, які прийняті на роботу з умовою проходження виробничого навчання.

Особи, які направляються на навчання, повинні бути попередньо ознайомлені з вимогами до роботи за професією, з умовами та оплатою праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку і охорони праці, санітарними нормами та правилами, виробничими інструкціями, можливістю подальшого підвищення кваліфікації і професійного зростання.

 

3.1.3 Термін підготовки кадрів за робітничими професіями визначається окремо в кожному випадку і не повинен перевищувати 6 місяців.

Виробниче навчання проводиться індивідуально на робочому місці.

У випадках, коли професія передбачає підвищену відповідальність чи небезпеку, призначається керівник первинної професійної підготовки, відповідальний за навчання. Керівником призначається досвідчений працівник, який визначається керівником структурного підрозділу та зазначається в Наказі про прийняття на роботу з умовою проходження попереднього навчання.

Інженер з охорони праці раз на 3 роки до 15 лютого або у випадках необхідності складає та подає на затвердження Генеральному директору перелік робітничих професій з підвищеною відповідальністю та небезпекою.  

У всіх інших випадках питання призначення керівника первинної професійної підготовки вирішується індивідуально керівником структурного підрозділу.

 

3.1.4 За результатами первинної професійної підготовки приймається рішення про можливість підвищення оплати праці робітника в межах, визначених штатним розписом . Рішення приймається постійнодіючою кваліфікаційною комісією.

В майбутньому кваліфікаційна комісія перевіряє роботу працівника, рівень його знань та навичок по мірі необхідності визначення підвищення його кваліфікації.

Підставами для такої перевірки можуть бути: підвищення кваліфікації працівника в результаті навчань; раціоналізаторські пропозиції, запропоновані працівником та ін.

Перевірка здійснюється за вмотивованою службової запискою керівника структурного підрозділу або заявою працівника, погодженою керівником структурного підрозділу.

 

3.1.5 Особи, які закінчили навчання за професіями, що пов'язані з обслуговуванням об'єктів підвищеної небезпеки, проходять до початку самостійної роботи попереднє спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.02.99 N 27.

 

3.1.6 Перепідготовка робітників – це навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією, навичками, вміннями.

Перепідготовка здійснюється:

- для розширення професійного профілю робітників;

- для навчання робітників, що вивільнюються у зв’язку з перепрофілюванням, реорганізацією підприємства, тощо;

- при потребі зміни професії у зв’язку з переведенням на нову роботу.

Форми та методи організації та проведення перепідготовки аналогічні тим, що застосовуються при підготовці.

 

3.1.7 Підвищення кваліфікації працівників проводиться за категоріями:

- працівники робітничих професій;

- керівники та інженерно-технічні працівники.

 

3.1.8 Підвищення кваліфікації робітників - це навчання робітників, що дає змогу розширювати і поглиблювати раніше здобуті знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва.

 

3.1.9 Підвищення кваліфікації робітників здійснюється за такими формами:

- виробничо-технічне навчання;

- навчання цільового призначення;

- інші форми підвищення кваліфікації робітників.

 

3.1.10 Виробничо-технічне навчання проводяться для підвищення кваліфікації, поглиблення та розширення знань, навичок та вмінь робітників за наявною у них професією до рівня, що відповідає вимогам виробництва. Успішне закінчення курсів є необхідною умовою для присвоєння робітникам вищого кваліфікаційного розряду (класу, категорії) та професійного зростання. Комплектування навчальних груп на виробничо-технічних курсах здійснюється переважно робітниками однієї професії одного або близьких рівнів кваліфікації.

 

3.1.11 Навчання цільового призначення проводяться для вивчення робітниками нового обладнання, виробів, товарів, матеріалів, сучасних технологічних процесів, засобів механізації й автоматизації, що використовуються на виробництві, правил і вимог їх безпечної експлуатації, технічної документації, ефективних методів організації праці, питань економіки, законодавчих та нормативно-правових актів тощо. Комплектування навчальних груп робітниками здійснюється відповідно до тематичної направленості курсів.

 

3.1.12 Підвищення кваліфікації керівників та інженерно-технічних працівників здійснюється з метою удосконалення знань, вмінь та навичок за наявною спеціальністю, оволодіння ними новими функціональними обов'язками і особливостями трудової діяльності в умовах ринкових відносин, освоєння основ менеджменту, маркетингу, удосконалення навичок управління сучасним виробництвом, раціональної та ефективної організації праці тощо.

 

3.1.13 Підвищення кваліфікації керівників та інженерно-технічних працівників здійснюється за такими формами:

- самоосвіта;

- короткотермінове підвищення кваліфікації;

- інші форми підвищення кваліфікації.

 

3.1.14 Короткотермінове підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців здійснюється з метою поглибленого вивчення ними певного напряму діяльності, зокрема в разі модернізації, перепрофілювання чи структурної перебудови підприємства, значних змін у нормативно-правовій базі, що регулює його діяльність, з питань економіки, ділового мовлення тощо.

 

3.1.15 Тривалість короткотермінового навчання установлюється не більше 96 год. Керівники та інженерно-технічні працівники проходять короткотермінове підвищення кваліфікації у залежності від виробничої потреби.

 

3.1.16 Формами короткострокового підвищення кваліфікації є семінари, семінари-практикуми, семінари-наради, тренінги, "круглі столи" тощо.

 

 

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: