Диспансерне спостереження

Диспансерному нагляду підлягають хворі з три­валою печією (більше 10 років), ерозивними форма­ми ГЕРБ, стравоходом Баррета. У випадках страво­ходу Баррета тактика лікування визначається ступе­нем дисплазії епітелію. При дисплазії низького сту­пеня слід призначати ІПП в подвійній дозі не мен­ше, ніж на 3 міс. з послідуючим зниженням їх дози до стандартної. Ендоскопічний контроль з повтор­ними біопсіями слід проводити кожен рік. Для па­цієнтів з виявленою дисплазією високого ступеня, повинно бути виконано ще одне ендоскопічне дос­лідження з множинною біопсією (особливо із змі­нених ділянок СО, виявлених при хромоендоскопії) для пошуку інвазивного раку. Якщо в результаті цих досліджень виявлена розповсюджена дисплазія високого ступеня, рекомендується ендоскопічне ліку­вання (ендоскопічна резекція СО) або навіть хірургічне втручання — езофагоектомія.

Матеріали для самоконтролю:

ТЕСТИ:

1. Поняття „ гастроезофагеальна рефлексна хвороба” включає в себе наступні стани, крім:

 а) недостатність кардії ;

б) гастро – езофагеальний рефлюкс;

в) ахалазія кардії;

г) хронічний езофагіт.

1. Не є діагностичним критерієм гастро-езофагеального рефлюксу:

 а) зниження тиску в ділянці нижнього стравохідного сфінктера;

б) закид барію з шлунка в стравохід при рентгенологічному    дослідженні;

в) грижа стравохідного отвору діафрагми;

г) дифузний спазм дистального відділу стравоходу ендоскопічно, рентгенологічно.

1. Клінічний симптом, не властиві ахалазії кардії:

 а) дисфагія;

б) печія;

в) регургітація;

 г) загрудинний біль.

1. Основними клінічними симптомами рефлюкс – езофагіту є наступні, окрім:

а) загрудинний біль;

б) підвищена спрага;

в) відригання їжею, кислим чи повітрям;

г) печія.

1. Препарат, який не є прокінетиком:

 а) церукал;

б) бускопан;

 в) мотиліум;

г) цизапрід.

1. При хронічному езофагіті не призначаються:

а) прокінетики і блокатори Н 2 – гістамінорецепторів;

б) прокінетики та інгібітори протонової помпи;

в) прокінетики і антациди;

г) прокінетики і холінолітики.

 

Задача1.

Чоловік 40 років скаржиться на гострий нападоподібний біль за грудиною, який посилюється при швидкій ході, нахилах тіла, печія. При проведенні ФЕГДС змін не виявлено.

1. Ваш попередній діагноз;

2. Призначте обстеження та лікування

Задача 2

 Чоловік 20 років скаржиться на пекучий стискаючий біль в епігастрііі, печію, відригування кислим.Об’єктивно: стан задовільний. При пальпації болісність в епігастральній ділянці. ФГДС з морфологією біоптатів патології з боку слизової облолонки не виявила.Призначення якого препарату буде найбільш ефективно?

A. Омепрозолу

B. Альмагелю

C. Де-нолу

D. Гастроцепіну

E. Метоклопраміду

Задача 3

 У 20-річного службовця з’явились голодні болі в епігастральній ділянці, що супроводжувались печією. Прийом їжі знімає болі, але через півтори години вони знову відновлюються. Часто приймає соду, яка полегшує стан на короткий період часу. Який з перелічених методів найбільш інформативний для діагностики?

A. Аналіз калу на приховану кров

B. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

C. Зондове дослідження шлункового соку

D. Ph-метрія шлунку

E. Фіброгастродуоденоскопія

Задача 4

 Больного 46 лет в последние 2 года беспокоят боль за грудиной, усиливающаяся во время еды, чувство затруднения при прохождении твердой пищи по пищеводу, периодические срыгивания непереваренной пищи, потерю массы тела. При рентгеноскопии пищевода – S-образное искривление и расширение пищевода, рельеф слизистой гладкий без признаков перистальтики, в области кардии резкое сужение пищевода. Какой диагноз наиболее вероятен?

A. Рак пищевода.

B. Эзофагоспазм.

C. Грыжа пищеводного отверстия диафрагмы.

D. Дивертикулез пищевода.

E. Склеродермия

Задача 5

У хворого скарги на печію, що посилюється при нахилі тулуба, біль за грудиною при ковтанні. При рентгенологічному обстеженні виявлена грижа стравохідного отвору діафрагми. Які зміни будуть найбільш ймовірно виявлені під час гастроскопії?

A. Хронічний гастрит

B. Рефлюкс - езофагіт

C. Виразкова хвороба шлунку

D. Гострий ерозивний гастрит

E. Виразкова хвороба 12-палої кишки

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

Основна.

1. М.А. Дудченко. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб. За ред. проф. Воробйова Є.О. Полтава 1997.

2. Внутрішні хвороби. Диференціальний діагноз і лікування хворих / Є.О.Воробйов, В.М.Ждан, Г.В.Волченко, Є.М.Кітура та інш/ За редакцією Є.О.Воробйов, М.А.Дудченка, В.М.Ждана. – Полтава: Дивосвіт, 2004. – 368 с.

1. В.Г. Передерій, С.М. Ткач. Клинические лекции по внутренним болезням, т. 2, Киев-1999
2. Хворостінка В.М. та інш. Факультетська терапія: Підручник. – Х.: Факт, 2000. – 888 с.: іл..
3. Госпітальна терапія /Середюк Н.М., Нейко Є.М., Ва калюк І.П. та інш; за ред.. Є.М. Нейка. – К.: Здоров’я, 2003. – 1176 с.
4. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / За ред.. д-ра. Мед.наук, проф.. Ю.М.Мостового. – 10-е вид., доп. І перероб. – Вінниця: ДП «ДКФ», 2008. – 528 с.

Додаткова:

1. Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения /под ред. Проф. О.Я.Бабака, Н.В.Харченко // «Справочник врача Гастроентеролог». – 2-ое изд., перераб. и дополнен. – К.: ТОВ «Доктор-Медиа», 2007. – 308 с. – (Серия «Бібліотека «Здоров’я України»)

2. Григорьев П.Я., Яковенко А.В. Клиническая гастроэнтерология: Учебник для студентов медицинских вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицинское информационное агенство, 2004. – 768 с.

3. В.Г. Передерий, С.М.Ткач, Ю.Г.Кузенко, С.В.Скопченко. Кислотозависимые заболевания. Современные подходы к диагностике, лечению и ведению больых з ГЭРБ, пептическими язвами, НПВП-гастропатиями, функциональной диспепсией и другими гиперсекреторными состояниями. – Киев, 2008. – 425 с.

⇐ Предыдущая123456

Поделиться: