Громадська думка та закономірності її формування як масово-комунікаційного явища.

Громадська думка належить до числа найпоширеніших соціально-психологічних масових явищ у великих соціальних групах. Вона може формуватися як стихійно, так і цілеспрямовано, а її деформація призводить до хибних стереотипів, оцінок і поведінки, виникнення негативних традицій, спотворення моральних цінностей тощо.

Громадська думка може піддаватися впливам і маніпуляції. Саме тому вона не завжди адекватно відтворює об’єктивну ситуацію у сфері соціального розвитку, політики, економіки. А тому велика відповідальність лягає на масово-пропагандистські, інформаційні джерела стосовно підвищення рівня компетентності громадської думки.

Загалом дослідження сутності громадської думки, особливостей її формування є важливим ключем до розуміння стану

суспільства і процесів, що в ньому відбуваються Загальновизнано, що громадська думка формується у зв’язку з певними подіями, явищами суспільного життя. Це – публічно висловлене й поширене судження, яке містить оцінку і ставлення (приховане чи явне) до якоїсь події, окремих осіб, діяльності різних груп, організацій, що становлять певний інтерес для суспільства .Громадська думка є виразником масової свідомості. У будь-якому суспільстві ідеї, інтереси, переконання, соціальні уявлення різних великих груп існують не ізольовано одне від одного, а утворюють своєрідний сплав, що визначається як масова свідомість суспільства .

Ефективність формування громадської думки багато в чому визначається діяльністю засобів масової комунікації у виробленні соціальних установок.

Громадська думка формується в процесі руху інформації в суспільстві, відображає людське буття, суспільну практику людей і виступає як регулятор діяльності. Будучи станом суспільної свідомості, громадська думка є ніби посередницею між свідомістю і практичною діяльністю людей. Отже, виражаючи і формуючи громадську думку, засоби масової інформації, з одного боку, акумулюють досвід і волю мільйонів, а з другого — впливають не тільки на свідомість, а й на вчинки, групові дії людей.

Таким чином, виражаючи і формуючи громадську думку, засоби масової інформації, з одного боку, акумулюють досвід і волю        мільйонів, а з другого впливають не тільки на свідомість, а й на вчинки, групові дії людей.

Специфіка аудиторії конкретних засобів масової комунікації

Виникли три підсистеми журналістики: друк, радіо і телебачення, кожна з яких складається з величезної чісла каналов- окремих газет, журналів, альманахів, книжкової продукції, програм радіо і телебачення, здатних поширюватися як по всьому світу, так і в невеликих регіонах (областях, районах, округах).

Друк

Основний робочий матеріал преси - це слово і зображення, залишені на папері або іншому «твердому» носії інформації. Газета, журнал, альманах, книга зберігаються роками без видимого руйнування. Вони в будь-який момент можуть бути затребувані споживачем. Їх легко аналізувати комплектно, порівнювати, багаторазово перечитувати, повертатися до однієї і тієї ж важливої думки. У періодичних виданнях висока вимогливість до стилю і точності слововживання. Як показує практика, «сукупний читач» звертає увагу на будь-яку помилку, навіть якщо вона допущена у вихідних даних.

Звичайно, у кожного з друкованих видань є свої особливості.

 Тому й аудиторія друкованих видань вибирає ту чи іншу газету за своїм смаком, потребам, інтересам. Якщо для однієї категорії людей важлива оперативна, швидка інформація-вони читають щоденні або щотижневі видання. Якщо ж немає необхідності в поспіху-перевагу подає на щомісячники.

Інформація в пресі фіксується на паперовому аркуші та сприймається читачем «без посередників», сприяє прояву ряду важливих властивостей взаємин преси та аудиторії.

По-перше, є можливість швидкого, оглядового ознайомлення з усім репертуаром повідомлень, включених в номер або книгу, що в свою чергу дає можливість отримати первинну, цілісну орієнтацію в усьому обсязі та розмаїтті інформації.

По-друге, можна користуватися можливостями «відкладеного читання».

Друковані видання вкрай легко мати при собі, звертатися до них у зручний час, не заважаючи оточуючим. Хоч преса кілька і програє радіо і телебаченню в безперервності передачі інформації, вона як і раніше є актуальною і необхідною в повсякденному житті.

Радіомовлення.

З моменту винаходу радіо цей вид зв'язку і засіб масової інформації безперервно розвивається і вдосконалюється.

Супутникові ретранслятори дозволяють вести ефірні передачі з будь-якого місця планети незалежно від наявності або відсутності великих передавальних центрів. Нові технічні засоби дають можливість пересилати величезні обсяги інформації за лічені секунди. Необхідність використовувати крім усного слова шуми, музику та інші звукові ефекти сполучена з неможливістю показати який-небудь об'єкт. Якщо в газеті є ілюстрації, то на радіо тільки звук може дати уявлення про ту чи іншу подію, предмет або людину.

І ще одне: газета або журнал навіть давніх випусків легко доступні читачам, в той час як радіопередача після виходу в ефір перестає існувати.

Отже, специфіка радіо полягає насамперед у гігантської і різноманітною за складом аудиторії слухачів і ще в тому, що передача сприймається тільки на слух

Аудиторія радіо, так само як і скрізь, ділиться на вікові категорії, розходиться по інтересах. Серед розмаїття радіо-передач, кожен вибирає свою сітку мовлення.

Тут важлива сувора, чітко розрахована на аудиторію програмна політика, при гарній реалізації якої «накладення» необхідних для однієї і іншої аудиторії передач буде мінімальним

Телебачення

У робочий матеріал тележурналіста входять усне і письмове слово, зображення, шуми, музика. Все це зумовлює і особливості телевізійних жанрів. Телебачення дозволяє аудиторії власні очі спостерігати подія, доповнити зображення звуками (музикою, шумами, дикторським текстом тощо), прочитати текст (спеціально виведений на екран або демонстрований у вигляді документа), почути живий голос героя і реальне звуковий супровід події.

Телебачення володіє значно більшою ефективністю впливу, ніж друк і радіо. І, потрібно зазначити, серед населення телебачення користується більшою популярністю. Проте з недавніх часів Інтернет став потихеньку підніматися над телевізійної індустрією. У зв'язку зі своїм широким і різноманітним спектром телеканалів, кожна людина вибирає собі свій «до смаку». Жанрове і тематичне поділ каналів-дозволяє утримати рейтинг і залучити аудиторію. Крім того, сітки мовлення телеканалів намагаються підлаштувати під особистісні якості більшості мас, невипадково новинний блок, наприклад, пускають до вечора, розраховуючи на більшу кількість людей біля телеекранів.

Так, друк, радіо і телебачення є своєрідний «тріумвірат» засобів масової інформації, кожне з яких має ряд особливостей, що виявляються в характері і способах донесення інформації до аудиторії. Тепер, до цих «тріумвірам» останнім часом приєднується і активно розвивається четвертий тип каналів інформації-всесвітня комп'ютерна мережа «Інтернет».

Це електронні версії і дайджести газет, мережеві газети, журнали, радіо-і теле-«сетевещаніе», сайти різних журналістів.

Поява всесвітньої мережі Інтернет внесла якісно новий елемент у всю світову екранну цивілізацію. Перш за все, ділові новини з газет, радіо і телебачення перекочували в комп'ютерні мережі. Потім Інтернет став використовуватися і як пошта, і як універсальна рекламна система. З'явилися сервери, де можна подивитися будь-який новий фільм або ознайомитися з вмістом свіжих випусків газет і журналів. І, нарешті, ця мережа стала основою для створення так званої мережевої економіки.

Різко зростає можливість отримання в мережі недостовірної інформації або взагалі відвертої дезінформації. Ось чому повторна перевірка фактів, цифр, імен та інших даних тут обов'язкове. Не дивлячись на все це, завдяки масовій комп'ютеризації та загального доступу в мережу, більшість людей щодня прочитують сотні веб-сторінок. Інтернет користується величезною популярністю через величезної бази інформації, яку він містить, так, будь-яка людина в зручний йому час може знайти і отримати доступ до будь-якого цікавого для його питання. Крім іншого Інтернет породив такий феномен, як «блогосфера» - можливість приватної особи вести свій власний блог, самореалізовуватися, творити.

Загальнодоступність Інтернет-ЗМІ розширює його аудиторію до найбільших розмірів, мабуть, найбільш величезних на сьогоднішній день.

Але тут є свої труднощі. Для того, щоб друк, радіо, телебачення як велика сукупність різноманітних засобів масової інформації могли нормально функціонувати, виникла велика інфраструктура - система життєзабезпечення діяльності журналістики.

Найважливішими частинами інфраструктури є інформаційні агентства та служби обміну інформацією.

Інформаційні агенції та служби-це система телеграфних агентств, агентств друку та аудіовізуальної інформації, прес-бюро, прес-центрів, служб у зв'язку з громадськість, рекламних служб. Ці організації ведуть різноманітну діяльність по збору і обробки інформації, її поширенню і постачання нею органів ЗМІ, налагодженню контактів з журналістами і тд.

Тому, можна зробити висновок, що будь-який ЗМІ, посилаючись у своїх працях на достовірні і вселяють довіру джерела-набагато виграють і заслуговують повагу серед аудиторії.

 

 

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: