Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ



ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

програма навчальної дисципліни (курс за вибором) для студентів 6 курсу медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації

 

Спеціальності : 7.110101 „Лікувальна справа”

7.110104 „Педіатрія”

7.110105 „Медико-профілактична справа”

Київ – 2010

 

Програма складена зав. кафедри загальної практики (сімейної медицини) НМУ ім. О.О.Богомольця д.м.н.професор Гиріна О.М.; зав. кафедри поліклінічної справи та сімейної медицини Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського д.м.н. професор Гощинський В.Б.; зав. кафедри загальної практики – сімейної медицини Харківського державного медичного університету д.м.н. професор Пасієшвілі Л.М.; зав.кафедри сімейної медицини Одеського державного медичного університету д.м.н. професор Попік Г.С.; зав. кафедри поліклінічної справи та сімейної медицини Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького д.м.н. професор Скляров Є.Я.; зав. кафедри поліклінічної терапії та сімейної медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова д.м.н. професор Чернобровий В.М.

 

Рецензенти:

Л.І.Остапюк Начальник навчально-методичного відділу, доцент кафедри анатомії людини

Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, к.м.н., член робочої групи МОЗ України по запровадженню положень Болонської декларації у навчальний процес у ВМ(Ф)НЗ (накази МОЗ України від 17.06.2004 р. №309 та від 04.12.2008 р. №721).

 

Г.І.Лисенко Професор, д.м.н. завідувач кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

 

А.С.Свінцицький Професор, д.м.н. завідувач кафедри внутрішніх хвороб №2, Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

 

Програма обговорена та ухвалена на нараді завідувачів опорних кафедр загальної практики – сімейної медицини Вищих медичних навчальних закладів МОЗ України 16-17.03.2010 та 19.04.2010рр.

(м. Київ, НМУ ім. О.О.Богомольця)

Пояснювальна записка

Програма з дисципліни „ Організаційні основи сімейної медицини” для вищих медичних навчальних закладів освіти України ІІІ – І V рівнів акредитації складена для спеціальностей „Лікувальна справа” 7.110101, „Педіатрія” 7.110104, „Медико-профілактична справа” 7.110105 напрямок підготовки 1101 „Медицина”. Вивчення навчальної дисципліни „Організаційні основи сімейної медицини” здійснюється на 6 курсі навчання, коли проводиться профілізація, відповідно до напряму підготовки.

В умовах адаптації галузі охорони здоров ’ я України до нових економічних відносин ПМСД відведена провідна роль у медичному забезпеченні населення.

Назріла необхідність здійснення реструктуризації галузі на основі науково-обгрунтованих потреб міського та сільського населення у різних видах медичної допомоги та пріоритетного розвитку такої допомоги на засадах сімейної медицини. 80% усіх хворих починають і закінчують лікування у ПМСД і лише 20 % підлягають госпіталізації.

Сімейну лікувальну практику необхідно розглядати як таку, яка забезпечує тривалу опіку за здоров’ям громадянина та всіх членів його сім’ї, незалежно від характеру хвороби, стану органів і систем організму у всі періоди життя людини.

Вивчивши світовий досвід і усвідомлюючи відповідальність за суттєві проблеми в системі охорони здоров ’ я та на основі затвердженої 30 січня 2010 року Верховною Радою України Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2012 року, МОЗ України пропонує основні зусилля спрямувати на розвиток первинної медичної допомоги на засадах загальної практики – сімейної медицини, яка є одним із головних пріоритетів розбудови національних систем охорони здоров’я, особливо в умовах дефіциту фінансових ресурсів.

 

 

Програма складена на підставі таких нормативних документів:

1. Постанова Кабінету Міністрів України № 989 від 20.06.2000 „Про комплексні заходи впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров ’ я”.

2. Наказ МОЗ України № 214 від 11.09.2000 „Про комплексні заходи впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров ’ я”.

3. Закон України про вищу освіту від 17.01.2002

4. Наказ МОЗ України №35 від 24.02.2002 „Про затвердження положення про особливості ступеневої освіти медичного спрямування, та освітньо-кваліфікаційну характеристику лікаря-спеціаліста за освітою „лікувальна справа”.

5. Освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) та освітньо-професійниі програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України №239 від 16.04.2003 „Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 – Медицина”.

 

6. Експериментальний навчальний план, розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи ( ECTS ) і затверджений Наказом МОЗ України від 31.01.2005 №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” кваліфікації „Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ – І V рівнів акредитації України за спеціальностями „Лікувальна справа”, „Педіатрія”, „Медико-профілактична справа”.

 

7. Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03. 2004 р за № 152 „Про затвердження рекомендацій щодо розроблення начальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 „Про внесеня змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”.

 

8. Інструкція про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу ( Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

 

9. Наказ МОЗ України від 23.07.2007р. №414 „Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 31.01.2005 р. №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” кваліфікації „Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ – І V рівнів акредитації України за спеціальностями „Лікувальна справа”, „Педіатрія”, „Медико-профілактична справа”.

10. Додаток від 11.11.2008 № 08.01-22/2222.

 

Термін навчання за спеціальностями „Лікувальна справа” 7.110101, „Педіатрія” 7.110104, „Медико-профілактична справа” 7.110105” – 6 років. Кінцеві цілі з дисципліни для всіх навчальних спеціальностей однакові, тому складена єдина програма з організаційних основ сімейної медицини. Згідно з навчальним планом навчання здійснюється на 6 році навчання.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.

Організаційні основи сімейної медицини” як навчальна дисципліна:

а) грунтується на вивченні студентами навчальних дисциплін: внутрішньої медицини, інфекційних захворювань, епідеміології, педіатрії, ендокринології, неврології, онкології, хірургії, офтальмології, отоларингології, дерматології, клінічних імунології та фармакології, реаніматології, соціальної медицини та охорони здоров’я, гігієни та екології, біостатистики, інформатики, етики та деонтології та інших морфологічних дисциплін і інтегрується з ними;

б) забезпечує вивчення правових і організаційних засад ПМСД;

в) сприяє формуванню профілактичного напрямку діяльності майбутніх лікарів з урахуванням можливого впливу на стан здоров ’ я населення чинників різного походження;

г) конкретизує методи впровадження формування здорового способу життя в родині;

д) сприяє навчанню сімейного лікаря основ ведення всіх членів сім’ї протягом їхнього життя.

Особлива увага у викладені дисципліни приділяється питанням: визначення здоров’я всієї родини, ранньої діагностики, лікування та профілактики хворих на догоспітальному етапі, що сприяє підвищенню якості підготовки лікаря для амбулаторного підрозділу охорони здоров’я.

 

МОДУЛЬ 1

ОПИС НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ З ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ 1

„ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ”

Структура

навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навча нн я

Вид контролю

Всього

годин/

креди – тів)

Аудиторних

СРС

Лекцій Практич них занять
1 Модуль І Змістових модулів 1, 2, 3. 135 год / 4, 5 кредита ECTS 80 55 6 курс

Поточний, підсумковий модульний контроль

2 У тому числі, підсумковий модульний контроль 4, 0 години 0, 13 кр. ECTS        

 

Примітка: 1 кредит ECTS = 30 годин.

Аудиторне навантаження – 59, 25 %, СРС – 41, 75 %.

 

Мета вивчення

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

– теоретично знати: основні принципи організації ПМСД на засадах сімейної медицини; напрямки роботи та функціональні обов’язки сімейного лікаря: форми організації праці; завдання сімейного лікаря; види лікувально-діагностичної роботи; профілактичну спрямованість у роботі;

– практично вміти: проводити раннє виявлення хворих з різною патологією на дільниці; призначити комплекс діагностичних обстежень і лікувально-профілактичних заходів; визначити показання до стаціонарного лікування; реалізовувати диспансерний метод обслуговування, санітарно-протиепідемічні заходи та комплексні плани оздоровлення населення.

Мета вивчення елективного курсу „Організаційні основи сімейної медицини” полягає у досягненні основних кінцевих цілей підготовки спеціаліста за 7.110101 „Лікувальна справа” та передбачає набуття студентом таких умінь:

· Знати структуру ПМСД за принципом сімейної медицини.

· Застосовувати правові, економічні аспекти діяльності сімейного лікаря.

· Володіти етапами проведення диспансеризації, реабілітації.

· Проводити оцінку стану здоров ’ я членів родини.

· Виявляти ранні симптоми, синдроми захворювань та складати плани обстеження та лікування.

· Знати і володіти вмінням призначати лікування в денних і домашніх стаціонарах.

· Виявляти види непрацездатності та строки їх надання..

· Знати особливості впровадження здорового способу життя серед членів родини.

· Знати показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування.

· Впроваджувати профілактичні заходи для збереження здоров ’ я.

· Знати особливості міжсекторальної співпраці сімейних лікарів в умовах позалікарняної допомоги.

· Оцінювати переваги сімейного лікаря в провадженні профілактичних заходів.

· Орієнтуватися в моделі і основних напрямках діяльності сімейного лікаря.

Зміст програми.

МОДУЛЬ 1

„ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ”

Кінцеві цілі модуля

Студенти повинні знати:

· Систему і структуру ПМСД.

· Особливості спілкування сімейного лікаря з пацієнтом та його родиною. Психогенні, деонтологічні аспекти діяльності сімейного лікаря. Вирішення медико-соціальних проблем родини.

· Принципи диспансеризації, реабілітації.

· Критерії оцінки життєдіяльності, ефективності, доречності скринінгових програм

· Сучасну концепцію профілактичних заходів.

· Загальну мету профілактики захворювань.

· Складання програм плану проведення поетапних профілактичних заходів для поліпшення стану здоров ’ я сім ’ ї.

· Сучасні методи лабораторної, інструментальної, функціональної діагностики захворювань, що використовуються в амбулаторії сімейного лікаря, показання до їх призначення за принципами доказової медицини.

· Види та строки надання тимчасової непрацездатності.

· Види позалікарняної медико-профілактичної допомоги.

· Що означає первинна, вторинна, третинна і четвертинна профілактика.

· Класифікацію факторів ризику, які призводять до виникнення захворювань.

· Оцінку поширеності факторів ризику, як перший крок в розробці профілактичних заходів.

· Роль сімейного лікаря в профілактиці хронічних неінфекційних захворювань.

· Профілактика хронічних неінфекційних захворювань і пропаганда здорового способу життя, як основа системи охорони здоров ’ я.

· Перспективні технології розвитку здоров ’ я, зокрема „Школи здоров ’ я” для хворих на хронічні неінфекційні захворювання.

 

Змістовий модуль 1

Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів).

Конкретні цілі:

· Обгрунтувати принципи сімейного обслуговування населення – безперервність надання медичної допомоги;

· З ’ ясувати диспансерний метод обслуговування хворих та здорових.

· Обгрунтувати необхідність та етапи диспансерного обслуговування.

· Характеризувати комплекс оздоровчих заходів, що проводиться під час диспансеризації залежно від групи здоров ’ я.

· З’ясувати основні принципи реабілітації, її види та етапи, чинники реабілітації, методи реабілітації.

· Обгрунтувати санаторно-курортний відбір в амбулаторних умовах і з ’ ясувати показання та протипоказання до нього.

· Характеризувати завдання, форми і методи роботи денних стаціонарів, їх медична та соціально-економічна ефективність.

 

 

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

МОДУЛЬ 1

Тема Аудиторна робота Самостійна робота студентів

Змістовий модуль 1 . Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів).

1.Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сімейної медицини. Організація роботи сімейного лікаря. 6  
2. Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, який проводить сімейний лікар. 7  
3. Організація роботи денних і домашніх стаціонарів. 7  

Змістовий модуль 2. Організація проведення медико-соціальної експертизи

4. Загальні питання організації медико-соціальної експертизи(МСЕ). 7  
5. МСЕ при захворюваннях органів дихання (гострі бронхіти, пневмонії, хронічні обструктивні захворювання легень, бронхіальна астма і хронічна дихальна недостатність). 7  
6. МСЕ при захворюваннях системи кровообігу. МСЕ при захворюваннях сполучної тканини 7  
7. МСЕ при захворюваннях травної системи (шлунку, кішківника, хворобах печінки, жовчного міхура і підшлункової залози). 7  
8. МСЕ при захворюваннях нирок. МСЕ при захворюваннях крові. МСЕ при захворюваннях ендокринної системи та обміну речовин. 7  

Змістовий модуль 3. Профілактично-синдромальний підхід в практиці сімейного лікаря.

9. Оцінка поширеності факторів ризику в розвитку основних хронічних неінфекційних захворювань та розробка профілактичних заходів з урахуванням синдромального підходу. 7  
10. Розробка моделі профілактичних програм при серцево-судинних захворюваннях, органів дихання, органів травлення та інших найбільш поширених синдромах. 7  
11. Перспективні технології розвитку здоров’я. Профілактичне харчування, " школи здоров’я". 7  
Підсумковий модульний контроль 4
ВСЬОГО – 135 80 55
Кредитів ECTS – 4.5

 

Аудиторна робота – 59, 25 %, самостійна робота – 41, 75 %.

Тематичний план практичних занять з дисципліни „Організаційні основи сімейної медицини”

Тема Кількість годин
1 Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сімейної медицини. Організація роботи сімейного лікаря. 6
2 Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, який проводить сімейний лікар. 7
3 Організація роботи денних і домашніх стаціонарів. 7
4 Загальні питання організації медико-соціальної експертизи (МСЕ). 7
5 МСЕ при захворюваннях органів дихання ( гострі бронхіти, пневмонії, хронічні обструктивні захворювання легень, бронхіальна астма і хронічна дихальна недостатність). 7
6 МСЕ при захворюваннях системи кровообігу. МСЕ при захворюваннях сполучної тканини 7
7 МСЕ при захворюваннях травної системи (шлунку, кішківника, хворобах печінки, жовчного міхура і підшлункової залози). 7
8 МСЕ при захворюваннях нирок. МСЕ при захворюваннях крові. МСЕ при захворюваннях ендокринної системи та обміну речовин. 7
9 Оцінка поширеності факторів ризику в розвитку основних хронічних неінфекційних захворювань та розробка профілактичних заходів з урахуванням синдромального підходу. 7
10 Розробка моделі профілактичних програм при серцево-судинних захворюваннях, органів дихання, органів травлення та інших найбільш поширених синдромах. 7
11 Перспективні технології розвитку здоров’я. Профілактичне харчування, " школи здоров’я". 7
12 Підсумковий модульний контроль 4
  ВСЬОГО 80

 

Тематичний план самостійної роботи студентів (СРС)

Тема Кількість годин Вид контролю
1 Підготовка до практичних занять, теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок 20 Поточний контроль на практичних заняттях
2 Виконання та захист індивідуальних завдань 2 -„-
3 Визначення показників роботи сімейного лікаря, денних і домашніх стаціонарів. 2 -„-
4 Розробка моделі профілактичних програм 2 -„-
5 Складання плану ведення пацієнта з ХОЗЛ та проведення профілактичних заходів 3
6 Складання плану ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією та ІХС та проведення профілактичних заходів 3
7 Складання плану ведення пацієнта з ревматизмом та проведення профілактичних заходів 3
8 Складання плану ведення пацієнта з хворобами щитовидної залози (тиреотоксикозом, ендемічним зобом) та проведення профілактичних заходів 3
9 Складання плану ведення пацієнта з ожирінням та проведення профілактичних заходів 3
10 Складання плану ведення пацієнта з жовчно-кам’яною хворобою та проведення профілактичних заходів 3
11 Складання плану ведення пацієнта з хронічними захворюваннями сечо-вивідної системи та проведення профілактичних заходів 3
12 Складання плану ведення пацієнта з анеміями та проведення профілактичних заходів 3
13 Індивідуальна робота: доповідь на клінічних конференціях баз кафедри. 1 -„-
14 Підготовка до підсумкового модульного контролю 4 Підсумковий модульний контроль ічв
  Всього 55

 

Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю.

· Предмет і завдання загальної медицини (сімейної медицини). Історія розвитку. Основні напрямки розвитку.

· Сучасні уявлення про структуру ПМСД.

· Особливості роботи сімейного лікаря.

· Принципи сімейного обслуговування

· Облікова документація в роботі сімейного лікаря.

· Організація роботи сімейного лікаря.

· Функції та зміст роботи сімейного лікаря.

· Деонтологія та етика відносин сімейного лікаря з пацієнтом і родиною.

· Вирішення соціально-медичних проблем родини.

· Метод скринінгу в сімейній медицині.

· Головні принципи доказової медицини.

· Поняття про здоров ’ я, проміжний стан, хворобу.

· Функціональні клінічні синдроми в практиці сімейного лікаря.

· Загальні принципи укріплення здоров ’ я.

· Класифікація та значення факторів ризику.

· Сучасні погляди на профілактику, диспансеризацію.

· Показання та протипоказання для ведення хворих в домашніх умовах.

· Переваги надання медичної допомоги в денних стаціонарах.

· Показання до ведення хворих вдома, організація стаціонару на дому.

· Проведення медико-соціальної та трудової експертизи в амбулаторних умовах.

· Складові поетапної програми профілактики захворювань сім ’ ї.

· Роль сімейного лікаря у виконанні національних програм України по боротьбі з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом.

 

Модульного контролю.

 

· Опанування навичками оцінювання здоров ’ я, раннього виявлення відхилень від норми та ранньої діагностики захворювань.

· Планування проведення скринінгу та моніторингу здоров ’ я.

· Опанування навичками ведення хворих в амбулаторних умовах.

· Виявляти наявність основних клінічних симптомів та синдромів при первинному контакті з пацієнтом.

· Вміти проводити збір анамнезу захворювання, життя, епідемічного анамнезу.

· Застосування об’єктивних методів обстеження: загальний огляд, перкусія, аускультація та пальпація органів з метою виявлення загальних та специфічних ознак захворювань.

· Проводити диференційний діагноз, вміти обгрунтовувати його при найбільш поширених захворюваннях терапевтичного профілю.

· Визначення необхідного обсягу показів та протипоказів до лабораторних, інструментальних, апаратних досліджень.Організація своєчасного виконання і знання правил підготовки хворого до обстеження. Інтерпретація результатів досліджень крові, сечі, калу, харкотиння, спинномозкової рідини, кислотно-лужного балансу, даних функціональних досліджень органів дихання, кровообігу, травлення, печінки, нирок та інших органів та систем, даних ультразвукового та рентгенологічних досліджень.

· Встановлення клінічного діагнозу, визначення тактики ведення хворого в амбулаторних умовах.

· Обгрунтування плану і показів до медикаментозного або оперативного лікування хворого з урахуванням його стану. Визначення показів до госпіталізації хворих та її організація. Організація стаціонару вдома. Застосування методів реабілітації.

· Проведення профілактики захворювань та аналізу ефективності диспансеризації.

· Організація санітарно-просвітницької роботи з метою пропаганди здорового способу життя.

· Вміти проводити профілактичні заходи при вакцинації.

· Вміти заповнювати та аналізувати облікову документацію закладів сімейної медицини.

· Вміти спілкуватися з пацієнтом і родиною

· Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях серцево-судинної системи.

· Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях бронхо-легеневої системи.

· Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях системи травлення.

· Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях сечо-видільної системи.

· Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях опорно-рухового апарату.

· Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях крові – анеміях

· Взаємодія сімейного лікаря з вторинним і третинним рівнями надання медичної допомоги.

· Проведення медико-соціальної та трудової експертизи непрацездатності в амбулаторних умовах. Заповнення необхідних документів на ЛКК та медико-соціальну експертну комісію, МСЕК.

· Вміти розробляти план профілактичних заходів для індивідуума та членів його сім ’ ї.

· Вміти впроваджувати в родину здоровий спосіб життя і навчати профілактиці найпоширеніших захворювань.

 

ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ

З елективного курсу

„Організаційні основи сімейної медицини”

 

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми елективного курсу „Організаційні основи сімейної медицини”, Інструкція про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу (МОЗ України, 2005) та Наказу МОЗ України від 23.07.2007р. № 414 „Про внесення змін до наказу МОЗ України від 31.01.2005р. №52”.

Оцінка з елективного курсу „Організаційні основи сімейної медицини”, який включає однин модуль, є рейтинговою та визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні знань студента відповідно до переліку питань, визначеного програмою курсу.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту) становить 200 та складається з суми оцінок за поточну навчальну діяльність та індівідуальну роботу у разі успішного її виконання.

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному з семінарських занять. Для контролю рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: тестові завдання (для контролю теоретичної підготовки студента), ситуаціні задачі (для оцінки уміння застосовувати теоретичні знання у конкретних ситуаціях), стандартизовані питання для письмового і усного контролю. Поточний контроль проводиться також шляхом усного і письмового опитування студентів та аналізу їх участі у загальній дискусії під час семінарських занять.

Поточне оцінювання студентів з відповідних тем проводиться за 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка „відмінно” виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких додаткових питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує ситуаційні задачі різного ступеню складності; бере активну участь у дискусії та обговоренні тематичних питань під час семінарських занять, демонструючи володіння матеріалом основних та додаткових джерел інформації.

Оцінка „добре” виставляється за умови, коли студент засвоїв зміст навчального матеріалу заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та системно, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках; бере участь в обговоренні тематичних питань під час семінарських занятть, демонструючи володіння матеріалом основних рекомендованих джерел інформації.

Оцінка „задовільно” ставиться студентові на основі його знань основного змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою додаткових питань; вирішує ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно системно сформулювати відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно; намагається взяти участь в обговоренні окремих тематичних питань, але загальної підготовки не вистачає для адекватного ведення дискусії.

Оцінка „незадовільно” виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам „задовільної” оцінки; студент пасивно стежить за ходом обговорення тематичних питань, не беручи в ньому участь, має явні труднощі при відповіді на прямі питання викладача.

Перерахунок оцінки за багатобальною шкалою здійснюється з урахування кількості практичних занять в модулі „ Організаційно-функціональні аспекти підсистеми ПМСД (сімейної медицини)”

Максимальні бали оцінювання студентів

при вивченні модуля „Організаційно-функціональні аспекти підсистеми ПМСД (сімейної медицини)”

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

програма навчальної дисципліни (курс за вибором) для студентів 6 курсу медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації

 

Спеціальності : 7.110101 „Лікувальна справа”

7.110104 „Педіатрія”

7.110105 „Медико-профілактична справа”

Київ – 2010

 

Програма складена зав. кафедри загальної практики (сімейної медицини) НМУ ім. О.О.Богомольця д.м.н.професор Гиріна О.М.; зав. кафедри поліклінічної справи та сімейної медицини Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського д.м.н. професор Гощинський В.Б.; зав. кафедри загальної практики – сімейної медицини Харківського державного медичного університету д.м.н. професор Пасієшвілі Л.М.; зав.кафедри сімейної медицини Одеського державного медичного університету д.м.н. професор Попік Г.С.; зав. кафедри поліклінічної справи та сімейної медицини Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького д.м.н. професор Скляров Є.Я.; зав. кафедри поліклінічної терапії та сімейної медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова д.м.н. професор Чернобровий В.М.

 

Рецензенти:

Л.І.Остапюк Начальник навчально-методичного відділу, доцент кафедри анатомії людини

Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, к.м.н., член робочої групи МОЗ України по запровадженню положень Болонської декларації у навчальний процес у ВМ(Ф)НЗ (накази МОЗ України від 17.06.2004 р. №309 та від 04.12.2008 р. №721).

 

Г.І.Лисенко Професор, д.м.н. завідувач кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

 

А.С.Свінцицький Професор, д.м.н. завідувач кафедри внутрішніх хвороб №2, Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

 

Програма обговорена та ухвалена на нараді завідувачів опорних кафедр загальної практики – сімейної медицини Вищих медичних навчальних закладів МОЗ України 16-17.03.2010 та 19.04.2010рр.

(м. Київ, НМУ ім. О.О.Богомольця)

Пояснювальна записка

Програма з дисципліни „ Організаційні основи сімейної медицини” для вищих медичних навчальних закладів освіти України ІІІ – І V рівнів акредитації складена для спеціальностей „Лікувальна справа” 7.110101, „Педіатрія” 7.110104, „Медико-профілактична справа” 7.110105 напрямок підготовки 1101 „Медицина”. Вивчення навчальної дисципліни „Організаційні основи сімейної медицини” здійснюється на 6 курсі навчання, коли проводиться профілізація, відповідно до напряму підготовки.

В умовах адаптації галузі охорони здоров ’ я України до нових економічних відносин ПМСД відведена провідна роль у медичному забезпеченні населення.

Назріла необхідність здійснення реструктуризації галузі на основі науково-обгрунтованих потреб міського та сільського населення у різних видах медичної допомоги та пріоритетного розвитку такої допомоги на засадах сімейної медицини. 80% усіх хворих починають і закінчують лікування у ПМСД і лише 20 % підлягають госпіталізації.

Сімейну лікувальну практику необхідно розглядати як таку, яка забезпечує тривалу опіку за здоров’ям громадянина та всіх членів його сім’ї, незалежно від характеру хвороби, стану органів і систем організму у всі періоди життя людини.

Вивчивши світовий досвід і усвідомлюючи відповідальність за суттєві проблеми в системі охорони здоров ’ я та на основі затвердженої 30 січня 2010 року Верховною Радою України Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2012 року, МОЗ України пропонує основні зусилля спрямувати на розвиток первинної медичної допомоги на засадах загальної практики – сімейної медицини, яка є одним із головних пріоритетів розбудови національних систем охорони здоров’я, особливо в умовах дефіциту фінансових ресурсів.

 

 

Програма складена на підставі таких нормативних документів:

1. Постанова Кабінету Міністрів України № 989 від 20.06.2000 „Про комплексні заходи впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров ’ я”.

2. Наказ МОЗ України № 214 від 11.09.2000 „Про комплексні заходи впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров ’ я”.

3. Закон України про вищу освіту від 17.01.2002

4. Наказ МОЗ України №35 від 24.02.2002 „Про затвердження положення про особливості ступеневої освіти медичного спрямування, та освітньо-кваліфікаційну характеристику лікаря-спеціаліста за освітою „лікувальна справа”.

5. Освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) та освітньо-професійниі програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України №239 від 16.04.2003 „Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 – Медицина”.

 

6. Експериментальний навчальний план, розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи ( ECTS ) і затверджений Наказом МОЗ України від 31.01.2005 №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” кваліфікації „Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ – І V рівнів акредитації України за спеціальностями „Лікувальна справа”, „Педіатрія”, „Медико-профілактична справа”.

 

7. Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03. 2004 р за № 152 „Про затвердження рекомендацій щодо розроблення начальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 „Про внесеня змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”.

 

8. Інструкція про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу ( Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

 

9. Наказ МОЗ України від 23.07.2007р. №414 „Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 31.01.2005 р. №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” кваліфікації „Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ – І V рівнів акредитації України за спеціальностями „Лікувальна справа”, „Педіатрія”, „Медико-профілактична справа”.

10. Додаток від 11.11.2008 № 08.01-22/2222.

 

Термін навчання за спеціальностями „Лікувальна справа” 7.110101, „Педіатрія” 7.110104, „Медико-профілактична справа” 7.110105” – 6 років. Кінцеві цілі з дисципліни для всіх навчальних спеціальностей однакові, тому складена єдина програма з організаційних основ сімейної медицини. Згідно з навчальним планом навчання здійснюється на 6 році навчання.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.

Організаційні основи сімейної медицини” як навчальна дисципліна:

а) грунтується на вивченні студентами навчальних дисциплін: внутрішньої медицини, інфекційних захворювань, епідеміології, педіатрії, ендокринології, неврології, онкології, хірургії, офтальмології, отоларингології, дерматології, клінічних імунології та фармакології, реаніматології, соціальної медицини та охорони здоров’я, гігієни та екології, біостатистики, інформатики, етики та деонтології та інших морфологічних дисциплін і інтегрується з ними;

б) забезпечує вивчення правових і організаційних засад ПМСД;

в) сприяє формуванню профілактичного напрямку діяльності майбутніх лікарів з урахуванням можливого впливу на стан здоров ’ я населення чинників різного походження;

г) конкретизує методи впровадження формування здорового способу життя в родині;

д) сприяє навчанню сімейного лікаря основ ведення всіх членів сім’ї протягом їхнього життя.

Особлива увага у викладені дисципліни приділяється питанням: визначення здоров’я всієї родини, ранньої діагностики, лікування та профілактики хворих на догоспітальному етапі, що сприяє підвищенню якості підготовки лікаря для амбулаторного підрозділу охорони здоров’я.

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-06-19; Просмотров: 243; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.145 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь