Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ. · Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального
Змістові модулі: · Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів). · Організація проведення медико-соціальної експертизи. · Профілактично-синдромальний підхід в практиці сімейного лікаря. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними модулю навчальної дисципліни. Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року. Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) практичні заняття; б) самостійна робота (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Видами навчальної роботи згідно з навчальним планом є: а) практичні заняття; б) самостійна робота студентів; в) консультації.
Практичні заняття проводять на клінічних базах кафедри ( в поліклініці, у відділеннях сімейної медицини, амбулаторіях сімейного лікаря та стаціонарах); методика організації практичних занять передбачає: · зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнту, членам його родини, вміти працювати в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги; · сформувати відповідальне відношення студента, як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки та вдосконалення її протягом навчання; · при цьому необхідно робити акцент на формуванні навичок, вмінь: оцінювати стан здоров’я пацієнта, та всіх членів його сім’ї; проводити спілкування сімейним лікарем з пацієнтом та членами його родини; оцінювати стан здоров’я та виявляти ранні відхилення в ньому, пов’язуючи з факторами ризику в сім’ї та довкіллі; – навчити складати програми ведення амбулаторних хворих терапевтичного профілю з урахуванням трьохетапності надання медичної допомоги; – навчити проводити диспансеризацію здорових і хворих, складати групи і планувати спостереження; – навчити під керівництвом викладача організовувати стаціонар на дому пацієнту для раннього, та адекватного ведення їх згідно поточних вимог ПМСД; – знати принципи реабілітації та вміти проводити санаторно-курортний відбір; – вміти залучати всю сім ’ ю до профілактики розвитку захворювання, пояснюючи переваги здорового способу життя; – вміти розробляти профілактичні поетапні плани для всієї родини; – навчити організовувати „Школи здоров ’ я” для хворих із хронічними неінфекційними захворюваннями (ХНІЗ); – вміти заповнювати облікову документацію та проводити оцінку якості медичної допомоги; – визначати тактику в процесі експертизи втрати працездатності (тимчасової та стійкої), заповнювати відповідні документи; – для реалізації зазначеного необхідно надати студенту докладний план його роботи на кафедрі та забезпечити організацію його реалізації; – студент має засвоїти необхідні методи сучасних досліджень, алгоритми обстежень, вміти складати генеологічне дерево сім’ї, визначати стан здоров’я та відхилень в ньому, планувати поетапну профілактику, проводити ранню діагностику, складати план лікування відповідно до стандартів доказової медицини, володіти методами надання необхідної невідкладної допомоги в обсязі лікаря сімейної медицини; – знати раціональне харчування і вміти впроваджувати профілактичне харчування при найбільш поширених захворюваннях; – вміти докладно доповідати історію ведення амбулаторного хворого на заняттях в групі, клінічних розборах, практичних конференціях; – вміти входити в контакт з пацієнтом, збираючи анамнез життя та його захворювання, завдяки опитуванню по органах і системах; – проводити фізикальне обстеження з визначенням ранніх симптомів відхилення здоров ’ я; – поглиблено обстежувати при наявності хвороби терапевтичного профілю; – формувати діагноз, призначати лікування, визначати заходи первинної та вторинної профілактики.
СРС та індивідуальна робота студента складає 4 0% від навчального плану і містить: · підготовку до занять; · опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять; · роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедри, кабінетах функціональної діагностики, лабораторіях; · засвоєння практичних навичок згідно переліку; · робота на комп ’ ютерах з підготовки до ліцензійного інтегрованого іспиту Крок 2; · виконання індивідуальної СРС.
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями. Рекомендується застосовувати такі засоби оцінки рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач; вміння проводити огляд пацієнта та оцінювати дані фізикального обстеження, результатів інструментальних досліджень і параметрів, що характеризують функції організму людини, його систем та органів; вміти визначати непрацездатність; вміння спілкуватися з членами родини та складення програм профілактичного, при необхідності лікувального та реабілітаційного напрямку з урахуванням факторів ризику, віку і соціального стану сім’ї.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-06-19; Просмотров: 205; Нарушение авторского права страницы