ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ. · Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального

Змістові модулі:

· Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів).

· Організація проведення медико-соціальної експертизи.

· Профілактично-синдромальний підхід в практиці сімейного лікаря.

Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними модулю навчальної дисципліни.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) практичні заняття; б) самостійна робота (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Видами навчальної роботи згідно з навчальним планом є:

а) практичні заняття;

б) самостійна робота студентів;

в) консультації.

 

Практичні заняття проводять на клінічних базах кафедри ( в поліклініці, у відділеннях сімейної медицини, амбулаторіях сімейного лікаря та стаціонарах); методика організації практичних занять передбачає:

· зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнту, членам його родини, вміти працювати в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

· сформувати відповідальне відношення студента, як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки та вдосконалення її протягом навчання;

· при цьому необхідно робити акцент на формуванні навичок, вмінь: оцінювати стан здоров’я пацієнта, та всіх членів його сім’ї; проводити спілкування сімейним лікарем з пацієнтом та членами його родини; оцінювати стан здоров’я та виявляти ранні відхилення в ньому, пов’язуючи з факторами ризику в сім’ї та довкіллі;

– навчити складати програми ведення амбулаторних хворих терапевтичного профілю з урахуванням трьохетапності надання медичної допомоги;

– навчити проводити диспансеризацію здорових і хворих, складати групи і планувати спостереження;

– навчити під керівництвом викладача організовувати стаціонар на дому пацієнту для раннього, та адекватного ведення їх згідно поточних вимог ПМСД;

– знати принципи реабілітації та вміти проводити санаторно-курортний відбір;

– вміти залучати всю сім ’ ю до профілактики розвитку захворювання, пояснюючи переваги здорового способу життя;

– вміти розробляти профілактичні поетапні плани для всієї родини;

– навчити організовувати „Школи здоров ’ я” для хворих із хронічними неінфекційними захворюваннями (ХНІЗ);

– вміти заповнювати облікову документацію та проводити оцінку якості медичної допомоги;

– визначати тактику в процесі експертизи втрати працездатності (тимчасової та стійкої), заповнювати відповідні документи;

– для реалізації зазначеного необхідно надати студенту докладний план його роботи на кафедрі та забезпечити організацію його реалізації;

– студент має засвоїти необхідні методи сучасних досліджень, алгоритми обстежень, вміти складати генеологічне дерево сім’ї, визначати стан здоров’я та відхилень в ньому, планувати поетапну профілактику, проводити ранню діагностику, складати план лікування відповідно до стандартів доказової медицини, володіти методами надання необхідної невідкладної допомоги в обсязі лікаря сімейної медицини;

– знати раціональне харчування і вміти впроваджувати профілактичне харчування при найбільш поширених захворюваннях;

– вміти докладно доповідати історію ведення амбулаторного хворого на заняттях в групі, клінічних розборах, практичних конференціях;

– вміти входити в контакт з пацієнтом, збираючи анамнез життя та його захворювання, завдяки опитуванню по органах і системах;

– проводити фізикальне обстеження з визначенням ранніх симптомів відхилення здоров ’ я;

– поглиблено обстежувати при наявності хвороби терапевтичного профілю;

– формувати діагноз, призначати лікування, визначати заходи первинної та вторинної профілактики.

 

СРС та індивідуальна робота студента складає 4 0% від навчального плану і містить:

· підготовку до занять;

· опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять;

· роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедри, кабінетах функціональної діагностики, лабораторіях;

· засвоєння практичних навичок згідно переліку;

· робота на комп ’ ютерах з підготовки до ліцензійного інтегрованого іспиту Крок 2;

· виконання індивідуальної СРС.

 

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями.

Рекомендується застосовувати такі засоби оцінки рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач; вміння проводити огляд пацієнта та оцінювати дані фізикального обстеження, результатів інструментальних досліджень і параметрів, що характеризують функції організму людини, його систем та органів; вміти визначати непрацездатність; вміння спілкуватися з членами родини та складення програм профілактичного, при необхідності лікувального та реабілітаційного напрямку з урахуванням факторів ризику, віку і соціального стану сім’ї.

 

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: