Термо- i нгаляц i онн i поразки органів подиху

Діагностичні критерії:

1.Ознаки термічної поразки шкіри голови, лиця та шиї.

2.Стан слизових оболонок ротоглотки, гортані і роговиць.

3.Опалення волосків носових ходів, осиплiсть голосу, стрiдорозний подих, дзвінкий кашель, виражений тахiпное.

4.Ознаки отруєння продуктами горіння (див. – отруєння продуктами горіння).

5.Рівень гемодiнамiки, явища опікового шоку.

6.ЕКГ- контроль або моніторинг вітальних функцій.

 

            Медична допомога:

1.Винести з закритого приміщення, автомобіля.

2.Інгаляція 100% кисню через лицьову маску в кількості 10-12 л/хв.

3.При ДН-III ст. або відсутності подиху - після попередньої внутрівенноЇ премедикацiї 0.1% атропіну сульфату 0.1 мл/рік життя (не більш 0.5 мл), внутрівенно ввести кетамiн в дозі 5 мг/кг , провести iнтубацiю трахеї і переведення хворого на ШВЛ із подачею 100% кисню.

4.При ознаках клінічної смерті – СЛЦР за загальною схемою.

5.При термічних поразках важкого ступеня або часу транспортування більш 30 хвилин - iнфузiя сольових розчинів зі швидкістю 20-30 мл/кг/година або 7.5% розчину натрію хлориду - 2-4 мл/кг/година, або препаратів гидроксіетілкохмалю в дозі 4-8 мл/кг/год.

6.Анальгезія ненаркотичними анальгетиками.

7.Глюкокортикоїди: преднізолон 2-6 мг/кг або дексазон 0.2-0.5 мг/кг внутрівенно.

8.При наявності ознак ОДШ із явищами ларiнго-бронхiолоспазма: інгаляція сальбутамола (вентолiна) 2-3 мг через інгалятор протягом 5-10 хв. або беродуалу 1-2 мл (20-40 крапель), або ввести внутрівенно 2.4% розчин еуфiлiну в дозі 2-4 мг/кг.

8.Поставити зонд у шлунок.

9.За показниками (набряк гортані, неусунутий ларiнгоспазм) - ургентна крикоконiкотомiя.

10.Госпіталізація до опікового центр або ВIТ.

Отруєння продуктами горіння

Діагностичні критерії:

1. Тяжкі ушкодження органів подиху виникають у всіх осіб, що знаходилися поблизу вогню, особливо при пожежах у закритих приміщеннях.

2.Важка патологія може розвиватися y потерпілих навіть без видимих ознак опіку шкіри, однак можуть бути опіки лиця, грудної клітини, ротоглотки, обпалені волоски носових ходів, сажа в мокротинні.

3.Об'єктивно спостерігаються диспное, захриплість голосу, стрiдор і рiзнокалiбернi хрипи на видиху.

4.Синдром нерідко по’єднується з черепно-мозковими травмами та травмами кiсток, іншою патологією, що супроводжується порушенням свідомості.

5.Ознаки наростаючої гiпоксемiї з метаболiчним ацидозом.

6.Причинами важких ускладнень і смерті є глибокі порушення гемодiнамiки і перфузії тканин, гiповолемiя, карбоксигемоглобiнемiя, отруєння ціанідами, пригнiчення функцій міокарда, аритмії серцевої діяльність, падіння вазомоторного тонусу, обструкція дихальних шляхів в наслідок набряку слизуватої і/або тотального бронхiолоспазмy.

Медична допомога:

1.Корекція загрозливих для життя розладів: гiповолемiї, обструкції дихальних шляхів, коматозних станів.

2.Інгаляція 100% кисню в кількості 6-10 л/хв.

3.При явищах обструкції дихальних шляхів - інгаляція бета-2-агонiстiв (сальбутамол, вентолiн) 2-3 мг через інгалятор протягом 5-10 хв. або комбінованих бронхолiтикiв (беродуал 1-2 мл ).

4.При необхідності - після попередньої внутрівенної премедікацiї 0.1% атропіну сульфату 0.1 мл/рік життя (не більш 0.5 мл), внутрівенно ввести кетамiн в дозі 5 мг/кг - iнтубацiя трахеї і переведення на ШВЛ із подачею 100% кисню.

5.Термінова госпіталізація до ВIТ.

Хімічні опіки

Діагностичні критерії

1.Хімічні опіки викликають корозійні рідини - концентровані кислоти і їдкі луги.

2.Кислоти виконують припікальну та некротичну дію, коагуляцію білків тканин; лугу розчиняють білки і викликають каллiквацiйнi некрози.

3.Ознаками хімічного опіку у разi попадання рідини усередину є: опік шкіри обличчя, слизової оболонки губ, ротоглотки, осиплiсть голосy, болючий синдром, задишка.

 

Медична допомога:

1.Видалити одяг з ураженої поверхні, видалити зі шкіри тверді (порошкові) хімічні речовини.

2.Промити опікову поверхню (за винятком опіків вапном) рясною кількістю проточної води.

3.При опіках очей необхідно підтримувати віка під час промивання, нахилити голову набік для вільного витікання рідини.

4.Визначити наявність або відсутність ознак ОДШ.

5.Анальгезія: трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0.5-5.0 або 50% анальгін 0.3-0.5 мг/кг із диазепамом або седуксеном 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово; при великій поразці або вираженому болючому синдромі - промедол 0.01 мг/кг або 1% розчин 0.1 мл/рік життя, але не більш 1 мл внутрiм’язово або внутрівенно.

6.При попаданні рідини всередину і порушенні подиху - після попередньої премедикацiї 0.1% атропіну сульфату 0.1 мл/рік життя (не більш 0.5 мл) внутрівенне введення кетамiну в дозі 5 мг/кг - iнтубацiя трахеї і переведення хворого на ШВЛ із подачею 100% кисню.

7.При явищах ларiнго-бронхiолоспазма - інгаляція сальбутамола (вентолiна) 2-3 мг через інгалятор протягом 5-10 хв. або беродуал 1-2 мл 920-40 краплі), або внутрівенно 2.4% розчин еуфiллiна 2-4 мг/кг, потім - 0.75 мл/кг/година.

8.При явищах шоку - iнфузiя сольових розчинів в обсязі 20-30 мл/кг/година або препаратів гидроксієтилкрохмалю 8 мл/кг/ в годину; преднізолон 2-3 мг/кг або гідрокортизон 5-10 мг/кг внутрівенно або внутрiм’язово.

9.Уведення товстого шлункового зонда, змазаного вазеліном, промивання шлунка до чистих промивних вод.

10.Термінова госпіталізація до ВIТ.

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: