Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ГОСТРІ ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Гострі респіраторні вірусні захворювання Діагностичні критерії: 1.Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВI) характеризуються поразкою різних відділів дихальних шляхів і інтоксикацією. 2.Перенесені ГРВI найчастіше не залишають за собою тривалого і стійкого імунітету, тому можливі повторні захворювання або рецидиви. 3.Джерелом зараження є хвора людина або вiрусоносiї, шлях передачі - повітряно-краплинний. 4.Клінічні прояви ГРВI залежать від типу збудника захворювання: грип - характеризується великою поширеністю (епідемії і пандемії) і важкiстю плину, клінічна картина мало залежить від серотiпy вірусу; починається гостро із симптомів інтоксикації і максимального підйому температури в першу добу захворювання; у дітей раннього віку інтоксикація виявляється млявістю, адінамією, втратою апетиту, у дітей старшого віку - наростаючим головним болем, зменшенням рухової активності, нерідко блювотою, менiнгеальними симптомами; катаральні явища нерізко виражені і виявляються серозним ринітом, гіперемією зева в області дужок, незначним фарингітом; найхарактернiшими симптомами є трахеїт, сухий стiйкий кашель, тахікардія відповідно підвищенню температури, помірне приглушення тонів серця, у деяких випадках - збільшення печінки; загальна тривалість захворювання складає 7-10 днів, в ослаблених дітей або із супутніми хронічними захворюваннями - 2-2.5 тижня, характерна тривала астенiзацiя в період реконвалесценценцiї; * парагрип - починається гостро (рідше - поступово), з'являється покахикування, незначна нежить, субфебрiльна температура; поступове наростання симптомів хвороби, з'являється інтоксикація, ларiнготрахеїт, бронхіт, що нерідко мають затяжний плин; аденовірусна інфекція - відрізняється тривалим рецидивуючим плином, найчастіше уражається область ротоглотки; у клініці характерне підвищення температури, фарингіт, кон’юнктивiт і так називана фарiнгокон’юнктивальна лихоманка; для аденовірусної інфекції характерне залучення в процес паренхіматозних органів; * р i нов i русна інфекція - супроводжується яскраво вираженим катаральним синдромом, рясними серозно-слизуватими виділеннями з носу, звичайно протікає без явищ інтоксикації і підвищення температури; * ентеров i русна інфекція - обумовлена eнтеровiрусами типу Коксакi А21, ЛУНА8 та іншими; клінічна картина подібна з рiновiрусної інфекції, часто супроводжується болями в животі, рідким стулом, нудотою; можливі прояви захворювання у вигляді серозного менінгіту; екзантеми, герпетичної ангіни, приступоподiбнi болі в животі, що симулюють гостру патологію органів черевної порожнини. Найчастiшими ускладненнями цієї групи захворювання є пневмонії, бронхіти, бронхiолiти, ГОСЛТБ, отiти, лакунарні і фолікулярні ангіни, захворювання придаткових пазух носа, інфекції сечових шляхів, шлунково-кишкові розлади, міокардит, менiнгоeнцефалiт, гострий і пiдгострий панкреатит. Медична допомога: 1.Медична допомога неускладнених ГРВI проводиться посиндромно. 2.З метою зменшення інтоксикації призначається багате питво, полівітаміни, у більш важких випадках - iнфузiя 5% розчину глюкози або 0.9% натрію хлориду з темпом 5-10 мл/кг/година. 3.При гіпертермічному синдромі - Парацетамол 10-15 мг/кг або Iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або Ацелiзин 0.1-0.2 мл/рік життя або 50% розчин Анальгіну в дозі 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або внутрівенно. 4.При неускладнених формах захворювання сульфаніламіди й антибіотики не показані. 5.Діти у віці до 1 року й ускладнені форми ГРВI підлягають госпіталізації до профільного відділення.
Кір Діагностичні критерії: 1.Кір - гостре вірусне захворювання, що передається повітряно-краплинним шляхом, характеризується лихоманкою, інтоксикацією, катаральним синдромом, типовими енантемою та макулопапулезною висипкою. 2.Джерелом інфекції є хворий на кiр протягом катарального періоду в останні 2 дні інкубаційного періоду і до 4-го дня після появи висипки, шлях передачі - повітряний і повітряно-краплинний. 3.Інкубаційний період складає від 7 до 17 днів, але може подовжуватися при сполученні кору з іншим захворюванням. 4.У клінічній картині розрізняють три періоди: катаральний період - продовжується 5-7 днів, з'являється лихоманка, кашель, нежить, кон’юнктевiт, гіперемія і набряклість слизової оболонки глотки, збільшуються шийні лімфатичні вузли, у легенях вислухуються сухі хрипи; через 2-3 дні на пiднебіннi з'являються корева eнантема - дрібні рожеві елементи, одночасно з'являється патогноманiчнi ознаки кору - безліч крапкових бiлюватих ділянок на слизовiй оболонцi щік ( плями Бельского-Фiлатова-Коплiка), в носогубнiй складці, на губах і яснах; наприкінці катарального періоду температура звичайно знижується; період висипки - характеризується більш вираженими катаральними явищами, чим у попередній період; обличчя дитини одутле з опухлими віками, світлобоязнь, сльозотеча, підсилюється нежить, кашель, явища бронхіту, новий високий підйом температури до 39-41°С; стан хворої дитини різко погіршується, відзначається слабість, сонливість, відмовлення від їжі, діарея, у важких випадках - марення і галюцинації; на шкірі обличчя з'являється висипка, перші елементи якої розташовуються на чолі і за вухами, висипка має п’ятнисто-папулезний характер, потім окремі плями і папули зливаються, утворюють великі елементи з мiлкофестончатими границями; характерна етапність висипання: у 1-й день вона розташовується на обличчі, на 2-й день стає рясною на тулубі і руках, до 3-го дня покриває все тіло, через 3 дні сип починає поступово вгасати; період пігментації - або період реконвалесценції при неускладненому перебігу хвороби характеризується поліпшенням стану дитини до 3-4-го дня після початку висипання; нормалізується температура, зменшуються катаральні явища, поступово угасає висипка, залишаючи пігментацію на місці яскравих елементів; до 5-го дня від початку висипання всі елементи або зникають, або змінюються пігментацією, у цей період у багатьох хворих відзначається дрібне отрубєподiбне шелушення шкіри; у період реконвалесценції спостерігається виражена астенiзацiя, стомлюваність, дратівливість, сонливість, зниження опірності до інших бактеріальних збудників; 5.По характерy плину розрізняють типову й атипову (злоякісну, абортивну) форми плину кору. По клінічній виразності плину розрізняють легку, средньоїтяжкостi, важку і мiтiгiровану (ослаблену) кір. Частіше спостерігаються средньоїтяжкостi форми плину. При важкому плині відзначаються гіпертермія, адінамія, порушення свідомості, серцево-судинні порушення, діарея. 6.Найчастiшими ускладненнями кору є ранні і пізні пневмонії, ларiнготрахеїт, порушення з боку шлунково-кишкового тракту, неврологічні порушення, блефарити, кератити.
Медична допомога: 1.У більшості випадків лікування проводиться в домашніх умовах. 2.Госпіталізація необхідна при важкому плині, при ускладнених формах, при супутніх eнцефалопатiї, енцефаліті, психопатії, а також по епідемічних або соціальних показаннях. 3.При інтоксикації – багате питво, при гiперпiрексiї - Парацетамол 10-15 мг/кг або Iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або Ацелiзiн 0.1-0.2 мл/рік життя або 50% розчин Анальгіну в дозі 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або внутрівенно. 4.Кожен випадок захворювання повинний бути невідкладно переданий до СЕС за місцем проживання (або перебування) хворого на кiр.
Вітряна віспа Діагностичні критерії: 1.Вітряна віспа - висококонтагiозне захворювання, викликуване вірусом простого герпеса 3-го типу, що протікає з характерною бульбашковою висипкою. 2.Джерелом зараження є хворий на вітряну віспою, рідше - що оперізує герпесом, шлях передачі - повітряний і повітряно-краплинний. 3.Інкубаційний період триває 2-3 тижня, але клініка може розвиватися раніш - на 12 день після інфікування. 4.З'являється висипка на обличчі, на волосистій частині голови, на тулубi, рідше - на слизових оболонках; сип має вигляд дрібних п’ятнисто-папулезних елементів, що швидко (протягом декількох годин) перетворюються в пухирці з прозорим, потім мутним вмістом, висипка супроводжується сверблячкою; 5.Висипання супроводжується підвищенням температури, погіршенням самопочуття, зниженням апетиту, головним болем. 6.Загальна тривалість висипання коливається від 2-3 до 7-8 днів. Розрізняють легкі, середньої тяжкостi і важкі форми хвороби. Медична допомога: 1.Лікування робиться вдома педіатром-інфекціоністом. 2.Госпіталізація показана у випадку важких ускладнень. 3.Кожен випадок захворювання невідкладно передається до СЕС за місцем проживання (перебування) хворої дитини. Скарлатина Діагностичні критерії: 1.Скарлатина - стрептококова інфекція, що супроводжується лихоманкою, тонзилітом, регiонарним лімфаденітом і точечной екзантемой. 2.Джерелом інфекції є хворой на скарлатину з перших годин захворювання. Шлях передачі - повітряно-краплинний. 3.Інкубаційний період має тривалість від 1 до 12 днів (частіше 2-7 днів), але іноді може коротшати до декількох годин. 4.Характерною рисою скарлатини є швидке виникнення всіх основних ознак хвороби: інтоксикація виявляється підвищенням температури, погіршенням самопочуття, головним болем, відмовленням від їжі, нерідко виникає блювота; с перших годин хвороби виникають скарги на біль у горлі, з'являється гіперемія мигдалин, м'якого пiднебiння, точечна червона енантема на м'якому і твердому пiднебіннi, іноді з петехеальними елементами; при важких формах хвороби ангіна може бути лакунарно-фоллiкулярною або некротичною; відзначається збільшення і боліснiсть регiонарних лімфатичних вузлів; на 1-2-гу добу захворювання майже одночасно по всьому тілу з'являється висипка, що найяскравiшe виражена в пахових і ліктьових згинах, унизу живота, на бічних поверхнях грудної клітки й у пахвових западинах, у підколінних ямках; сип має вигляд мiлкоточечних елементів, густо розташованих на гiперемiйованiй шкірі ( «шагренева шкіра»); характерні для скарлатини білий носогубний трикутник, що яскраво виділяється на фоні гiперемiйованiй шкіри обличчя, темно-червоний колір шкірних складок, де виявляються точечнi крововиливи (петехiї); зазначена симптоматика досягає максимуму на 2-3-тю добу захворювання і поступово зникає протягом декількох доб. 5.По клінічному перебігу розрізняють типові, атиповi і рудиментарні (найлегкi) форми; по важкостi стану - легкі, середньої важкостi і важкі (токсична, септична і токсично-септична) форми. Медична допомога: 1.Госпіталізації підлягають діти з важкими й ускладненими формами скарлатини. 2.При синдромі гiперпiрексiї - Парацетамол 10-15 мг/кг або Iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або Ацелiзiн 0.1-0.2 мл/рік життя або 50% розчин Анальгіну в дозі 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або внутрівенно. 3.Про усі випадки захворювання невідкладно інформується СЕС за місцем проживання (перебування) хворої дитини.
Гострі кишкові інфекції Дизентерія Діагностичні критерії: Характеризується сполученням явищ інтоксикації і колiтного синдрому. Виявляється в стертої, легкої, середньої важкостi і важкої формах: при стертій формі температура звичайно залишається нормальною, порушення самопочуття мало виражено, кишкові розлади короткочасні, стул робиться частшим до 2-3-х разiв на добу, кашкоподібний, не містить патологічних домішок; легка форма характеризується невеликим підвищенням температури, симптоми інтоксикації слабо виражені; у першу добу захворювання стул робиться частшим до 10 разів, у наступні дні число дефекацій звичайне, випорожнення рідкі, нерясні, містять домішки слизу, можливо слабко виражені тенезми та спастичнi скорочення сигмовидної кишки; форма середньої важкост i перебігає з токсикозом у вигляді лихоманки до 38-39°С, повторної блювоти, істотного погіршення самопочуття (головний біль, сонливість, анорексiя); кількість дефекацій збільшена до 15 разів на добу, випорожнення складаються зі слизу з прожилками крові, виражені тенезми і болі в животі, сигмовидна кишка пальпутьєся у виді тонкого тяжа; важка форма характеризується нейротоксикозом, гіпертермією, багаторазовою блювотою, сонливістю, можлива втрата свідомості і судороги, сердечно судинні порушення (тахікардія, глухiсть серцевих тонів, зниження АД); випорожнення слизові, не містять калових домішок, багато грудок слизу, змішаних із кров'ю, часті тенезми, сигмовидна кишка спастично скорочена, можливе зіяння анального отвору. Сальмонельоз Діагностичні критерії: Перебігає у вигляді локалізованих (гастроентероколiтичних) і генералiзованих форм: при локалізованій формі можливий розвиток гастриту, гастроентериту, гастроентероколiтy, eнтерiтy, eнтероколiтy і коліту; кожна форма відрізняється деякими особливостями клініки; найчастіше розвиваються клініка гастроeнтероколiтy, eнтероколiтy, гастроeнтерiтy, що виявляються блювотою, болями в животі, колiтичним синдромом, незначною лихоманкою, головним болем, вiдчуттям розбитості; генерал i зована форма протікає з діареєю і вираженими явищами інтоксикації: лихоманка може продовжуватися до 2-х тижнів, має римiтiррующий характер, іноді захворювання в дітей (особливо раннього віку) протікає в септичній формі з розвитком абсцедуючiй пневмонії, гнійного менінгіту, остеомiелiтy; при субкл i н i чн их формах захворювання протікає легко, часто залишається непоміченим. Ешер i х i ози Діагностичні критерії: Група гострих кишкових інфекцій, що викликаються патогенними для людини кишковими паличками і протікають з гастроiнтестiнальною симптоматикою, характер якої залежить від виду збудника. Ентеротоксигенний ешерiхiоз (холероподiбний) починається гостро з нездужання, слабості, нудоти. З'являються схваткоподiбнi болi в животі, блювота, пpонос. Стyл рідкий, водянистий. Лихоманка часто відсутня. Тривалість дисфункцiї кишечнику не більш 3-4 днів. Eнтероiнвазивний ешерiхiоз (дизентерiєподiбний). Початок гострий, ознаки інтоксикації не виражені. У стулі виявляються патологічні домішки слизу і крові. Блювота буває рідко. Захворювання протікає 5-7 днів. Ентеропатогенний ешерiхiоз. Початок гострий – озноб, гіпертермія, нечаста блювота, рідкий частий стул. Спочатку в стулі присутні неперетравлені грудочки їжі, потім стул стає водянистим, пінистим, жовтого або жовтогарячого кольору, може бути жовтувато-зеленого кольору. Рідко присутні домішки слизу і крові. Тривалість хвороби 3-7 днів. Ентерогеморрагiчний ешерiхiоз. Характерний гострий початок, схваткоподiбнi болi по всьому животі, стyл водянистий, потім з'являються ознаки гемоколiтy. Інтоксикація протікає із субфебрiльною або нормальною температурою. У важких випадках ускладнюється гемолiтико-уремiчним синдромом.
Харчові токсикоінфекції Діагностичні критерії: Гострі захворювання, які викликані умовно-патогенними бактеріями, здатними продукувати екзотоксiни в харчових продуктах, перебігають з явищами гастриту, гастроeнтерiтy, порушеннями водно-електролітного обміну. * початок захворювання гострий - з'являється нудота і блювота, потім виникає частий рідкий водянистий стул без патологічних домішок. * при першому типі плину захворювання блювота і діарея протікають без больового синдрому i ознак інтоксикації. * при другому типі захворювання виникають схваткоподiбнi болi в животі, гіпертермічний синдром. Гострий вірусний гепатит
Діагностичні критерії: Інфекційне захворювання, що характеризуються переважною поразкою печінки, інтоксикацією і протікає з жовтяницею або без неї. розрізняють гепатити типу А и типу В, викликані різними вірусами; джерелами зараження є хвора людина, шляхи передачі при гепатиті типу А - фекально-оральний (не виключається парентеральний і повітряно-краплинний), типу В - парентеральний (гемотрансфузiї, iн’єкцiї, забруднені інструменти, кров хворого); клінічнi прояви захворювань гепатитом типу А и В мають значну подібність і ряд розходжень; на підставі важкостi клінічних проявів розрізняють легку, середньої важкостi, важку форми і так називаний фульмiнантний гепатит (блискавична форма, токсична дистрофія печінки); інкубаційний період при гепатиті типу А триває до 6 тижнів, при типі В - до 6 місяців; преджовтушний період гепатиту типу А триває від 3 до 10 днів, захворювання розвивається гостро, з'являються нудота, блювота, болі в животі, рідкий стул, іноді підвищення температури до фебрильного рівня, поступово наростають ознаки інтоксикації, біль починає локалізуватися в правому підребер'ї; преджовтушний період гепатиту типу В триває також 3-10 днів, характеризується поступовим початком і частим розвитком позапечінкових проявів (шкірні висипки, артралгії, мiалгiї, що нагадують сироваткову хворобу); наприкінці періоду пальпується щільна хвороблива печінка i іноді селезінка, незабаром стає темною насиченою сеча, стул знебарвлюється (кольору білої глини); жовтяничний період обох типів гепатиту триває від 3 до 4 тижнів, але може бути більш тривалим; характеризується появою жовтяниці різної інтенсивності з поступовим її прогресуванням, інтенсивність жовтяниці і ступінь збільшення печінки пропорційний важкостi поразки печінки; наростають симптоми інтоксикації; розрізняють циклічний, ациклiчний плин, безжовтяничну і субклiнiчну форми гепатитів.
Медична допомога: 1. Кожна з гострих кишкових інфекцій супроводжується явищами дегідратації, якщо вона супроводжується рясним стулом і блювотою. Значні втрати води приводять до дефіциту ОЦК, порушенню мікроциркуляції і втраті електролітів, що найчастіше виявляються клінікою гiповолемiчного шоку. 2.Обсяг медичної допомоги при кишкових інфекціях залежить від важкостi захворювання, віку дитини, виразності дегідратації. 3.При явищах вираженої дегідратації - iнфузiонна терапія глюкозо-солевими розчинами (5% розчин глюкози і 0.9% розчин натрію хлориту в співвідношенні 1:1) з темпом 15-20 мл/кг/година. 4.При явищах гiповолемiчного шоку - див. протокол „гiповолемiчний шок.” 5.При підозрі на харчову токсикоінфекцію – промивання шлунка 0.1% розчином перманганату калію, уведення ентеросорбенту - активоване вугілля 0.5-1.0 г/кг або Белосорб 2-5 таблеток, або Полiфепан 0.1-0.3 г/кг або 5% розчин Eнтеродезy 10-50 мл. 6.Госпіталізація показана при важких і ускладнених формах захворювань до інфекційного стаціонару.
Токсикоз з ексикозом
Діагностичні критерії: 1.Виникає внаслідок рясної, частої блювоти або профузного проносу, посиленого потовiддiлення. 2.Суха шкіра, знижений тургор тканин, слизові оболонки сухі, очні яблука запалі, знижений діурез, може бути гіпертермія, при важкому стані – порушення свідомості. 3.Ступінь дегідратації: Розрізняють три ступені ексикозу в залежності від дефіциту маси тіла дитини:
4.Клінічні ознаки дегідратації. Визначення ступеня дегідратації у дитин по клінічних симптомах
Медична допомога: 1.При токсикозі з ексикозом I-II ступеню виконується оральна регiдратацiя в обсязі 50-100 мл/кг маси тіла Оралiтом або Регiдроном, або Глюкосаланом, або кип'яченою водою протягом 4-6 годин. При відсутності ефекту – див. пункт 2. 2.При токсикозі з eксикозом III ступеня – внутрішньовенна iнфузiя 5% глюкози з 0.9% NaCl або розчином Рiнгера (1:1) зі швидкістю 10-20 мл/кг за годину. 3.Госпіталізація при токсикозі I-II ступеня виконується до профільного відділення, при III ступеня – до ВIТ, на ношах в положенні лежачи.
Нейротоксикоз. Діагностичні критерії: 1.Нейротоксикоз – важка форма eнцефалiчної реакції внаслідок інфекційного і токсичного ушкодження ЦНС. Часто виникає при респіраторних вірусних захворюваннях (грип, аденовірусна інфекція й ін.), пневмонії, гострих кишкових інфекціях (дизентерія, харчова токсикоінфекція й ін.). 2.Клінічні прояви : гіпертермія, порушення свідомості, менiнгеальнi явища, судоми.
Медична допомога: 1.При гіпертермічному синдромі - Парацетамол 10-15 мг/кг або Iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або Ацелiзiн 0.1-0.2 мл/рік життя або 50% розчин Анальгіну в дозі 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або внутрівенно. 2.При менiнгеальномy синдромі - преднізолон 2-3 мг/кг внутрівенно або внутрiм’язово, лазiкс 1-3 мг/кг внутрівенно або внутрiм’язово. 3.При судомах - бензодiазепiни (седуксен, реланiум, дiазепам, сибазон) у дозі 0.2-0.5 мг/кг внутрівенно повільно, лазiкс 1-3 мг/кг внутрівенно, преднізолон 2-3 мг/кг внутрівенно. 4.Госпіталізація до ВIТ. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-06-19; Просмотров: 196; Нарушение авторского права страницы