Системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів

Ознаки неврівноваженої системи	Ознаки СІПП МЕ
1. Реакція на зовнішні умови.	Адаптація до ринку праці, ринку освітніх послуг, вимог студентів тощо.
2. Випадковість поведінки, її незалежність від початкових умов та залежність від передісторії.	Поведінка будь-якого соціального суб’єкта в його цілеспрямованій діяльності зумовлена, насамперед, наявністю дії хаотичного начала, а тому неможливим є точний збіг розумового передбачення результату будь-якої діяльності в синергетичних системах з реальним результатом [1]. Створення та розвиток системи суттєвим чином залежить від політичних, економічних та соціальних умов у державі й світі. Система формує новий менталітет та створює передумови появи нових суспільних відносин. Замість однієї загальної траєкторії, згідно особистісно орієнтованого підходу, вибудовується множина індивідуальних траєкторій розвитку майбутніх економістів (введення індивідуальних навчальних планів студента). Отримання інформації зворотного зв’язку стає неперервним процесом, який з’єднує діагностику з прогнозуванням, отже, поведінка системи не залежить від вихідних умов. Бажані зміни системи із заздалегідь заданою ймовірністю досягаються шляхом впливу на неї.
3. Приплив енергії створює в системі порядок, тим самим зменшуючи її неоднорідність.	Приплив інформації забезпечує виконання вимог роботодавців, пов’язаних з урахуванням особливостей ринку праці, які багато в чому однорідні для кожної конкретної соціальної ситуації, щодо складу компетентності економіста, що забезпечує стабільність та ефективність функціонування системи.
4. Наявність переломної точки у розвитку системи (точки біфуркації).	Чутливість до змін: наявність переламних моментів розвитку суспільства призводить до необхідності змін у системі. При цьому у системи є вибір шляху її розвитку. Система в критичному стані: велика кількість фахівців не може знайти застосування на ринку праці завдяки відсутності професійних компетенцій, що не сформовані у процесі навчання. Відсутність усталеної законодавчої бази.
5. Структурування системи таким чином, що кожна структурна одиниця була б «поінформована» про стан системи в цілому (тобто цілісність).	Всі частини системи узгоджені між собою Галузевим стандартом вищої освіти, навчальними планами, вимогами ринку праці тощо.

 

Дані таблиці свідчать про відповідність системи інтегративної професійної підготовки ознакам неврівноваженої системи.

Важливим в межах нашого дослідження є зіставлення ознак неврівноваженої системи з видами інтеграції ІПП МЕ (див. рис.), що дає підстави характеризувати СІПП МЕ як неврівноважену систему.

Система інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів є відкритою. Такою її роблять: інтеграція інформаційних технології, які перетворилися з додаткових технічних засобів на метамову, за допомогою якої вся культура описує саму себе; інтеграція інноваційних технологій, які надають можливість проводити навчально-дослідні проекти між студентами різних країн, інтегрувати досвід різних наукових шкіл щодо навчання економістів тощо; інтеграція «безкоштовної» освіти для всіх та платної освіти за вибором студентів або батьків, яка дозволяє залучити до економічної освіти студентів із різних соціальних верств населення; інтеграція «студент–викладач–адміністрація–батьки» підіймається на нову сходинку та робиться неперервною, без географічної присутності учасників в одному місці.

Таким чином, відкритість збільшує творчий потенціал особистості майбутнього економіста для вільних і усвідомлених дій, цілісного відкритого сприйняття і усвідомлення світу.

Рис. Зіставлення ознак неврівноваженої системи з видами інтеграції ІПП МЕ

 

З іншого боку, синергетична теорія виходить з того, що розвиток і самореалізація особистості можливі лише у відкритих системах, в яких відбувається безперервний інформаційний кругообіг [9, 8]. Враховуючи це, важливим є включення системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів у єдиний інформаційний процес, розвиток відкритого інформаційного і освітнього простору.

У відкритому світі спеціаліст галузі економіки та фінансів як особистість виступає основою економічних та суспільних зв’язків. Складність і різноманітність завдань, що має виконувати економіст у своїй професійній діяльності потребують індивідуальної ініціативи та індивідуального різноманіття. Тому вільне становлення особистості є основною умовою функціонування названої системи професійної підготовки, а отже, робить правомірним застосування синергетичного підходу до побудови такої системи.

Система інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів є нелінійною. Такою її роблять не тільки інтеграційні процеси в освітньому середовищі, нові види освітніх відносин – взаємодія, взаємокоординація, співробітництво і співтворчість між основними учасниками освітнього процесу, а й соціокультурне буття, яке долає лінійну сталість традиційних структур, перетворюючись на нелінійне, динамічне, неврівноважене, непередбачуване, повне нових можливостей та ризиків і небезпек.

До недавнього часу при навчанні фахівців використовувалася стратегія лінійності, як методологічного принципу експлікації соціокультурної реальності, що передбачає поступальність, чітку детермінацію, однобічну спрямованість змін. Вона виправдовує себе лише в помірних межах гомеостазу, поза яким виявляється хибною і небезпечною. Лінійність призводила до жорстких авторитарних відносин в системі «той, хто навчає – той, хто навчається», використання репродуктивних методів навчання, ранньої профорієнтації, створення спеціальних підручників. Увесь світ у свідомості того, хто навчався, був розділений на предмети, що порушувало цілісність сприйняття [9, 36].

На думку В. Буданова, сьогодні необхідно ввести превентивне навчання принципів життя в нестійкому, нелінійному світі [10, 302]. Нелінійність означає незбереження адитивності у процесі розвитку систем. Будь-яке явище розуміється як момент еволюції, як процес руху полем розвитку. Коли майбутній фахівець уявляє світ нелінійним, нестабільним, імовірнісним і мінливим, то професійна підготовка має відповідати такому світу, інакше ми будемо готувати фахівців для життя у світі, якого не існує.

Система професійної підготовки має враховувати й нелінійність людської особистості, навчати способам не тільки ефективного засвоєння знань, але й способам оптимального і спрямованого впливу на самого себе. Така професійна підготовка буде стимулювати прагнення до самовдосконалення і самоорганізації, створювати умови для відкритості освітньої системи до взаємодії з оточуючим середовищем.

У природознавстві очевидним лідером в дослідженні нелінійних процесів виступає синергетика, яка безпосередньо осмислює себе у якості концепції нелінійних динамік. Синергетика спрямована на подолання класичного лапласівського принципу детермінізму, відповідно до якого будь-яка зовнішня причина діє безпосередньо й однозначно визначає кінцевий результат впливу [11].

Таким чином, нами доведено, що система інтегративної професійної підготовки є нелінійною, та обґрунтована можливість використання синергетичного підходу з боку нелінійності системи.

Система інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів може бути як керованою, так і самоорганізуючою. Для динамічного розвитку системи інтегративної професійної підготовки необхідна єдність керування та самоорганізації. Зазначена система (як і будь-яка інша освітня система) є самоорганізуючою системою, що розвивається. Керувати – означає знати закони цієї самоорганізації, будову самовідтворювальних структур, які утворюють систему.

Система складається з великої кількості складових (а наша система інтегративної професійної підготовки саме така, як і будь-яка освітня система), отже для її опису потрібно багато інформації. За традиційних підходів з цього становища виходять, використовуючи заміну опису окремих частин середніми показниками. У результаті різко та неминуче спадає інформативність, що, безперечно, негативно впливає на дослідження системи, знижує точність побудованих прогнозів тощо. О.М. Дахін, досліджуючи питання доречності залучення синергетики до педагогічних досліджень, зауважує, що синергетика частково допомагає вирішити проблему зниження інформативності за рахунок принципу підпорядкування, згідно з яким просторово-часові стани системи (тобто повний набір параметрів) цілком визначається параметрами порядку, які складаються зовнішнім керуванням [4] (керована СІПП МЕ).

Г. Хакен проводить паралель між параметрами порядку та ототожнює їхні дії з діями ляльководів, які змушують маріонеток рухатися (керована СІПП МЕ). А, між тим, те що відбувається в навчальному процесі, має суттєві відмінності, пов’язані з тим, що учасники освіти своїми колективними діями самі впливають на параметри порядку (самоорганізуюча СІПП МЕ). Таким чином, адміністрація, викладачі, т’ютори визначають рух окремих частин системи, а окремі частини системи, в свою чергу, визначають дії параметрів порядку, що в синергетиці носить назву кругової причинності.

Ми приймаємо думку З.Н. Курлянд, яка наголошує, що складність самоорганізуючої системи полягає в тому, що залежність між компонентами системи може приводити до стрибка, який якісно перетворює систему, прискорюючи процес її розвитку [12, 44]. Унаслідок цього швидше досягається результат, оскільки процес отримує поштовх та спрямованість, вважає автор. У нашому випадку – це спрямованість системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів на діяльність у галузі економіки та фінансів в умовах невизначеності. З.Н. Курлянд наголошує, що процес розвитку системи прискорюється за рахунок зростання її складності [12, 44]. У нашому випадку складність підсилюється внаслідок інтегративності.

Успішна й ефективна взаємодія окремих синергетичних складових у цілому, на думку С.М. Ніколаєнко, дасть посилювальний позитивний ефект для динамічного розвитку всієї системи освіти і науки [13, 7]. Автор вважає, що розглядаючи кожну синергетичну складову, слід визначати ті спільні дії, які будуть стимулюючими факторами для власне складової та системи освіти в цілому. Для нашого дослідження стимулюючими факторами для системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів виступають визначені види інтеграції (див.рис.).

На думку Л.С. Горбунової, бачення системи вищої освіти як такої, що здатна до самоорганізації, дозволяє по-новому підійти до формування освітньої політики, зокрема, у відносинах держави і освіти. Тут головним є розуміння необхідності створення певного середовища, в якому можливе становлення освіти за бажаним для суспільства сценарієм самоорганізації [3]. Отже, нова роль держави полягає в зміні характеру управління з централізованого на децентралізоване, надання більшої автономії вищим навчальним закладам за рахунок створення сприятливих умов та надання необхідних стимулів.

На думку Г. Коломієць, відображенням процесу освітньої самоорганізації є інтеграція. Вона є об’єднанням в єдине ціле, впорядкуванням, структуруванням раніше невпорядкованих елементів системи. У процесі інтеграції зростають об’єм, частота, інтенсивність взаємодії між елементами системи, досягається її цілісність, стійкість, автономія та ефективність дій. Поява такої впорядкованості та узгодженості, на думку І. Пригожина, є основною ознакою переходу від простого до складного, причому під складністю розуміється рівень самоорганізації системи. З цієї точки зору, інтеграція є своєрідним стабілізаційним механізмом. Вона може розглядатися як виникнення суспільних кореляцій у неврівноважених умовах, як узгоджене функціонування частин цілого.

Для здійснення процесу самоорганізації система повинна мати активну «енергетичну» основу – ініціативу до самовдосконалення і самоорганізації викладачів та студентів, вибір шляхів розвитку без здійснення тиску ззовні, «енергетичний» вихід – одержання емоційного задоволення від позитивних змін і результатів реалізованих ініціатив (Ю.А. Данилов, Е.Н. Князева, С.П. Курдюмов та ін.). Освітня система повинна бути зорієнтована на цілі саморозвитку особистості, формування ціннісних орієнтирів. Її основу складає людина, з її неповторністю як постійне джерело стихійності і розвитку. Така спрямованість освіти потребує діалогу, спільного творчого пошуку та інтеграції в світовий освітній простір [10, 290].

Таким чином, динамічність, цілеспрямованість, неврівноваженість, відкритість та нелінійність системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, її здатність бути як керованою, так і самоорганізуючою, роблять цілком виправданим застосування синергетичногго підходу як підґрунтя створення названої системи.

На думку С.М. Ніколаєнко, синергетичний підхід дозволяє уникнути епізодичності та фрагментарності у започаткуванні й проведенні певних інновацій у вищій освіті та підвищенні суспільної відповідальності за якість освіти на всіх її рівнях, оцінюванні діяльності кожної складової системи у форматі «економічність – ефективність – результативність», визначенні сильних та слабких сторін складових [13, 7].

Синергетичний підхід в час зміни освітніх парадигм дозволяє досліджувати особливі стани системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів у сфері їхнього неусталеного стану, здатності до самоорганізації та розглядати точки біфуркації (переламні точки), коли система змінює свій стан під впливом внутрішніх та/або зовнішніх факторів.

Таким чином, у сучасному світі економічна, політична та соціальна ситуації характеризуються надзвичайною мінливістю. Зміни відбуваються настільки швидко, що система професійної підготовки постійно знаходиться в неусталеному стані, особливо це стосується професійної підготовки майбутніх економістів. Зовні ринок праці потребує нових спеціальностей, кваліфікацій; роботодавці вимагають швидкої адаптації; всередині – ті, хто навчається, прагнуть більшої свободи у виборі форм і засобів навчання, творчості, вимагають від викладачів найновіших знань та засобів їхнього вдосконалення. Їх не влаштовує непродуктивне та автоматичне засвоєння інформації. Разом зовнішні та внутрішні фактори викликають неусталеність системи професійної підготовки фахівців галузі економіки та фінансів.

Синергетичний підхід, де в теорії самоорганізації ключовими поняттями стають «хаос» та «порядок» (І. Пригожин, Г. Хакен), дозволить створити аналітичну схему, спрямовану на пошук закономірностей, що будуть задавати гармонію освітньої дійсності, яка невловимо змінюється, а отже, може виступати підґрунтям створення системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів. Подальші розвідки вбачаємо у формулюванні принципів побудови системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Лутай В. Про розроблення концептуальних засад філософії сучасної освіти України // Вища освіта України. – 2005. – № 4. – С. 13-17.

2. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основание синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. – СПб.: Алтейя, 2002.

3. Горбунова Л.С. Мислення в інтеграційній культурі: імперативи та можливості освіти // Нова парадигма: Журнал наукових праць / Гол. ред. В.П. Бех. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – Вип. 65. – Ч. 1. – 411 с. – С. 246-252.

4. Дахин А.Н. Игры детские + мысли взрослые = педагогика серьёзная. – Режим доступу: http: //www.npstoik.ru/vio/inside.php. – Заголовок з екрану.

5. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Краткий психологический словарь: Личность образование, самообразование, профессия. – МН.: «Хэлтон», 1998. – 399 с.

6. Курлянд З.Н. Основні підходи до формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх учителів // Виховання і культура. – 2007. – № 3-4 (13-14). – С. 5-8.

7. Авєріна О.І. Мінливість соціальних систем як результат виклику соціокультурної інтеграції // Нова парадигма: Журнал наукових праць / Гол. ред. В.П. Бех. – Вип. 65. – Ч. 1. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – 411 с. – С. 111-119.

8. Семеног О.М. Система професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури (в умовах педагогічного університету): Дис... доктора пед. наук: 13.00.04. – К., 2006. – 560 с.

9. Макова Е., Трофименко Т., Ершова-Бабенко И. Проблема методологии исследования информации – обязательного компонента процесса обучения с позиций синергетики // Социальные технологии. – Одесса, 2002. – Вып. 19. – С. 20-26.

10. Буданов В.Г. Трансдисциплинарное образование, технологии и принципы синергетики // Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 356 с.

11. Зайцев В.В., Зимичев А.М. Проблемы развития системы акмеологических наук / Под ред. Н.В. Кузьминой и А.М. Зимачева. – Спб.: Изд. СПАА (Санкт-Петербургской акмеологической академии), 1996. – С. 53-106.

12. Курлянд З.Н. Становлення позитивної Я-концепції майбутнього вчителя. – Одеса: ПНЦ АПН України – М.П. Черкасов, 2005. – С. 83-107.

13. Ніколаєнко С. Рейтингові системи – складові національного моніторингу якості вищої освіти // Вища школа. – 2007. – № 4. – С. 3-14.

УДК 37.34

Г.І. Іванюк

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

лабораторії сільської школи

Інституту педагогіки АПН України

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: