Гасіння пожеж на території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення

1. Зона відчуження є площинним відкритим джерелом радіоактивності, а радіаційний фактор залишається однією з основних потенційних небезпек, як наслідок:

можливе опромінення особового складу, забруднення спеціального одягу та пожежної техніки радіоактивними речовинами;

наявність на об’єктах і ділянках місцевості, місць з небезпечними рівнями радіації, у тому числі в лісових масивах і на торфовищах;

складність, а в окремих випадках неможливість під’їзду техніки до місця пожежі через небезпечні рівні радіації та нерозвинену мережу доріг з твердим покриттям;

можливе перевищення контрольних рівнів об’ємної активності радіонуклідів у повітрі на лінії вогню під час пожежі;

вторинне перенесення радіонуклідів з продуктами горіння на значну відстань.

2. Під час гасіння пожежі на території зони відчуження КГП зобов’язаний:

організувати проведення інструктажу особового складу з питань радіаційної безпеки і безпеки праці під час гасіння пожежі та встановити сигнали попередження та відходу з позицій, що знаходяться в особливо небезпечній зоні;

визначити безпечні місця для тимчасової дислокації підрозділів, які прибули для гасіння пожежі, у тому числі резерву сил і засобів, ланок ГДЗС, запасу захисного одягу, приладів індивідуального і групового дозиметричного контролю;

організувати зв’язок на пожежі для управління залученими силами і засобами та забезпечити передачу оперативної інформації до ОКЦ Головного управління ДСНС України у Київській області та ОЧС ДСНС;

приступати до гасіння пожежі після отримання відповідних допусків за встановленими формами допусків на гасіння пожежі та (або) ліквідацію наслідків аварії, зокрема дозиметричний допуск на роботи з гасіння пожежі в умовах радіаційної небезпеки;

уточнити через адміністрацію зони відчуження рівні радіоактивного забруднення на місці пожежі, позначити межі найбільш небезпечних місць та виставити пости безпеки;

визначити разом зі службою дозиметричного контролю зони відчуження гранично допустимий час роботи особового складу в місцях з підвищеним рівнем радіації та вести облік отриманих доз опромінення;

організувати виконання робіт позмінно із залученням мінімально необхідної кількості особового складу;

організувати через адміністрацію об’єкта пункт медичної допомоги;

утворити Штаб на пожежі з урахуванням глави 10 цього розділу, долучити до його складу фахівців зони відчуження та служби дозиметричного контролю для оперативного з’ясування обстановки та консультацій;

слідкувати за напрямком і силою вітру та вживати заходів, щоб особовий склад не перебував у задимленій зоні, де відбувається вторинне перенесення радіонуклідів з продуктами горіння. За потреби для осадження продуктів горіння застосовувати розпилену воду;

організувати постійний контроль за станом зовнішнього забруднення захисного одягу особового складу, пожежно-технічного обладнання і техніки під час гасіння пожежі;

постійно взаємодіяти з мобільними оперативними групами служби дозиметричного контролю, які здійснюють контроль за радіаційною ситуацією, для оперативного отримання даних щодо потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання та вмісту радіонуклідів у повітрі в районі пожежі;

не направляти, за можливості, особовий склад для гасіння пожежі в місця з небезпечними рівнями радіації;

приймати рішення про припинення оперативних дій та виведення особового складу з небезпечної зони, якщо рівень іонізуючого випромінювання значно перевищує допустимий. У виняткових випадках допускається опромінення осіб, залучених до гасіння пожеж, вище допустимої дози лише за їх письмовою згодою, якщо не можна вжити заходів, які виключають такий рівень опромінення, і може бути виправдано лише рятуванням життя людей та попередженням подальшого небезпечного розвитку аварії, що призведе до опромінення більшої кількості людей;

подавати стволи для гасіння пожежі з навітряної сторони та з максимально можливої відстані ствольників від місця горіння;

застосовувати для гасіння пожежі у місцях з небезпечними рівнями радіації за можливості захищену пожежну техніку і авіаційні сили, а для проведення розвідки пожежі - квадрокоптери (за наявності).

3. Після ліквідації пожежі КГП контролює:

проведення дозиметричного контролю залученого особового складу, пожежно-технічного обладнання і техніки та направлення їх до найближчого стаціонарного пункту санітарної обробки для проведення дезактивації;

вилучення в особового складу засобів індивідуального дозиметричного контролю та визначення індивідуальної дози зовнішнього опромінення кожного працівника окремо;

вилучення в особового складу засобів індивідуального захисту органів дихання із зазначенням часу та місць носіння для оцінки інгаляційного надходження радіонуклідів до організму;

визначення вмісту радіонуклідів в організмі осіб, які брали участь у гасінні пожежі;

оформлення службою дозиметричного контролю облікових документів за результатами дозиметричного контролю особового складу (картки індивідуального обліку доз тощо);

повернення до пунктів постійної дислокації підрозділів, що залучалися до гасіння пожежі.

4. За потреби нарощування сил і засобів для гасіння пожежі можуть залучатися додаткові підрозділи, у тому числі із-за меж зони відчуження.

Старша за посадою особа підрозділу, яка направляється для гасіння пожежі на території зони відчуження, повинна мати при собі список особового складу та перелік техніки за формою заявки для оформлення перепусток на в’їзд у зону відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення (додаток 9), копії яких пересилаються засобами зв’язку на ОКЦ Головного управління ДСНС України у Київській області для оформлення перепусток.

Особовий склад підрозділу, який залучається до гасіння пожежі на території зони відчуження, повинен мати при собі документи, що засвідчують особу, та змінний робочий одяг і взуття на період дезактивації одягу і взуття, у якому брав участь у гасінні пожежі на забрудненій території зони відчуження.

Підрозділи, які виїжджають для гасіння пожежі на об’єкти і територію зони відчуження, повинні мати прилади дозиметричного контролю, засоби індивідуального захисту особового складу.

Додаткові сили і засоби прибувають на територію зони відчуження через КПП, указані ОКЦ Головного управління ДСНС України у Київській області. Відбувають підрозділи з території зони відчуження з проходженням вихідного дозиметричного контролю через найближче КПП з контрольно-дозиметричним пунктом.

5. Організація гасіння пожеж у лісовому фонді на території зони відчуження здійснюється з урахуванням положень цього Статуту та мобілізаційно-оперативного плану ліквідації лісових пожеж (далі - мобілізаційний план дій), які є обов’язковими для виконання підрозділами, що залучаються до гасіння пожеж у зоні відчуження.

КГЛП є старша за посадою особа лісогосподарського підрозділу або Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника (далі - заповідник), яка першою прибула на гасіння пожежі.

У разі якщо пожежа набуває (набула) масштабів і переходить у складну, що перевищує 5 га, керівник лісового фонду зони відчуження бере на себе повноваження КГЛП.

6. Організація гасіння пожеж у лісовому фонді зони відчуження передбачає:

розвідку місця пожежі, у тому числі радіаційну, та оцінку оперативно-тактичних обставин;

використання під час гасіння пожежі ЗІЗ органів дихання та шкіри згідно з рекомендаціями дозиметриста після проведення розвідки та визначення радіаційної обстановки і часу перебування на пожежі сил залучених на її ліквідацію;

забезпечення зв’язком між підрозділами та окремими оперативними дільницями, які залучені до гасіння пожежі, а також Штабом на пожежі (штабом з ліквідації надзвичайних ситуацій) у зоні відчуження (у разі його створення) та здійснення постійного контролю за станом гасіння пожежі. Штабом на пожежі керує начальник штабу, який призначається КГЛП.

створення резерву сил і засобів на ліквідацію пожежі та у разі потреби його залучення.

У тих випадках, коли наявних сил і засобів лісогосподарського підприємства (заповідника) для гасіння пожежі недостатньо, КГЛП через чергового диспетчерської служби лісогосподарського підрозділу (заповідника) звертається до чергового диспетчера територіальних підрозділів ДСНС чи інших відомств щодо залучення на допомогу їх додаткових сил та засобів. Крім того, за потреби, через чергового диспетчерської служби оперативного управління та забезпечення контрольно-пропускного режиму при ДАЗВ (далі - оперативно-чергова служба ДАЗВ) КГЛП звертається до начальника Штабу на пожежі (штабу з ліквідації надзвичайних ситуацій) щодо залучення додаткових сил та засобів підприємств, установ і організацій зони відчуження, що входять до функціональної підсистеми запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій в зоні відчуження. Після прибуття на пожежу територіальних підрозділів ДСНС та інших відомств як додаткових сил старша за посадою особа від ДСНС вважається заступником КГЛП. Вказівки КГЛП є обов’язковими для виконання усіма силами, що прибули на гасіння пожежі.

7. Під час виконання основного завдання із гасіння лісових пожеж визначальним критерієм, що зумовлює порядок таких робіт, є індивідуальна доза опромінення персоналу, що може бути отримана під час гасіння.

Роботи із гасіння пожеж здійснюються за умови неперевищення контрольного рівня опромінення персоналу, встановленого для зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення.

8. За відсутності механізованих засобів або неможливості їх застосування (у випадках невеликих лісових пожеж, труднощів маневрування, відсутності транспортних шляхів) мінералізовані загороджувальні смуги прокладаються за допомогою ручних знарядь. Залежно від сили та швидкості розповсюдження вогню та виду залучених механізмів, загороджувальні смуги прокладають одинарні або подвійні, а за потреби - декілька загороджувальних смуг. За потреби можуть створюватися протипожежні канави, фронт пожежі може засипатися ґрунтом. Загороджувальні смуги можуть створюватись із водних розчинів хімічних речовин з вогнезахисними властивостями.

9. Зустрічний пал (керований зустрічний вогонь) здійснюється з метою гасіння верхових пожеж усіх видів, а також низових лісових пожеж високої і середньої інтенсивності. Запуск палу проводиться із безпечної відстані від наявних на площі пожежі природних і (або) протипожежних розривів, якщо їх немає - від спеціально створених протипожежних канав, прокладених різними способами, завширшки від 0, 3 м до 9 м залежно від інтенсивності та виду пожежі.

10. КГЛП самостійно визначає способи і технічні засоби гасіння пожежі, які залежать від інтенсивності і швидкості поширення вогню, наявності транспортної та водної мережі в районі гасіння, особливостей прилеглої території, наявності сил і засобів пожежогасіння, метеорологічної обстановки, а також періоду початку гасіння лісової пожежі щодо світлого часу доби.

11. Під час гасіння лісових пожеж, залежно від швидкості поширення вогню, застосовуються такі тактичні дії:

одночасне гасіння всієї лінії фронту вогню чи одночасне гасіння найбільш небезпечних осередків на флангах і в тилу з метою створення розривів і розбивання площі горіння на маленькі дільниці для подальшої ліквідації горіння на них. Ці способи застосовуються під час гасіння складних пожеж і за наявності достатньої кількості сил і засобів;

розбиття території лісового насадження на менші ділянки шляхом прокладання просік за допомогою ручних механізованих засобів (бензопил) або спеціальною (спеціалізованою) наземною технікою, зокрема великими артилерійськими тягачами, інженерними машинами розгородження тощо;

ліквідація горіння в тилу та послідовний рух флангами уперед, до передньої лінії фронту пожежі з більшою швидкістю, ніж швидкість поширення вогню;

гасіння з початку краю лісової пожежі (передньої лінії фронту вогню) з подальшим ліквідуванням вогню на флангах і з тилу;

гасіння пожежі насамперед з флангів з поступовим обмеженням головної частини пожежі;

створення загороджувальної смуги та зустрічного палу.

У темну пору доби гасіння пожежі може проводитись виключно за наявності штучного освітлення.

12. Під час розвідки пожежі у зоні відчуження, крім основних завдань розвідки у звичайному режимі, необхідно додатково визначити:

радіаційний стан території, де виникла пожежа, відповідно до карт забруднень території зони відчуження та реальних вимірів, зафіксувавши їх на папері, повідомивши про це КГЛП, чергового диспетчера лісогосподарського підрозділу та оперативно-чергову службу ДАЗВ;

рельєф місцевості, швидкість і напрямок розповсюдження лінії вогню, очікуваний розвиток пожежі;

вірогідність розповсюдження пожежі у різні напрямки (на об’єкти, за межі периметру зони відчуження, до Державного кордону України, на склади лісопродукції, хвойний молодняк, торф’яні поля та перелоги тощо);

можливі перешкоди, що призупинять поширення вогню (дороги, просіки, річки, канави, струмки, галявини, сирі лощини тощо);

шляхи під’їзду до межі лісового масиву;

безпечні ділянки, а також можливі шляхи відходу залучених сил і засобів у разі виникнення небезпеки для їх здоров’я та життя під час посилення вогню;

основний напрямок пожежі, її межі та фланги;

наявність і можливість використання природних водних джерел;

ділянки для запуску зустрічного контрольованого вогню та умов прокладання загороджувальних мінералізованих або хімічних смуг.

У разі охоплення вогнем значної площі на території зони відчуження розвідка та спостереження проводиться за допомогою спеціального автотранспорту, авіації, безпілотних літальних апаратів (у разі їх наявності), із використанням картографічних матеріалів.

Під час організації розвідки КГЛП повинен користуватися поквартальними картами щільності забруднення лісових масивів зони відчуження для прогнозування і визначення орієнтовного часу роботи, а також своєчасної заміни ЗІЗ для захисту персоналу від внутрішнього опромінення персоналу радіаційним пилом, заміни персоналу у разі дозових навантажень.

13. Працівники, які проводять розвідку лісової пожежі, зобов’язані:

дотримуватися правил охорони праці та радіаційної безпеки;

використовувати найбільш безпечні шляхи прямування;

мати із собою та застосовувати необхідні ЗІЗ органів дихання і шкіри, засоби зв’язку та засоби гасіння пожеж.

14. Радіаційну розвідку проводять працівники спеціалізованого підприємства, на яке покладено функції забезпечення радіаційно-екологічного моніторингу та радіаційно-дозиметричного контролю на території зони відчуження.

15. КГЛП у лісовому фонді зони відчуження зобов’язаний:

організувати проведення додаткового інструктажу персоналу, залученого до гасіння пожежі, з питань охорони праці, радіаційної та пожежної безпеки під час гасіння пожежі;

перевірити забезпечення персоналу, який залучається до гасіння пожежі, основними та допоміжними ЗІЗ, а також контролювати їх застосування;

організувати розвідку та оцінку основних параметрів радіоактивного забруднення місцевості, де виникла пожежа;

організувати позначення меж найбільш небезпечних місць знаками «Радіаційна небезпека! » та здійснення подальшого дозиметричного контролю до ліквідації пожежі;

постійно контролювати дотримання залученим на гасіння пожежі персоналом вимог радіаційної безпеки;

організувати розгортання мобільних пунктів санітарної обробки персоналу, залученого до гасіння пожежі, дезактивації транспорту, обладнання та надання домедичної допомоги потерпілим;

організувати систему радіозв’язку для управління залученими силами й засобами та визначити порядок надання інформації;

визначити безпечні місця для тимчасової дислокації підрозділів, які прибули на гасіння пожежі, включаючи резерв сил і засобів, запас одягу з хімзахисту, приладів індивідуального дозиметричного контролю для визначення індивідуальної дози зовнішнього опромінення кожного працівника окремо;

визначати час роботи персоналу на ділянках із підвищеним рівнем іонізуючого опромінювання;

створити резерв особового складу для проведення своєчасної заміни учасників пожежогасіння на територіях, де доза опромінення перевищує 50 мЗв (максимальний ліміт дози, який використовується в аварійних ситуаціях без письмової згоди).

У разі перевищення допустимих рівнів іонізуючого випромінювання КГЛП приймає рішення про припинення оперативних дій та виведення із небезпечної зони персоналу, який бере участь у гасінні пожежі у лісовому фонді зони відчуження. Допускається опромінення осіб, залучених до гасіння пожежі, вище контрольного рівня лише за їх письмовою згодою.

16. Персонал, задіяний у гасінні пожежі у лісовому фонді зони відчуження, зобов’язаний:

до початку гасіння пожежі пройти інструктаж з питань охорони праці, радіаційної та пожежної безпеки під час гасіння пожежі;

до прибуття на пожежу бути забезпеченим придатними до застосування основними та допоміжними ЗІЗ, індивідуальними дозиметрами, засобами гасіння, ручним пожежним інструментом, приладами гасіння, засобами зв’язку;

під час розвідки, гасіння та локалізації пожежі користуватись основними та допоміжними ЗІЗ, підтримувати зв’язок;

працювати чітко, швидко та злагоджено, перешкоджаючи розвитку пожежі та забезпечуючи її локалізацію і ліквідацію, запобігаючи отриманню додаткових доз опромінення персоналу, залученого до гасіння пожежі;

стежити за змінами умов пожежі, у разі виникнення небезпеки - негайно повідомляти всіх учасників пожежогасіння;

вжити заходів щодо обмеження поширення небезпечних факторів пожежі працівниками, які прибули на гасіння пожежі, за можливості мінімізувати термін перебування на ділянках пожежі, де перевищено допустимий рівень забруднення території радіонуклідами;

надавати взаємну допомогу, за потреби - домедичну допомогу.

17. До виїзду на місце пожежі старша за посадою особа, яка виїжджає на пожежу першою, зобов’язана перевірити за картами забруднення території зони відчуження дозові навантаження на заявленому місці пожежі та повідомити про це учасників гасіння пожежі. Після прибуття на місце пожежі визначені особи проводять дозиметричний контроль фактичного стану забруднення території, встановлені показники передають КГЛП та диспетчеру. У разі перевищення дозових навантажень КГЛП приймає рішення щодо подальшого перебування учасників гасіння пожежі на забрудненій території для початку гасіння пожежі чи відведення їх на безпечну за дозовим навантаженням територію, про що інформує диспетчера, та приймає рішення щодо залучення на гасіння пожежі авіаційних сил встановленим порядком.

Під час гасіння пожежі на території з допустимими дозовими рівнями забруднення на всіх дільницях, де перебувають учасники гасіння пожежі, здійснюється дозиметричний контроль, який проводиться спеціалізованим підприємством, на яке покладено функції радіаційно-дозиметричного контролю. За результатами дозиметричного контролю лімітується час роботи персоналу на певних ділянках та визначаються необхідні для застосування ЗІЗ.

18. Виконання дозиметричного контролю здійснюється відповідно до Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832, Правил радіаційної безпеки при проведенні робіт у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, затверджених спільним наказом МОЗ та МНС України від 04 квітня 2008 року № 179/276, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2008 року за № 754/15445.

Особи, які проводять дозиметричний контроль, після прибуття на місце пожежі визначають рівень радіаційного забруднення, допустимий час роботи учасників гасіння пожежі та перелік необхідних для використання ЗІЗ.

19. Дозиметричний контроль під час гасіння лісової пожежі поділяється на оперативний та індивідуальний, зокрема:

оперативний контроль визначає оцінку параметрів радіаційної ситуації, прогноз можливих доз опромінення, визначення допустимого часу гасіння;

індивідуальний контроль визначає індивідуальну дозу опромінення залученого на гасіння пожежі персоналу за допомогою індивідуальних дозиметрів, якими він забезпечується перед виїздом на гасіння пожежі.

Персонал, який залучається до гасіння пожеж, повинен мати при собі індивідуальні (накопичувальні) дозиметри протягом усього часу виконання робіт із пожежогасіння. Категорично забороняється передавати індивідуальні (накопичувальні) дозиметри колегам або стороннім особам. Облік індивідуальних доз опромінення залученого на гасіння пожежі персоналу покладається на особу, відповідальну за проведення дозиметричного контролю того підрозділу, від якого залучаються учасники гасіння пожежі.

Первинний дозиметричний контроль радіоактивного забруднення техніки, майна, одягу, взуття, ЗІЗ тощо проводиться під час виходу учасників гасіння з ділянок пожежі.

Відповідальні за проведення дозиметричного контролю особи після ліквідації пожежі звітують КГЛП щодо отриманих учасниками гасіння пожежі доз опромінення.

20. Особливості гасіння лісових пожеж у І-й режимно-радіаційній зоні (10-км зона).

Для проведення розвідки лісової пожежі у І-й режимно-радіаційній зоні (10-км зона) (далі - І-а зона) учасники розвідки обов’язково повинні бути захищені ізольованими захисними костюмами та ЗІЗ органів дихання, водночас можуть застосовуватися квадрокоптери (за наявності), авіація (літаки, гелікоптери) або спеціалізований транспорт.

Організація гасіння пожеж у І-й зоні проводиться за планом, що враховує особливі заходи радіаційного захисту учасників гасіння пожежі та оформлення дозиметричного допуску.

У І-й зоні з високими дозовими навантаженнями для гасіння пожеж використовуються дистанційні засоби боротьби з вогнем. Ліквідація пожежі здійснюється із залученням наземного транспорту (пожежними автоцистернами) по прокладених спеціальною (спеціалізованою) наземною технікою лісових просіках або за допомогою авіації.

Під час гасіння складних лісових пожеж можуть застосовуватися авіаційні сили, на завершальній фазі гасіння можуть використовуватися пожежні машини з водяним лафетним стволом.

Залучення авіаційних сил під час гасіння лісової пожежі відбувається відповідно до Порядку організації та застосування авіаційних сил та засобів для гасіння лісових пожеж, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2017 року № 311, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 травня 2017 року за № 595/30463.

Зупинення та гасіння пожеж без виконання робіт на межі вогню здійснюється шляхом прокладання загороджувальних мінералізованих або хімічних смуг із використанням наземних механізмів, літаків та гелікоптерів.

Під час гасіння пожеж у І-й зоні за умови високих концентрацій у повітрі радіонуклідів учасники гасіння пожежі повинні обов’язково використовувати спеціальні ізольовані захисні костюми та ЗІЗ органів дихання, очей, шкіри.

21. Особливості гасіння пожеж у ІІ-й режимно-радіаційній зоні (територія від кордону 10-км зони до зовнішньої межі зони відчуження (окрім м. Чорнобиля).

Гасіння пожеж у ІІ-й режимно-радіаційній зоні (далі - ІІ-а зона) виконується із застосуванням додаткових заходів захисту персоналу від іонізуючого та шкідливого впливу продуктів горіння.

На окремих ділянках ІІ-ї зони із небезпечними рівнями опромінення організація гасіння пожежі проводиться за спеціальним планом, що враховує заходи радіаційного захисту учасників гасіння пожежі.

Стволи для гасіння пожежі подаються із навітряної сторони та з максимально можливої відстані від місця горіння.

22. Особливості гасіння пожеж у ІІ-й зоні відповідно до щільності радіоактивного забруднення лісових масивів зони відчуження:

І-й ступінь забруднення:

пожежогасіння здійснюється із застосуванням додаткових заходів щодо захисту особового складу від шкідливого впливу радіоактивного пилу і продуктів горіння;

гасіння пожежі проводиться за допомогою наземної або повітряної техніки, водою або вогнегасниками із хімічними агентами і ретардатними матеріалами, що здатні уповільнювати ріст рослин;

застосування ЗІЗ (органів дихання, очей, шкіри), використання індивідуальних дозиметрів;

ІІ-й ступінь забруднення:

пожежа гаситься пожежними машинами з водяним лафетним стволом або за допомогою авіаційних сил;

обов’язкове застосування спеціальних ЗІЗ (органів дихання, очей), шкіри - комплект ЗІЗ третьої категорії з використанням фільтрувальних захисних костюмів та ЗІЗ органів дихання (за наявності - сучасні спеціальні радіаційно-захиcні комплекти для пожежних);

використання індивідуальних дозиметрів;

ІІІ-й ступінь забруднення:

пожежа гаситься за планом, що враховує заходи радіаційного захисту та оформлення радіаційного допуску;

використовуються авіаційні сили, на завершальній фазі гасіння використовуються пожежні машини з водяним лафетним стволом;

обов’язкове застосування спеціальних ЗІЗ органів дихання, очей, шкіри - комплект ЗІЗ третьої категорії з використанням ізолювальних захисних костюмів та ЗІЗ органів дихання (за наявності - сучасні спеціальні радіаційно-захиcні комплекти для пожежних);

використання прямопоказуючих індивідуальних дозиметрів для визначення отриманої дози опромінення.

23. Особливості гасіння пожеж у ІІІ-й режимно-радіаційній зоні (місце перебування вахтового персоналу).

Гасіння пожеж у ІІІ-й режимно-радіаційній зоні (далі - ІІІ-я зона) здійснюється переважно звичайними способами, що використовуються під час гасіння лісових пожеж, із застосуванням додаткових заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу радіоактивного пилу і продуктів горіння.

24. Гасіння складних лісових пожеж у лісовому фонді зони відчуження. Залучення додаткових сил та засобів.

У разі загрози переростання пожежі у складну або для гасіння складної лісової пожежі створюється Штаб на пожежі, який координує та забезпечує діяльність сил і засобів, залучених згідно з мобілізаційним планом дій, до складу якого входять особи, залучені згідно з мобілізаційним планом дій.

У разі набуття пожежею ознак надзвичайної ситуації (згідно з класифікаційними ознаками надзвичайних ситуацій) організація її гасіння здійснюється відповідно до вимог законодавства, що визначає порядок ліквідації надзвичайних ситуацій.

У разі потреби залучення додаткових сил та засобів для гасіння складних пожеж, КГЛП зобов’язаний через Штаб на пожежі (штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій) своєчасно їх залучити, у тому числі сили і засоби, розташовані за межами зони відчуження.

Диспетчер лісогосподарського підрозділу зобов’язаний негайно довести вимогу КГЛП до оперативно-чергової служби ДАЗВ щодо повідомлення диспетчера територіального органу ДСНС про потребу залучення підрозділів ДСНС.

Особовий склад підрозділів ДСНС та інших відомств, які залучаються до гасіння пожежі на території зони відчуження як додаткові сили, зобов’язані:

бути обізнаними щодо можливих рівнів опромінення та забезпечені у достатній кількості приладами дозиметричного контролю;

попередньо пройти медичний огляд та навчання основам радіаційної безпеки та дозиметричного контролю;

мати при собі ЗІЗ, а також службові посвідчення.

До початку залучення (до в’їзду на територію зони відчуження) кожен працівник надає письмову згоду на роботу на радіаційно небезпечних територіях.

Керівник лісового фонду зони відчуження у разі гасіння затяжних пожеж зобов’язаний організувати забезпечення всіх залучених до гасіння пожежі сил (якщо робота на пожежі перевищує 3 години) харчуванням, за умови низьких температур - обігрівом.

Залучення та гасіння лісових пожеж за допомогою авіаційних сил здійснюється відповідно до Порядку організації та застосування авіаційних сил та засобів для гасіння лісових пожеж, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2017 року № 311, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 травня 2017 року за № 595/30463.

Порядок взаємодії між підрозділами лісогосподарського підрозділу, підрозділами ДСНС та інших відомств, які залучені до гасіння лісової пожежі, визначається у порядку, встановленому мобілізаційним планом дій, а в питаннях, які не визначені мобілізаційним планом дій, - КГЛП.

25. КГЛП під час залучення додаткових сил та засобів зобов’язаний визначити:

ділянки робіт для кожного підрозділу;

порядок проведення робіт для підрозділів, що виконують завдання на суміжних ділянках;

час і місце зосередження зусиль під час спільного виконання складних завдань;

порядок обміну інформацією про зміну обстановки та хід виконання робіт на суміжних ділянках;

порядок надання термінової взаємодопомоги.

Периметр складної пожежі з урахуванням рельєфу місцевості, рослинного покриву, наявності природних і штучних рубежів, наявних сил, засобів пожежогасіння за рішенням КГЛП розмежовується на сектори і ділянки лісової пожежі, за якими КГЛП закріплює відповідальних осіб. Відповідальні особи збирають інформацію про поточну обстановку, виконану роботу, забезпечують керівництво всіма залученими силами і засобами пожежогасіння, організацію їх взаємодії на цьому секторі (ділянці) лісової пожежі.

Усі прийняті КГЛП рішення та надані розпорядження повідомляються диспетчеру лісогосподарського підрозділу, старшій за посадою особі підрозділів ДСНС та представникам інших відомств, які прибули.

Підрозділи ДСНС та інших відомств залишають місце пожежі тільки за погодженням із КГЛП.

Залишення місця пожежі підрозділами ДСНС та інших відомств без погодження КГЛП можливе лише у виняткових випадках, пов’язаних із загрозою життю і здоров’ю особовому складу. Про що одразу повідомляється КГЛП.

26. Локалізація та ліквідація пожеж у лісовому фонді зони відчуження.

Після локалізації лісової пожежі учасники гасіння пожежі лісогосподарського підрозділу зобов’язані оглянути периметр лісової пожежі або залучити для огляду частин периметру пожежі особовий склад підрозділів ДСНС з метою підтвердження надійності локалізації всього периметру пожежі. У місцях, де виявлено необхідність посилити локалізацію, негайно проводяться заходи з прокладання додаткових загороджувальних смуг.

Спостереження за локалізованою пожежею, її остаточне гасіння полягає у ліквідації осередків горіння, що залишилися на пройденій пожежею площі після її локалізації. На великих площах згарищ осередки горіння, які залишилися після локалізації, гасять тільки на смузі завширшки 50-100 м від периметру (зовнішнього краю) пожежі. Після повної ліквідації пожежі працівників із засобами пожежогасіння слід виставити для охорони місця, де можуть виникнути окремі осередки горіння. Час охорони визначає КГЛП.

КГЛП зобов’язаний особисто проконтролювати повну ліквідацію осередків пожежі та неможливість утворення нових. Після чого дає розпорядження на виведення чергових сил та засобів до місця дислокації.

Ліквідація пожежі є завершальною стадією, коли встановлено відсутність умов для відновлення пожежі, завершено роботи із локалізації. Після ліквідації пожежі проводиться припинення усіх робіт із гасіння і повернення сил і засобів пожежогасіння до місць постійної дислокації або направлення їх на гасіння інших пожеж.

Після ліквідації пожежі здійснюється попередній дозиметричний контроль (переносними приладами) усіх учасників гасіння пожежі, пожежно-технічного обладнання і техніки, залучених до гасіння пожежі, для вирішення питання про направлення їх до найближчого стаціонарного пункту служби дозиметричного контролю, санітарної обробки і дезактивації.

Усі учасники гасіння пожежі після її ліквідації, у тому числі особовий склад підрозділів ДСНС та інших відомств, що прибули з інших регіонів, зобов’язані пройти внутрішній дозиметричний контроль на установці спектру іонізуючого випромінення людини. Виїзд за межі зони відчуження транспортних засобів, залучених до гасіння лісової пожежі у зоні відчуження, дозволяється у разі неперевищення встановлених рівнів радіоактивного забруднення.

Відповідальна за дозиметричний контроль особа реєструє отримані персоналом дози опромінення та фіксує їх у картках індивідуального обліку дози опромінення персоналу категорії А.

Забороняється виїзд за межі зони відчуження учасників гасіння пожежі, одягнених у ЗІЗ, без проходження дозиметричного контролю.

У разі перевищення контрольних рівнів забруднення учасники гасіння пожежі, пожежно-технічні засоби, обладнання і техніка направляються до спеціальних пунктів дезактивації, робочий та захисний одяг - до спеціалізованої пральні. КГЛП забезпечує необхідні заходи щодо зменшення впливу радіоактивних речовин на учасників гасіння пожежі та забруднення залученої техніки і засобів на гасіння пожежі, за потреби - надання учасникам гасіння пожежі змінного робочого одягу на період дезактивації забрудненого. Одяг, що не підлягає дезактивації, утилізується встановленим порядком.

Способи локалізації лісових пожеж залежать від їх виду, сили, розмірів, метеорологічних умов, характеру місцевості, наявності сил і засобів пожежогасіння.

27. Особливості гасіння пожеж на торфовищах та перелогах у лісовому фонді зони відчуження.

Під час гасіння пожеж торф’яних полів КГЛП зобов’язаний створити Штаб на пожежі та виконати інші обов’язки, передбачені статутом дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. Основні сили та засоби зосереджуються з боку торф’яного або лісового масиву чи перелогів.

У разі гасіння торф’яних (підземних) пожеж у лісі застосовується окопування канав до мінерального ґрунту чи насиченого водою шару торфу. Також можуть застосовуватись потужні струмені води за допомогою пересувних та переносних напірних установок (мотопомп). Якщо з’являється багато осередків на торф’яних лісових пожежах, що виникають на торф’янистих ґрунтах, у результаті низової лісової пожежі, гасіння проводиться шляхом локалізації усієї ділянки, на якій розташовано осередки горіння.

Під час застосування пожежних стволів для гасіння торф’яної пожежі необхідно обробити засобами пожежогасіння (водою або хімічними піноутворюючими реагентами) смугу поверхні ґрунту завширшки 0, 7-0, 8 м, що прилягає до кордону пожежі.

Осередок торф’яної пожежі, що недавно виник, може бути ліквідований відокремленням шарів палаючого торфу від кромки рову, який утворився внаслідок загоряння. Межі рову необхідно обробити водою або хімічними розчинами. У разі можливості фронт пожежі гаситься водою без видалення палаючого торфу.

Після ліквідації пожежі ділянку, що була пройдена вогнем, слід періодично оглядати до випадання інтенсивних опадів.

28. Після ліквідації пожежі представники служби дозиметричного контролю проводять попередній дозиметричний контроль (переносними приладами) усіх учасників гасіння пожежі, пожежно-технічного обладнання і техніки, залучених до гасіння пожежі, для прийняття рішення про направлення їх до найближчого стаціонарного пункту служби дозиметричного контролю з подальшим направленням (у разі потреби) до пунктів санітарної обробки і дезактивації.

Отримані персоналом дози опромінення реєструють представники служби дозиметричного контролю. В подальшому їх фіксують у картках індивідуального обліку дози опромінення персоналу категорії А.

29. У разі перевищення контрольних рівнів забруднення учасники гасіння пожежі, пожежно-технічні засоби, обладнання і техніка направляються до пунктів спеціальної обробки для проведення дезактивації, робочий та захисний одяг - до спеціалізованої пральні. КГЛП забезпечує необхідні заходи щодо зменшення впливу радіоактивних речовин на учасників гасіння пожежі та забруднення залученої техніки і засобів на гасіння пожежі, за потреби - надання учасникам гасіння пожежі змінного робочого одягу на період дезактивації забрудненого. Одяг, що не підлягає дезактивації, утилізується встановленим порядком.

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: