Ідеї раннього соціалізму: Т. Мор і Т. Кампанелла

   

Розкута Відродженням і Реформацією політико-пра-вова думка прагнула не тільки дати відповіді на злободенні питання політичного, суспільного і релігійного життя, але і сконструювати проекти ідеального суспільства, організації публічної влади майбутнього. Серед таких проектів у XVI—XVII ст. з'яви-

 

111

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

 

лися і перші соціалістичні проекти, що відображали споконвічні устремління суспільних низів до соціальної справедливості І рівності, суспільної власності і самоврядування.

Найбільш відомі перші соціалістичні проекти майбутнього створили Томас Мор (1478—1535) у творі «Утопія» (1516) і Томмазо Кампанелла (1568—1639) у своєму творі «Місто Сонця» (1623). Вони були написані на захист політичної програми гуманістів, їх уявлень про «республіку вчених», але відображали й політичні ідеали соціальних низів.

Автор «Утопії» — англійський правознавець, парламентарій, наприкінці життя навіть лорд-канцлер — на початку твору дає різку критику соціальних і державно-правових порядків сучасної цивілізації. Корінь усіх соціальних зол, на думку Мора, — приватна власність, гострі соціальні протиріччя, панування багатіїв і злидні мас. Вони породжують злочинність, криваве законодавство: суспільство саме створює злодіїв і карає їх. «Справді, — пише Мор, — злодію призначають тяжкі і жорстокі муки, тоді як набагато скоріше варто було б подбати про засоби до життя, щоб нікому не було жорстокої необхідності спершу красти, а потім гинути». Поки існує приватна власність, немає перспектив на видужання суспільства. Вихід один: «повне знищення приватної власності».

Нинішня держава, писав Мор, ніщо інше, як змова багатіїв, що ратують під ім'ям і вивіскою держави про свої особисті вигоди. Їх хитрування і стають законами. Звідси складність і заплутаність законодавства, охорона його найжорстокішими покараннями.

«Найкращий стан держави» представлено на о-ві Утопія (від Грецьк. — «місце, якого нема»). Це — модернізована республіка За зразком античних чи середньовічних міст-республік, скоріше унітарна, що складається з 54 міст «з однаковою мовою, нравами, установами і законами». Усі посади тут виборні і на певний строк. Філарх обирається від кожних 30 родин на рік; на чолі кожних з десяти філархів з їхніми сімействами обирається протофіларх (транібор) з числа вчених. Вони й утворять міський с енат, очолюваний князем, який також обирається філархами Міста з кандидатів, запропонованих народом. Посада князя незмінювана, якщо тільки він не запідозрений у прагненні до тиранії. Найбільш важливі справи міста вирішуються зборами фі

 

112

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

 

 

лархів, що доводять суть справи до відома своїх сімейств і потім їх рішення повідомляють міському сенату. «Іноді справа переноситься на збори всього острова». Раз на рік збирається сенат Утопії (по три представника від кожного міста) для обговорення загальних справ держави. Органи влади Утопії здійснюють загальне керівництво народним господарством, освітою і вихованням. Саме тому міський сенат обирається з учених. З їх же числа вибирають послів, духівництво, главу держави.

Для всіх утопійців суспільна праця обов'язкова (6 год. на день). Усі чоловіки і жінки займаються землеробством, ремеслами, змінюючи по черзі заняття і місце проживання (кожні 2 роки — з міста в село і навпаки).

Т. Мор підкреслює демократизм і дружелюбність утопійців. Жоден чиновник не виявляє пихатості і не вселяє страху: «їх називають батьками, і вони поводяться гідно». Там «кожному дозволяється належати до тієї релігії, яка йому подобається; якщо ж він буде намагатися навернути до неї інших, то може влаштовувати це тільки мирним шляхом, силою доказів». На острові панує повна згода, викоренені честолюбство, розбрат та інші пороки, породжені приватною власністю.

Своєрідне і право в Утопії. Панування суспільної власності, дружелюбність і демократизм утопійців пояснюють нечисленність злочинів, відсутність потреби у складному законодавстві. «За словами утопійців, — пише Т. Мор, — усі закони видаються тільки заради того, щоб нагадати кожному про його обов'язок». Крім того, зауважує він, «вони визнають усякий закон тим більше справедливим, чим простіше його тлумачення...Утопійці вважають найвищою мірою несправедливим зв'язувати яких-небудь людей такими законами, чисельність яких перевершує можливість їх прочитання чи їх темнота — доступність розуміння для всякого».

Своєрідне ставлення утопійців до покарань. За словами Т. Мора, вони не тільки відвертають людей від ганьби, але і за-прошують їх до чеснот, виставляючи напоказ їх чесні діяння. Тут не мають успіху шукачі посад позбавленням надії на їх успіх. Мор підкреслював першорядне значення громадської думки, морального впливу в арсеналі засобів попередження і припинення злочинів. Утопійці, які вчинили тяжкий злочин, не страчуються, як це було поширено в середньовічній Європі, але наве-

 

113

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

 

ртаються в рабство. Потреба в рабах викликалася необхідністю виконувати різні неприємні роботи — забивати худобу, вивозити нечистоти і т.п., що обтяжують побут щасливих утопійців. Раби поповнювалися не тільки злочинцями, але і військовополоненими чи засудженими до страти в інших державах, викуплених утопійцями. Отже і примусові роботи — більш гуманна міра покарання, ніж широко розповсюджена страта.

До воєн Мор відносився різко негативно. В «Утопії» політиці агресивних феодальних монархів протиставлено миролюбство утопійців, які вважають війну «діянням воістину звірячим». При необхідності вони ведуть лише оборонні війни, захищаючи свою щасливу державу.

Соціалістичні ідеї Т. Мора розвивав Т. Кампанелла. Будучи домініканським ченцем, за участь у підготовці повстання проти Іспанського ярма він провів у в'язницях близько 27 років, де і Написав у числі інших твір «Місто Сонця».

Суспільний лад Міста Сонця відрізняється зовсім новою організацією державної влади. Тут влада і управління ґрунтуються на трьох принципах: організація виробництва і розподілу, керування вихованням громадян; першорядну роль у здійсненні влади і управління грають учені; новий суспільний лад вимагає участі 11 її роду в управлінні державою.

Вчені і фахівці певних галузей народного господарства, знань чи мистецтв утворюють централізовану ієрархію виконавчих посад. На чолі управлінської піраміди — верховний правитель «Сонце» (Метафізик). Він є главою світської і духовної влади, знаючись у всіх науках, мистецтвах, ремеслах. Його влада не Пожиттєва, він може бути змінений солярієм, що перевершує Правителя в знаннях, здатності керувати державою. При ньому діють три співправителі — Міць, Мудрість і Любов. Перший відає всім, що стосується війни і миру. Віданню Мудрості підлягають мистецтва, ремесла і науки, посадові особи і вчені, навчальні заклади. Любов керує народженістю, вихованням, сільським господарством і т. п.

Нижче в ієрархічній градації посад займають фахівці, що ві-диють окремими галузями (Агроном, Скотар, Вихователь, Економіст, Геометр, Поет, Астроном і т. д.). Ще нижче — начальники загонів, головні майстри. У них стільки ж посадових осіб,

 

 

 

114

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

 

зауважує Кампанелла, скільки ми нараховуємо чеснот — є ще Великодушність, Мужність, Цнотливість, Щедрість, Правосуддя (карне і цивільне), Ретельність, Правдолюбство і т. д. На кожну з посад обираються ті, кого ще з дитинства визнають у школах найбільш придатними для її заняття. Влада посадових осіб спирається на загальну повагу і добровільний послух. Вони міняються з волі народу.

Органи влади і управління в Місті Сонця функціонують на демократичних началах. Двічі на місяць скликається Велика Рада всіх соляріїв, що досягли 20-літнього віку, де обговорюються державні справи, виконання посадовими особами своїх обов'язків і нові кандидатури. Кожний восьмий день збираються усі вищі посадові особи держави. Відбуваються збори і нижчих посадових осіб для обговорення поточних справ.

У Місті Сонця існують право, правосуддя. За Кампанеллою, закони тут нечисленні, короткі і ясні. Вони усі вирізані на мідній дошці біля дверей храму правосуддя. Тут кожний підсудний старшому начальнику. «...Усі головні майстри є суддями і можуть присуджувати до вигнання, батогів, догани, відсторонення від загальної трапези, відлучення від церкви і заборони спілкуватися з жінками». Імовірно, найбільш складні справи розглядаються в суді. Процес гласний, усний, швидкий, з використанням свідків. Тут переслідуються, пише Кампанелла, невдячність, злість, неповага одне до одного, неправда, лінощі. На відміну від Утопії в Місті Сонця до насильників застосовується страта, діє принцип таліону, але немає в'язниць. Право помилування здійснює Верховний правитель, апеляції про пом'якшення вироків розглядають його співправителі.

За твердженням Кампанелли, солярії багаті й одночасно бідні. Багаті, тому що в них є усе. Бідні, тому що в них немає ніякої власності. Солярії стверджують, пише він, що крайня убогість робить людей негідниками, хитрими, злодіями, а багатство — пихатими, невігласами, зрадниками і т. п. Однак соціальна рівність і свобода людей тут доводиться до зрівнялівки (загальні трапези, їжа й одяг, житла, заняття). Суспільна праця соляріїв займає не більш 4 год. на день. Весь інший час вони присвячують приємним заняттям науками, співбесідам, розвитку розумових і тілесних здібностей. Державний устрій і порядки в Місті Сонця Кампанелла називає «зразком для посильного наслідування».

 

 

 

115

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

 

 

Висновки

Отже, політико-правова думка епохи Відродження і Реформації відроджувала гуманізм, людський вимір держави, права, політики, релігії. Мислителями XVI—XVII ст. були закладені теоретичні основи концепції прав людини, держава знову, Після античності, стала розглядатися як суспільне явище, незалежне від церкви. Розкута Відродженням і Реформацією думка поклала початок теоретичній розробці проблем політики, державного суверенітету, форм держави. Багато програмних ідей Тієї епохи одержали розвиток у наступних мислителів.

Час Середньовіччя не вирішував і не вирішив ряд основних проблем — політичного відчуження народу від держави, пріоритет права в управлінні суспільством, співвідношення приватного і публічного права, форм власності, механізм реалізації прав людини, подолання антагонізмів у суспільстві й ін., у початковому виді вирішених, теоретично і практично, в античних державах. У пізнє Середньовіччя політико-правова думка лише намітила тенденцію переходу від станового до громадянського суспільства. Спроби ранніх соціалістів теоретично радикально вирішити ці проблеми в утопічних проектах Т. Мора і Т. Кампанелли лише вказали альтернативу суспільного розвитку, типові пороки суспільства і держави Середньовіччя. При всьому демократизмі їх доктрин вони продемонстрували в той же час небезпеку суспільного нівелювання особистості в умовах суспільного ішробництва і розподілу, установки на аскетизм, авторитарність і байдужість до правових умов розвитку людини. В обох проектах домінують інтереси держави.

Проекти суспільної організації виробництва і споживання згодом прислужаться джерелом комуністичних вчень.

 

 

116

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

 

 

⇐ Предыдущая15161718192021222324Следующая ⇒

Поделиться: