Виписка з наказу № 720 від 31 липня 1978 року

ДОДАТОК 1

Виписка з наказу № 720 від 31 липня 1978 року

„Про покращення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями, посилення заходів по боротьбі з внутрішньо лікарняною інфекцією”.

Загальні положення

1. Для профілактики і боротьби з післяопераційними ускладненнями організовуються і проводяться комплекси санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на виявлення і ізоляцію джерел інфекції і запобігання їх передачі. Комплекс заходів включає:

- своєчасне виявлення хворих і їхню ізоляцію у спеціальні відділення, палати хворих, в яких післяопераційний період ускладнився гнійно-септичними захворюваннями;

- своєчасне виявлення носіїв патогенного стафілококу і їх санація;

- застосування високоефективних методів дезінфекції медичного персоналу, шкіри, операційного поля;

- організація централізованої стерилізації білизни, перев`язувального матеріалу, інструментів, шприців;

- використання методів і засобів дезінфекції для обробки різних об`єктів зовнішнього середовища (м`який інвентар, одяг, взуття, посуд тощо).

2. Завідувач відділення 1 раз в квартал організовує обстеження персоналу на носійство патогенного стафілококу і у разі виявлення носіїв організовує проведення санації.

3. При виникненні внутрішньо лікарняної інфекції серед хворих проводять детальне епідеміологічне обстеження, у ході якого виявляють можливі джерела інфекції, шляхи і фактори передачі, проводять заходи по запобіганню подальшому поширенню захворювання.

ДОДАТОК 2

„Санітарно-гігієнічний режим у відділенні хірургічного профілю”

1. Після виписування кожного хворого ліжко, тумбочку, підставку для підкладного судна протирають поролоновою губкою, змоченою дезінфекційним розчином.

2. Хворому виділяють індивідуальні предмети догляду: плювальницю, підкладне судно, які після використання негайно забирають з палати і миють. Після виписування хворого предмети індивідуального вжитку підлягають дезінфекції.

3. Забороняється приймати у відділення хірургічного профілю м`які іграшки та інші предмети, що не витримують дезінфекційної обробки.

4. Хворих з гнійно-септичними захворюваннями і післяопераційними гнійними ускладненнями ізолюють в окремі палати. У цих палатах встановлюють ультрафіолетові бактерицидні випромінювачі закритого типу.

5. У палатах для хворих з гнівно-септичними захворюваннями і післяопераційними гнійними ускладненнями персонал працює в халатах, масках, шапочках. Після закінчення роботи проводять заміну халатів, масок, шапочок.

6. Самовільне переходження хворих з палати в палату і вихід в інші відділення забороняється.

7. Заміну натільної і постільної білизни проводять не рідше одного разу на 7 днів. Крім того, білизну замінюють частіше у випадку забруднення.

8. При заміні натільної і постільної білизни її акуратно збирають у мішки з бавовняної тканини. Категорично забороняється скидати використану білизну на підлогу або у відкриті приймачі.

9. Сортування і розбирання брудної білизни проводять у спеціально виділеному приміщенні поза відділенням. Після заміни білизни протирають усі предмети в палаті і підлогу дезінфекційним розчином.

10. Виписування хворих проводять в окремому приміщенні.

11. Тапочки та інше взуття після виписування або смерті хворого протирають тампоном, змоченим 25% розчином формаліну або 4% розчином оцтової кислоти, або обробляють аерозолем „Сапожок-74” до повного зволоження внутрішньої поверхні. Потім взуття укладають у поліетиленовий пакет на 3 год., після чого виймають і провітрюють протягом 10-12 год.

12. У відділенні дотримуються порядку і чистоти. Прибирання проводять не рідше ніж 2 рази на тиждень вологим методом за допомогою мильно-содового розчину. Дезінфекційні речовини використовують після заміни білизни і у випадку виникнення внутрішньо лікарняної інфекції. У палатах для хворих з гнійно-септичними захворюванням і післяопераційними гнійними ускладненнями кожний день прибирають з обов’язковим використанням дезінфекційних розчинів.

ДОДАТОК 3

„Санітарно-гігієнічний режим в операційному блоці, палатах і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії, післяопераційних палатах і перев`язу вальних”

1. Операційний блок відділяють від інших приміщень хірургічного відділення тамбуром, що обладнаний джерелом бактерицидного ультрафіолетового випромінювання. Двері в операційний блок мають бути завжди закриті.

2. Операційний блок обладнують стаціонарними бактерицидними опромінювачами і вентиляційними установками з перевищенням притоку повітря над витяжкою. У припливну вентиляційну систему встановлюють бактерицидні фільтри.

3. Суворо розділюють операційні для чистих і гнійних операцій. У випадку відсутності умов для виконання цієї вимоги операції з причини гнійних процесів проводять у спеціально виділені дні з наступною дезінфекцією всього обладнання операційного блоку.

4. Хірурги, операційні медсестри, всі особи, що беруть участь в операції, перед операцією приймають гігієнічний душ, надягають операційний одяг (піжаму, тапочки, шапочку, халат). Перед входом в операційний блок халат знімають, надівають маску, бахіли і проходять у передопераційну, де проводять обробку рук і надягають стерильний халат, рукавички і маску. Суворо дотримуються „правила червоної лінії”: усі, хто входить в операційну (за червону лінію), повинні бути одягнуті в стерильну білизну.

5. Усі інші особи перед входом в операційну надягають чотиришарову марлеву пов`язку і волосся підбирають під шапочку, потім надягають бахіли. Вхід особам, які не беруть участь в операції, в операційну заборонений.

6. Хворого перед операцією доставляють в операційний блок на каталці з відділення. Перед операційним блоком хворого перекладають на каталку операційного блоку.

7. Визначають місце для каталки в передопераційній. Кожний день каталку обробляють поролоновою губкою, змоченою дезінфекційним розчином.

8. Усі прилади, апарати та інші предмети, що вносяться і виносяться в операційний блок (каталку, кардіографи тощо), перед входом в операційний блок обробляють поролоновою губкою, змоченою дезінфекційним розчином.

9. Стіл для стерильного інструментарію покривають стерильним простирадлом перед операцією, розкладають на ньому стерильний інструментарій і закривають зверху стерильним простирадлом.

10. Стерильний інструментарій, що був використаний під час операції, перев`язу вальний матеріал збирають у спеціально призначені посуди.

11. Категорично забороняється зберігання в операційному залі предметів, які не використовуються під час операції.

12. Суворо розділяють перев`язу вальні для чистих і гнійних перев`язок. Коли в наявності є лише одна перев`язу вальна, то спочатку проводять чисті перев`язки, а пізніше – гнійні з наступною дезінфекцією.

13. Працівники перев`язаних, відділень реанімації та інтенсивної терапії кожний день змінюють халати, шапочки, маски.

14. Медична сестра під час перев`язок хворих з гнійними процесами надягає клейончастий фартух, який після кожної перев`язки протирає поролоновою губкою, змоченою в дезінфекційному розчині, й обробляє руки розчином бактерицидного препарату.

15. Після проведення перев`язок і збирання перев`язу вального матеріалу в спеціально виділену посудину проводять вологе прибирання із застосуванням дезінфекційного розчину. Інфікований перев`язу вальний матеріал підлягає дезінфекції.

16. Перед транспортуванням хворого з операційної в палату інтенсивної терапії або післяопераційну палату ліжко, тумбочку обробляють дезінфекційним розчином. Ліжко застеляють постільною білизною, що пройшла камерну обробку.

17. Прибирання операційного блоку, перв`язних, палат і відділень реанімації та інтенсивної терапії проводять вологим методом не рідше ніж 2 рази на день з використанням дезінфекційних засобів.

18. Один раз на тиждень проводять генеральне прибирання операційного блоку і перев`язувальних. Приміщення операційного блоку, перев`язних перед тим звільняють від предметів, обладнання, інструментів, медикаментів тощо. Як дезінфекційний засіб використовують комплекс, який складається з 6% розчину водню пероксиду і 0,5% мийного засобу. Після дезінфекції приміщення операційного блоку і перев`язних опромінюють ультрафіолетовими променями, включаючи настінні або стельові бактерицидні опромінювачі (ОБН-2001 або ОБН-350, один опромінював на 30 м, ОБН-150 або ОБН-300 – на 60 м на 2 год.).

19. Для знешкодження використаного перев`язувального матеріалу і відходів після операції використовують муфельні печі.

ДОДАТОК 4

„Санітарно-гігієнічний режим в палатах для хворих з анаеробною інфекцією”

1. Джерелом інфекції є хворі з газовою гангреною в будь-який формі: емфізематозній, набрякові-токсичній, змішаній і газово-гнійній.

2. Збудники газової гангрени належать до патогенних клостридій анаеробних спороносних бацил. Виділяють мікроби анаеробні й аеробні: стафілококи, кишкова паличка.

3. Основний шлях передачі інфекції – контактний. Інфікування може відбутися через потрапляння збудника газової гангрени на ушкоджені шкірні покриви або слизові оболонки із землею, брудною білизною, одягом, а також при користуванні недостатньо простерилізованими інструментами, шприцами, голками, шовним і перев`язу вальним матеріалом.

4. Для лікування хворих з газовою гангреною виділяють окремі палати, по можливості зі спеціальним входом, операційну-перев`язну, обладнання припливно-витяжної вентиляції, що не з`єднуються з іншими відділеннями.

5. Стіни приміщень облицьовують кахелем висотою не менше ніж 2 м, підлогу покривають пластиком або лінолеумом. Поверхню меблів, апаратури і обладнання покривають гладенькими, непористими матеріалами, що легко піддаються очищенню і дезінфекції.

6. Хворий у приймальному відділенні проходить повну або часткову санітарну обробку: приймає душ, стриже нігті. У тяжких випадках поступає в палату без санітарної обробки.

7. Перед госпіталізацією і після виписування хворого ліжко, тумбочку, підставку для підкладного судна протирають поролоновою губкою, змоченою 6% розчином водню пероксиду з 0,5% мийним розчином. Брудну білизну перед пранням знешкоджують шляхом замочування з наступним кип`ятінням у 2% розчині кальцинованої соди (мийного засобу) протягом 120 хв. З моменту закипання.

8. хворому виділяють індивідуальні предмети догляду, які після користування миють. Після виписування хворого його предмети підлягають дезінфекції.

9. Посуд після використання звільняють від залишків їжі, замочують у 2% розчині соди і кип`ятять протягом 90 хв. Миють проточною водою і зберігають у закритих шафах.

10. вологе прибирання палат проводять не рідше ніж 2 рази на день вологим методом із застосуванням 6% розчину водню пероксиду з 0,5% розчином мийного засобу.

11. Відра, тази, мітлу маркують і використовують за призначенням. Після використання автоклавують (температура - +132 ⁰С, тиск – 2 атм.) протягом 20 хв., зберігають в окремому місці.

12. Хірург, маніпуляцій на сестра перед входом у перев`язну надягають маски, бахіли. Під час перев`язки або операції надягають клейончастий фартух, який після кожної операції або перев`язки протирають поролоновою губкою, змоченою у 6% розчині водню пероксиду з 0,5% мийним розчином.

13. Перев`язу вальний матеріал використовують одноразово, під час операції або перев`язки його збирають у спеціально виділений бікс, автоклавують (тиск – 2 атм., температура - +132 ⁰С) протягом 20 хв. І спалюють.

14. Після проведення операції або перев`язки весь інструментарій, шприци, голки занурюють у 6% розчин водню пероксиду з 0,5% мийним розчином на 60 хв. або кип`ятять 90 хв.

15. Передстерилізаційна обробка інструментів є аналогічною.

ДОДАТОК 5

ДОДАТОК 6

Наказ Міністерство охорони здоров` я України 01.08.2005 № 385

ДОДАТОК 7

До наказу „Епідеміологічний нагляд за інфекціями ділянки хірургічного втручання та їх профілактика”

№ 181 від 4.04.2008 р.

Методика обробки рук медичного персоналу та пацієнтів, використання медичних рукавичок

Руки медичного персоналу – один з основних факторів передавання збудників внутрішньолікарняних інфекцій (далі – ВІЛ). Дотримання медичним персоналом правил і техніки миття та антисептики рук, використання рукавичок дасть змогу запобігти виникненню значної кількості ВЛІ, а також сприятиме раціональному використанню коштів.

Заходи щодо вдосконалення гігієни рук, у тому числі з використання рукавичок, є невід`ємною складовою інфекційного контролю, а також пріоритетним у фінансуванні діяльності закладів охорони здоров`я (далі – ЗОЗ). Цей постулат має в системі науково-доказової медицини категорію 1Б.

Деконтамінація рук медичного персоналу досягається шляхом миття рук, обробки шкіри рук антисептиками, хірургічної антисептики.

З метою профілактики передачі інфекції через руки, важливим заходом є забезпечення хірургічних стаціонарів водопровідними кранами з механізмом ліктьового способу приведення в дію.

1. Для миття рук використовують рідке мило в дозаторах.

2. При застосуванні рідкого мила дозатори багаторазового використання ретельно промити після закінчення в них мила, висушити і потім заповнити новою порцією мила. Не допускається додавати рідке мило в частково заповнений дозатор.

3. Показання для гігієнічного миття рук:

- перед і після фізичного контакту з пацієнтом;

- після відвідування туалету;

- перед приготуванням і роздачею їжі;

- у всіх випадках, коли руки явно забруднені.

4. Техніка миття рук.

4.1. Зняти всі прикраси, у тому числі годинники та браслети.

4.2. Відкрити кран і струменевим потоком комфортно теплої води змочити руки.

4.3. Нанести порцію рідкого мила.

4.4. Енергійно терти руки протягом не менше 30 с за такою технікою:

- терти долоня об долоню;

- зовнішній бік долонь спочатку правою рукою, а потім лівою;

- схрестивши пальці однієї руки з іншою, терти між пальцями;

- далі однією рукою накривають іншу руку „замком” і необхідно терти в п`ястково-фаланговій зоні, спочатку однієї руки, потім іншої;

- енергійно терти коловими рухами великі пальці обох рук;

- кінчиками пальців правої руки терти долоню лівої руки і навпаки.

4.5. Ретельно змити мило під проточною водою.

4.6. Насухо витерти руки одноразовим паперовим рушником (серветкою).

4.7. Якщо крани без ліктьового способу приведення в дію, їх закривають сухим рушником (серветкою), який викидають у смітник, призначений для збору паперових рушників, який має бути розташований поруч.

4.8. Якщо після миття рук застосовують їх обробку антисептиком, то антисептик наносять лише на ретельно висушені руки.

5. Якщо в процесі роботи руки не забруднені біологічним матеріалом або брудом, миття рук можна замінити гігієнічною антисептикою.

6. Показання для гігієнічної антисептики рук:

- перед та після проведення маніпуляцій, пов`язаних з можливим та явним пошкодженням шкіри та слизових оболонок пацієнта (обробка пуповидної рани, ін’єкції, установлення катетерів та зондів тощо);

- перед та після контакту з рановими поверхнями, інфікованими ранами;

- при контакті із стерильним матеріалом та інструментарієм;

- після контакту з біосубстратами хворого (кров, спинно-мозкова рідина, сеча тощо);

- після контакту з абіогенними об`єктами, потенційно контамінованими госпітальною мікрофлорою (прилади, катетери, зонди тощо після їх використання);

- після контактів з інфекційними хворими;

- при догляді за пацієнтами, коли необхідно після обробки забруднених місць перейти до чистих;

- перед і після надягання медичних рукавичок;

- перед виходом з палати.

7. Для антисептики шкіри рук використовують антисептики, зареєстровані в Україні. Можливе застосування суміші 70% розчину етилового спирту з 1-2% вмістом гліцерину.

8. Техніка гігієнічної антисептики рук:

- на долоню нанести 3-5 мл антисептика або ту кількість, що зазначена в інструкції щодо застосування антисептика;

- енергійно втирати до повного висихання антисептик за технікою, наведеною в пункті 4 цього додатка, але не менше ніж 15с;

- витирання або висушування рук не допускається.

9. Показаннями для хірургічної антисептики рук є всі хірургічні операції.

10. Техніка хірургічної антисептики рук:

- вимити руки з використанням рідкого мила. Спочатку миють від зап`ястка до ліктя, потім кисті рук з дотримання техніки (пункт 4 цього додатка);

- витерти руки насухо паперовим рушником (серветкою);

- нанести на долоню кількість антисептика, відповідно до інструкції щодо застосування при хірургічній антисептиці, що затверджується МОЗ, але не менше ніж 3 мл і енергійно втирати його в шкіру передпліччя включно з ліктьовими суглобами до повного висихання. Другою порцією антисептика обробляють руки до середини передпліччя. Третьою – тільки кисті рук за технікою, вказаною в пункті 4 цього додатка;

- витирання рук або їх висушування після обробки антисептиком забороняється;

- на сухі руки надягають 2 пари стерильних гумових рукавичок;

- при хірургічній обробці рук щітки використовувати необов`язково. У разі використання щіток вони повинні бути одноразовими. Щітки можна використовувати для обробки навколо нігтьових ділянок і тільки 1 раз протягом робочої зміни.

11. Якщо є проблема з централізованим водопостачанням, стаціонар забезпечує наявність закритих ємностей для води з кранами. Воду в ємності заливають переварену і змінюють не рідше ніж 1 раз на добу. Перед наступним заповненням ємності ретельно вимити чистою губкою, ополоснути і висушити.

12. Для зниження ризику виникнення ВІЛ у медичного персоналу, запобігання контамінації їх рук транзиторною мікрофлорою, а також передачі резидентної та транзиторної мікрофлори пацієнтам використовують медичні рукавички.

13. У медичні практиці використовують три типи рукавичок:

- хірургічні – використовують під час проведення інвазивних медичних втручань та хірургічних процедур;

- оглядові – забезпечують захист медперсоналу при виконанні багатьох медичних маніпуляцій;

- побутові – забезпечують захист медперсоналу при обробці обладнання, забруднених поверхонь, інструментарію, при роботі з відходами медичних закладів.

14. Використання рукавичок:

- для операцій: латексні, неопренові;

- для оглядів: латексні, тактилонові;

- при догляді за пацієнтом: латексні, поліетиленові, полівінілхлоридні;

- при проведенні очищення та дезінфекції: нітрилові неопренові;

- допускається використання рукавичок з тканини під гумовими.

15. Стерильні рукавички обов`язково використовують при:

- усіх хірургічних оперативних втручаннях;

- інвазивних маніпуляціях;

- уведенні стерильною голкою в глибокі тканини або рідини організму лікарських форм (внутрішньовенні ін фузії, отримання біопроб для досліджень);

- установленні катетера або провідника через шкіру;

- маніпуляціях, пов`язаних з контактом стерильного інструментарію з інтактними слизовими оболонками (цистоскопія, катетеризація сечового міхура);

- вагінальному обстеженні;
- бронхоскопії, ендоскопії шлунково-кишкового тракту, санації трахеї;

- уведенні периферійної внутрішньовенної або артеріальної канюлі.

16. Нестерильні чисті рукавички використовують:

- при рутинному огляді новонародженого, роділлі, породіллі, окрім випадків, зазначених у пункті 15 цього додатка;

- при роботі з біологічним матеріалом від хворих;

- при взятті крові;

- при проведенні внутрішньом`язових, внутрішньовенних ін`єкцій;

- при проведенні очищення та дезінфекції.

17. Вимоги до медичних рукавичок, що використовуються:

- рукавички мають бути відповідного розміру з урахуванням характеру маніпуляцій, що виконуються;

- рукавички повинні забезпечувати високу тактильну чутливість;

- містити мінімальну кількість антигенів (латекс, латекс-протеїни);

- при виборі медичних рукавичок враховують можливі алергійні реакції в анамнезі пацієнтів на матеріал, з якого виготовлено рукавички;

- для проведення передстерилізаційного очищення гострого медичного інструментарію використовувати рукавички з текстурованою зовнішньою поверхнею.

18. Одразу після використання медичні рукавички знімають і занурюють в розчин дезінфектанту безпосередньо у місці використання рукавичок.

19. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.

20. Правила використання медичних рукавичок:

20.1. Використання медичних рукавичок не створює абсолютного захисту і не виключає дотримання техніки обробки рук, яку застосовують у кожному випадку одразу після зняття рукавичок.

20.2. Перед надяганням і після зняття рукавичок необхідно вимити руки або обробити їх антисептиком.

20.3. Рукавички одноразового використання не використовують повторно. Нестерильні рукавички стерилізації не підлягають.

20.4. Рукавички замінюють одразу, якщо вони пошкоджені.

20.5. Не допускається миття або обробка антисептиком рук в рукавичках у проміжках між маніпуляціями.

20.6. Не допускається миття або обробка рук в рукавичках між проведенням „чистих” і „брудних” Маніпуляцій, навіть в одного пацієнта.

20.7. Не допускається пересування в рукавичках у відділенні стаціонару.

20.8. Перед надяганням рукавичок не можна використовувати засоби, які містять мінеральні масла, вазелін, ланолін.

21. У стаціонарі забезпечуються умови для дотримання ефективної процедури обробки рук та використання медичних рукавичок:

- пристрої для миття рук розташовують у зручному місці;

- акушерські стаціонари забезпечуються водопровідними кранами з механізмом ліктьового способу приведення в дію;

- дозатори з рідким милом, антисептиком, тримачі для паперових рушників (серветок) кріплять безпосередньо над умивальником у спеціальних пристроях. Розташувати дозатори на умивальниках не дозволяється;

- використовують лише рідке мило та антисептики, які не спричинюють подразнення шкіри в медичного персоналу. Мило, яке мітить антисептик, не використовують;

- медичний персонал може використовувати індивідуальні упаковки з шкірними антисептиками, які застосовують безпосередньо перед і після маніпуляції з пацієнтом;

- персонал постійно проходить навчання щодо процедур обробки рук, використання рукавичок і здає заліки за відповідними темами.

ДОДАТОК 8

Історія хвороби – це документ, який має важливе лікувальне, наукове і юридичне значення. Історія хвороби при хірургічних захворюваннях складається на основі загальних правил обстеження пацієнтів.

ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТА

№ з/п	Вид обстеження	Мета обстеження	Роль медпрацівника у підготовці пацієнта

Принципи лікування

Режим __________________________________________________________________________

Водний режим ___________________________________________________________________

Дієта ___________________________________________________________________________

Приблизне меню на один день______________________________________________________

Медикаментозне лікування

№ з/п	Характеристика препарату	1	2	3	4
1	Назва
2	Група препарату
3	Фармакологічні дія
4	Показання
5	Побічні дії
6	Спосіб приймання
7	Доза
8	Особливості введення
9	Ознаки передозування
10	Допомога при передозуванні

АЛГОРИТМ