Порядок карантинізації донорської плазми

Цей Порядок визначає організаційні, матеріальні та технічні умови карантинізації донорської плазми, взаємозв`язок між виконавцями, нормативні засади гарантування якості компонентної гемотерапії.

Порядок є підставою для розроблення стандартних операційних процедур (далі – СОП) на кожне робоче місце відділення карантинізації донорської плазми.

1. Загальні положення.

Для цілей цього Порядку терміни використовуються у такому значенні:

- карантинізація (карантинне зберігання, карантин) донорської плазми – зберігання плазми із забороною її використання протягом визначеного терміну. Карантинізація донорської плазми проводиться з метою підвищення інфекційної безпеки. При цьому застосовується вилучення непридатної для використання плазми за результатами лабораторних досліджень донора або за даними лікувально-профілактичних закладів про захворювання донора чи наявності у нього носійства збудників інфекційних захворювань.

Карантинізація донорської плазми є додатковим заходом запобігання передаванню гемотрансмісивних інфекцій. Тривалість серонегативного періоду при ВІЛ-інфекції/СНІД, гепатитах В, С, гепатиті, викликаному парвовірусом В-19, сифілісі у різних хворих – величина змінна і становить не більше 180 днів з моменту інфікування.

Карантинізації не підлягає плазма, отримана від донорів аутологічної крові та її компонентів.

Відповідальність за правильну організацію, забезпечення режиму збереження донорської плазми в період карантинізації та обстеження донора покладається на керівника закладу переливання крові.

2. Методика карантинізації донорської плазми.

Уся донорська плазма, отримана від донорів, підлягає карантину на 180 діб з моменту заготівлі крові або плазми.

Донорська плазма карантинізується в окремих, виділених від експедицій, спеціальних приміщеннях у пронумерованих холодильниках з маркуванням „ПЛАЗМА НА КАРАНТИНІ, ВИДАЧІ НЕ ПІДЛЯГАЄ”.      

Температурний режим зберігання донорської плазми передбачає цілодобовий моніторинг. Рекомендується використання ПЕОМ та електронних термометрів, звукової сигналізації контрою температури у холодильниках на випадок аварій, відключення електричного струму тощо.

Передбачається обов`язкове аварійне енергозабезпечення.

При виявленні в період карантинізації вірусоносійства або захворювання донора (ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс) уся заготовлена від нього плазма, незалежно від терміну зберігання, негайно бракується і знищується зі складанням актів списання та утилізується шляхом спалювання.

Інформація про захворювання осіб (ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс та інші інфекції, визначені МОЗ України), завірена належним чином, негайно надається регіональним закладам переливання крові відповідними територіальними службами з дотриманням вимог чинного законодавства щодо медичної таємниці.

Остаточна звірка медичної документації з отриманими даними проводиться після 180-ї доби карантинізації.

На етикетці дози донорської плазми, що пройшла карантинізацію, робиться відмітка „Плазма карантінізована” із записом у журналі карантинізації донорської плазми (ф. 494/о).

Температура карантинізації від -30⁰С і нижче.    

 

ДОДАТОК 7

До наказу „Епідеміологічний нагляд за інфекціями ділянки хірургічного втручання та їх профілактика”

№ 181 від 4.04.2008 р.

Методика обробки рук медичного персоналу та пацієнтів, використання медичних рукавичок

Руки медичного персоналу – один з основних факторів передавання збудників внутрішньолікарняних інфекцій (далі – ВІЛ). Дотримання медичним персоналом правил і техніки миття та антисептики рук, використання рукавичок дасть змогу запобігти виникненню значної кількості ВЛІ, а також сприятиме раціональному використанню коштів.

Заходи щодо вдосконалення гігієни рук, у тому числі з використання рукавичок, є невід`ємною складовою інфекційного контролю, а також пріоритетним у фінансуванні діяльності закладів охорони здоров`я (далі – ЗОЗ). Цей постулат має в системі науково-доказової медицини категорію 1Б.

Деконтамінація рук медичного персоналу досягається шляхом миття рук, обробки шкіри рук антисептиками, хірургічної антисептики.

З метою профілактики передачі інфекції через руки, важливим заходом є забезпечення хірургічних стаціонарів водопровідними кранами з механізмом ліктьового способу приведення в дію.

1. Для миття рук використовують рідке мило в дозаторах.

2. При застосуванні рідкого мила дозатори багаторазового використання ретельно промити після закінчення в них мила, висушити і потім заповнити новою порцією мила. Не допускається додавати рідке мило в частково заповнений дозатор.

3. Показання для гігієнічного миття рук:

- перед і після фізичного контакту з пацієнтом;

- після відвідування туалету;

- перед приготуванням і роздачею їжі;

- у всіх випадках, коли руки явно забруднені.

4. Техніка миття рук.

4.1. Зняти всі прикраси, у тому числі годинники та браслети.

4.2. Відкрити кран і струменевим потоком комфортно теплої води змочити руки.

4.3. Нанести порцію рідкого мила.

4.4. Енергійно терти руки протягом не менше 30 с за такою технікою:

- терти долоня об долоню;

- зовнішній бік долонь спочатку правою рукою, а потім лівою;

- схрестивши пальці однієї руки з іншою, терти між пальцями;

- далі однією рукою накривають іншу руку „замком” і необхідно терти в п`ястково-фаланговій зоні, спочатку однієї руки, потім іншої;

- енергійно терти коловими рухами великі пальці обох рук;

- кінчиками пальців правої руки терти долоню лівої руки і навпаки.

4.5. Ретельно змити мило під проточною водою.

4.6. Насухо витерти руки одноразовим паперовим рушником (серветкою).

4.7. Якщо крани без ліктьового способу приведення в дію, їх закривають сухим рушником (серветкою), який викидають у смітник, призначений для збору паперових рушників, який має бути розташований поруч.

4.8. Якщо після миття рук застосовують їх обробку антисептиком, то антисептик наносять лише на ретельно висушені руки.

5. Якщо в процесі роботи руки не забруднені біологічним матеріалом або брудом, миття рук можна замінити гігієнічною антисептикою.

6. Показання для гігієнічної антисептики рук:

- перед та після проведення маніпуляцій, пов`язаних з можливим та явним пошкодженням шкіри та слизових оболонок пацієнта (обробка пуповидної рани, ін’єкції, установлення катетерів та зондів тощо);

- перед та після контакту з рановими поверхнями, інфікованими ранами;

- при контакті із стерильним матеріалом та інструментарієм;

- після контакту з біосубстратами хворого (кров, спинно-мозкова рідина, сеча тощо);

- після контакту з абіогенними об`єктами, потенційно контамінованими госпітальною мікрофлорою (прилади, катетери, зонди тощо після їх використання);

- після контактів з інфекційними хворими;

- при догляді за пацієнтами, коли необхідно після обробки забруднених місць перейти до чистих;

- перед і після надягання медичних рукавичок;

- перед виходом з палати.

7. Для антисептики шкіри рук використовують антисептики, зареєстровані в Україні. Можливе застосування суміші 70% розчину етилового спирту з 1-2% вмістом гліцерину.

8. Техніка гігієнічної антисептики рук:

- на долоню нанести 3-5 мл антисептика або ту кількість, що зазначена в інструкції щодо застосування антисептика;

- енергійно втирати до повного висихання антисептик за технікою, наведеною в пункті 4 цього додатка, але не менше ніж 15с;

- витирання або висушування рук не допускається.

9. Показаннями для хірургічної антисептики рук є всі хірургічні операції.

10. Техніка хірургічної антисептики рук:

- вимити руки з використанням рідкого мила. Спочатку миють від зап`ястка до ліктя, потім кисті рук з дотримання техніки (пункт 4 цього додатка);

- витерти руки насухо паперовим рушником (серветкою);

- нанести на долоню кількість антисептика, відповідно до інструкції щодо застосування при хірургічній антисептиці, що затверджується МОЗ, але не менше ніж 3 мл і енергійно втирати його в шкіру передпліччя включно з ліктьовими суглобами до повного висихання. Другою порцією антисептика обробляють руки до середини передпліччя. Третьою – тільки кисті рук за технікою, вказаною в пункті 4 цього додатка;

- витирання рук або їх висушування після обробки антисептиком забороняється;

- на сухі руки надягають 2 пари стерильних гумових рукавичок;

- при хірургічній обробці рук щітки використовувати необов`язково. У разі використання щіток вони повинні бути одноразовими. Щітки можна використовувати для обробки навколо нігтьових ділянок і тільки 1 раз протягом робочої зміни.

11. Якщо є проблема з централізованим водопостачанням, стаціонар забезпечує наявність закритих ємностей для води з кранами. Воду в ємності заливають переварену і змінюють не рідше ніж 1 раз на добу. Перед наступним заповненням ємності ретельно вимити чистою губкою, ополоснути і висушити.

12. Для зниження ризику виникнення ВІЛ у медичного персоналу, запобігання контамінації їх рук транзиторною мікрофлорою, а також передачі резидентної та транзиторної мікрофлори пацієнтам використовують медичні рукавички.

13. У медичні практиці використовують три типи рукавичок:

- хірургічні – використовують під час проведення інвазивних медичних втручань та хірургічних процедур;

- оглядові – забезпечують захист медперсоналу при виконанні багатьох медичних маніпуляцій;

- побутові – забезпечують захист медперсоналу при обробці обладнання, забруднених поверхонь, інструментарію, при роботі з відходами медичних закладів.

14. Використання рукавичок:

- для операцій: латексні, неопренові;

- для оглядів: латексні, тактилонові;

- при догляді за пацієнтом: латексні, поліетиленові, полівінілхлоридні;

- при проведенні очищення та дезінфекції: нітрилові неопренові;

- допускається використання рукавичок з тканини під гумовими.

15. Стерильні рукавички обов`язково використовують при:

- усіх хірургічних оперативних втручаннях;

- інвазивних маніпуляціях;

- уведенні стерильною голкою в глибокі тканини або рідини організму лікарських форм (внутрішньовенні ін фузії, отримання біопроб для досліджень);

- установленні катетера або провідника через шкіру;

- маніпуляціях, пов`язаних з контактом стерильного інструментарію з інтактними слизовими оболонками (цистоскопія, катетеризація сечового міхура);

- вагінальному обстеженні;
- бронхоскопії, ендоскопії шлунково-кишкового тракту, санації трахеї;

- уведенні периферійної внутрішньовенної або артеріальної канюлі.

16. Нестерильні чисті рукавички використовують:

- при рутинному огляді новонародженого, роділлі, породіллі, окрім випадків, зазначених у пункті 15 цього додатка;

- при роботі з біологічним матеріалом від хворих;

- при взятті крові;

- при проведенні внутрішньом`язових, внутрішньовенних ін`єкцій;

- при проведенні очищення та дезінфекції.    

17. Вимоги до медичних рукавичок, що використовуються:

- рукавички мають бути відповідного розміру з урахуванням характеру маніпуляцій, що виконуються;

- рукавички повинні забезпечувати високу тактильну чутливість;

- містити мінімальну кількість антигенів (латекс, латекс-протеїни);

- при виборі медичних рукавичок враховують можливі алергійні реакції в анамнезі пацієнтів на матеріал, з якого виготовлено рукавички;

- для проведення передстерилізаційного очищення гострого медичного інструментарію використовувати рукавички з текстурованою зовнішньою поверхнею.

18. Одразу після використання медичні рукавички знімають і занурюють в розчин дезінфектанту безпосередньо у місці використання рукавичок.

19. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.

20. Правила використання медичних рукавичок:

20.1. Використання медичних рукавичок не створює абсолютного захисту і не виключає дотримання техніки обробки рук, яку застосовують у кожному випадку одразу після зняття рукавичок.

20.2. Перед надяганням і після зняття рукавичок необхідно вимити руки або обробити їх антисептиком.

20.3. Рукавички одноразового використання не використовують повторно. Нестерильні рукавички стерилізації не підлягають.

20.4. Рукавички замінюють одразу, якщо вони пошкоджені.

20.5. Не допускається миття або обробка антисептиком рук в рукавичках у проміжках між маніпуляціями.

20.6. Не допускається миття або обробка рук в рукавичках між проведенням „чистих” і „брудних” Маніпуляцій, навіть в одного пацієнта.

20.7. Не допускається пересування в рукавичках у відділенні стаціонару.

20.8. Перед надяганням рукавичок не можна використовувати засоби, які містять мінеральні масла, вазелін, ланолін.

21. У стаціонарі забезпечуються умови для дотримання ефективної процедури обробки рук та використання медичних рукавичок:

- пристрої для миття рук розташовують у зручному місці;

- акушерські стаціонари забезпечуються водопровідними кранами з механізмом ліктьового способу приведення в дію;

- дозатори з рідким милом, антисептиком, тримачі для паперових рушників (серветок) кріплять безпосередньо над умивальником у спеціальних пристроях. Розташувати дозатори на умивальниках не дозволяється;

- використовують лише рідке мило та антисептики, які не спричинюють подразнення шкіри в медичного персоналу. Мило, яке мітить антисептик, не використовують;

- медичний персонал може використовувати індивідуальні упаковки з шкірними антисептиками, які застосовують безпосередньо перед і після маніпуляції з пацієнтом;

- персонал постійно проходить навчання щодо процедур обробки рук, використання рукавичок і здає заліки за відповідними темами.

 

 

ДОДАТОК 8

Історія хвороби – це документ, який має важливе лікувальне, наукове і юридичне значення. Історія хвороби при хірургічних захворюваннях складається на основі загальних правил обстеження пацієнтів.

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: