Специфіка ілюстративного матеріалу в навчальному виданні. Особливості редагування зображальних матеріалів.

Основні проблеми в ілюструванні матеріалів навчального видання пов’язані зі специфічними ознаками останнього.

Складна композиція сторінки та розвороту. Ілюстрації повинні розміщуватись безпосередньо поряд із текстом, тексти ж невеликі за обсягом і різножанрові наприклад: правила, текст параграфа, уривок з художнього твору тощо – в результаті в межах розвороту потрібно ретельно продумувати композицію різножанрових, різнотипових ілюстрацій.

Складність у відображенні низки понять. Принципове значення має та обставина, що абсолютний „переклад” словесного тексту в зображення неможливий – у кожному випадку характер і обсяг відомостей будуть збігатися лише частково.

В шкільних підручниках предмет пізнання часто не відповідає предмету зображення на ілюстрації. Наприклад, якщо в підручнику з математики намальовані слони й папуги, то це не означає, що саме вони є предметом пізнання. Якщо в підручнику з мови зображена вулиця, то, очевидно, що не відомості про цю вулицю є головними, а якісь властивості мови, яка вивчається. Якщо в підручнику з фізики описується дослід, а зображено пристрій, це означатиме, що предметом пізнання є певна фізична закономірність, що з’ясовується під час досліду. Пристрій, хоч і є важливою частиною досліду, не розкриває в певному обсязі предмету пізнання.

Розглянемо більш детально деякі конкретні випадки таких розбіжностей і, як наслідок, специфічні риси ілюстрації.

Схематичність умовність і викривлення свідоме спотворення. Матеріл ілюстрування – предметно-описовий. Потрібно зобразити об’єкти, недоступні за своїми розмірами для безпосереднього сприймання органами відчуттів. Такими мажуть бути – частина світу при вивченні георгафії, клітина біологія, атом фізика. Вихід – схематичні зображення з цілком свідомим викривленням реалій за масштабами, реалістичністю, пропорціями.

Абстрактність. Підміна предмету зображення. Виникає, коли потрібно зобразити абстрактні явища – процеси, характери зв’язку між предметами, закономірності. Справді, як можуть виглядати землетрус, рух, виробничі відносини. Зображення фіксують, як правило, прояви цих явищ, закономірностей, явищ, зв’язків, а не самі явища.
Такі ілюстрації дуже важливі: наприклад, розгорнута в ілюстрації система тваринного світу демонстурує прийняту на сьогоднішній день класифікацію тваринного світу. Основна перевага зображення у даному випадку полягає в тому, що групи тварин і відносини між ними сприймається просторово, наочно, що і сприяє запам’ятовуванню.
Але саме з цією групою ілюстрацій, вважають художники, пов’язані певні ризики. Відомий приклад: у підручнику з історії ілюструються класові відмінності між боярством та селянством. Зображений добре вдягнений, у високій шапці і з бородою боярин, і зморений, без шапки селянин. Замість того, щоб зробити правильний висновок про рівень статків першого і другого персонажа, учень може дійти висновку: бояри в шапках, селяни – без.

Аналітичність ілюстрації. Найбільш складним типом ілюстрації вважають ту, яка відтворює логіку роздумів або сприяє роздумам. Найчастіше такі ілюстрації трапляються в підручниках з математики, фізики, але не лише. Наприклад: „Міркуйте так: 7 – це сума чисел 5 і 2. Якщо від суми двох доданків відняти один із них, отримаєм інший доданок”.

Вибірковість і різноплановість. Неможливо одночасно показати об’єкт різнобічно, з усіма його особливостями. Рішення багатьох навчально-виховних завдань передбачає дослідження певних об’єктів різнопланово. Наприклад, при вивченні рослини можна розглядати її зовнішній вигляд, будову окремих її частин. Тому деякі предмети в підручниках зображаються в серії зображень. Це надзвичайно важливо. Психологи довели, що моделювання в свідомості учня поняття про якийсь предмет лише за одним зображенням призводить до „помилок узагальнень”, коли за окремим випадком починають судити про загальне. Так, зображення одного варіанту тупокутного трикурника закріплюється в пам’яті як властивість усіх видів такого трикутника. В таких випадках потрібно збільшувати кількість варіантів зображення.

Просторовість зображення. У підручнику надзвичайно складні відношення зображення до зображуваного простору. Як правило, це площинні, лінійні зображення, в яких втрачено перспективу, втрачено зв’язки з іншими предметами реальності що зверху, знизу, зліва, ближче, далі.

Тісний зв’язок з текстом. Редактор обов’язково повинен відслідковувати збіги й розбіжності слова та зображення, слідкувати за точністю описів зображень. В підручниках для наймолодших такі збіги повинні бути буквальними, оскільки картинка створює умови для наступного оперування словом.

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: