Основні критерії та методи оцінювання якості підручника.

Критерії:

У 1977 році В.Г.Бейлінсон та Д.Д.Зуєв розробили стуктурно-функціональний підхід до аналізу навчальної літератури.

Структурний аналіз передбачає виявлення складу елементів навчальної книги і зв’язків між ними. Він дає змогу встановити необхідність і достатність компонентів підручника. Фактично складаються схеми аналізу кожного із структурних компонентів підручника.

Функціональний аналіз передбачає з’ясування того, якою мірою зреалізовані функції підручника в цілому і усіх його структурних елементів зокрема. Беруться до уваги, такі функції, як інформаційна, методична, мотиваційна, навчання самостійної роботи, розвивальна, виховна.

За такого підходу не аналізуються мова підручника, його оформлення і поліграфічне виконання.

Друга схема аналізу, запропонована В.Бейлінсоном та Д.Зуєвим, передбачала оцінку підручника за такою схемою: 1 відповідність програмі; 2 роль підручника в навчальному процесі; 3 структура книги.

Аналіз за результатами використання. Вперше такий підхід запропонував В.П.Беспалько. Він вважав, що об’єктивний критерій перевірки якості книги – якість засвоєних знань з урахуванням обсягу навчального матеріалу та коефіцієнтів науковості та усвідомленості. Нині вчені погоджуються: отримати найбільш повну інформацію щодо якості підручника можна на основі результатів використання видання у процесі навчання, узагальнення досвіду роботи з ним значної кількості вчителів.

Можливим є також дослідження підручника „на предмет відповідності педагогіко-ергономічним вимогам” запропоновано в одному з випусків „Проблем шкільного підручника”. Вчені аналізували два блоки – педагогічний та ергономічний.

Серед групи педагогічних показників виділяли такі блоки: цільовий, інформаційно-змістовий, структурно-компонентний, процесуально-діяльнісний, функціонально-інструментальний, контрольно-регуляційний.

Ергономічні показники поділяли на показники фізіолого-психологічної адаптивності відповідність зоровим можливостям учня; показники дидактичного дизайну, простіше – естетичні; показники антропометричні вага, розмір книги тощо.

Логіко-лінгвістичний аналіз. Провідні науковці інституту засобів навчання АПН України Ю.О.Жук, М.П. Шишкіна пропонуючи свій підхід до аналізу навчального видання, зазначають: „відсутність загальноприйнятих критеріїв, що могли б бути покладені в основу оцінювання… ускладнює пошук підходів до розв’язання цієї проблеми. Але, враховуючи той факт, що підручник є, зрештою, носієм певної системи знань, одним з можливих підходів до його оцінювання є використання структурно-номінативної реконструкції системи знання, а саме її логіко-лінгвістичної підсистеми”. Мається на увазі аналіз понять, термінів, означень, висновків, теорем, аксіом, доведень у їх кількісному та функціональному аспектах.

Свій підхід до систематизації запропонували Ф.М. Жерар та Р.Ксав’є. У будь-якому разі, зазначають дослідники, потрібно розуміти, що є критерії базові і динамічні варіативні, які обираються у залежності від поставлених цілей аналізу. Таким чином, спочатку потрібно визначити цілі оцінювання рішення про схвалення підручника; вибір серед багатьох найбільш прийнятного варіанту; пропозиції щодо удосконалення, тобто рецензування; розробити індивідуальну стратегію оцінювання і тільки після цього – обирати критерії оцінювання.

Методи:

У 50-х роках. Н.О.Менчинська та Є.Й.Перовський серед найважливіших методів „наукової перевірки” виділяли спостереження, бесіду, природний експеримент, вивчення думок безпосередніх користувачів – вчителів та педагогів. Пізніше дослідники робили акцент на теоретичних дослідженнях.

Виходячи з того, що навчальна книга аналізується на різних етапах її розробки і створення, найзручнішою є така класифікація: поділ на 1 теоретичні методи (методи аналізу рукопису); 2 емпіричні методи (методи оцінювання готового підручника).

Недолік теоретичних методів – відсутність зворотного зв’язку: не досліджується книга в процесі її функціонування в навчальному процесі. Недолік емпіричних – суб’єктивність: вчитель може негативно оцінити новий підручник лише через те, що звик працювати зі старим; учень може не виявити своїх знань через власний низький інтелектуальний рівень. Саме тому необхідно проводити інструктаж чи методичну підготовку вчителів і учнів, які беруть участь у експерименті.

До недоліків емпіричних методів відносять вірогідність інформації: не завжди можна довіряти отриманій інформації. Тому застосовують принцип тріангуляції – отримання однієї й тієї ж інформації з різних джерел чи за різних обставин. Наприклад, якщо учень заявляє, що він жодного разу не скористався підручником, дослідник повинен перевірити цю інформацію 1 опитавши ще трьох учнів; 2 опитавши вчителя, батьків; 3 змінити методики отримання інформації анкета, відвідування уроку тощо.

В теоретичному аналізі розрізняють такі підвиди: описовий, порівняльний і матричний.

Описовий аналіз – це аналіз одного підручника за одним критерієм характеристика методичної системи, реалізація розвивальної функції.

Порівняльний аналіз – це зіставлення відповідних показників якості одного підручника з однойменними показниками іншого, порівняння старих і нових підручників, альтернативних, вітчизняних і зарубіжних.

Матричний аналіз – повний облік критеріїв оцінювання шкільного підручника

Діагностичний аналіз постфактум – це оцінка книги після її виготовлення, але до запровадження у школи.

Серед найбільш поширених емпіричних методів вчені розрізняють спостереження, анкетування та тестування.

Спостереження та опитування вчителів та учнів, які користуються даним підручником, а також вивчення рівня знань школярів, рецензування. Враховуються робота з підручником на уроці, а також можливості самостійного опрацювання підручника учнем, конспекти уроків, питома вага роботи з підручником на уроці, використання додаткових матеріалів.

При опитуванні бажано не використовувати „навіювальних” запитань; задавати запитання, різні за характером.

Анкетне опитування вчителів і учнів, які працюють з підручником. Ефективність його використання зумовлюється правильним формулюванням запитань. Саме тому варто дотримуватись рекомендацій: 1 в анкеті пропонувати як закриті запитання – з переліком можливих відповідей, так і відкриті – вони дадуть змогу вчителеві проаналізувати власний досвід і досвід колег, висловити свої міркування; 2 анкета повинна містити запитання, які стосуються і узагальнених характеристик підручника, і окремих його структурних елементів, і можливостей роботи з ним у навчальному процесі.

Рівень засвоєння учнями знань, умінь, навичок. Фактично, це перевірка через контрольні роботи та тестування.

Один з ефективних методів – використання єдиних текстів для школярів, які навчалися за різними підручниками.

Інший метод – метод порівняння за кількістю безпомилкових відповідей розв’язків. Результати контрольної за новим підручником порівнюються з результатами контрольної, яка проводилась кілька років тому за старим.

 

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: