Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Прокладання оптичного кабелю у грунт



Загальні положення

Оптичний кабель у грунті може прокладатись:

- безпосередньо у грунт;

- у раніш прокладену захисну пластмасову трубку або заздалегідь затягнутим у захисну пластмасову трубку, що дає змогу зменшити механічні навантаження на кабель під час прокладання і підвищити захист його від механічних пошкоджень під час експлуатації.

Прокладання оптичних кабелів у грунт (крім ОК міських телефонних мереж), як правило, має проводитися кабелепрокладальними механізмами. Розробка траншеї для ручного прокладання ОК допускається лише на ділянках, де використання кабелепрокладачів неможливе (наявність підземних споруд, утруднені умови, кам'янисті грунти тощо), а також у випадках, коли використання кабелепрокладачів є економічно недоцільним.

На міських телефонних мережах ОК прокладається, як правило, у каналах діючої кабельної каналізації. У разі відсутності на трасі прокладання ОК кабельної каналізації проводиться відкопування траншеї з наступним прокладанням у ній оптичного кабелю. При цьому в усіх випадках, коли за місцевими умовами є можливість застосувати землерийні механізми, траншеї для прокладання кабелю мають відкопуватися з використанням цих механізмів.

Вибір того чи іншого методу прокладання ОК здійснюється згідно з конкретним проектним рішенням будівництва ВОЛЗ.

При прокладанні ОК поруч з іншими підземними спорудами належить вжити заходи для запобігання пошкодження останніх.

Якщо траса прокладання ОК пролягає вздовж автомобільної дороги, допускається прокладання ОК у тілі насипу дороги. При цьому порядок проведення робіт визначається проектом з обов'язковим узгодженням із власником дороги. Відстань між оптичним кабелем і зовнішньою поверхнею відкосу дороги має відповідати проектній глибині прокладання ОК.

Глибина прокладання ОК визначається в кожному конкретному випадку проек­том і не повинна відхилятися від проектної більш ніж на ± 0, 1 м.

Якщо обставини змушують прокладати ОК міських телефонних мереж на глибинах, менших від заданих у проекті, має використовуватися додатковий захист кабелів від механічних пошкоджень:

- укладання над кабелем цегли (бетонних плит) на насипну подушку із просіяного грунту або піску товщиною 0, 1 м;

- прокладання ОК у захисних пластикових трубках або у пластикових жолобах.

Глибина прокладання ОК у грунтах І – IV груп має бути 1, 2 м. У виняткових випадках допускається прокладання ОК у грунтах ІІІ і IV груп на глибині не менш як 0, 8 м (Тимчасове керівництво з прокладання, монтажу, вимірювання і здачі в експлуатацію оп­тичних кабелів з одномодовим волокном).

Глибина прокладання підземних ОК у грунтах V групи і вищих, а також у грунтах IV групи, які розробляються вибуховим способом чи відбійними молотками, має бути:

- при виході скелі на поверхню – 0, 4 м (глибина траншеї 0, 5 м);

- за наявності над скельовою породою поверхневого грунтового шару – 0, 6 м (глибина траншеї 0, 7 м). При цьому заглиблення ОК у тверду породу (скелю) має бути не більш як 0, 4 м при глибині розробки твердої породи (скелі) 0, 5 м.

Прокладання оптичного кабелю (безпосередньо у грунт чи затягнутого в за­хисну пластикову трубку) у зонах, заражених гризунами, має здійснюватися в заздалегідь відкопану траншею на глибину 1, 2 м. При цьому траншея має засипатися з пошаровим трамбуванням, як про це сказано в 8.3, безпосередньо після прокладання ОК.

Залежно від місця та способу прокладання ОК у грунт виконуються такі види робіт:

- розбивка траси;

- вирубування та розчищення просік;

- планування траси;

- попереднє пропорювання грунту по трасі прокладання;

- прокладання оптичного кабелю та попереджувальної стрічки (грозозахисного троса, якщо це вимагає проект) у грунт кабелепрокладачем;

- прокладання захисних пластикових трубок та їх монтаж;

- задування ОК у трубку;

- відкопування траншей вручну чи механізмами;

- улаштування переходів у місцях перехрещення із залізницею і шосейними дорогами;

- розмотування та прокладання оптичного кабелю у відкопану траншею;

- відкопування котлованів;

- прокладання оптичного кабелю на перехрещеннях з підземними спорудами;

- улаштування переходів через водні перешкоди;

- встановлення замірних стовпчиків або маркерів по трасі, на поворотах та перехрещеннях траси, у місцях зрощування будівельних довжин;

- фіксація траси прокладеного кабелю і коригування робочих креслень.

При прокладанні ОК оснащеність комплексних механізованих колон машина­ми та механізмами залишається така сама, як і при прокладанні звичайних електричних кабелів зв'язку: до їх складу входять автомобілі для транспортування барабанів із кабе­лем, автокран, трактори, бульдозери, екскаватори та спеціальні машини і механізми для прокладання кабелю (кабелепрокладачі, тягові лебідки, механізми для пропорювання грунту, машини для проколювання грунту під перешкодами та інші). Крім цього, комплексні меха­нізовані колони мають оснащуватися спеціальними лабораторіями для вимірювання і мон­тажу ОК на базі автомобіля, як про це сказано у 11.1.1.

Перед кабелепрокладальними роботами необхідно дістати від землевласників, по землях яких проходить траса ВОЛЗ, дозвіл на проведення цих робіт.

Розбивка траси

Розбивка траси ВОЛЗ має виконуватися замовником згідно з проектом. Як виняток, відхилення від проекту допускається лише за домовленістю із замовником і проек­тною організацією, яка розробляла робочу документацію. Нове рішення має бути офіційно (письмово, графічно) відбите в робочій документації.

Траса ВОЛЗ (між суміжними кутами повороту) у горизонтальній площині має бути прямолінійна. На ділянках, де за проектом прокладання ОК має проводитися вздовж залізниці чи автомобільної дороги, яка має плавний поворот, допускається розбивати трасу ВОЛЗ паралельно дорозі за умови суворого додержання запроектованої відстані від осі дороги до осі кабельної лінії.

Особливу увагу при розбивці траси слід звертати на ділянки зближення і місця перехрещення з іншими підземними спорудами, які слід відмітити попереджувальними зна­ками з відповідними написами: «Кабель», «Водопровід», «Газопровід» і т. ін.

При розбивці траси і під час виконання робіт на ділянках зближення і пере­хрещення з іншими підземними спорудами обов'язково мають бути присутні представни­ки організацій, що експлуатують ці споруди, для уточнення їх місцерозташування та глиби­ни залягання.

Відстань від ОК до інших наземних та підземних споруд при їх зближенні та перетині визначається проектом і має відповідати нормам, наведеним у таблиці 10.1.

При прокладанні ОК у смугах відводу залізниць вони мають, по змозі, розміщуватися з високовольтними лініями автоблокування та диспетчерської централізації по різні боки від колій. У разі необхідності прокладання ОК на одному боці колії з високовольтними лініями автоблокування та диспетчерської централізації оптичні кабелі мають розміщуватися за ними в бік поля.


Таблиця 10.1 – Мінімальні допустимі відстані між оптичними кабелями та іншими наземними і підземними спорудам

Споруди

Мінімальна відстань, м

Номер помітки

у горизон­тальній площині у вертикальній площині (при перехрещенні)
Мости магістральних автомобільних доріг та залізниць:      
 - через внутрішні водні шляхи, судноплавні ріки,      
канали і водоймища 1000    
 - сплавні ріки 300    
 - несудноплавні і несплавні ріки від 50 до 100    
Мости автомобільних доріг та залізниць обласні      
і місцевого значення:      
 - через судноплавні ріки і канали 200    
 - інші ріки від 50 до 100    
Залізниці і автомобільні дороги 5 (від краю основи насипу) 1 (нижче полотна автошляху чи основи рейки) і 0, 8 (нижче дна кювету) 2
Кабельна каналізація (від трубопроводу і колодязя) 0, 25 0, 1 1
Міська каналізація 0, 5 0, 25/0, 015  
Нафтопроводи і трубопроводи на позаміській трасі 10, 0 0, 5/0, 15  
Газопроводи:      
 - з тиском від 5 кПа до 1, 2 МПа 1, 0 0, 5/0, 15  
 - високого тиску з тиском до 5, 5 МПа 10, 0 0, 5/0, 15  
Водопроводи розподільчої мережі діаметром:      
 - до 300 мм 0, 5 0, 25/0, 15  
 - понад 300 мм 1, 0 0, 25/0, 15  
Тепломережа 1, 0 0, 25/0, 15  
Колектори загальні для підземних мереж 0, 5  
Будинки в містах і селищах міського типу (від червоної лінії), не менше 0, 6  
Бордюрні камені вулиці 1, 5  
Стіни чи опори тунелів і шляхопроводів (на рівні чи нижче від основи) 0, 5  
Основа насипу чи зовнішня брівка каналу 1, 0  
Зрошувальні канали (від брівки каналу) 1, 5  
Стовбур дерева в місті 1, 5  
Кабелі силові напругою до 220 кВ 0, 6 0, 5 3; 4
Опори (підземна частина) високовольтних ліній (ВЛ) змінного струму напругою 750 кВ чи найближчі електроди їх заземлення при питомому опорі землі, r, Ом× м:      
 - до 100 15, 0 5
 - від 101 до 500 25, 0 5
 - від 501 до 1000 40, 0 5
 - понад 1000 50, 0 5
Опори (підземна частина) ВЛ напругою від 110 до 500 кВ чи найближчі електроди їх заземлення при питомому опорі землі, r, Ом× м:      
 - до 100 15, 0 6
 - від 101 до 500 25, 0 6
 - від 501 до 1000 40, 0 6
 - понад 1000 50, 0 6

Продовження таблиці 10.1

Споруди

Мінімальна відстань, м

Номер помітки

у горизон­тальній площині у вертикальній площині (при перехрещенні)
Відстань від найближчого проводу ВЛ змінного струму напругою 750 кВ (його проекція на горизонтальну площину) до підземного кабелю при питомому опорі землі, r, Ом× м:      
 - до 500 30, 0  
 - від 501 до 1000 40, 0  
 - понад 1000 50, 0  
Відстань від дротів ВЛ напругою від 400 до 500 кВ до вершини кабельної опори ЛЗ (при перехрещенні) 20, 0  
Опори ВЛ напругою від 1 до 35 кВ чи найближчі електроди їх заземлення при питомому опорі землі, r, Ом× м:      
 - до 100 0, 83r1/2 6
 - від 101 до 500 10, 0 6
 - від 501 до 1000 11, 0 6
 - понад 1000 0, 35r1/2 6
Заземлювачі дерев'яних опор чи незаземлені залізобетонні опори ВЛ з неізольованими проводами напругою до 1 кВ при перехрещенні з підземним чи підвісним кабелем ЛЗ:      
 - у населеній місцевості 3, 0 7
 - у ненаселеній місцевості 10, 0 7
Незаземлені дерев'яні опори ВЛ з незаізольованими проводами напругою до 1 кВ при пе­рехрещенні з підземним чи підвісним кабелем ЛЗ:      
 - у населеній місцевості 2, 0  
 - у ненаселеній місцевості 5, 0  
 - в утруднених умовах 1, 0 8
Відстань від основи кабельної опори ЛЗ до найближчої рейки електрифікованої залізниці (перпендикулярно до полотна залізниці) при куті перехрещення (у плані) підземного кабелю ЛЗ з віссю полотна залізниці:      
 - 90° 20, 0  
 - 85° 30, 0  
 - 80° 40, 0  
 - 75° 50, 0  
Опори контактних мереж наземного електротранспорту напругою від 1 до 35 кВ при перехрещенні з підземним кабелем ЛЗ при питомому опорі землі, r, Ом× м:      
 - до 100 0, 83r1/2  
 - від 101 до 500 10, 0  
 - від 501 до 1000 11, 0  
 - понад 1000 0, 35r1/2  
Опори контактних мереж наземного електротранспорту напругою до 1 кВ при перехрещенні з підземним кабелем ЛЗ (при всіх значеннях r):      
- у населеній місцевості 3, 0  
- у ненаселеній місцевості 10, 0  

 


Закінчення таблиці 10.1

Споруди

Мінімальна відстань, м

Номер помітки

у горизон­тальній площині у вертикальній площині (при перехрещенні)
Відстань від місця перехрещення підземного кабелю ЛЗ з електрифікованою залізницею до стрілок, хрестовин і місць приєднання кабелів, які відсмоктують 10, 0  
Те саме при перехрещенні з трамвайною колією 3, 0  
Вісь ближньої рейки трамвайної колії 2, 0 1, 0 2
Кабелі зв'язку 0, 5 0, 25/0, 5  
Кабелі мереж проводового мовлення:      
 - 1-го класу 1, 0 0, 5/0, 25  
 - 2-го класу 0, 5 0, 5/0, 25  
Заземлювачі блискавковідводів ПЛЗ 25, 0  
Опори, підпори, відтяжки ПЛЗ у місцевості:      
 - населеній 1, 0  
 - ненаселеній (за розрахунком)  

Примітка 1. У чисельнику вказані відстані при прокладанні кабелю безпосередньо у грунті, у знаменнику – у трубах, а за відсутності дробу – для обох випадків.

Примітка 2. При захисті кабелю в кюветі цеглою, бетонними плитами тощо відстань може бути зменшена до 0, 5 м.

Примітка 3. При перехрещенні із силовими кабелями напругою до 10 кВ допускається 0, 25 м за умови захисту кабелю (прокладання у трубах, установлення не­горючих перегородок тощо).

Примітка 4. При перехрещенні із силовими кабелями напругою до 35 кВ в утруднених умовах допускається 0, 15 м за умови поділу кабелів на всій ділянці пере­хрещення плюс 1 м в кожний бік плитами чи трубами з бетону або іншого рівноміцного матеріалу; при цьому такий кабель має розташовуватися вище від силового кабелю.

Примітка 5. При прокладанні кабелю у сталевій трубі чи покритті його швелером на довжині, рівній відстані між крайніми проводами ВЛ плюс 15 м з кожного боку від крайніх проводів, допускається зменшення цих відстаней до 10 м.

Примітка 6. При прокладанні кабелю у сталевій трубі чи покритті його швелером на довжині, рівній відстані між крайніми проводами ВЛ плюс 10 м з кожного боку від крайніх проводів, допускається зменшення цих відстаней до 5 м.

Примітка 7. Дані відстані можуть бути зменшені відповідно до 2 і 5 м при прокладанні кабелю у сталевій трубі чи покритті його швелером або кутовою сталлю на довжині по обидва боки від опори не менш як 3 м у населеній і 9 м – у ненаселеній місцевості.

Примітка 8. При цьому кабель має прокладатися у сталевій трубі чи покриватися швеле­ром або кутовою сталлю по обидва боки від опори на довжині не менш як Зм.

Примітка 9. ОК прокладаються вище чи нижче від діючих кабелів зв'язку, силових ка­белів, газопроводів, нафтопроводів і тепломереж.

Примітка 10. У таблиці наведені відстані для ОК з металевими елементами. Для ОК без металевих елементів відстань між ними та опорами ВЛ, електродами за­землення опор, проводами ВЛ визначається проектом.

 

Лінія траси має позначатися на місцевості за допомогою віх, що встановлюються по трасі будівництва:

- на позаміських прямих ділянках траси – у межах прямої видимості;

- на міських прямих ділянках траси – на відстані від 40 до 50 м;

- на всіх поворотах траси прокладання оптичного кабелю.



Улаштування просік

Улаштування просік полягає у вирубуванні дерев та кущів, корчуванні пнів та розчищенні від них смуги вздовж траси прокладання оптичного кабелю, ширина якої виз­начається проектом. При цьому на ділянках траси, що схильні до активних ерозійних про­цесів, та на крутих схилах має зберігатися рослинно-кореневий шар і пні спиляних дерев.

Перед проведенням робіт з улаштування просік необхідно дістати від земле­власників чи лісовласників, по землях яких проходить траса ВОЛЗ, дозвіл на вирубування дерев та кущів.

Вирубування дерев і кущів, корчування пнів мають проводитися, як правило, механізованим способом залежно від виду робіт за допомогою переносних мотопил, ку­щорізів, корчувачів та бульдозерів, технічні вимоги до яких наведені в розділі 6 цього КНД.

Окремі дерева та дрібний ліс із деревами, діаметр стовбурів яких не переви­щує 120 мм, а також кущі мають валитися за допомогою бульдозера.

Відвал бульдозера заглиблюється в рослинній шар на глибину від 150 до 200 мм та за рахунок переміщення на малій швидкості бульдозера рослинність зрізається і видаляється за межі відведеної смуги просіки.

Окремі дерева, діаметр стовбурів яких становить від 120 до 200 мм, мають валитися за допомогою бульдозера чи корчувача.

Відвал бульдозера піднімається на висоту від 850 до 900 мм, встановлюється на найменший кут різання і за рахунок переміщення на малій швидкості бульдозера дерево завалюється. При другому заході бульдозера, при якому його відвал опускається на рівень землі, дерево зрушується під корінь і тим самим здійснюється його викорчування.

Окремі дерева, діаметр стовбурів яких понад 200 мм, мають валитися за допо­могою бульдозера чи корчувача, як це наведено вище. При цьому попередньо необ­хідно підрізати коріння дерева відвалом бульдозера, зануреним у рослинний шар на глиби­ну від 150 до 200 мм.

Дерева з потужною кореневою системою повинні валитися після попередньо­го підрізування їх коренів з трьох боків, кожне з яких має здійснюватися так, як про це сказано вище. Дерево має валитися з боку підрізування, відповідно до сказаного вище.

Вирубування дерев за допомогою переносних мотопил має здійснюватися та­ким чином: стовбур дерева підтинається сокирою чи підрізається пилкою з боку, в який має повалитися дерево, а потім підрізається пилкою з протилежного боку стовбура, при цьому підсобні робітники повинні підпирати дерево багром з боку, протилежного його падінню.

Повалені дерева мають укладатися верховіттям у бік волока.

Обрубування сучків та гілок і підготовка повалених дерев до трелювання мають проводитися безпосередньо після вирубування дерев.

Корчування пнів має здійснюватися за допомогою бульдозерів чи корчувачів таким чином:

- при діаметрі пнів до 200 мм – витяганням за допомогою заглибленого у грунт на глибину від 150 до 200 мм відвалу бульдозера при переміщенні бульдозера;

- при діаметрі пнів від 200 до 400 мм – двома проходами бульдозера. На першому проході пень вивертається з грунту відвалом бульдозера, який упирається в пень на відстані від 100 до 150 мм від поверхні землі. На другому проході бульдозера пень разом із корін­ням видаляється із землі відвалом бульдозера, зануреним на глибину від 150 до 200 мм під коріння пня, за рахунок переміщенні бульдозера з одночасним підняттям відвалу;

- при діаметрі пнів понад 400 мм попередньо необхідно підрізати їх коріння так, як про це сказано вище, а потім провести корчування пнів згідно із вказівками, що передбаче­но для пнів діаметром від 200 до 400 мм.

У гірських умовах дерева мають валитися верховіттям:

- у той бік, який визначається для транспортування дерев (на схилах із крутизною до 15°);

- до підошви схилу (на схилах із крутизною понад 15°). На таких схилах вирубування дерев має починатися від підошви схилу доверху.

При вирубуванні дерев необхідно суворо додержувати вимог Правил охраны труда в лесной, деревообрабатывающей промышленности, лесном хозяйстве та Рекомен­даций по безопасному проведению работ при вырубке, расчистке просек и заготовке стол­бов.

Підготовка траси

Перед прокладанням OK траса має підготовлятися (планування, попереднє пропорювання грунту тощо) залежно від рельєфу місцевості, її характеру та груп грунту (І - IV).

При підготовці траси вона має очищатися від валунів, каменів тощо переміщен­ням їх убік від траси за допомогою бульдозера.

Обов'язково перед прокладанням оптичного кабелю необхідно провести планування траси бульдозером таким чином, щоб при цьому були зрізані невеликі височини та засипані западини, а підйоми та схили траси не перевищували 30°.

Планування траси має виконуватися за кілька проходів бульдозера.

При прокладанні ОК у щільних грунтах, по просіках у лісі необхідно робити попереднє пропорювання грунту ножем кабелепрокладача чи за допомогою спеціального пропорювача, наприклад, ПГМ-1 чи подібного до нього зарубіжного виробництва, з метою руйнування захованих перешкод для забезпечення заданої глибини прокладання ОК.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 388; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.049 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь