Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Автори Копосов П.Г., Копосова О.Г.



 

   Поданий “посібник” пропонує систему вправ для свідомого засвоєння обчислювальних навичок в межах першого десятку. Автори пропонують учням для цього використовувати зорові, вербально-логічні опори та образи-асоціації.  

   “Посібник” націлює дітей у процесі обчислювальних навичок спиратися на графічний образ цифр а не на лічильний матеріал і числовий ряд як це роблять у традиційний спосіб. Матеріал “посібника” насичений ігровими ситуаціями, яскравими ілюстраціями, що відповідає віковим можливостям учнів. 

    Автори будують свій “посібник” враховуючи наступні психологічні фактори:

· активізацію діяльності правої півкулі головного мозку;

· переважання дієво-образного мислення над логічно-абстрактним;

· використання образів-асоціацій для покращення процесів сприймання і запам’ятовування навчального матеріалу;

· взаємодію образу і слова у процесі запам’ятовування;

· активізацію після довільної уваги та запам’ятовування

   Все це забезпечує гармонізацію функціонування лівої та правої півкуль головного мозку дитини та сприяє розвитку дитячої психіки.     

    Між тим пропонований “посібник” потребує певного доопрацювання. Авторам потрібно визначити призначення даного “навчального посібника” (чи це посібник для вчителя чи це робочий зошит для учня).

     Викликає певний сумнів доцільність текстів (діти ще не вивчили буквар), поданих шрифтом який не відповідає віковим особливостям учнів (діти дошкільного віку).

    Образи-символи запропоновані у “посібнику” потребують врахування досвіду сучасних дітей які проживають у містах (чи буде зручно дитині яка проживає в місті оперувати такими поняттями як: трактор, коса, віз, кінь, рогач).

     Зазначені зауваження не заперечують цінність та оригінальність запропонованої роботи яка потребує підтримки та схвалення.

    Робота може бути запропонована для друку та широкого впровадження в шкільну практику.  

Методист лабораторії дошкільної і початкової освіти КМПУ ім. Б.Д.Грінченка                                                       О.В. Полякова

 

Декан факультету підвищеннякваліфікації КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, канд. психологічних наук, доцент                                                  О.В. Кочерга

 

ЗРАЗОК?

РЕЦЕНЗІЯ

на рукопис представленої на Всеукраїнський конкурс навчальних програм з профільного навчання для учнів 10-12 класів

загальноосвітніх навчальних закладів

програми «Українська мова» № 4

для класів природничо-математичного профілю

 

Подана до розгляду програма розрахована на навчання української мови учнів 10-12 класів природничо-математичного профілю з розрахунку 68 год (2 год на тиждень) у 10-11 класах та 58 год (1-2 год на тиждень) у 12 класі.

Програму укладено з урахуванням вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Концепції загальної середньої освіти 12-річної школи, Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах та у відповідності до Типових навчальних планів для основної та старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12-річної школи.

У пояснювальній записці сформульовано мету й завдання навчання української мови в школах природничо-математичного профілю. Засвоєння відомостей з практичної стилістики, культури мовлення, основ риторики та елементів практичної стилістики умотивоване підготовкою до професійної діяльності та необхідністю удосконалення мовотворчих якостей школярів.

Зміст програми диференційовано на чотири взаємопов’язані змістові лінії: мовленнєву, мовну, соціокультурну та діяльнісну. Програму структуровано: визначено зміст навчання та основні вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів. Навчальні години між мовленнєвою та мовною змістовими лініями розподілено 38: 30. Проте програма не вміщує таку необхідної частини, як критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 10-12 класів з чотирьох видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, читання, говоріння, письма, – з мовних знань і вмінь, а також орієнтовного календарного планування уроків. Немає в тексті програми й посилань щодо застосування критеріїв, поданих в інших документах.

Програма не включає таких важливих, на нашу думку, рубрик, як «Міжпредметні зв’язки» та «Внутрішньопредметні зв’язки», які, на нашу думку значно полегшили б роботу вчителя.

Як зазначено в Державному стандарті базової і повної середньої освіти, мовленнєва змістова лінія «забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності». Зміст мовленнєвої змістової лінії має викладатися за принципом структурної систематичності, який передбачає поступове ускладнення і поглиблення мовленнєвознавчих понять та формування вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності. Зміст мовленнєвої лінії має ґрунтуватися на принципі наступності між основною та старшою школою, враховувати рівень підготовки школярів.

На нашу думку, мовленнєва змістова лінія програми для кожного класу мала б розпочинатися з повторення відомостей про мовлення, а саме: про види мовленнєвої діяльності, різновиди аудіювання й читання, текст, стилі й типи мовлення. Лише після повторення й закріплення відомостей про особливості усного й писемного спілкування, діалог, монолог і полілог, варто, як нам здається, повторювати відомості про культуру мовлення та вимоги до культури мовлення (с.4, 8). 

На с.с.5, 9, 13, очевидно, через технічний недогляд, замість «Види робіт» видруковано «Види мовленнєвої діяльності». Певно, з тієї ж причини речення «удосконалення навичок слухання» (краще: аудіювання), «удосконалення навичок читання» видруковано не в другій, а в першій колонці.

На жаль, щодо названих у програмі видів робіт не завжди зазначено стиль, у якому учнів мають продукувати висловлювання певного жанру (див. переказ прослуханого монологічного висловлювання (с.5), переказ із творчим завданням (с.с.6, 9, 14), повідомлення за попередньо складеними тезами (с.9), стаття, твір на морально-етичну тему, відгук про телепередачу (с.с.10, 14). Такі види робіт, як доручення, офіційний лист, вітальний адрес (с.6), звіт про виконану роботу, протокол, витяг із протоколу (с.10), а також автобіографія, заява, особова справа, характеристика, резюме (с.14) варто, на нашу думку, згрупувати після визначення «Ділові папери», а бесіда на професійну тему, переговори (с.9) – після визначення «Усне ділове спілкування», вид роботи «Вітальна промова» (с.6) можна було б подати в рубриці «Елементи риторики». Якщо публіцистичний стиль представлено такими видами робіт, як «виступ публіцистичного характеру» та ін., то робота над складанням висловлювань у художньому стилі програмою не передбачена.

Щодо включеного, очевидно, помилково до мовленнєвої лінії «орфографічно-пунктуаційного практикуму» (с.с. 6, 10, 14), то варто було б винести його окремою рубрикою мовної змістової лінії.

Зміст мовної змістової лінії подається в програмі за лінійним принципом і, як говорилося вище, не доповнюється реалізацією системи внутрішньопредметних зв’язків.

Безумовним позитивом програми є введення повторення й узагальнення відомостей з лексикографії щодо словників та довідників, а також ролі Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті (с.7).

Незаперечну вартiсть програми складає введення до соціокультурної змістової лінії таких сучасних тем, як Україна та світове співтовариство; Розвиток науки й техніки в Україні та в світі; Професія і сім’я; Мова і професійне зростання.

  Висловимо деякі зауваження та побажання:

o Навряд чи зміст мовленнєвої лінії у 12 класі природничо-математичного профілю слід повністю підпорядковувати вивченню основ риторики (с.12), а зміст мовної лінії обмежувати лише вивченням дискурсу (с.15). Крім того, що такий зміст навчання не відповідає вказаному профілю, він ще й значно ускладнить підготовку випускників до незалежного зовнішнього оцінювання з української мови.

o Зміст і вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів мовленнєвої та мовної змістових ліній програми подано у формі таблиць, що складаються з двох колонок, в одній з яких зазначено зміст навчального матеріалу, а в другій – державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Бажано додати третю колонку з вказаною орієнтовною кількістю годин, що виділяється на вивчення певної теми. На нашу думку, це значно полегшить роботу вчителя.

o Перелік знань, умінь та навичок учнів слід, на нашу думку, значно конкретизувати.

o Необхідно більш чітко розмежувати види робіт (с.с.5, 9, 13 ) та вміння й навички, що їх слід формувати й удосконалювати у процесі їхнього виконання (виділення ключових фраз і слів, визначення пізнавальної цінності прочитаного і под. (с.5) – перенести до другої колонки і под.);

o Щодо такого виду роботи, як переклад текстів різних стилів, типів і жанрів (с.с.6, 10, 14) варто дати роз’яснення в пояснювальній записці. Методичних коментарів потребують і такі види робіт, як переказ висловлювань, що містять протилежні за змістом думки (дискусійного характеру? ) і трансформація тексту відповідно до змінених обставин спілкування (с.13);

o Потрібно розтлумачити суть таких видів робіт, як полеміка, нарада, конференція, прес-конференція (с. 13).

o Не зайвим, на нашу думку, було б увести рубрику «Етика професійного спілкування» (про що лише згадано на с. 4, 8 ).

o Слід розширити перелік умінь, зазначених у діяльнісній змістовій лінії програми (крім загальнонавчальних, назвати організаційно-контрольні та творчі вміння, що їх мають виробляти учні).

o Потрібно відредагувати деякі вислови (читання текстів…. з використанням різних способів читання (с.9), використання в писемному мовленні… відомих орфограм і пунктограм (с.6) і под.

  Зазначенi мiркування з приводу рецензованої програми нiяк не можуть бути пiдставою для її негативної оцiнки. Вважаємо, що після внесення певних змін, уточнень та редагування представлену на конкурс навчальну програму №4 для природничо-математичного профілю можна рекомендувати до використання.

 

 

  Ст.викладач кафедри методики навчання української мови та літератури КМПУ ім. Б.Д.Грінченка       О.Авраменко

ЗРАЗОК 9

РЕЦЕНЗІЯ

 на авторську програму для дошкільних навчальних закладів освіти

“Рідна мова” (з поурочним плануванням та вправами з артикуляційної моторики). Керівники авторського колективу: О.М.Панченко, І.Г.Солдатова.

Програма розрахована на навчання дітей переддошкільного і дошкільного віку розвитку мовлення і читанню.

Структура Програми передбачає подачу матеріалу блоками: робота з дітьми третього року життя; четвертого року життя; 4-5 років; 5-6 років; 6-7 років (для поглибленого вивчення).

Кожен блок включає характеристику розвитку дітей вікової групи, завдання і зміст розвитку мовлення, розвиток зв’язного мовлення і теми рекомендовані для вивчення (обсяг знань). Кожен блок закінчується Основними вимогами до знань і умінь учнів на кінець навчального року. В додатках вміщено практичний матеріал: вправи на розвиток артикуляційного апарату, поурочне планування предмету, художня література, рекомендована для слухання і вивчення напам’ять.

Обсяг пропонованих знань достатній. Виклад передбачає послідовність подання знань з урахуванням психологічних і вікових особливостей дітей, принципів дидактики: від простого до складного, від близького до далекого, від знайомого до незнайомого.

Значна увага приділяється навчанню читання дітей, починаючи з 3-го року життя. Автори використовують методику Зайцева. Використовуються методики й інших авторів.

Літературний матеріал цікавий, високохудожній. Подані твори українських, російських поетів, поетів з діаспори, твори народної творчості.

Поряд з цим є ряд зауважень:

1.  В основному рецензований матеріал розкриває навчання дітей читанню, а не весь зміст розвитку мовлення, а тому не відповідає назві “Рідна мова”.

2. В програмі відсутня загальна концепція закладу, не розкрите навчально-методичне забезпечення, що не дає змоги визначити програму як авторську. Авторською її не можна назвати ще й тому, що вона складена на основі різних програм навчання дітей читанню, інколи без посилання на цих авторів (крім Зайцева).

3. Зовсім не зрозуміла наявність в авторській програмі ксерокопія конспектів занять з методичних журналів.

4. Подаючи літературний матеріал, автори допускають неточність в написанні прізвищ авторів. Так, прізвище М.Підгірянки подане в кількох інтерпретаціях і ін.

5. В роботі допущено багато русизмів, неправильного перекладу з російської мови, помилок-описок.

 

Після урахування вказаних зауважень програма може бути використана в

роботі окремого закладу освіти.

 

Ст. викладач кафедри                                           В.Д. Сапожко

дошкільної педагогіки і

психології 

КМІУВ ім. Б.Грінченка

 

ЗРАЗОК 10

    РЕЦЕНЗІЯ


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 233; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.024 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь