Мікробіологічне дослідження ґрунту

 

Теоретичне обґрунтування теми. важливе місце в санітарній оцінці ґрунту належить його мікробіологічному дослідженню. Необхідність санітарно-мікробіологічного дослідження ґрунту обумовлена регламентаціями при здійсненні попереджувального і поточного санітарного нагляду.

Попереджувальний нагляд здійснюється:

1) при плануванні, будівництві і реконструкції ділянок і приміщень для утримання тварин і птиці;

2) при виборі ділянок для будівництва закладів з переробки тваринницької сировини;

3) при будівництві водосховищ;

4) при вирішенні питань водопостачання;

5) при санітарній оцінці землі на полях зрошування, де використовуються гній, компости, стоки тваринницьких комплексів і т. д.;

6) при визначенні санітарного стану ґрунту, забруднюваного різними отрутохімікатами і т.д.

Поточний санітарний нагляд здійснюється:

· при оцінці санітарного стану поверхневих шарів ґрунту для встановлення ступеня впливу біологічної контамінації на здатність ґрунту до самоочищення;

· при контролі за ґрунтовими і біотермічними методами знешкодження стічних вод і відходів;

· для з'ясування можливого шляху передачі інфекційної хво­роби через ґрунт;

· термінів виживання в ньому патогенних мікроорганізмів;

· можливості зараження води (відкритих водоймищ і ґрунтових), овочів (вирощуваних на зрошуваних землях).

Основне завдання санітарно-мікробіологічного дослідження ґрунту полягає в тому, щоб дати оцінку санітарно-гігієнічного стану ґрунту та інтенсивності забруднення (ступінь і давність його).

Залежно від поставленої мети, санітарно-мікробіологічне дослідження ґрунту може бути проведено у вигляді короткого або повного аналізу. Короткий аналіз рекомендується при здійсненні поточного санітарного нагляду і включає визна­чення бактерій групи кишкових паличок, загального числа сапрофітних бактерій, титру анаеробів і термофільних бактерій, які вказують на харак­тер контамінації (гноєм, фекаліями, стічними водами, компо­стом), нітрифікуючих бактерій.

До повного санітарно-мікробіологічного аналізу, що прово­диться при попереджувальному санітарному нагляді, входять додаткові дослідження, які визначаються конкретними зада­чами. У повний аналіз може включатися визначення загальної чисельності сапрофітів, чисельності і процентного співвідно­шення спор до загальної кількості мікроорганізмів, кількості актиноміцетів, грибів, целюлозолітичних мікроорганізмів, ос­новних груп ґрунтового мікробіоценозу. У разі виникнення захворювання проводяться виявлення та індикація патогенних мік­роорганізмів - сальмонел, шигел, збудників правцю, ботулі­зму, бацил сибірки.

Відбір, зберігання і транспортування проб. Вивчення мікрофлори ґрунту дає надійні результати тільки в тому випадку, якщо відбір проб проводиться правильно. Перед взяттям зразків слід зробити опис місцевості, в якому вказуються характер рельєфу, рослинність, клімат, наявність каналізації, відомості про вживану агротехніку і т.д.

При обґрунтовуванні вибору ділянки для взяття проб, лікар ветеринарної медицини складає схематичний план обстежуваної території. Визначає місцезнаходження джерела забруднення (туалети, вигрібні ями, контейнери із сміттям і т. д.). При дослідженні території в 100 м² виділяють дві ділянки по 25 м²: одну – поблизу джерела забруднення і другу (контрольну) – далеко від можливого джерела забруднення. Зразки ґрунту відбираються в 5 місцях – за типом конверта: 4 – по кутах ділянки і 1 – в центрі. Відібрані проби масою 200-300 г перемішують в стерильному посуді і потім беруть середній зразок, який поміщають в стерильну колбу з ватно-марлевим корком (або пергаментний пакет). Така маса ґрунту необхідна для підтримки певної вологості в зразку при його транспортуванні і зберіганні до початку дослідження.

При відборі проб з поверхневих шарів землі спочатку знімають лопатою цільний пласт ґрунту, потім з бічної, прямовисної поверхні профламбованим ножем зрізають землю завтовшки 1-1, 5 см, ніж знову пропалюють і з глибини ділянки, яку зрізали набирають зразок ґрунту. Зразки з орних ґрунтів беруть на всю глибину орного шару. З глибоких шарів проби ґрунту забирають буром Некрасова (мал. 1), що складається з штанги з рукояткою, яка служить для обертання бура. В нижній робочій частині бура є коробка для забору ґрунту. Під час буріння порожнина коробки закрита, досягнувши наміченої відстані бур повертається у зворотний бік, порожнина відкривається і заповнюється ґрунтом. За допомогою бура можна брати проби з глибини до 3 м. Узяті проби ґрунту поміщають в стерильний посуд, підписують і забезпечують супровідним документом, в якому вказують номер зразка, місце і глибину відбору, дату відбору проби.

 

Мал.1. Ґрунтовий бур Некрасова

 

Обробку проби бажано проводити в день дослідження, зберігання допускається при температурі 4-5°С протягом 24 год.

Для визначення загальної кількості ґрунтових сапрофітів можуть бути використані два методи: посів на щільні живильні середовища і метод прямої мікроскопії.

Оцінка фекального забруднення ґрунту і його давності проводяться за колі-титром, перфрінгенс-титром, іноді за титром ентерококів. Паралельно з цими показниками, визначається мікробне число ґрунту.

Загальне число сапрофітних бактерій визначається за кількістю мікроорганізмів, що знаходиться в 1 г досліджуваного ґрунту. Цей показник має відносне значення, оскільки свідчить про біологічний стан ґрунту у момент дослідження. Санітарне значення чисельності сапрофітних бактерій враховується в комплексі з іншими санітарно-мікробіологічними показниками виходячи з особливостей досліджуваного ґрунту.

Робота 5. Підготовка проб ґрунту до досліджень

 

    Обладнання, реактиви та унаочнення. Зразки ґрунту масою 1-30 г для визначення санітарно-показових мікроорганізмів, 1-10 г для обліку ґрунтових мікроорганізмів, 50-60 г для виявлення патогенних ентеробактерій, стерильне сито, стерильна водопровідна вода, стерильна колба, механічна мішалка. 

Проведення роботи. Зразки ґрунту звільняють від каміння, щебеню, осколків скла, коренів, листя рослин і т.д. Потім ґрунт поміщають в стерильну фарфорову ступку, просівають через стерильне сито з діаметром пор 3 мм і забирають наважку для приготування ґрунтової суспензії.

Наважку ґрунту висипають в стерильну колбу і заливають стерильною водопровідною водою у співвідношенні 1: 10. Одержану ґрунтову суспензію піддають попередній обробці, тобто струшуванню руками або на механічній мішалці протягом 10-15 хв. і подальшому відстоюванню протягом 2-3 хв. За допомогою такої обробки вдається виділити мікроорганізми з грудочок землі і з поверхні ґрунтових частинок. З першого розведення (1: 10) ґрунтової суспензії готують ряд подальших 10-кратних розведень: від 1: 10 до 1: 1000 при дослідженні чистих ґрунтів і до 1: 1000000 і більше - при дослідженні сильно забруднених ґрунтів.

Результати досліду______________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки______________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Робота 6. визначення мікробного числа ґрунту

 

Обладнання, реактиви та унаочнення. приготовані розведення ґрунтової суспензії, стерильні чашки Петрі, розплавлений і охолоджений МПА, термостат.

Проведення роботи. по 1 мл приготованих розведень ґрунтової суспензії вносять в ча­шки Петрі, заливають розплавленим і охолодженим м’ясопептонним агаром; культивують 48 год. при 28-30°С.

Результати досліду______________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки______________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота 7. дослідження ґрунтів на присутність бактерій групи кишкових паличок (БГКП)

Обладнання, реактиви та унаочнення. приготовані розведення ґрунтової суспензії, стерильні чашки Петрі, розплавлений і охолоджений МПА, середовище Ендо, 50 мл в флаконі і по 9 мл у 4 пробірках середовища Кеслер, термостат, мембранні фільтри № 3, центрифуга.

Теоретичне обґрунтування. Титраційний метод. З приготованих розведень ґрунтової суспензії роблять посіви у флакони і пробірки з рідким живильним середовищем Кеслер: 10 мл (з розведення 1: 10) – в 50 мл середовища, по 1 мл з подальших розведень – в 9 мл середовища. Посіви інкубують протягом 48 год. при температурі 37 °С.

За відсутності у флаконі і пробірках росту (газоутворенням і помутнінням), дається негативна відповідь про вміст БГКП.

Якщо в засіяних пробірках виявляється ріст у вигляді помутніння середовища або помутніння і газоутворення, слід зробити висів в чашки Петрі з середовищем Ендо або в пробірки з розоловим агаром, інкубувати 24 год. при температурі 37 °С. Подальшій ідентифікації піддаються типові для ешерихій червоні або рожеві з металевим блиском колонії на середовищі Ендо, а також жовті або оранжеві колонії на розоловому середовищі. Результат досліджень виражається колі-індексом або колі-тиьром, тобто кількості БГКП, виявлених в 1 г ґрунту. Колі-індексом називають число кишкових паличок визначених в одиниці об’єму (маси) матеріалу, що досліджується. Колі-титром називається найменша кількість (об’єм, вага) продукту, в якому виявляється хоча б одна кишкова паличка. 

Метод мембранних фільтрів. Метод застосовується як прискорений для визначення БГКП. Ґрунтову суспензію 1: 10 центрифугують при 2000 об/хв. протягом 5 хв. для осадження крупних частинок, потім 5-10 мл суспензії фільтрують через мембранні фільтри № 3. Фільтр кладуть на середовище Ендо. Чашки з фільтрами на середовищі Ендо витримують в термостаті при 37°С протягом 18-24 год., після чого аналізують результати дослідження. При виявленні колоній, характерних для кишкової палички (темно-червоних з металевим блиском і без нього, рожевих, прозорих), з них готують мазки, фарбують за Грамом і досліджують під мікроскопом. При виявленні в мазках грамнегативних коротких поліморфних паличок, що не утворюють спор, роблять оксидазний тест, який дозволяє диференціювати бактерії родини Enterobacteriaceae від родини Pseudomonadaceae.

Прямий посів ґрунту. Ґрунт з місць інтенсивного фекального забруднення засівається в кількості 0, 1 або 0, 05 мл суспензії, розведенням від 1: 10 до 1: 1000000, в чашки Петрі на середовище Ендо. Метод прямого посіву використовується і при посіві менш забруднених ґрунтів, в цьому випадку береться ґрунтова суспензія в розведеннях від 1: 10 до 1: 1000. Посіви інкубують в термостаті при температурі 37°С протягом 24 год. Подальша ідентифікація колоній, що виросли, ведеться за загальноприйнятою методикою.

Проведення роботи. При дослідженні ґрунтів на присутність БГКП при передбачуваному невисокому ступені фекального забруднення рекомендується використання титраційного методу, при аналізі слабо забруднених ґрунтів – метод мембранних фільтрів. При високому ступені фекального забруднення рекомендується робити прямий посів ґрунтової суспензії (1: 10) на середовище Ендо. Із посівів зробіть мазок, зафарбуйте за Грамом і прогляньте під мікроскопом. Зарисуйте.

Результати досліду

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки______________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота 8. Визначення перфрінгенс-титр ґрунту

Теоретична основа. Присутність Cl. perfringens в ґрунті вказує на його фекальне забруднення і має певне індикаторне значення відносно групи патогенних клостридій (Cl. tetani, Cl. botulinum), які також потрапляють в ґрунт з випорожненнями людини і тварин. Визначення перфрінгенс-титру є важливим критерієм для санітарної оцінки ґрунту та йогосамоочищення, оскільки при фекальному забрудненні ґрунту вже через 4-5 міс. ешерихії зникають, а Cl. perfringens виявляються в титрі 0, 01 г.

Останніми роками виник сумнів у цінності визначення перфрінгенс-титру як показника фекального забруднення ґрунту в зв'язку із виявленою здатністю клостридій до розмноження в ньому. Проте накопичений санітарною практикою досвід показує, що при комплексній оцінці санітарного стану ґрунту перфрінгенс-титр дає можливість судити про давність фекального забруднення.

Обладнання, реактиви та унаочнення. два ряди паралельних розведень ґрунту, стерильні піпетки на 1 мл, стерильні чашки Петрі, розплавлене і охолоджене до 45 °С середовище Вільсона-Блера, термостат, водяна баня з температурою 80 °С.

 Проведення роботи. Перфрінгенс-титр визначають, використовуючи для посіву два ряди паралельних розведень ґрунту. При цьому пробірки з одного ряду розведень прогрівають при 80 °С 15 хв. По 1 мл з обох рядів розведень переносять в чашку Петрі і заливають розплавленим середовищем Вільсона-Блера. Пробірки поміщають в термостат при 37 °С на 24 год.

Присутність патогенних клостридій в ґрунті пов'язана з попаданням їх у ґрунт з фекаліями людини і тварин. Існують наступні критерії оцінки ступеня забруднення ґрунту за титром БГКП і перфрінгенс-титру: для сильно забруднених ґрунтів колі-титр 0, 009 і нижче, перфрінгенс-титр 0, 00009 і нижче; для чистих ґрунтів колі-титр 1 і вище, перфрінгенс-титр 0, 01 і вище.

Результати досліду______________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки______________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

⇐ Предыдущая1234Следующая ⇒

Поделиться: