Реформування системи державного управління

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Система державного управління в Україні не відповідає потребам країни у проведенні комплексних реформ у різних сферах державної політики та її європейському вибору, а також європейським стандартам належного управління. Свідченням цього є те, що Україна займає низькі позиції у світових рейтингах конкурентоспроможності, пов’язаних з державним управлінням.

Основними проблемами, які повинно розв’язати реформування державного управління, є:

недостатній рівень якості державної політики у різних сферах, законодавчої та нормативної бази (формування політики та розроблення законодавчих актів на основі ґрунтовного аналізу, участь громадськості, цілісність і послідовність дій та рішень Кабінету Міністрів України у цілому);

недостатня спроможність Кабінету Міністрів України до стратегічного планування;

відсутність системи середньострокового бюджетного планування, пов’язаного із стратегічним плануванням політики;

нестача на керівних та інших посадах державної служби висококваліфікованих кадрів, які є важливими для розроблення та проведення національних реформ і здатні долати виклики реформування у різних галузях;

недостатній рівень управління людськими ресурсами в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, відсутність автоматизованої системи управління людськими ресурсами;

невизначеність місії (основної мети, для досягнення якої утворено центральний орган виконавчої влади), нечітке визначення сфер відповідальності і завдань міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

складні внутрішні організаційні структури міністерств;

часткове дублювання повноважень;

неефективна організація діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких не спрямовується та не координується відповідними міністрами;

відсутність упорядкованих базових принципів і гарантій захисту прав громадян і юридичних осіб у рамках адміністративної процедури (відсутність закону про адміністративні процедури);

необхідність подальшого розвитку центрів надання адміністративних послуг;

надмірне адміністративне навантаження на громадян і юридичних осіб;

низький рівень якості роботи базових електронних реєстрів; відсутність прийнятного технічного рішення для забезпечення функціональної сумісності систем органів державної влади, неналежна якість електронних послуг для громадян і юридичних осіб.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Згідно з ключовими індексами та рейтингами, які оцінюють ефективність врядування в світі, Україна досі посідає низькі місця.

Місце України у ключових рейтингах

 

Індекс	2015 рік	2016 рік
Ефективність роботи суспільних інституцій	130	132
Ефективність публічного сектору	119	114
Прозорість формування державної політики	98	99
Ефективність урядування (індекс процвітання)	120	128
Ефективність урядування (Світовий банк)	125	137

 

На сьогодні в Україні утворено і розпочали роботу 682 центри, з яких: 208 центрів утворено органами місцевого самоврядування, у тому числі 35 територіальних підрозділів; 474 центри утворено місцевими держадміністраціями, у тому числі 5 територіальних підрозділів. Крім того, 11 віддалених місць для роботи адміністраторів центрів утворено органами місцевого самоврядування.

Мета, якої передбачається досягнути

Визначення та посилення загальної управлінської та адміністративної спроможності державного апарату на основі принципів належного врядування та кращого досвіду країн — членів ЄС, перетворення його на ефективний інструмент безперервного і сталого розвитку нашої держави, а також задоволення потреб громадян України.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

У результаті реформи державного управління очікується, що за показниками у сфері державного управління Україна підвищить свій рейтинг.

 

Місце України у ключових рейтингах

Індекс	2018 рік	2020 рік
Ефективність роботи суспільних інституцій	вище 70 місця	вище 50 місця
Ефективність публічного сектору	вище 70 місця	вище 50 місця
Прозорість формування державної політики	вище 70 місця	вище 50 місця
Ефективність урядування (індекс процвітання)	вище 70 місця	вище 50 місця
Ефективність урядування (Світовий банк)	вище 70 місця	вище 50 місця

Цільові кількісні показники

Показник	2017 рік	2020 рік
Заповнення посад фахівців з питань реформ за результатами конкурсу згідно із визначеним рівнем професійної компетентності та з урахуванням особистих якостей і досягнень кандидата, відсотків	80	100
Утворення сучасних служб управління персоналом у центральних органах виконавчої влади, відсотків	70	100
Забезпечення функціонування модулів інтегрованої інформаційної системи управління людськими ресурсами для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби, частка органів виконавчої влади, які ними користуються, відсотків	10	70
Проведення горизонтального функціонального обстеження системи центральних органів виконавчої влади, відсотків	70	100
Частка центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, відсотків	8	0
Частка центрів надання адміністративних послуг, які відповідають вимогам, визначеним законодавством, відсотків	35	80

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Стратегії сталого розвитку “Україна — 2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Угоді про асоціацію;

Стратегії реформування державного управління України на 2016–2020 роки, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474.

Результати роботи за попередній період

Набрав чинності новий Закон України “Про державну службу”.

Кабінетом Міністрів України та НАДС прийнято 36 нормативно‑правових актів, необхідних для реалізації положень нового Закону України “Про державну службу”.

Сформована Комісія з питань вищого корпусу державної служби, яка провела 134 конкурси на зайняття вакантних посад державної служби категорії “А”.

Президентом України та Кабінетом Міністрів України призначено 64 переможці конкурсів на посади державної служби категорії “А”, з них 17 — державних секретарів.

Кабінетом Міністрів України схвалено Стратегію реформування державного управління України на 2016–2020 роки та затверджено план заходів з її реалізації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474), які містять 158 заходів з чіткими індикаторами та строками.

Утворено Координаційну раду з питань реформування державного управління у складі 24 членів, якою проведено два засіданні.

Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію запровадження посад фахівців з питань реформ, яка охоплює 19 міністерств та Секретаріат Кабінету Міністрів України.

Укладено Угоду з ЄС про фінансування програми “Підтримка комплексного реформування державного управління”, якою передбачено підтримку реформи державного управління на суму 104 млн. євро.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Комплексне реформування державного управління здійснюватиметься в розрізі трьох ключових напрямів.

Перший напрям: підвищення ефективності діяльності Уряду, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зокрема:

запровадження сучасних методів формування державної політики;

оновлення процедур діяльності Кабінету Міністрів України;

розроблення системи стратегічного планування, моніторингу та оцінки;

позбавлення Кабінету Міністрів України невластивих повноважень;

оптимізація внутрішніх типових процедур центральних органів виконавчої влади.

Другий напрям: впорядкування загальної системи центральних органів виконавчої влади та оптимізація організаційних структур центральних органів виконавчої влади, зокрема:

запровадження нової структури Секретаріату Кабінету Міністрів України і типової структури апарату міністерств;

визначення чіткої місії та сфер відповідальності міністерств;

оптимізація функцій державного управління (ліквідація дублювання та зайвих функцій центральних органів виконавчої влади);

уніфікація наскрізних та горизонтальних функцій;

запровадження моделі взаємодії між заступниками міністрів та державними секретарями.

Третій напрям: посилення кадрового потенціалу в органах державної влади, зокрема:

запровадження посад фахівців з питань реформ у міністерствах;

удосконалення процедур конкурсного відбору на державну службу;

реформування системи навчання та підготовки державних службовців;

формування сучасних служб управління людськими ресурсами;

реформування системи оплати праці державних службовців.

Завдання та заходи, строки їх виконання та індикатори виконання визначені в Стратегії реформування державного управління України на 2016—2020 роки та планом заходів з її реалізації.

⇐ Предыдущая30313233343536373839Следующая ⇒

Поделиться: