Розвиток електронного урядування

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Ситуація, що склалася сьогодні в Україні, стосовно системи надання публічних послуг та публічного управління в цілому свідчить про їх низьку ефективність, непрозорість та закритість для фізичних і юридичних осіб та потребує негайного поліпшення шляхом реформування. Запровадження інструментів електронного урядування є найкращим шляхом такого реформування.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Згідно з останнім дослідженням ООН (United Nations Е‑government Survey 2016) щодо розвитку електронного урядування (E‑Government Development Index) Україна посіла 62 місце серед 193 країн, що свідчить про значне відставання України від світових темпів розвитку електронного урядування та необхідність удосконалення державної політики у цій сфері.

На сьогодні створено умови для розвитку електронного урядування в Україні, зокрема:

запроваджено пілотні електронні послуги (близько 30) та створено Єдиний державний портал адміністративних послуг;

запроваджено єдиний державний веб‑портал відкритих даних, на якому зареєстровано понад 1 000 розпорядників інформації та оприлюднено понад 10 000 наборів даних, близько 70 відсотків яких низької якості;

запроваджено обмін електронними документами між центральними органами виконавчої влади;

започатковано електронну взаємодію між базовими державними реєстрами, розвиток альтернативних засобів електронної ідентифікації та інструментів електронної демократії.

Мета, якої передбачається досягнути

Розвиток ефективної системи електронного урядування в Україні для задоволення інтересів та потреб фізичних і юридичних осіб, вдосконалення системи державного управління, підвищення конкурентоспроможності та стимулювання соціально‑економічного розвитку держави шляхом запровадження пріоритетних електронних послуг в усіх сферах суспільного життя, оприлюднення високоякісних наборів даних у формі відкритих даних, запровадження електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, забезпечення розвитку електронного документообігу та електронної ідентифікації, розвитку електронної демократії.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Входження України у ТОП‑40 країн світу за Індексом розвитку електронного урядування (ООН), у ТОП‑50 за підсумками 2018 року.

Створення об’єднаної бази з питань вчинення та реєстрації консульських дій і зборів “Е‑consul”.

 

Показник	2017 рік	2018 рік	2019 рік	2020 рік
Запровадження пріоритетних електронних послуг	20	20	30	30
Оприлюднення пріоритетних наборів даних у відкритій формі	5 000	8 000	15 000	22 000
Підключення базових державних реєстрів до електронної взаємодії	15	15	15	15

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Стратегії реформування державного управління України на 2016—2020 роки, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474;

Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 918;

Угоді про асоціацію.

Результати роботи за попередній період

У період 2014 року – початок 2016 року запроваджено близько 30 електронних послуг, модернізовано та у тестовому режимі запущено Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Прийнято спеціальний Закон України від 9 квітня 2015 р. № 319-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних” та затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”.

Протягом 2016 року запроваджено 10 пріоритетних електронних послуг, схвалено Концепцію розвитку системи електронних послуг в Україні, здійснено заходи для того, щоб Україна приєдналася до міжнародної Хартії відкритих даних, та оприлюднено понад 10 000 наборів даних у формі відкритих даних, а також запроваджено обмін електронними документами між центральними органами виконавчої влади та електронну взаємодію між базовими реєстрами.

Триває процес автоматизації консульських послуг, зокрема підключення закордонних дипломатичних установ України (на цей час 110 закордонних дипломатичних установ із 114) до відомчої інформаційної системи МЗС для забезпечення централізованого оформлення біометричних паспортів громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичних та службових паспортів України, перенесення до центральної бази даних відомчої інформаційної системи МЗС інформації консульського обліку громадян України (постійного та тимчасового); встановлення РОS‑терміналів для безготівкової оплати консульських послуг (на сьогодні встановлено в 27 установах, МЗС та аеропортах “Бориспіль” та “Київ” (Жуляни). Створено систему регулювання потоків відвідувачів (систему як експеримент встановлено в департаменті консульської служби МЗС у відділі апостилю, легалізації та витребування документів).

 

 

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Запровадження не менше 100 пріоритетних електронних послуг в усіх сферах суспільного життя, у тому числі не менше 20 пріоритетних електронних послуг у 2017 році відповідно до вимог ЄС через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Оприлюднення не менше 50 000 наборів даних у формі відкритих даних та стимулювання розвитку суспільних та комерційних проектів на їх базі, у тому числі не менше 5 000 наборів та 10 проектів у 2017 році. Модернізація єдиного державного веб‑порталу відкритих даних, сприяння підвищенню якості відкритих даних та сервісів і проектів на їх основі протягом 2017 року.

Підключення до електронної взаємодії та розвиток інтероперабельності не менше 60 базових державних реєстрів та баз даних, у тому числі 15 пріоритетних реєстрів у 2017 році.

Запровадження систем внутрішнього електронного документообігу в усіх центральних органах виконавчої влади та міжвідомчого електронного документообігу між центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також залучення до електронного документообігу з органами державної влади юридичних осіб у 2017 році.

Забезпечення доступності зручних та безпечних засобів електронної ідентифікації, у тому числі запровадження інтегрованої системи електронної ідентифікації та системи автентифікації та електронного цифрового підпису з використанням мобільних технологій (MobileID) у 2017 році.

Схвалення Концепції та дорожньої карти розвитку електронної демократії, спрямованої на надання можливості громадянам ефективно впливати на процеси державного управління з використанням інструментів електронної демократії.

Завершення автоматизації консульських послуг.

Децентралізація

 Створення нової територіальної основи для діяльності
органів місцевого самоврядування

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Основою діяльності органів місцевого самоврядування є адміністративно‑територіальний устрій України. Попри численні спроби в Україні так і не відбулася модернізація адміністративно‑територіального устрою, яка би забезпечила запровадження принципу субсидіарності в системі територіальної організації влади. Існуюча система адміністративно‑територіального устрою України не завжди дозволяє органам місцевого самоврядування ефективно реалізовувати визначені законодавством повноваження, надавати якісні послуги громадянам, забезпечуючи їх доступність, сприяти сталому соціально‑економічному розвитку відповідних територій. Це потребує формування самодостатньої первинної ланки місцевого самоврядування — територіальних громад, які б володіли відповідними матеріальними і фінансовими ресурсами, інфраструктурою, необхідними для ефективного виконання покладених на них завдань та функцій.

Основними проблемами у сфері адміністративно‑територіального устрою України, які істотно впливають на ефективність територіальної організації влади, є:

надмірна подрібненість адміністративно‑територіальних одиниць, насамперед сільських та селищних рад, як наслідок, зазначені ради не мають відповідних ресурсів для виконання у повному обсязі наданих законом повноважень та надання послуг населенню відповідної якості;

невпорядкованість територіального устрою: існування анклавів, ексклавів, невизначеність меж багатьох адміністративно‑територіальних одиниць;

наявність значних диспропорцій у рівнях соціально‑економічного розвитку адміністративно‑територіальних одиниць;

застарілість моделі адміністративно‑територіального устрою України, яка не відповідає сучасним викликам;

відсутність законодавчої бази для формування нової територіальної основи діяльності органів місцевого самоврядування.

Збереження існуючої на сьогодні диспропорційності системи адміністративно‑територіального устрою як основи нераціональної територіальної організації влади (відсутність цілісної території адміністративно‑територіальної одиниці базового рівня, перебування територіальної громади села, селища, міста у складі іншої територіальної громади або на території іншої адміністративно‑територіальної одиниці, територіальної громади району в місті) призводить до конфлікту компетенції як між органами місцевого самоврядування, так і між органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, а відтак до неналежного рівня організації регіональної та місцевої влади, малоефективного управління суспільним розвитком на відповідній території.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Кількість адміністративно‑територіальних одиниць (сільських, селищних, міських рад), які об’єдналися у спроможні територіальні громади станом на 2015 рік — 784 (7 відсотків), станом на 2016 рік — 17 відсотків.

Мета, якої передбачається досягнути

Утворення спроможних територіальних громад та підтримка їх розвитку.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Показник	2017 рік	2018 рік	2019 рік	2020 рік
Формування соціально та економічно обґрунтованих перспективних планів розвитку територій спроможних громад, відсотків щорічної потреби	100	100	100	100
Питома вага кількості місцевих рад, які об’єдналися у спроможні територіальні громади, у загальній кількості місцевих рад базового рівня, відсотків	50	70	90	100
Забезпечення доступності до адміністративних послуг у спроможних територіальних громадах:
частка центрів надання адміністративних послуг, які відповідають вимогам, визначеним законодавством, відсотків;	35	50	65	80
частка центрів надання адміністративних послуг, через які надаються обов’язкові адміністративні послуги, відсотків;	70	80	90	100
частка користувачів, задоволених якістю надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг, відсотків		40		70
Забезпечення надання уніфікованих та відповідної якості по всій території держави адміністративних, соціальних, інших послуг (зокрема у сфері архітектурно‑будівельного контролю) населенню громади (відсотків)	50			100

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку “Україна — 2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Угоді про асоціацію;

Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333.

Результати роботи за попередній період

З моменту прийняття Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” протягом 2015—2016 років в Україні утворено 366 добровільно об’єднаних територіальних громад, в яких відбулися перші місцеві вибори, з них: 159 об’єднаних територіальних громад — у 2015 році, 207 об’єднаних територіальних громад — у 2016 році.

В цілому до складу об’єднаних територіальних громад увійшло близько 2 тис. сільських, селищних, міських рад.

У 2017 році призначено перші місцеві вибори ще у 47 новоутворених об’єднаних територіальних громадах.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Проблему передбачається розв’язати шляхом:

сприяння формуванню спроможних об’єднаних територіальних громад шляхом їх добровільного об’єднання;

державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад;

створення законодавчої основи для формування нової територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування;

формування трирівневої системи адміністративно‑територіального устрою України: базового (адміністративно‑територіальні одиниці – громади), районного та регіонального;

утворення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування, здатної забезпечити доступність та якість адміністративних та публічних послуг, що надаються цим органом;

формування законодавчої бази з питань діяльності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади на новій територіальній основі з визначенням їх повноважень та ресурсного забезпечення;

створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень.

Забезпечення законодавчого врегулювання питання обов’язковості прийняття органами місцевого самоврядування статутів територіальних громад, регламентації в них участі членів територіальних громад у здійсненні місцевого самоврядування, взаємовідносин органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з інститутами громадянського суспільства, статусу органів самоорганізації населення.

Розподіл повноважень між органами місцевого
 самоврядування та органами виконавчої влади
(секторальна децентралізація)

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреб суспільства. Функціонування органів місцевого самоврядування у більшості об’єднаних територіальних громад не забезпечує створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання населенню органами місцевого самоврядування, утвореними ними установами та організаціями високоякісних і доступних публічних послуг на відповідних територіях.

У зв’язку з неспроможністю органів місцевого самоврядування забезпечити надання якісних публічних послуг населенню місцеві органи виконавчої влади, зокрема місцеві державні адміністрації, виконують не властиві для них функції, що призводить до:

фактичного прямого втручання державної влади у справи об’єднаних територіальних громад всупереч деяким міжнародним нормативно‑правовим актам;

протистояння між обласними (районними) радами та обласними (районними) державними адміністраціями з приводу делегованих повноважень.

На даний час ефективного та швидкого розв’язання потребують такі проблеми:

низька якість та недоступність публічних послуг внаслідок ресурсної неспроможності переважної більшості органів місцевого самоврядування здійснювати власні і делеговані повноваження;

відсутність державних стандартів надання публічних послуг.

Потребує підвищення рівень професіоналізму посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема, внаслідок низької конкурентоспроможності органів місцевого самоврядування на ринку праці, зниження рівня престижності посад, що призводить до низької ефективності управлінських рішень.

Доступність та належна якість публічних послуг має бути забезпечена шляхом оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на різних рівнях адміністративно‑територіального устрою за принципами субсидіарності та децентралізації.

Важливо підсилити координацію процесів секторальної децентралізації.

Децентралізація влади як один з головних принципів формування спроможного місцевого самоврядування, реформування системи місцевого самоврядування та секторальна реформа повинні здійснюватися в одній площині і узгоджуватися між собою.

Одне із важливих питань — формування оптимальної мережі закладів освіти, охорони здоров’я на відповідних рівнях адміністративно‑територіального устрою. Враховуючи, що переважна кількість цих закладів перебуває в комунальній власності і рішення щодо їх утримання, розвитку чи реорганізації буде прийматися органами місцевого самоврядування, дуже важливо мати чіткі вимоги з боку держави щодо переліку та обсягу послуг, рівня їх якості тощо.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Протягом 2015—2016 років 1740 сільських, селищних, міських рад добровільно об’єдналися у 366 об’єднаних територіальних громад, які згідно з Бюджетним кодексом України отримали прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом та повноваження міст обласного значення.

Нова модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів сприяла збільшенню мотивацій до нарощування дохідної бази місцевих бюджетів.

Щодо місцевих бюджетів. У 2016 році надходження податків і зборів до місцевих бюджетів зросли на 41,7 відсотка порівняно з 2015 роком, приріст становив 50,3 млрд. гривень, а їх частка у загальних доходах зведеного бюджету зросла з 18,5 до 21,8 відсотка.

Надходження загального фонду місцевих бюджетів України — 146,6 млрд. гривень (110,7 відсотка річного обсягу, затвердженого місцевими радами), приріст — 44,4 млрд. гривень (45,1 відсотка порівняно з 2015 роком).

Щодо бюджетів об’єднаних територіальних громад. У 2016 році 159 об’єднаних територіальних громад перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Доходи цих об’єднаних територіальних громад за 2016 рік (з урахуванням трансфертів з державного бюджету) збільшилися майже у сім разів порівняно з надходженнями 2015 року бюджетів рад, що увійшли до об’єднаних територіальних громад. Власні доходи бюджетів об’єднаних територіальних громад збільшилися майже у три рази (з 1,1 млрд. гривень до 3,3 млрд. гривень); у розрахунку на одного жителя – збільшилися майже у три рази з 700 гривень до 2 345 гривень.

У Законі України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” для всіх об’єднаних територіальних громад передбачена державна підтримка у вигляді субвенції на формування інфраструктури – 1,5 млрд. гривень (у 2016 році – 1 млрд. гривень).

Крім того, у 2017 році передбачена державна підтримка місцевого самоврядування у вигляді державного фонду регіонального розвитку – 3,5 млрд. гривень та субвенції на соціально‑економічний розвиток територій – 4 млрд. гривень.

Збільшено розміри освітньої субвенції на 8,1 млрд. гривень (з 44,5 млрд. гривень у 2016 році до 52,6 млрд. гривень у 2017 році), а також медичної субвенції на 11 млрд. гривень (з 44,8 млрд. гривень у 2016 році до 55,5 млрд. гривень у 2017 році).

Державним бюджетом у 2017 році передбачена додаткова дотація у розмірі 14,9 млрд. гривень з державного бюджету місцевим бюджетам на охорону здоров’я та освіту.

Децентралізовано повноваження у сфері архітектурно‑будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства (довідково : із 49 органів місцевого самоврядування, які станом на грудень 2016 року перебрали на себе ці повноваження, одна об’єднана територіальна громада — Ювілейна селищна рада Дніпропетровської області):

передано на місця повноваження щодо надання адміністративних послуг з видачі документів дозвільного характеру;

передано органам місцевого самоврядування повноваження щодо надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг щодо:

- реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб у межах відповідної адміністративно‑територіальної одиниці;

- державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб‑підприємців;

- державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- надання відомостей з Державного земельного кадастру;

у соціальній сфері — близько 20 об’єднаних територіальних громад виступили засновниками центрів з надання соціальних послуг.

Мета, якої передбачається досягнути

Формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг. Зміцнення правової основи місцевого самоврядування щодо визначення предмета статуту територіальної громади.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Утворення центрів надання адміністративних послуг: у 2017 році в 20 відсотках об’єднаних територіальних громадах, у 2018 році — 50 відсотках, у 2019 році — 80 відсотках, у 2020 році — у всіх об’єднаних територіальних громадах.

Передача повноважень органам місцевого самоврядування базового та регіонального рівня відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні.

Реалізація органами місцевого самоврядування повноважень у сфері державного архітектурно‑будівельного контролю у 2017 році в 25 відсотках територіальних громад, у 2018 році — 50 відсотках, у 2019 році — 75 відсотках, у 2020 році — у всіх об’єднаних територіальних громадах.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку “Україна — 2020”, схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Угоді про асоціацію;

Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333.

Результати роботи за попередній період

Розширено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері архітектурно‑будівельного контролю з видачі та прийняття документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених об’єктів будівництва, які можуть забезпечуватися через центри надання адміністративних послуг (Закон України від 9 квітня 2015 р. № 320‑VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно‑будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства”).

Внесено зміни до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, відповідно до яких з 4 жовтня 2015 р. ліквідовано дозвільні центри як окрему складову центрів надання адміністративних послуг та передбачено видачу документів дозвільного характеру через адміністраторів центрів надання адміністративних послуг.

Прийнято ряд законів щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг, зокрема реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб у межах відповідної адміністративно‑територіальної одиниці; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб‑підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; надання відомостей з Державного земельного кадастру.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Проблему передбачається розв’язати шляхом:

розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на місцях за принципом субсидіарності;

завершення формування нормативно‑правового підґрунтя з питань діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з урахуванням конституційної реформи;

запровадження державних стандартів надання публічних послуг;

формування оптимальної мережі закладів освіти, охорони здоров’я на відповідних рівнях;

недопущення дублювання повноважень, функцій і завдань органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на місцях (оптимізація структури та граничної чисельності працівників районних держадміністрацій з урахуванням утворення об’єднаних територіальних громад, територія яких повністю або більше половини охоплює територію району; підготовка пропозицій щодо шляхів забезпечення виконання районними радами визначених законом повноважень, де утворено об’єднані територіальні громади, територія яких повністю або більше половини охоплює територію району);

запровадження механізмів державного контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню адміністративних та соціальних послуг;

максимального залучення населення і фахової спільноти до прийняття управлінських рішень, сприяння розвитку форм демократії та професійного саморегулювання.

⇐ Предыдущая31323334353637383940Следующая ⇒

Поделиться: