Україна в роки НЕПу (1921-1928рр.).

У березні 1921 р. X з'їзд РКП(б) прийняв рішення про заміну продрозкладки продподатком, що поклало початок переходу до нової економічної політики.

Поява непу як нової моделі господарювання була зумовлена низкою об'єктивних причин:

1) закінчення бойових дій, перехід до мирного будівництва, початок відбудови господарства вимагали зміни акцентів у економіці;

2) кризовий стан економіки, що мав тенденцію до посилення негативних явищ, стимулював відхід від воєнно-комуністичної доктрини;

3) невдоволення селянства продрозкладкою, що періодично виливалось у збройні виступи проти існуючої влади, зумовлювало зміну співвідношення класових сил у суспільстві і диктувало необхідність нового підходу до відносин міста і села.

Ця модель базувалася на концепції шляху до соціалізму через державний капіталізм. Її складовими були в політико-ідеологічній сфері — жорсткий однопартійний режим; в економіці — адміністративно-ринкова система господарювання. Реалізація непу в Україні відбувалася надзвичайно суперечливо. Реальні наслідки заміни продрозкладки продподатком стали відчутними згодом, оскільки продподаток мав стягуватися з урожаю 1921 p., до того ж на практиці цей процес здійснювався методами продрозкладки. З переходом до непу почала відроджуватися кооперація. Протягом короткого часу сільськогосподарська кооперація республіки зосередила у своїх руках значну частину товарної продукції: до 37% планової заготівлі зерна і майже 50% технічних культур. До кінця відбудовчого періоду в Україні усіма видами кооперації було охоплено більшу частину сільського населення республіки.

В Україні 1921 р. в оренду було здано 5200 промислових підприємств.Перші трести в Україні було організовано восени 1921 р. Невдовзі один за одним виникають «Тютюнтрест», «Маслотрест», «Цукротрест», «Південьсталь».

Тільки у 1928—1929 pp. в Україні вироблено електроенергії на 138% більше, ніж у 1913 p., кам'яного вугілля — на 119,3%, сталі — на 117%. Поступово виходило з кризи і сільське господарство республіки, яке за обсягом валової продукції вже 1927—1928 pp. дещо перевищило рівень виробництва 1913 р.

 

 

Питання 78. Соціально-економічна криза в Україні за М. Горбачова (1985-1991)

З кінця 80-х рр.. ХХ ст. Соціально-економічний розвиток України відбувався складно і суперечливо. На межі 80-х – 90-хрр.ХХст. економіка СРСР перебувала в стані глибокої кризи. У 1988р. в УРСР видобувалося і вироблялося від загальносоюзного: 46,4% залізної руди,41,4% чавуну, 35% сталі та прокату, 25% машин і устаткування, 35,6% телевізорів, більше 50% цукру і олії, 33% овочів, 25% картоплі, м’яса, молока. Тобто ця частка була досить вагомою, але економічна структура УРСР була деформованою. Так, на 1990р. 95% підприємств були підпорядковані Москві, а близько 80% усього виробництва не мало завершеного технологічного циклу. Крім того 28% становила частка галузі групи «Б» (виробництво товарів народного споживання), а 72% частка галузі групи «А» (виробництво засобів виробництва) . Майже 50% становила застарілість основних фондів у промисловості, особливо в базових галузях УРСР – вугледобувній, металургійній. Низький рівень був механізації та автоматизації, а частка ручної праці становила у промисловості 34,5%, у сільському господарстві 70%, у будівництві 55%. Сільське господарство перебувало у тяжкому стані. В УРСР був найбільший у світі рівень розораності сільськогосподарських угідь – 82%, в той час як в США – 16%, Європі 30%, Росії – 37%. У 1985р. – рілля становила 57% всієї території УРСР, а у степу 73%, у цілому по СРСР – 10%. У результаті щороку в УРСР від ерозії втрачалося 600млн. т. родючого ґрунту, а внаслідок виснаження землі вміст гумусу в чорноземах зменшився з 18% до 3%. Визначилася й складна демографічна ситуація. У 1991р. смертність в Україні перевищувала народжуваність.

У результаті вже в середині 80-х рр.. ХХ ст. Відчувалася гостра потреба реформ, особливо в соціально-економічній сфері. Реформи починаються за М.Горбачова. у квітні 11985р.Пленум ЦК КПРС проголосив курс на прискорення соціально-економічного розвитку, а у лютому 1986р. 27 з’їзд КПРС затвердив концепцію прискорення.

 

Питання 87. Політична реформа 2003р. та її основні положення

24 серпня 2002р. – ініціювання Л.Кучмою дискусії про необхідність політичної реформи в Україні та внесення змін до Конституції:

- обрання депутатів за партійними списками;

- формування коаліційного уряду парламентською більшістю, яка відповідає за його роботу;

- перетворення з президентсько-парламентської республіки на парламентсько-президентську;

- наділення Президента правом розпускати парламент у разі не створення у визначені строки більшості, неспроможності більшості сформувати уряд, не ухвалення державного бюджету на наступний рік;

- розподіл парламенту на 2 палати;

- розмежування ц часі виборів до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та виборів президента, але вони мають проводитися впродовж одного року та на один термін – 5 років;

- визнання результатів Всеукраїнського референдуму без затвердження будь-яким органом влади.

6 березня 2003р. – Указ Президента про винесення на всенародне обговорення проекту закону «Про внесення змін до Конституції України»; в результаті обговорення відмовитися від ідеї двопалатного парламенту та скорочення кількості депутатів.

4 вересня 2003р. – зустрічний проект Медведчука – Симоненка , за яким Президента обирає не народ, а Верховна Рада (спричинив серйозну політичну кризу й був скасований

 

 

Питання 88. Президентські вибори 2004р. («Помаранчева революція»)

- Відмова Л.Кучми висувати свою кандидатуру на виборах (Конституційний суд України надав йому таке право)

- Вибори відбулися в жовтні – грудні 2004р.

- Переможці першого туру: В.Ющенко (39,26%) і В.Янукович (39,11%).

- Нововведення: відкриті телевізійні дебати між кандидатами.

- Центральна Виборча Комісія (ЦВК) оголосила переможцем другого туру В.Януковича.

- Коаліція опозиційних сил звинуватила ЦВК у фальсифікації результатів виборів, вивела на майдан Незалежності у Києві своїх прибічників і оскаржила рішення ЦВК у Верховному Суді України.

- 3 грудня 2004р. – зважаючи на напружену ситуацію в країні та наявні матеріали про порушення під час голосування, Верховний Суд виніс рішення про пере голосування другого туру президентських виборів.

- 8 грудня 2005р. – прийняття Верховною Радою пакету документів (містив зміни до закону «Про вибори Президента України», політичну реформу, яка повинна була набути чинність із вересня 2005р. або січня 2006р., інші домовленості); переобрання ЦВК, яку очолив Я.Давидович.

- Результати пере голосування другого туру: В.Ющенко набрав 51,99% голосів виборців, В.Янукович – 44,21%.

 - 23 січня 2005р.- інаугурація нового Президента України В.Ющенка.

Питання 89. Вибори до Верховної Ради 2006-2007рр.

       Вибори до Верховної Ради 2006р.

- Вибори відбулися 26 березня 2006р.

- Голосування відбулося за партійними списками.

- У виборчих перегонах взяли участь 45 політичних партій та блоків.

- Результати виборів : Партія Регіонів (32,14%); БЮТ (22,29%), блок «Наша Україна» (13,59%); КПУ (93,66%).

Дострокові парламентські вибори до Верховної Ради 2007р.

- Вибори відбулися 30 вересня 2007р.

- Наказ Президента «Про внесення змін до наказу президента від 5 червня 2007р.», згідно з яким виборча кампанія в Україні стартувала 2 серпня і завершилася 28 вересня 2007р.

- Голосування відбувалося за партійними списками.

- У виборчих перегонах взяли участь 20 політичних партій та блоків.

- Результати виборів: Партія регіонів – 34,37%, БЮТ – 30,71%, КПУ – 5,39%, Блок Литвина – 3,91%.

18 грудня 2007р. – Парламент України проголосував за призначення Юлії Тимошенко на пост прем’єр-міністра України. За кандидатуру Ю. Тимошенко проголосували 226 народних депутатів. Голосували тільки дві фракції коаліції. Партія регіонів, комуністи і Блок Литвина не брали участі в процедурі затвердження прем’єр-міністра.

5 лютого 2007р. – вступ України до СОТ (Світової організації торгівлі).

48 Після зречення гетьмана Директорія, утворена у листопаді, фактично прийшла до влади. 18-го грудня 1918 року Директорія УНР урочисто вступила до Києва23 січня, в перший день своєї роботи, сесія Трудового конгресу одноголосно прийняла Акт соборності. Конгрес ухвалив закон "Про форму влади в Україні", яким вся влада передавалася Директорії. почалось захоплення більшовицькими загонами. Власних збройних сил для боротьби з ними Директорія не мала. 2 лютого 1919р. Директорія була змушена залишити Київ і переїхати до Вінниці. Київ негайно зайняли більшовики. Цими подіями було завдано шкоду не лише військову, а й політичну і моральну.
Ці обставини визначили прагнення багатьох членів уряду встановити контакти з командуванням військ Антанти, переважно французькими, які окупували південну Україну. Проте французи висунули цілу низку вимог до Директорії. Здавалось, що все йде до згоди України з Францією, бо В.Винниченко склав повноваження і виїхав за кордон, відійшов також від справ прем'єр В.Чеховський.З липня 1920 р. Польща розпочала таємні мирні переговори з радянським урядом. Представники двох держав зустрінулись у Ризі. 12 жовтня 1920 р. польський і радянський уряди підписали прелімінарний договір,. На три тижні було встановлено перемир'я. 18 березня 1921 р. у Ризі підписали мирний договір Польща та радянська Росія. Польща визнавала Українську Радянську Соціалістичну Республіку. Правобережну Україну було поділено: Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь та Західне Полісся дісталися Польщі, Східна Волинь — радянській Україні.
Ризьким договором заборонялося перебувати на території Польщі антибільшовицьким організаціям, внаслідок чого Директорія, уряд УНР та всі їх організації втратили право легального існування в Польщі. Вони продовжували свою діяльність нелегально.

 

 

68 Індустріалізація та колективізація сільського господарства в західних областях України розпочалася у перші повоєнні роки. Безумовно, що перед тим Східна Галичина, Волинь, Північна Буковина і Закарпаття були аграрними окраїнами різних держав. Згідно з партійними рішеннями, ці землі повинні були у найближчі роки зрівнятися у промисловому відношенні зі східними областями УРСР. У більших містах краю почали будувати заводи-гіганти: найбільший у Європі Жидачівський паперовий, Калуський хімічний комбінати, ряд заводів у Львові (автобусний, автонавантажувачів, кінескопів, телевізійний), Тернополі, Івано-Франківську, Чернівцях. Крім цього, в західних областях розширювалися старі виробництва: видобуток нафти (район м. Долини), природного газу (Дашавське, Угорське та інші родовища). У повоєнні роки відкриті перші пласти у Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейні. В цілому у 1950 р. промислове виробництво становило 10% загальноукраїнського проти 3% у 1940 р. Швидкими темпами зростало число промислових робітників. Лише на Тернопільщині наприкінці 1950 р. їх кількість була у 6,8 рази більшою, ніж у 1940 р. Успіхи у розвитку промисловості свідчили про завершення процесу індустріалізації західних областей України. Доцільно вказати й на суттєві недоліки у її здійсненні. Індустріалізація здійснювалась бездумно, без врахування економічної доцільності, наявності сировини. Не бралися до уваги проблеми охорони навколишнього середовища, хімічні заводи будувалися в курортній зоні і т.ін. У 1948-1949 рр. сталінський режим здійснив колективізацію сільського господарства, її проводили тим же методом, що й у 30-их роках в УРСР: посилення податкового тиску на заможних селян, примус, депортація непокірних до Сибіру, Середньої Азії. На початку 1950 р. було колективізовано 96% селянських господарств і усуспільнено 99,4% орної землі.

 

69 Переселення українців в Радянську Україну не розв’язало українського питання в Польщі. У південно-східних воєводствах залишилося близько 200 тис. українців.Польська влада, прямуючи до перетворення Польщі в однонаціональну державу, хотіла продовжувати переселення українського населення в Радянську Україну, однак зустрілася з відмовою радянського уряду. Тоді виникнув задум переселення українців на західні та північні землі Польщі”. Задум мав на меті: по-перше, ліквідацію структур українського підпілля а по-друге, остаточне розв’язання українського питання через цільковиту полонізацію українців на новому місці поселення. Операція ,,Вісла” ропочалася 28 квітня 1947 р. о 4 годині ранку. Вночі військо оточувало село призначене до виселення. На світанку зібраних людей інформовано про виселення. Мешканці села діставали декілька годин щоб упакувати найнеобхідніші речі та завантажити їх на підводи. Під конвоєм солдатів депортовані були ведені до першого збірного пункту. Збиралися тут переселенці з декількох сіл. Там, в цих перших збірних пкнктах, списували родини та їхнє майно, крім цього серед депортованих був проведений відбір. Операція ,,Вісла” відбувалася в трьох етапах. Перший – тривав до кінця травня та обіймав депортацію українців в повітах Сянок, Леско та Бжозув а також Любачів. Другий етап відбувся у червні. Тоді дві дивізії польського війська направлено до виселення українців у частині любачівського повіту а також до повітів Ярослав та Томашів Любельський. Третій етап припав на місяць липень та мав на меті ліквідацію залишків УПА. Виселення охопило 140 575 тис. українців, які проживали на території 22 повітів південно-східної Польщі.

 

 

44. Війна Центральної Ради з більшовиками. Брестський мир та його наслідки 20 листопада 1917 р. Центральна Рада проголошує III Універсал про утворення Української Народної Республіки. Проте політичний провід Центральної Ради продовжував і надалі орієнтуватися на Росію, тепер уже більшовицьку. Звичайно, III Універсал схвально зустріли в демократичних колах. Він мав велике значення у тому аспекті, що вперше після багатовікового імперського гніту гарантував національним меншинам в Україні право на національно-культурну автономію, на вільний розвиток в Україні росіянам, полякам, євреям та ін. Сподівання лідерів Центральної Ради, соціал-демократичних партій і партій соціал-революціонерів на мирне вирішення з більшовиками українського питання не виправдались. Рада народних комісарів оголосила Центральній Раді ультиматум. Застерігалось, що в разі невиконання поставлених вимог через 48 годин Росія вступає в збройну боротьбу з військами Центральної Ради. Небезпечна ситуація утворилася в Києві, де в ніч з 28 на 29 січня 1918 р. місцева більшовицька Рада депутатів підняла збройне повстання. Заколотники, майже 8 тис. озброєних осіб, захопили київський "Арсенал", закріпились там і поширювали наступ на все місто. Центральна Рада кинула проти більшовицьких заколотників курінь січових стрільців, команду "Вільного козацтва", Чорноморський курінь, рештки полків полуботківців, богданівців. Значна територія України уже перебувала під окупацією більшовицької Росії, і уряду У HP нічого не залишилось, як просити військової допомоги в Німеччини та Австрії. 27 січня 1918 – було підписано мирний договір між країнами 4-ого союзу та УНР. Значення договору: 1. Визнання України на міжнародній арені. 2. Створення умов для звільнення України від більшовиків шляхом збройного втручання країн 4-ого союзу.

 

⇐ Предыдущая12345678910

Поделиться: