Законотворчий процес в Україні: основні стадії та етапи.

Основні стадії законотворчої діяльності:

- Розробка законопроекту

- Розгляд та прийняття законопроекту

- Вступ закону у дію

1. а) Прийняття рішення про розробку проекту закону

б) Здійснення підготовчих робіт (затвердження графіку роботи над проектом, аналіз міжнародного та вітчизняного законодавства, ознайомлення з науковими працями, вивчення зарубіжного досвіду і тд)

в) Формування первинного варіанту проекту

г) Попереднє обговорення до опрацювання та узгодження проекту із зацікавленими суб’єктами

2. як правило, проекти законів розглядаються ВРУ за процедурою 3-х читань

а) передбачає обговорення особливих принципів положень критеріїв структури законопроекту та прийняття його за основу

б) під час 2 частини відбувається постатейне обговорення і попереднє схвалення законопроекту

в) законопроект приймається остаточно

 

                                                 Розділ ІІ

право в загальносоціальному розумінні – це обумовлені рівнем соціального розвитку можливості людини, необхідних для її нормального функціонування та гармонійного розвитку.

Право в об’єктивному розумінні — це система загальнообов'язкових норм, що мають формальний вираз, встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних відносин.

правовий звичай – це санкціоноване державою правило, яке склалося в результаті багаторазового вирішення одноманітних життєвих ситуацій.

Узвичаєння – це усталена практика взаємовідносин між сторонами, котра відбувається з “мовчазної згоди” держави але не була нею офіційно санкціонована, та не має обов’язкового характеру.

Суб’єктивне право – визначена державою, регламентована законодавством, забезпечена покладеним зобов’язань на інших осіб, міра допустимої поведінки в рамках конкретних правовідносин.

Законний інтерес – матеріальні, духовні або інші прагнення, задоволення яких передбачено або безпосередньо випливає з положень законодавства.

Корпоративні норми – це правила поведінки, які регламентують взаємовідносини між членами організаційних утворень (професійних і навчальних колективів, громадських об’єднань, політичних партій, добровільних спілок, союзів, фондів, тощо)

Естетичні норми – це правила поведінки, які ґрунтуються на почутті прекрасного у всіх проявах навколишньої дійсності

Моральні норми – це правила поведінки, які ґрунтуються на загальних уявленнях про добро і зло, правду і кривду, любов і ненависть, порядність і підлість, а також на інших морально-етичних категоріях, сформованих людством.

Релігійні норми – це правила поведінки, засновані на вірі у надприродні сили та підкріплені прагненням благоденства й острахом покарання в потойбічному житті.

джерело права в ідеологічному сенсі – це правосвідомість і правова культура. При цьому мається на увазі, як правосвідомість законодавців, так і правосвідомість народу, яке впливає на Формування права.

джерело права в матеріальному сенсі – це самі суспільні відносини, тобто матеріальні умови життя суспільства, система економічних відносин, що існують в суспільстві форми власності і т. п.

джерело права у формально-юридичному сенсі – це спосіб закріплення та існування норм права.

Релігійна догма – це норма, вироблена у рамках певного релігійного віровчення та закріплена в текстах священних писань, богословських доктринах, релігійних актах та настановах.

Юридичний прецедент – це офіційне рішення в конкретній юридичній справі, яке береться за основу при вирішенні всіх аналогічних справ.

Звичаї мореплавства – це звичаї, пов’язані з використанням суден для перевезення пасажирів і вантажів, а також для військових, господарських, наукових і культурних цілей

ритуальні звичаї – це звичаї, які сформувалися у зв’язку із здійсненням похоронних обрядів

сімейно-правові звичаї – це звичаї, якими регламентуються сімейні відносини між подружжям, батьками, дітьми, усиновлювачами та усиновленими

звичаї торгівлі і підприємництва – це звичаї у сфері діяльності, пов’язаної з виготовленням і реалізацією продукції, виконанням робіт та наданням послуг вартісного характеру

звичаї морського порту – це правила надання послуг у морському порту, обслуговування суден і пасажирів, що склалися і тривалий час застосовувалися на практиці в цьому морському порту.

Звичаї мореплавства – це звичаї, пов’язані з використанням суден для перевезення пасажирів і вантажів, а також для військових, господарських, наукових і культурних цілей

У вузькому сенсі законодавством вважається система законів і кодексів, прийнятих ВРУ (Парламентом, як єдиним органом законодавчої влади)

У широкому сенсі під законодавством розуміють систему нормативних актів, які приймаються вищими органами законодавчої влади

- ВРУ

- Президентом

- Кабінетом міністрів України

У загальному сенсі під законодавством прийнять розуміти сукупність всіх нормативно-правових актів, які діють в Україні, починаючи від Конституції і закінчуючи актами місцевого самоврядування

облік нормативно-правових актів – це такий вид їх систематизації, що включає в себе збирання, фіксування в логічній послідовності та зберігання нормативно-правових актів, підтримання їх у відповідному контрольному (актуальному) стані з урахуванням усіх змін та доповнень, а також зі створення спеціальних систем їх нагромадження та пошуку.

кодифікація нормативно-правових актів – це...

фундаментальні правові науки – це науки, які вивчають плин історичного розвитку та загальні закономірності функціонування держави і права, досліджують сутність законоправових явищ і процесів, формують базові юридичні категорії і поняття. Фундаментальні науки мають найбільш загальне поняття

галузеві правові науки – це науки, які вивчають зміст і закономірності окремих галузей права

прикладні правові науки – це науки, які ґрунтуються на знаннях і методології інших неюридичних наук та спрямовані на вирішення правових завдань, які виникли у правовій дійсності.

Розділ ІІІ

Соціальні норми

· Релігійні норми

· Моральні норми

· Звичаєві норми

· Естетичні норми

· Корпоративні норми

· Правові норми

Загальнолюдські права і свободи

Суб’єктивні права

Види суб’єктивних прав:

· залежно від сфери реалізації суб’єктивне право поділяється на:

- політичні

- економічні

- соціальні

- службові

- трудові

- майнові

- сімейні

- господарські

· за статусом суб’єктів-носіїв права:

- права фізичних осіб (громадян, іноземців, осіб без громадянства)

- права юридичних осіб (органи влади, їх посадові особи, підприємства, установи, організації, заклади та інші організовані структури, здатні вступати у правовідносини)

· за здатністю зазнавати обмеження:

- права, які підлягають обмеженню

- права, які не можуть бути обмежені (право змінювати громадянство, шлюб)

· за формою реалізації:

- суб’єктивне право вимагати

- суб’єктивне право діяти

· відповідно до здатності реалізовуватись поза правовідносинами:

- абсолютні (права, які можуть реалізовуватись як у рамках конкретних правовідносин так і поза ними)

- відносні (права які реалізуються виключно в рамках конкретних правовідносин)

· залежно від типу суспільних відносин в яких вони реалізуються:

- приватні та публічні

Приватні реалізуються в приватних рамках (господарських, майнових, особистих немайнових відносинах)

Публічні реалізуються у сфері державного управління та місцевого самоврядування.

- процесуальні та матеріальні

процесуальні реалізуються в рамках конкретних процедур (процедури розгляду звернень громадян, розслідувань кримінальних справ, вирішення)

матеріальні реалізуються за межами юридичної процедури (право на материнство, батьківське піклування)

· залежно від свого функціонального призначення:

- права безпосередньої дії

- забезпечуючи права

- охоронні права

Галузеві правові науки

· публічно-правові науки – вивчають галузі права, котрими регламентуються відносини у сфері публічних і державних інтересів. (Конституційне право, Кримінальне право, Цивільне право, Адміністративне право)

· приватно-правові науки – вивчають галузі, якими регламентуються відносини з приводу приватних майнових та особистих немайнових інтересів фізичних і юридичних осіб (цивільне, сімейне, господарське, трудове, комерційне, торговельне)

· комплексні правові дисципліни – досліджують проблематику, пов’язану з функціонуванням комплексних галузей права (банківське право, транспортне право, морське право, екологічне право, аграрне право)

· процесуально-правові науки – науки, спрямовані на вивчення тих галузей, які врегульовують процедуру розгляду та вирішення юридичних справ (цивільно-процесуальне)

· міжнародно-правові науки – вивчають сучасний стан та закономірності розвитку міжнародного права, організацію діяльності міждержавних інтересів, практику творення і застосування міжнародного законодавства (міжнародне право, дипломатичне право, космічне право, атомне право, міжнародне морське право, міжнародне економічне право, міжнародне кримінальне право)

Джерела права

· Нормативно-правовий акт;

· Правовий прецедент;

· Правовий (санкціонований звичай);

· Договір (у тому числі Нормативний договір, Міжнародний договір);

· Релігійні тексти (Коран, Сунна).

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: