Культ особи Мао Цзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю.

На сесії було обрано Центральну народну урядову раду, голо­вою якої став Мао Цзедун.

За взірець свого розвитку компартія Китаю взяла радянську модель.

Після смерті Й.Сталіна Мао Цзедун почав претендувати на першу роль у комуністичному русі. Наприкінці 50-х рр. Китай відійшов від погодженого з СРСР курсу і розпочав форсовану індустріалізацію з метою наздогнати передові країни світу. Цей експеримент з ініціативи Мао Цзедуна було названо "великим стрибком" і розпочато 1958 р.

"Великий стрибок" повинен був перетворити Китай протя­гом дуже короткого часу на одну з найбільш економічно розви­нених країн світу. Перед народним господарством було постав­лено нездійсненні завдання з різкого збільшення виплавки чаву­ну і сталі, видобутку вугілля.

Якщо в первісному варіанті друго­го п'ятирічного плану передбачалося виплавити до кінця п'яти­річки, тобто у 1962 р., 10—12 млн т сталі, то в затвердженому 1958 р. плані ця цифра сягнула 100 млн т. У країні почалося масове спорудження примітивних доменних печей, що виплавля­ли крихкий, непридатний для промислового використання ча­вун. У цій авантюрі було задіяно працю 100 млн дущ. У той час з'явилося гасло: "Три роки наполегливої праці —-10 тисяч років щастя!"

Для здійснення "великого стрибка" в сільському господарстві ставилося завдання створити замість колективних господарств (аналогів радянських колгоспів) комуни і зібрати фантастичний урожай у 500 млн т, себто в 3,5 раза більший, ніж зібрали в 1957 р.

740 тис. кооперативів було перетворено на 23,6 тис. "народ­них комун", які за земельною площею і кількістю робочих рук у 20—30 разів переважали кооперативи. У власність комун пере­йшли всі засоби виробництва з усуспільненням навіть домашньої птиці та посуду. Працю було організовано на основі військової дисципліни. Здійснювався безплатний розподіл продовольства без урахування кількості та якості праці, було ліквідовано ринки у містах і селах, заборонено торгівлю.

Зрівнялівка остаточно знищила стимули до покращання пра­ці, і замість отримання великого урожаю, на що сподівалися китайські керівники, урожайність у країні різко впала.

"Великий стрибок" закінчився повним провалом. Він обійшо­вся китайському народові у 100 млрд юанів. Промислове вироб­ництво скоротилося, господарські зв'язки було порушено, в де­яких регіонах почався голод.

На ліквідацію тяжких наслідків "великого стрибка" було ви­трачено декілька років. За цей час Мао Цзедун підготував новий експеримент під назвою "культурна революція" (1966—1976 рр.).

Нічого спільного анї з культурою, ані навіть з революцією ця акція, що розбурхала цілий світ, не мала. Під вивіскою "культурної революції" нове покоління"прихильників китайського вождя провадило відвертий геноцид колишніх сподвижників Мао, що насмілилися виступити з критикою режиму.

Після багатотисячного мітингу у серпні 1966 р. в Пекіні було створено спеціальні каральні загони "культурної революції". На вогнищах, розпалених на міських майданах, як у 30-ті рр. у Німеч­чині, палали книги Шекспіра і Драйзера, Пушкіна і Достоєвського. Розлючені й засліплені цитатниками Мао "червоні охо­ронці" (хунвейбіни) і "бунтівники" (цзяофані), керовані безпосе­редньо "великим керманичем" та його найближчими поплічни­ками, громили партійні комітети і міністерства, захоплювали під­приємства і вищі навчальні заклади. Так китайська молодь стала основним провідником "великої пролетарської культурної революції"

Загалом "культурна революція" ще більше погіршила еко­номічну ситуацію в країні. Вона обійшлася Китаєві у 500 млрд юанів.

 

 

КРАЇНИ БЛИЗЬКОГО та СЕРЕДНЬОГО СХОДУ

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: