Імовірнісні консультативні та експертні.

Процеси в медицині стали можливі для програмування вже наприкінці 50-х років XX сторіччя. З'явилися перші діагнос­тичні алгоритми — програми, у яких було використано баль­ний принцип (підрахунок балів за отримані на запитання від­повіді) кількісного оцінювання кожного симптому (запитан­ня). Бальна діагностика — відомий метод у медицині. Певний час діагностичні програми розроблялися в цьому напрямку. Такі програми мали консультативний характер, тому що не могли забезпечити високу ймовірність встановити правильний діагноз у зв'язку з відсутністю повної інформації про стан здоров'я пацієнта (наприклад, лабораторні й інструментальні дослідження). На ПК така програма представлена у формі тес­тового опитування. Мета кожного запитання — отримати ін­формацію про симптоми, наявні або відсутні в обстежуваного. Модуль збирання інформації побудовано за принципом діалогу — на запитання треба відповідати тільки "так" чи "ні". Ця ін­формація формує базу даних та обробляється програмним мо­дулем обробки й аналізу даних, після чого на екран подається діагностичне повідомлення. Сучасні вдосконалені бальні мето­дики використовують у скринінгових системах.

Досконаліші програми-тести використовують інші методи­ки діагностики (не бальні), включаючи в модуль обробки й аналізу даних імовірнісно-статистичні методи (наприклад, імовірнісний метод, що полягає в обчисленні ймовірностей за­хворювання за формулою Баєса). Такі діагностичні програми називаються імовірнісними. Імовірність діагностики в них вища, ніж у бальних програм. Вони так само є консультатив­ними, тому що вирішальне слово залишається за лікарем.

Згодом з'являються діагностичні програми такого рівня, у яких алгоритм встановлення діагнозу наближений до мислен­ня лікаря, тобто вони мають такий програмний логічний апа­рат, що дає змогу порівняти з існуючим медичним досвідом симптоми, виявлені при обстеженні хворого, а також швидко виконати складну статистичну обробку клінічного матеріалу. Такі системи називаються експертними. Якщо в імовірнісних діагностичних програмах дані оброблялися на основі бази да­них, то в експертних уже присутні якісно нові бази даних, на­звані базами знань. Для обробки й аналізу даних база знань використовує досить складний математичний апарат. Таким чином, до початку 70-х років XX століття формуються різні типи напрямків автоматизованих систем діагностики захво­рювань і прогнозування результатів їх лікування, серед яких виділяють скринінгові та експертні системи.

2. Скринінгові системи.

Скринінгові системи зберегли вигляд тестів. На сьогодні вони надзвичайно поширені, призначені для проведення долі­карського огляду в багатьох предметних галузях медицини. Засновані на використанні методу бальної оцінки. Можуть входити як автономний модуль до складу МІС ЛПЗ.

Скринінги використовують при проведенні профілактич­ного обстеження населення з метою виявити хворих, які потре­бують допомоги фахівців, і сформувати групи високого ризику за основними нозологічними групами. Скринінг здійснюють на основі розроблених анкетних карт або прямого діалогу па­цієнта з комп'ютером. Ознайомлення пацієнта з анкетою — це його ознайомлення з набором запитань, кожне з яких відтво­рює той або інший симптом. Обстежуваний вникає в суть і від­повідає позитивно на ті запитання, які відтворюють його стан здоров'я. Скринінги формують базу даних. Комп'ютер само­стійно аналізує введену інформацію й орієнтує пацієнта та лікаря-терапевта на необхідність подальшого обстеження. Скри­нінги можуть використати методику лабораторного або функ­ціонального дослідження.

Скринінгові системи можуть входити окремим блоком до складу МІС ЛПЗ. За їх допомогою вирішують такі завдання:

— своєчасне виявлення захворілих (на ранніх стадіях за­хворювання), прове-дення й реальна оцінка якості наступних лікувальних і реабілітаційних заходів;

— підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по всіх основних профілях патології (в 6—10 разів);

— одержання інформації про стан здоров'я не тільки окре­мого пацієнта, а й груп людей, виявлення негативних причин, безпосередньо пов'язаних зі способом життя певного контин­генту (харчування, екологія, психо-соціальні особливості).

В Україні працюють автоматизовані системи профілактич­них оглядів (АСПО). Основним завданням АСПО є виявлення пацієнтів, які потребують направлення до лікарів-фахівців. На пострадянському просторі інтегровано АСПО дитячого на­селення (АСПОН-Д). Ця система призначена для профілактич­них оглядів дітей віком від 3 до 17 років і кількісної оцінки їхнього стану за 24 профілями патології з направленням за по­казниками до лікарів-фахівців. У ході обстеження за результа­тами анкетування, огляду, інструментального й лабораторного дослідження за 20—ЗО хв на дитину збирається більше ніж 400 медичних даних для наступної обробки.

АСПОН-Д забезпечує оцінку активності патологічного про­цесу, ризик інфікування ВІЛ або гепатитом В і рівень фізично­го розвитку.

Перелік запитань, на які відповідає дитина або його бать­ки, тісно пов'язаний із переліком лікарських спеціальностей і профілів патології. Окрім збирання анамнезу шляхом анкету­вання батьків (200 запитань) проводять обов'язкові лаборатор­ні дослідження крові та сечі (основні показники), інструмен­тальне дослідження (антропометрія, спірометрія, динамомет­рія рук, вимірювання артеріального тиску, аналіз показників ЕКГ, визначення гостроти зору і слуху). Аналіз крові та сечі здійснюють як за допомогою лабораторних експрес-аналізаторів (уведення інформації в ЕОМ автоматизоване), так і із за­стосуванням ручних методик (уведення інформації в ЕОМ з клавіатури).

Після занесення усіх даних у базу даних здійснюють їх комп'ютерну обробку і видачу вихідних документів, один із яких називається "маршрутним листом", у якому вказується перелік лікарів-фахівців, яких рекомендовано відвідати для консультації або подальшого обстеження, лікування чи оздо­ровлення.

Використання таких АСПО має певні переваги:

— чисельність персоналу — 3 особи (2 лікаря та 1 медсестра);

— пропускна здатність комплексу — 8000 осіб на рік (16 000 при двозмінній роботі);

— кількість можливих діагнозів — понад 300;

— характеристика вірогідності висновку (у середньому за профілями патології): гіпердіагностика — до 11 % , гіподіагностика — до 15 %;

— медична ефективність — понад 85 % .

Скринінгові програми є ефективними, простими в роботі, не вимагають значних тимчасових витрат і високовартісної апаратури. Опитування щодо факторів ризику і скарг дає змо­гу виявляти осіб з підозрою на різні захворювання, проводити дослідження в найраціональніший спосіб. Автоматизовані сис­теми масових профілактичних оглядів населення є "серцем" відділень профілактики в усіх ЛПЗ. У свою чергу, відділення профілактики служать однією з найважливіших ланок дис­пансеризації населення. За допомогою створених банків даних про здоров'я населення здійснюється керування диспансериза­цією. Скринінги є автоматизованими системами, проте вони не можуть повністю замінити процес профогляду.

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №4

з теми:

Апаратне та програмне забезпечення комп’ютера.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 2 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

Харків – 2012р.

І. Актуальність теми

У сучасному інформаційному суспільстві головним ресурсом стає інформація, надважливу роль починають відігравати створювання та використання інформаційних систем і новітніх інформаційних технологій. Інформаційна система (ІС) — це сукупність організаційних і технічних засобів для збирання, обробляння, зберігання, подавання та передавання інформації, потрібної користувачеві.

І І . Навчальна мета самостійної роботи:

Мати уяву про складові інформаційної системи; про функції апаратних і програмних складових ІС; про призначення операційних систем; про переваги ОС Windows

(a=І)

 

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни	Знати
Інформатика	Апаратне та програмне забезпечення ПК
Фізика	Хвильові процеси

 

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Апаратне та програмне забезпечення (ПЗ) комп’ютера.

2. Операційні системи класу Windows

 

ІІІ.3. Рекомендована література:

№	Автор	Назва	Стор.
1.	Л.О.Момоток та ін.	Основи медичної інформатики	61-130
2.	В.П. Омельченко, А.А. Демидова	Практикум по медицинской инфоматике	7-48
3.	О.Ю. Гаєвський	Інформатика, 7-11 кл.	32-73

 

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть апаратні компоненти інформаційної системи.

2. На які категорії поділяється програмне забезпечення інформаційних систем?

3. Назвіть відомі вам групи прикладних програм.

4. Для чого призначення оперативна пам’ять?

5. Якими є основні функції процесора?

6. Які пристрої розміщуються у системному блоці настільного ПК?

7. Назвіть можливості контекстного меню робочого стола.

8. Опишіть призначення і основні елементи панелі задач.

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ №2

 

 

Методичні рекомендації

для організації самостійної роботи студентів №5

з теми:

Програма презентацій Power Point.

 

 

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

 

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

 

Курс ІІ

 

Кількість навчальних годин – 2 год.

 

Викладач Перебейнос А.О.

 

 

Харків – 2012р.

І. Актуальність теми

Залучення і збереження аудиторії - більш ніж половина справи при представленні інформації. Microsoft Office PowerPoint містить набір нових можливостей, забезпечених новим простим в роботі призначеним для користувача інтерфейсом, для розробки, розповсюдження, збереження і повторного використання створюваних професійних слайдів.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Ознайомити з поняттям «презентація». Дати уявлення про загальні принципи роботи програми PowerPoint. Навчити самостійно створювати найпростішу презентацію.

(a=І)

IІІ. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни	Знати
Інформатика	ППП Microsoft Office, графічний редактор Paint
Математика	Графіки. Графічне зображення табличних даних.
Фізика	Механіка. Електричний струм
Англійська мова	Технічний переклад

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Програма презентацій Power Point у різних версіях Microsoft Office .

2. Створювання презентації для конференцій та доповідей з використанням графіка з мережі Інтернет або інших джерел

ІІІ.3. Рекомендована література:

№	Автор	Назва	Видання
1.	Л.О.Момоток та ін.	Основи медичної інформатики	Київ, 2008 р.
2.	В.П. Омельченко, А.А. Демидова	Практикум по медицинской инфоматике	Ростов-на-Дону, 2001г.
3.	І.Є. Булах та ін..	Медична інформатика в модулях: практикум.	Київ,«Медицина», 2009.
4.	О.Ю. Гаєвський	Інформатика, 7-11 кл.	Київ, 2004 р.
5.	Офіційний сайт Microsoft Office	http://office.microsoft.com/uk-ua/

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Яке призначення має додаток Power Point?

2. Що можна отримати в результаті створення презентації?

3. Де ефективно застосовуються презентації?

4. Основні панелі Power Point Які дії можна виконати за допомогою панелей?

5. Як змінити фон слайду?

6. Як вставити картинку в презентацію?

7. Як настроїти анімацію тексту, картинки?

8. Як запустити презентацію на виконання?

9. Як створити декілька слайдів та налагодити перехід між ними?

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: