Типи уроків і їх структура
Український дидакт В.О. Онищук виділяє такі типи уроків:
• урок засвоєння нових знань;
• урок формування умінь і навичок;
• урок застосування умінь і навичок;
• урок узагальнення і систематизації;
• урок контролю та корекції знань, умінь і навичок;
• комбінований урок.
Урок засвоєння нових знань.
- Актуалізація опорних знань.
- Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
- Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
- Запам’ятання нового навчального матеріалу.
- Систематизація знань, отриманих на даному уроці.
- Домашнє завдання. Підсумки уроку.
Урок формування вмінь і навичок.
- Перевірка домашнього завдання. Відтворення і корекція опорних знань.
- Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
- Ознайомлення з правилами і способами дій по застосуванню знань на практиці.
- Робота учнів над вправами по застосуванню знань.
- Домашнє завдання. Підсумки уроку.
Урок застосування знань, умінь і навичок.
- Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
- Перевірка домашнього завдання, корекція знань, умінь та навичок.
- Усвідомлення програми навчальних дій.
- Самостійна робота над виконанням практичних завдань.
- Узагальнення і систематизація результатів роботи.
- Оцінка діяльності учнів.
- Підсумки уроку. Домашнє завдання.
Урок узагальнення і систематизації.
- Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
- Відтворення і корекція опорних знань.
- Повторення і аналіз основних фактів, подій, явищ.
- Узагальнення та систематизація знань, засвоєння системи знань, провідних ідей.
- Домашнє завдання. Підсумки уроку.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок.
- Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
- Перевірка рівня володіння знаннями.
- Перевірка рівня сформованості умінь і навичок.
- Самостійна робота по виконанню контрольних завдань.
- Підсумки уроку.
Урок комбінований.
- Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
- Перевірка домашнього завдання.
- Актуалізація опорних знань.
- Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.
- Осмислення, усвідомлення і систематизація знань.
- Вправи на формування вмінь і навичок на основі отриманих знань.
- Домашнє завдання. Підсумки уроку.
38. Методика Монтессорі як особістісно розвивальна технологія навчання
Методика Марії Монтессорі є теж моделлю особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання. В її основі лежить ідея про те, що кожна дитина, з власними можливостями, потребами, системою стосунків проходить свій індивідуальний шлях розвитку. Впродовж усього життя Марія Монтессорі уважно спостерігала за дітьми. Вона зробила висновок, що діти проходять певні етапи розвитку. 3 двох до чотирьох років – час порядку, коли дитина вимагає точного виконання всіх церемоній. Якщо батьки привчають її до порядку в цьому віці, то це залишається з нею на все життя. Приблизно з 3,5 до 4,5 років дітям подобається писати, а з 4,5 до 5,5 дітям подобається читати. Тільки до 6 років діти «вбирають» у себе запахи, кольори, звуки. Яким покажуть дитині світ дорослі в цьому віці, таким і сприйматиме вона його на слух, на зір, на запах. У 5–6 років дитина виходить із власного світу і перетворюється на активного дослідника довкілля і людей. У неї розвивається здатність до абстракції. У дев’ять років діти починають почуватися вченими, їм самим хочеться пояснити світ [56,109].
Концептуальними є три основні положення, які характеризують педагогічну технологію:
- виховання повинно бути вільним;
- виховання повинно бути індивідуальним;
- виховання повинно спиратися на дані спостережень за дитиною.
В основі технології саморозвитку лежить ідея про те, що кожна дитина з її індивідуальними можливостями, потребами, системою стосунків проходить свій, індивідуальний шлях розвитку. Кредо видатного педагога – експериментальне вивчення дитини в умовах її вільного виховання в спеціально організованому середовищі. У концепції М.Монтессорі приділено увагу питанням продовження «ліній» дошкільного розвитку в педагогіці початкового навчання. Враховуючи таку особливість розвитку дітей молодшого шкільного віку, як рухливість. М.Монтессорі вважала, що домінуючими методами навчання мають бути практичні дії з дидактичним матеріалом різного призначення.
Головна мета школи М.Монтессорі – створення середовища, яке сприяє природному процесу саморозвитку дитини.
Завдання технології:
- навчити дитину якомога раніше здійснювати свій вибір;
- виробити в дитині уміння користуватися наданими свободою і довірою;
- допомогти дитині створювати і підтримувати навколо себе порядок;
- навчити в ранньому дитинстві шанувати закон;
- навчити терпимого і шанобливого ставлення до всі оточуючих;
- створити умови для розвитку в дитини почуття любові й поваги до самого себе;
- тренувати волю дитини в ранньому дитинстві, щоб виробити цивілізовану поведінку в будь-якій ситуації;
- у ранньому дитинстві сформувати культуру поводження з усіма навколишніми предметами;
- навчити дитину в ранньому дитинстві самостійно планувати свою діяльність і досягати наміченого.
Методика технології побудована на ідеях вільного, природовідповідного виховання дитини на засадах самостійності і самовиховання. Основні принципи такого виховання: створення педагогічно доцільного виховного і розвиваючого середовища, міцний зв’язок з природою, постійне вивчення особистості дитини в діяльності, співробітництво з дорослими, з іншими дітьми, робота дітей у різновікових групах, виховання позитивних почуттів, власної гідності дитини, самопізнання своїх можливостей, привчання до самодисципліни, самоорганізації і порядку, тісний контакт з батьками.
Феномен педагогіки Марії Монтессорі полягає:
- у вірі вчителя в природу дитини, в її прагненні вилучити будь-який авторитарний тиск на людину, яка формується, в її орієнтації на ідеал вільної, самостійної, активної особистості;
- відмова від парт, за якими дати повинні сидіти нерухомо; від єдиних програм; від кафедри, яка ставить вчителя в авторитарну позицію; від колективних уроків, які не враховують індивідуальних здібностей конкретної дитини;
- день починати із загального «кола» (15-20 хв.) під тиху музику, а потім починається загальна розмова або обговорення.
Звернення дитини до вчителя: «Допоможи мені це зробити самому» — девіз педагогіки Монтессорі. Метод М.Монтессорі потребує нового вчителя, який вірить у самобутність кожної дитини, звільнився від упередженості щодо рівнів і типів, за якими розподіляють дітей. Монтессорівський вчитель тільки допомагає дитині досягати всього самостійно.
Усе життя дитини – від народження до громадянської зрілості – є розвиток її незалежності і самостійності.