Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Походження ВРХ, її зміна у процесі одомашнення



За даними вчених, виділяють такі світові центри одомашнення тварин: китайсько – малайський, індійський, південно – західно – азіатський, середземноморський, андійський, африканський.

Тур – безпосередній предок домашньої великої рогатої худоби, який був поширений у Північній Африці, Європі та Азії. Морфологічні особливості тура були пов’язані з адаптацією до навколишнього середовища, а саме здатністю пережовувати за допомогою зубного апарату листя дерев, кущів та соковиту трав’яну рослинність. Тур – крупна тварина (жива маса до 1200 кг, висота в холці – до 200 см), чорно-бурої масті. Сучасна велика рогата худоба походить від кількох різновидностей дикого тура, серед яких учені виділяють такі: європейський, азіатський і африканський. О.О. Браунер довів близьку подібність тура і сірої степової худоби не тільки за будовою черепа, а й за будовою скелета.

Згідно з зоологічною систематикою велику рогату худобу класифікують так: тип – хордових; підтип – хребетних; клас – ссавців; вид – велика рогата худоба; ряд –парнокопитних; підряд – жуйних; родина – порожнисто-рогих; рід – бикоподібні; підрід – власне дика рогата худоба.

У процесі одомашнювання найбільше змінилися ті фізіологічні і морфологічні ознаки, що пов’язані з продуктивністю. Причинами утворення доместикаційних ознак були:

•зміна умов існування (обмеження території, зміни кількості та якості кормів, режиму годівлі);

•природний відбір (послаблюється, але зберігає свою дію і особливо за ознаками плодючості, міцності конституції, стійкості до захворювань);

•несвідомий відбір, що проводиться людиною без певної мети, але залишають на плем’я тих тварин, що відповідають потребам (відбір на підвищення продуктивності).

Еволюція великої рогатої худоби спрямовувалася волею людини. Найбільш помітні еволюційні зміни відбулися у продуктивності тварин. Самка тура за лактацію давала 500 –700 кг молока, що забезпечувало потреби приплоду. У молочних стадах сучасних планових порід 10-15% поголів’я корів мають надій за рік 7000 кг молока і більше.

Названі доместикаційні зміни, що пов’язані з продуктивністю, супроводжувалися зміною будови тіла (екстер’єру) домашніх тварин. У корів молочного напряму добре розвинена молочна залоза (вим’я). Вона має широку основу прикріплення, рівномірно розвинені всі частки, простягається далеко вперед і назад. Грудна клітка добре розвинена, з косо поставленими і широко розставленими ребрами. Середня частина тулуба довга, широка, глибока, що сприяє розвитку і посиленій діяльності органів травлення.

Для тварин м’ясного напряму характерна скороспілість, що супроводжується раннім окостенінням хрящів. Унаслідок цього у них укорочені ноги, шия, тулуб, добре розвинена м’язова тканина.

Підвищення мінливості у свійських тварин – це результат спрямованого відбору в певних напрямах продуктивності, що позначилося на створенні великої кількості порід.

У процесі одомашнювання відбулися зміни в розвитку внутрішніх органів. Різко збільшився об’єм органів травлення, але зменшилася відносна маса серця і об’єм легень. Відбулися й інші зміни. Дикі тварини, особливо одного виду, як правило, мають однакову масть. У великої рогатої худоби спостерігається надзвичайна різноманітність мастей, але в цілому більш світлих відтінків порівняно з дикими родичами. Шкіра у домашніх тварин тонка, рухлива, менш міцна, ніж у диких предків. Зміна довжини хвоста за рахунок зменшення чи збільшення кількості хвостових хребців – досить часте явище. Відбулося також вкорочення черепа, тому голова у тварин більш легка і не масивна, роги короткі (або зовсім відсутні), на відміну від диких. Тож здебільшого доцільно розводити комолих тварин, тому часто ведуть селекцію за комолістю, використовуючи генетичні закономірності успадкування цієї ознаки. Спостерігаються і зміни скелета, у свійських тварин кістяк тонкий, ніжний і менш міцний порівняно з дикими їх родичами і предками.

Статева система у свійських тварин розвинута краще, ніж у диких, відсутня сезонність розмноження.

Певні зміни відбулися і в нервовій системі. Штучний відбір спокійних тварин протягом тисячоліть сприяв формуванню порід з високорозвиненою нервовою системою,з меншою агресивністю, більш флегматичних.

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-11; Просмотров: 240; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.007 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь