Облицювальна плитка. Асортимент. Перелік можливих дефектів.

Для покращення інтер'єрів приміщення, створення комфортних умов та забезпечення виконання санітарно-гігієнічних вимог виконують облицювання стін та підлог керамічними плитками.

Випалювання – 1250-1280 градусів.

Для внутрішнього облицювання (Види: фаянсові, майолікові) застосовують глазуровані облицювальні плитки, випалені кахлі, а також плитки для підлоги і килимову мозаїку. До цих матеріалів висувають більш високі вимоги, вони повинні мати гарний зовнішній вигляд, правильну форму і точні розміри, високу термо- і водостійкість, достатню міцність. Матеріали для підлог (Види: квадратні, прямокутні, трикутні, чотирикутні, п’ятикутні, шестикутні, восьмикутні; 15 типів за розміром) повинні мати високу ударостійкість та опір до стирання.

Розмір плиток для внутрішнього облицювання:

Квадратні - 150x150 і 100x100x4 - 5

Прямокутні - 150x75 і 100x50x4 - 5

Для підлог -  50-170x10-13

Для килимової мозаїки

Прямокутні - 48x23x6 і 48x23x8

Квадратні - 48x48x6 і 23x23x8

Дефекти: відбиття, щербини, зазубрини, лисини, цек, плями, мушки, засмічення, пузирі, сухість глазурі, злипання, порушення декору.

 

 

Що таке морозостійкість керамічного матеріалу. Від чого залежить морозостійкість

Морозостійкість - властивість насиченого водою ма­теріалу витримувати багаторазові заморожування і відтаван­ня без суттєвого зниження міцності і втрати маси

Фасадна кераміка	35
Цегла керамічна	15, 25, 35 і 50 (в залежності від виду та призначення)
Дахівка	25
Керамзитовий гравій	15
Аглопоритовий щебінь	15
Труби дренажні	15

Морозостійкість керамічних матеріалів і виробів - важли­вий показник, що визначає можливий термін експлуатації в природних умовах. Морозостійкість - показник якості ке­рамічних матеріалів, на який впливає багато факторів, напри­клад, для цегли - це хімічний, мінералогічний, гранулометрич­ний склад вихідної сировини, композиційне співвідношення си­ровинних матеріалів, умови виробництва, структура і текстура виробів та ін.

Перевірка морозостійкості матеріалу виконується шляхом багаторазового заморожування зразка при температурі -20°С і наступного відтавання в воді при температурі 20 - 25°С.

 

Технологія виготовлення керамічної цегли. Асортимент керамічної цегли

Цегла являє собою штучний камінь у формі прямокутного паралелепіпеду з чітко визначеними розмірами. В будівництві застосовують в основному два види цегли: звичайну і ефек­тивну (пористу, порожнисту і пористо-порожнисту).

Звичайну цеглу виготовляють пластичним чи напівсухим пресуванням з глини, з додаванням опіснюючих добавок до 20% чи без них. Отриманий сирець випалюють при температурі 950 - 1050°. Пластичний спосіб застосовують тоді, коли глиниста сировина волога, пухка, добре розмокає у воді, утворюючи однорідну масу. При застосуванні пластичного способу, глину подрібнюють на вальцях, потім подають у глино змішувач з додаванням добавок та зволожується там до вологості 20%. Потім вироби формують на вакуумних стрічкових пресах (за допомогою їх видаляється повітря і збільшується міцність сирцю). Після формування сировину висушують у сушильних камерах і після цього сирець подають в тунельну піч. Після випалювання вироби готові до використання.

Напівсухий спосіб передбачає пресування виробів із сипких порошкоподібних мас під великим тиском (15-40 МПа). За цим способом глину подрібнюють і підсушують, потім подрібнюють на вальцях, просіюють, зволожують порошок і перемішують у глинозмішувачі.

Переваги напівсухого пресування від пластичного в тому, що є можливість використання малопластичних глин, більшої кількості спіснювальних добавок (золи, шлаку), відформовані вироби мають точніші розміри і правильну форму, виключається тривалий процес сушіння перед випалюванням, скорочується термін виготовлення майже вдвічі.

Цегла повинна бути нормально випалена і при ударі видавати чистий звук.

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: