Стан природного середовища

Природно-географічне положення Карпатського району харак­теризується пограничністю, перехідністю природного середовища одного типу в інший.

Для Карпатського району важливим є його еколого-географічне розташування в зоні західного перенесення повітряних мас з Атлантики до Східної Європи, які несуть отруйні викиди теплових електростанцій, хімічних і металургійних підприємств з Західно- і Середньоєвропейського простору.

Інтенсивне ведення сільського господарства на основі методів во­дної та хімічної меліорації останніми роками значно погіршило ба­ланс гумусу, особливо в чорноземних ґрунтах, підвищилась концен­трація шкідливих хімічних продуктів, збільшилася засоленість і кислотність ґрунтів, порушилися водний і повітряний режими. У зв'язку з цим особливої актуальності набули проблеми розвитку аграрної науки, особливо нових технологій обробітку ґрунту і виро­щування сільськогосподарських культур з метою збільшення потуж­ності родючості ґрунту. При вирішенні цієї проблеми слід враховува­ти, що в Україні значна частина родючого гумусового шару щороку втрачається через водну та вітрову ерозію. Найбільшої шкоди водна ерозія завдає в Карпатах, на Подільській, Придніпровській та Середньо-руській височинах, Донецькому кряжі та в Кримських горах.

Значної шкоди якості ґрунтів завдає невміле використання міне­ральних добрив, гербіцидів, пестицидів та інших хімічних речовин з великою токсичністю, що впливає як на ґрунти, так і на флору, фау­ну і людину. Шкоди завдає також повільне відтворення, а в деяких областях свідоме знищення полезахисних смуг.

Потребують уваги питання охорони унікальних лісових ресурсів Карпат, здійснення проти­ерозійних заходів, регулювання стоку карпатських річок, які за­топлюють у період повеней значні передгірські території. Необхід­но вжити дійєвих заходів щодо усунення промислових викидів у повітряний і водний басейни, передусім у районах розміщення гір­ничо-хімічних виробництв і цементної промисловості.

Особлива проблема — створення екологічного моніторингу — дослідних станцій, постійних пунктів спостереження за окремими компонентами природи та екологічною ситуацією в регіонах, які найбільш екологічно небезпечні. Нагромадження фактичних даних дасть змогу посилити глибину наукових досліджень та вносити пропозиції до екологічної політики. Необхідно обов'язково робити вис­новки про екологічність проектів кожного споруджуваного об'єкта.

Трудовий потенціал

Населення району — 6103,9 тис. осіб. Львівська область займає 21,8 тис. км², тут проживає 2568,4 тис. осіб, в Івано-Франківській відповідно — 13,9 тис. км², 1385,4тис. осіб, у Закарпатській — 12,8 тис. км², 1243,8 тис. осіб і Чернівецькій — 8,1 тис. км², 906,3 тис. осіб.

 У всіх областях, крім Львівської, переважає сільське населення. У районі більш висока, ніж загалом в Україні (86 осіб./км²), густота населення.

У Карпатському районі розвинена субурбанізація, пов'язана з наближенням сільських поселень до міст, добре впорядкованою транспортною мережею. Для всіх областей району характерні інтен­сивні маятникові міграції: у них бере участь понад 25 % усього працездатного сільського населення. Львів, посідаючи за чисель­ністю населення сьоме місце в Україні, вийшов на третє місце (піс­ля Києва і Харкова) за кількістю маятникових мігрантів (понад 100 тис. чол. щодня). Разом з тим в останні роки із сільських поселень у міста приплив населення призупинився через звуження сфери прикладання праці в них. Нині розпочався зворотній процес – реурбанізація, тобто повернення міських мешканців у села. Значна кількість людей від`їджає за межі району, за 2006 рік сальдо міждержавній міграції складало (-1,244 тис. осіб, сальдо міжрегіональної – (- 2,0 тис.осіб).

У статевій структурі населення регіону переважають жінки – 52,6%, на 1000 жінок припадає 900 чоловіків. У працездатному віці в Закарпатській області 61,1 % населення, Івано-Франківській – 59,6%, Львівській – 60,5%, Чернівецькій 59,7% (по Україні – 60,6%), у районі вища частка у віці молодшому, за працездатний (19,7%), ніж у середньому в країні (16,3%).

Карпатський район багатий на трудові ресурси, що полегшує індустріалізацію території і стимулює розвиток трудомістких галу­зей промисловості і сільського господарства.

Туристичний потенціал

Туризм – одна із найбільш перспективних галузей економіки Карпатського району, який має об’єктивні і вагомі передумови для її розвитку: природно-кліматичний потенціал, мальовничі ландшафти, чисте повітря, цілющі мінеральні води, привабливі туристичні маршрути, збережені національні традиції і фольклор, архітектурні пам’ятки, рекреаційні можливості. Природа Українських Карпат має визначальне значення для розвитку туризму та рекреації в усі пори року.

Карпатський регіон України славний багатством мінеральних вод. Серед мінеральних джерел Івано-Франківщини найбільш відомим є джерело води "Горянка", аналогічною за дією трускавецькій "Нафтусі", в с. Новий Мізунь Долинського району. На його базі діє санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття". Лікувальні властивості джерела "Буркут" для лікування внутрішніх органів були відомі ще у XIX ст. Для лікування опорно-рухового апарату використовуються торфові грязі і мінеральні води курорту Черче. Перспективними для лікування є води курорту Шешори з високим вмістом органічних речовин.

На території Прикарпаття налічується понад 20 туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних.

Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.

Усе більш популярним в області стає сільський зелений туризм. Понад 200 сільських господарів вже готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення „ціна – якість послуг”, гостинність та домашня атмосфера, чудові страви національної кухні.

Львівщина серед інших областей України відзначається різноманітністю природних умов та багатством ресурсів і є привабливим регіоном для різних категорій туристів.

Регіон багатий на унікальні родовища мінеральних вод (понад 200 джерел) та грязей з лікувальними властивостями, на базі яких функціонують та розвиваються відомі курорти Трускавець, Моршин, Шкло, Немирів, Любінь Великий, Східниця. В області нараховується 127 санаторно-курортних та інших закладів оздоровлення.

Саме місто Львів називають ”Перлиною Європи”, музеєм під відкритим небом. Центральна частина міста оголошена історико-архітектурним заповідником і внесена до ”Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО”.

За кількістю іноземних туристів область посідає 4 місце серед областей України (після АР Крим, Одеської і Київської областей).

Закарпаття, на сьогодні, вважається одним із найбільш екологічно чистих регіонів країни.

Мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує нині 113 суб’єктів, зокрема 17 санаторіїв, 19 – санаторіїв-профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, лікувально-оздоровчі комплекси, 5 пансіонатів. Крім того, в області є 40 готелів (мотелів), 5 екскурсійних бюро та 59 інших суб’єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг.

Для лікування алергологічних неспецифічних захворювань легенів, зокрема бронхіальної астми, використовується мікроклімат соляних шахт Солотвина Тячівського району.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: