МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ОРДЕНА ЛЕНІНА ІНСТИТУТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

 

 

М.М. ТРОФІМОВ

 

 

РЕЧОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Навчальний посібник

 

Одеса -2008

Посібник призначений для надання допомоги курсантам спеціальності „Організація речового забезпечення” при виконанні дипломної та курсової роботи з дисципліни „Технологія та товарознавство військового одягу та взуття”.

Посібник включає: загальні положення про порядок виконання дипломної та курсової роботи, методичні рекомендації змісту пояснювальної записки дипломної та курсової роботи, список рекомендуємої літератури, додатки.

Навчальний посібник розробили: працівник ЗС України Л.І. Михайлевська, Л.П. Ясененко, полковник            С.В. Поляшов, к.п.н., доцент М.Г. Горліченко.

Відповідальний редактор – полковник Ясененко В.М.

Навчальний посібник розглянуто і схвалено на засіданні кафедри  „ 25”  січня  2005 року      протокол № 5.

 

ВІЙСЬКОВА ФОРМА ОДЯГУ

1. Військова форма одягу і загальні правила її носіння.

2. Правила носіння окремих предметів військової   форми одягу.

ВСТУП

В сучасних умовах ведуться пошуки нових способів і форм матеріального забезпечення військ, створення побутових умов на рівні достатньої комфортності для військовослужбовців Збройних Сил України. Забезпечення в/сл. речовим майном - найголовніше завдання речової служби.

Наша держава постійно піклується про покращення забезпечення військовослужбовців військовим одягом. Про це свідчить Указ Прези­дента України від 02.04.1994 р. №128/94 "Про військову форму одягу військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України" та наказ МО України від 12.06.95 р. №150 "Про введення в дію Правил носіння військової форми одягу для військовослужбовців Збройних Сил України".

На основі керівних документів та досвіду практичної роботи розглядаються основні вимоги до військової форми одягу та правила її носіння, що стали одними з найважливіших питань, у зв'язку з прийняттям на постачання військовослужбовцям ЗС України нової військової форми одягу.

У побуті військовослужбовців, одяг посідає значне місце. Він використовується для захисту тіла від несприятливих впливів зовніш­нього середовища, холоду, надмірної сонячної радіації, вітру, дощу та снігу. Крім того, одяг захищає тіло людини від механічних ушкод­жень, захищає шкіру від пилу, бруду та укусів різних комах.

Військовий одяг має також і естетичне значення, тому що він прикрашає людину і дає можливість розпізнавати військовослужбовців, а також за їх військовими знаннями.

Польова форма одягу повинна полегшувати бойову діяльність військовослужбовців: маскувати їх на місцевості, бути зручною при обслуговуванні бойової техніки і озброєння, не заважати при подолан­ні різних перешкод, у тому числі: водних, лісистих, болотистих місць, гір та інш. Однак найважливіше значення одягу є зниження втрат тепла організмом людини і забезпечення найсприятливіших умов для підтримки температури тіла на постійному рівні. Одяг закриває більш як 80% поверхні тіла людини. З його допомогою навколо тіла утворюється штучний клімат (мікроклімат), який повинен бути найбільш сприятливим (комфортним). За родом своєї бойової діяльності, військовослужбовці значний час повинні знаходитись поза приміщеннями в польових умо­вах, де вони підпадають під різкі зміни температур та вплив атмос­ферних опадів. В різних умовах, військовий одяг повинен забезпечувати їх бойову діяльність з врахуванням клімату і місцевості.

Наявність на озброєнні армій різних держав ракетно-ядерної зброї, використання ядерного пального на атомних електростанціях, розширення межі хімпідприємст ставить перед речовою службою завдання на удосконалення і прийняття на забезпечення нового, з підвищеними захис­ними властивостями одягу для військовослужбовців.

 

 

1. військова форма одягу І

Загальні правила її носіння

Право носіння військової форми одягу мають військовослужбовці Збройних Сил України, які проходять військову службу, вихованці військових ліцеїв, вихованці військових оркестрів, а також генерали, адмірали, офіцери, прапорщики та мічмани, які знаходяться у запасі і відставці, і мають право на носіння військової форми одягу.

Військова форма одягу носиться у суворій відповідності до даних правил. Предмети форми одягу повинні відповідати встановленим описам, бути ретельно припасованими і утримуватися у бездоганному стані.

 Військова форма одягу встановлюється:

- парадна;

- парадно-вихідна;

- повсякденна;

- польова (у Військово-морських Силах – для походу);

- робоча (спеціальна).

 Кожна з цих форм поділяються на літню та зимову.

 Військова форма одягу носиться: генералами, адміралами, офіцерами, прапорщиками, мічманами, військовослужбовцями-жінками (які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу):

парадна – на парадах, при врученні військовим частинам, кораблям і з’єднанням державних нагород, бойових прапорів; при отриманні державних нагород, прийманні військової присяги; у складі почесної варти; в дні річних свят військової частини, корабля; під час відрекомендування безпосереднім начальникам при призначенні на посаду і присвоєння військового звання; при спусканні корабля на воду; при підйомі Військово-Морського прапора на кораблі, який став до строю;

парадно-вихідна - у дні свят, на урочистих засіданнях, офіційних прийомах і під час покладення вінків до пам'ятників і на могили загиблих воїнів.

Дозволяється носіння парадно-вихідної форми одягу у вихідні дні і позаслужбовий час:

повсякденна - на заняттях з бойової підготовки, при роботі у штабах, управліннях, підрозділах, на класних заняттях, в аудиторіях та майстернях, лабораторіях військово-навчальних закладів; на служ­бових нарадах і зборах, а також у позаслужбовий час:

польова - на навчаннях, маневрах, бойових чергуваннях, занят­тях у навчальних центрах, а також на заняттях з бойової підготовки і при несенні добових нарядів.

У Військово-Морських Силах України повсякденна форма одягу та форма одягу для походу носиться при виході кораблів у море на нав­чання, маневри, на бойове чергування, на заняттях.

Військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, курсантами війсь­ково-навчальних закладів, військовослужбовцями строкової служби, вихованцями військових ліцеїв, вихованцями військових оркестрів.

Форма одягу для парадів (парадна) - на парадах;

парадно-вихідна - при врученні частинам, кораблям і з’єднанням державних нагород, бойових прапорів, при отриманні державних нагород; при прийманні військової присяги; у складі почесної варти; у дні річних свят військової частини, корабля; у святкові та вихідні дні при опущенні кораблів на воду; при врученні кораблю Військового Морського прапора України та його першому підйомі на кораблі; при звільненні з розташування військової частини, під час перебування у відпустці та інших випадках за вказівкою командира військової частини (корабля);

повсякденна і польова у Військово-морських силах - для походу - на всіх заняттях, при несенні добових нарядів: у вільний від занять час у розташуванні військової частини: на навчаннях, маневрах, бойових чергуваннях і заняттях , а також в інших випадках за вказівкою командира військової частини (корабля):

робоча - при виконанні господарських, будівельних робіт, а також при обслуговуванні техніки та озброєння.

 Форма одягу для строкових оглядів, шикувань та службових нарад оголошується особами, що проводять ці заходи.

Форма одягу при несенні патрульної служби, чергування на контрольно-перепускних пунктах, а також для військовослужбовців, які несуть контрольно-перепускну (вартову) службу у приміщеннях армійських корпусів, з'єднань і частин, в установах і військово-навчальних закладах оголошується начальником гарнізонів (старшими морськими начальниками).

Перехід на літню або зимову форму одягу встановлюється наказами командуючого Військово-Морськими Силами, начальників гарнізонів (старших морських начальників).

Форма одягу у Військово-Морських Силах оголошується на кожну добу:

- штабом Військово-Морських Сил;

- старшим морським начальником (начальниками гарнізонів);

- старшими на рейдах;

- командирами з’єднань кораблів, що знаходяться в поході;

  - командирами кораблів, що знаходяться в авто-номному плаванні.

Військовослужбовці Збройних Сил України носять форму одягу за видом Збройних Сил України і військовим званням.

 Офіцери, прапорщики, військовослужбовці-жінки (які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу), військо­вослужбовці, які проходять службу на посадах солдатів і матросів, військових оркестрів, підрозділів, що входять до складу військової частини (військового навчального закладу), носять форму, яка встановлена для цієї військової частини (військового навчального закладу), але з емблемою своєї військової спеціальності.

Офіцери медичної та юридичної служби, які проходять службу у військовій частині (з'єднанні, військово-навчальному закладі та установі Міністерства оборони України), носять форму одягу за видом Збройних Сил України, до якого належить військова частина (з’єднання, військово-навчальний заклад, установа), але з емблемою своєї служби.

Генерали і офіцери Збройних Сил України, які переведені для проходження подальшої служби в центральний апарат Міністерства оборони України, штаби та управління видів Збройних Сил, а також академії, військові кафедри (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки) вищих цивільних навчальних закладів і курси удосконалення офіцерського складу, народні депутати носять форму одягу, яку вони носили на день переведення.

Генерали і офіцери, які переведені для проходження служби до штабів, управлінь Військово-Повітряних Сил України і аеромобільних військ Збройних Сил України, носять форму одягу, яка встановлена для Військово-Повітряних Сил України, де встановлена флотська форма одягу, носять форму одягу Військово-Морських Сил України.

Адмірали і офіцери корабельного складу, які переведені для проходження служби у центральному апараті Міністерства оборони України носять флотську форму одягу. Генерали і офіцери Військово-Морських Сил України, які переведені для проходження служби, інші види Збройних Сил України носять форму одягу за видом Збройних Сил України, куди вони переведені. Адмірали, генерали і офіцери Військово-Морсь­ких Сил, які переведені для проходження служби у військово-навчаль­ні заклади та на кафедри військової підготовки (факультети військо­вої підготовки, відділення військової підготовки) вищих цивільних закладів, що готують офіцерів для Військово-Морських Сил, носять форму одягу для Військово-Морських Сил України.

У академіях та на курсах удосконалення, особи змінного офі­церського складу носять форму одягу, яку вони носили до прибуття на навчання.

Адмірали, генерали та офіцери Військово-Морських сил, які навчаються у військово-навчальних закладах Збройних Сил України, но­сять форму одягу, встановлену для Військово-Морських Сил України.

Курсанти військово-навчальних закладів видів Збройних Сил Укра­їни носять форму одягу за видом Збройних сил України, до якого нале­жить військово-навчальний заклад.

Курсанти (слухачі) академій, військово-навчальних закладів, військових кафедр (факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих цивільних закладів, що не мають офіцерських звань, носять форму одягу, яка встановлена для курсантів військово-навчальних закладів за видом Збройних Сил України, до якого наладить військово-навчальний заклад.

Курсанти (слухачі) військово-навчальних закладів з числа пра­порщиків і мічманів зберігають право носіння форми одягу, яка встановлена для цієї категорії військовослужбовців.

Прапорщики, мічмани, сержанти і солдати змінного закладу короткострокових курсів (шкіл) і навчальних зборів носять ту форму одягу, в якій вони прибули на ці курси (школи), збори.

Офіцери, прапорщики, сержанти і солдати штатних підрозділів охорони та забезпечення військо-навчальних закладів носять форму одягу за видом Збройних Сил України, до якого належить військово-навчальний заклад.

Офіцери, прапорщики, сержанти і солдати та вихованці військових оркестрів носять форму видом Збройних Сил України, до якого належить військова частина з емблемою, яка встановлена для військових диригентів і музикантів.

Порядок носіння вартової форми одягу визначається Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

Генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям-жінкам (які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів , сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, дозволяється носити цивільний одяг у позаслужбовий час, а за особою вказівкою – у службовий час.

Курсантам військово-навчальних закладів дозволяється носити цивільний одяг у позаслужбовий час за межами військово-навчального закладу.

Військовослужбовцям-жінкам, які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу в штабах і шпиталях, а також у військових частинах, в яких носіння військової форми одягу не є необхідним, за вказівкою старшого начальника (командира військової частини) дозволяється носити на службі цивільний одяг.

Теплі речі (кожухи, валянки, хутряні рукавиці, тілогрійки, шаровари) носять за вказівкою командира військової частини в зимовий час при низькій температурі: на заняттях, навчаннях і при виконанні господарських робіт.

Спеціальний одяг та льотно-технічне обмундирування носять військовослужбовці (яким вони передбачаються за нормами забезпечення) на навчаннях, маневрах, заняттях з військовою технікою і при виконанні робіт у гаражах, парках, доках, майстернях, на аеродромах, в лабораторіях, лікувальних закладах, на складах, кораблях, у військових частинах, на території берегових баз, корабельних з’єднань.

 Дозволяється носити спеціальний одяг і льотно-технічне обмундирування при несенні бойового чергування (бойової служби). В усіх інших випадках носити спеціальний одяг не дозволяється. Порядок і час носіння спеціального одягу визначається командиром військової частини (корабля), начальником військово-навчального закладу, установи.

Спеціальний одяг зберігається поза спальним приміщенням роти (батареї), у спеціальних шафах, кімнатах для зберігання речей, на окремих стелажах і вішалках.

Спортивний одяг і взуття дозволяється носити на спортивних майданчиках під час проведення спортивних занять і змагань.

Забороняється:

- носіння предметів військової форми одягу, спорядження і військових знаків розрізнення змінених або невстановлених зразків;

- носіння на військовій формі одягу нагрудних знаків, які не передбачені керівними документами;

- одночасне носіння різних форм одягу, а також предметів військової форми одягу з цивільними;

- носіння сітчатих сумок, а також парасольок та сумок яскравих забарвлень.

 

ВІЙСЬКОВОЇ ФОРМИ ОДЯГУ

 

        Берет носять з невеликим нахилом у правій бік. Шапку хутряну з козирком, шапку-вушанку, кашкет парадно-вихідний, повсякденний і польовий носять прямо без нахилу, так щоб козирок шапки хутряної та кашкета знаходився на рівні брів, а нижній край шапки хутряної жіночої, шапки-вушанки і берета - на від­стані 2-4 см. над бровами.

Генерали, офіцери, прапорщики та в/сл жінки, які проходять службу за контрактом шапку-вушанку, кашкет (крім польово­го) носять з кокардою золотистого кольору (у Повітряних Силах України та аеромобільних військ ЗС України - з кокардою та емблемою). Парадно-вихідний кашкет генерали носять з кокардою золотистого кольору і та гаптуванням на околі, а генерали армії України та генерал - пол­ковники - з кокардою золотистого кольору та гаптування на козирку.

Адмірали, генерали, офіцери, мічмани, прапорщики, в/с.-жінки (ВМС України), шапку хутряну з козирком, шапку-вушанку, кашкет парадно-вихідний, повсякденний носять з емблемою золотистого кольо­ру.

На беретах військовослужбовці ЗС України носять нашивну кокарду і прапо­рець малинового кольору, (Повітряні Сили - блакитного ).

Польовий кашкет: військовослужбовці носять з кокар-дою захисного кольору.

  Носіння шапки хутряної з козирком і опущеними стінками дозволяється при зовнішній температури - 10° і нижче (кінці тасьми повинні бути зав'язаними під підборіддям), а при піднятих навушниках зав'язані кінці тасьми і заправляються під навуш­ники.

 Навушники польового кашкета опускаються за вказівкою командира. При головних уборах носяться три голки з нитками (білого, чорного та захисного кольору до 2 м) під начільником або козирком.

 

 

ВЕРХНІЙ ОДЯГ

 

Пальто зимове носиться при парадній, парадно-вихідній і повсякденній формі одягу, застібнутим на всі гудзики в правий (а для жінок військовослужбовців в лівий) бік. Відстань від підлоги до низу - 40 см.

Повсякденна куртка утеплена носяться застібнутою на всі ґудзики в правий (лівий) бік з відгорнутими у вигляді лацканів бортами і поясом.

Пояс повинен бути застібнутим на пряжку.

Плащ  демосизонний застібається на всі ґудзики, пояс - на пряжку.

Відстань від підлоги до низу - 45 см.

Плащ-накидка застібається на всі ґудзики і носиться в негоду поверх одягу.

Мундир, кітель, тужурка застібається на всі ґудзики.

Парадно-вихідна куртка літня носиться застібнутою на всі гудзики (аеромобільні війська: солдати сержанти, старшини, курсанти, при парадно-вихідній формі одягу мають дозвіл на носіння тільника замість сорочки з галстуком.

Куртка шерстяна застібається на всі ґудзики, а застібка "блискавка" до верхніх поперечних прорізних кишень.

Брюки навипуск носяться з черевиками і напівчеревиками.

Польова куртка утеплена.

При літній формі одягу куртка носиться з верхнім ґудзиком і відгорнутими лацканами. При польовій формі одягу куртка застібається на всі гудзики.

За вказівкою командира дозволяється:

- носити куртку без спорядження;

- носити куртку з закаченми до нижнього краю нарукавних кишень рукавами.

В аеромобільних військах ЗС України куртка десантна носиться заправленою в брюки прямого покрою десантні брюки камуфльовані заправляються в черевики з високими берцями.

Польова утеплена куртка комуфльована застібається:

- у генералів на гаплик і застібку - "блискавку",

- у решти в/сл - на гаплик і всі ґудзики.

- У непогоду куртка носиться з капюшоном і піднятим коміром.

- Дозволяеться носити куртку з літніми польовими брюками. Предмети одягу повинні бути встановлених зразків, чистими та випрасуваними. Брюки повинні мати поздов­жні складки. На решті предметів запрасовувати складки не дозволя­ється.

 

Сорочки, краватка, кашне, рукавички.

Сорочки - застібаються на всі ґудзики і носяться з погонами та краваткою із одягненим кітелем, тужуркою, курткою.

Під час військового вітання рукавички не знімають.

Взуття повинне бути чорного кольору, шкарпетки чорного кольору.

         Таким чином, ми з Вами розглянули види військової форми одягу ЗС України, категорії військовослужбовців, які мають право носити військову форму одягу та правила носіння окремих предметів.

 

 

В підрозділі

 

Ротне господарство організується й ведеться в кожному підрозділі і є кінцевою ланкою в забезпеченні особового складу матеріальними засобами.

Організація й порядок ведення ротного господарства в підрозділі викладені в наказі Міністра оборони 1997 р. №300 “Положення про військове (корабельне) господарство ЗС (ст. 5.18). У відповідності з вимогами цього наказу основними завданнями організації й ведення ротного господарства є:

Ø підтримання в постійній бойовій готовності зброї, бойової техніки й транспорту;

Ø своєчасне отримання й видача особовому складу роти необхідних матеріальних та грошових засобів;

Ø створення нормальних побутових умов, які сприяють успішному проведенню бойової й спеціальної підготовки особового складу роти;

Ø правильне використання, збереження, економна витрата й облік необхідних матеріальних засобів, а також казарменого інвентарю й навчальних посібників.

Ротне господарство організує командир роти. Він керує ротним господарством і несе повну відповідальність за його стан і забезпечення особового складу необхідними матеріальними засобами. Помічниками й виконавцями розпоряджень командира роти по веденню господарства є командири взводів, старшина роти.

В тих частинах, де в підрозділах добре організоване ротне господарство, де особовий склад забезпечено необхідним майном, добре підігнане обмундирування, спорядження, взуття, здійснюється своєчасний ремонт майна, добре організовані експлуатація й збереження майна, а також його облік, то і робота речової служби оцінюється позитивно й навпаки. Через ротне господарство здійснюється контроль за своєчасністю ремонту, прання, заміни білизни й обмундирування.

Крім того особи, завідуючі ротним господарством, зобов’язані: (ст. 5.18.15 Положення про військове (корабельне) господарство ЗС):

Ø знати діючи накази, положення, настанови керівників та інструкції по веденню ротного господарства;

Ø знати норми забезпечення матеріальними засобами й порядок забезпечення ними особового складу;

Ø здійснювати контроль за правильним використанням і витратою матеріальних засобів;

Ø проводити перевірки наявності і якісного стану        матеріальних засобів в установлені строки;

Ø підтримувати в порядку відведені під розквартирування і для навчання приміщення і закріплену за ротою територію;

Ø доповідати по команді про всі виявлені в ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунені власними силами й засобами;

Ø організувати й забезпечити пожежну безпеку приміщень, які зайняті ротою.

Без суворого обліку речового майна неможливо вести правильно ротне господарство. Неможливо цього досягати і без доброї матеріальної бази. Тому для роти виділяються відповідні приміщення, які повинні забезпечувати:

ü нормальні побутові і санітарно-гігієнічні умови для особового складу;

ü пожежну безпеку, економну витрату пального і води.

У відповідності із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України ст.89 для розміщення роти виділяються й обладнуються наступні приміщення:

Ø спальне приміщення для особового складу;

Ø народознавча світлиця;

Ø кабінет командира роти;

Ø кімната підготовки офіцерів до занять;

Ø кімната підготовки сержантів до занять;

Ø кімната для зберігання зброї;

Ø приміщення для зберігання майна роти й особистих речей військовослужбовців;

Ø кімната (місце) для занять фізичними вправами;

Ø кімната для умивання;

Ø кімната (місце) для чищення зброї;

Ø кімната (місце) для паління й чищення взуття;

Ø кімната побутового обслуговування;

Ø сушарня для сушіння обмундирування та взуття;

Ø душова;

Ø туалет.

В роті, крім того, необхідно мати шафу для зберігання прибирального інвентарю.

Вам, як майбутнім начальникам служб тилу, особливу увагу необхідно уділяти:

Ø спальному приміщенню для особового складу;

Ø приміщенню для зберігання майна роти й особистих речей військовослужбовців;

Ø кімнаті побутового обслуговування;

Ø сушарні для просушування обмундирування й взуття;

Ø кімнаті (місцю) для чищення взуття;

У спальних приміщеннях для розміщення особового складу відводиться площа з розрахунку не менше 4 м² на кожного військовослужбовця. При цьому об’єм повітря повинен бути не менше 12 м³ на одного чоловіка.

Розміщення ліжок у спальних приміщеннях може бути в один або у два яруси. Ліжка встановлюються так, щоб біля кожного з них або біля двох зсунутих разом залишалось місце для приліжкової тумбочки, а між рядами ліжок було вільне місце для шикування особового складу. Ліжка потрібно ставити не ближче 50 см від зовнішніх стін із дотриманням суворого рівняння.

Ми з вами розглянули спальне приміщення для розташування особового складу, де ,як правило, особовий склад проводить більше 1/3 всього часу, зараз спальні приміщення просторі, мають достатньо світла і комплектуються гарними меблями.

Солдатська казарма - це місце для навчання, відпочинку й сну. Підкреслюючи цю обставину, М.В.Фрунзе говорив: “У казармах ми хочемо мати заклади, які є не тільки місцем військового навчання військовослужбовців, але і місцем його виховання, щоб боєць із радістю йшов від своїх домашніх умов.”

Нині казарма стала місцем відпочинку і культурного дозвілля воїнів, центром виховання їх у дусі колективізму.

Поряд із спальним приміщенням для зберігання майна роти й особистих речей військовослужбовців відводиться окрема кімната. Вона обладнується шафами, які зачиняються дверми для розміщення на плечиках обмундирування та іншого майна. Шафи в складових повинні відповідати розміру й роду майна, яке зберігається.

У кладовій встановлюється канцелярський стіл, табуретка, приліжкова тумбочка і розвішуються плакати з правилами зберігання майна й догляду за ними, крім того, в ній повинні бути ростомірна шкала, сантиметрова стрічка, ступнемір та інші прилади для визначення розмірів обмундирування та взуття, необхідних при видачі (підгонці) речового майна особовому складу.

При розташуванні кладової на першому поверсі, на вікнах повинні бути обладнані грати. Порядок роботи кладової встановлює командир роти. Приймання та видачу майна організовує старшина.

Кладова опечатується старшиною роти і здається під охорону черговому по роті. Ключі від кладової зберігаються у старшини роти або ротного писаря. Речове майно окремих взводів, при відсутності кладової, зберігається в кладовій одного з підрозділів за вказівкою старшого командира.

Кімната побутового обслуговування призначена для підтримання охайного зовнішнього вигляду військовослужбовців. У ній установлюються столи або полиці з гігієнічним покриттям, столи й дошки для прасування обмундирування, стіл-верстак для шевця з комплектом шевського інструменту (комплект №3 Наказу МО №15 2008 р.) і запасом матеріалів для ремонту взуття, шафи для зберігання фурнітури (розміром 310/1150/250 мм), ремонтного ганчірря, ниток, голок, ножниць, щіток для чищення одягу, плямовивідних засобів і засобів для ремонту обмундирування клейовим способом.

В ній повинні також утримуватись праска, чайник із гарячою водою, машинки для стрижки волосся, бритви та інші необхідні предмети за встановленими нормами. Машинки для стрижки волосся повинні бути закріплені за особами, які вміють стригти.

У кімнаті побутового обслуговування розміщують наочні посібники – плакати по нормах постачання особового складу речовим майном, по ремонту та підгонці обмундирування та взуття, правильному носінню форменого одягу, догляду за одягом і взуттям, проведенню ранкового огляду, зберіганню й збереженню речового майна в підрозділах. Плакати повинні бути в рамках під склом. Більш докладний перелік матеріалів, обладнання та майна кімнати побутового обслуговування вказаний в Інструкції по ремонту речового майна (додаток №6).

Ремонтні матеріали й фурнітура відпускаються роті з речового складу військової частини щомісяця, в першу чергу за рахунок розорювання вибракуваних предметів. Нові ремонтні матеріали й фурнітура в необхідній кількості заготовлюються військовою частиною за рахунок засобів, які відпускаються на господарські витрати (ст.0531 КОШТОРИСУ МОУ).

Порядок роботи кімнати побутового обслуговування визначає командир підрозділу. У зв’язку з цим особливо нестерпними зустрічаються випадки підходу до організації ротного господарства, коли командири та старшини наводять порядок тільки для показу перевіряючим. Після перевірки з кімнат побутового обслуговування прибираються праски, прасувальні дошки, інструмент для ремонту взуття, ремонтний матеріал і фурнітура. Красиво оформлена кімната побутового обслуговування – не самоціль. Зразковий зовнішній вигляд воїнів, максимум умов для їх життя, навчання та побуту – ось головна задача ротного господарства.

Сушарня для сушіння обмундирування та взуття обладнується у відповідності з вимогами технічної експлуатації військових будівель. Обладнання сушарні й розміщення в ній майна повинні відповідати правилам пожежної безпеки і виключати всяку можливість спалахування обладнання й майна під час просуши.

Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати:

· при сушінні взуття - + 40⁰С;

· при сушінні шерстяних та хутряних виробів - + 60⁰С;

· при сушінні бавовняного обмундирування - + 110⁰С;

Просушування обмундирування, взуття та іншого майна організується старшиною роти, безпосередньо просушуванням займається внутрішній наряд роти. Від своєчасного та якісного просушування обмундирування й взуття залежить стан здоров’я військовослужбовців і боєздатність частини.

Поряд із сушарнею в роті є кімната для умивання, в якій установлюються умивальники з розрахунку один кран (сосок) на 5 – 7 чоловік і на роту не менше двох ванн для  ніг із проточною водою для миття ніг перед відходом до сну й одна вішалка для рушників на 7 – 10 гачків, душ на 15 – 20 чоловік, одна душова сітка (Статут внутрішньої служби ЗС України ст. 106).

Для чищення обмундирування й взуття відводяться окремі спеціально обладнані приміщення або місця.

В місцях, відведених для чищення взуття, повинні бути дві підставки для чищення взуття на 6 місць, взуттєвий крем і взуттєві щітки.

Паління дозволяється в спеціально відведених і обладнаних місцях або кімнатах.

Для вказування призначення приміщень роти Статутом внутрішньої служби ЗС України (Додаток 15) передбачені таблички зі скороченим написом:

ü спальне приміщення;

ü кімната зберігання майна роти та особистих речей;

ü кімната для паління та чищення взуття;

ü кімната побутового обслуговування;

ü сушарня.

Таким чином ми з Вами розглянули всі кімнати, які необхідно мати в ротному господарстві. Ротне господарство – досить таки складний організм, який успішно й безперебійно функціонує тільки в тому разі, якщо люди, призвані займатися ним, добре знають і точно виконують свої службові обов’язки, визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України й Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил.

При здачі солдатами й сержантами обмундирування в клад ову роти воно повинно бути очищене від бруду, пилу і випрасуване, всі предмети з кишень повинні бути вийняті. Взуття повинно бути начищене і легко змащене взуттєвим мастилом.

Обмундирування видається зі складової з дозволу старшини роти.

Для забезпечення порядку й зручності зберігання в складовій за кожним військовослужбовцем закріплюється окреме місце, яке зазначається ярликом із виказанням прізвища військовослужбовця.

Зберігати обмундирування у згорнутому вигляді в шафах, речових мішках або валізах забороняється. Куртки польові, головні убори, речові мішки з належними предметами, шоломи сталеві та індивідуальні засоби захисту зберігаються у спальному або другому приміщенні в шафах.

Куртки польові при цьому розміщують на плечиках. У речовому мішку солдат і сержантів при їх розміщенні в казармі постійно знаходяться:

- казанок, кварта, ложка, набір ґудзиків, гачки, нитки, голки.

В речовий мішок стрільця й автоматника, крім того, укладається чохол із маслянкою.

Предмети польового спорядження зберігаються в підрозділах зібраними на поясному ремні без боєприпасів і сумки з протигазом. Спорядження періодично піддається розборі, огляду й чистці з усуненням виявлених недоліків.

При виході на тактичні навчання й маневри в речовий мішок додатково укладаються:

ü плащ-намет;

ü шолом сталевий;

ü рушник;

ü пара запасних шкарпеток;

ü туалетні приладдя;

ü речі по догляду за обмундируванням і взуттям, а при необхідності одну пару натільної білизни.

Особисті речі солдат і сержантів (виключно військове майно) зберігаються у валізах, які знаходяться на стелажах. На речі ведеться опис у трьох примірниках: перший примірник, який знаходиться у валізі військовослужбовця, другий – у старшини підрозділу, третій – у власника речей.

Повсякденне обмундирування і поясний ремінь, які знімаються на ніч, охайно й однаково укладаються на стільці, взуття ставиться у ногах біля ліжка. Одяг, білизна й взуття, при необхідності просушується в сушарнях.

Туалетні приладдя, носові хустинки та інші дрібні предмети особистого користування зберігаються в приліжковій тумбі. В тумбі можуть також зберігатись книги й зошити.

Ліжка повинні бути однаково заправлені. Краї нижнього простирадла заправляються під матрац. Верхнє простирадло, складене вдвоє по довжині, застеляється на нижню. Ковдра застеляється з підвертанням під матрац країв із трьох сторін. Для уникнення пошкодження матрацу, на металеву сітку ліжка застеляється постилка із тканини. Ковдри повинні бути підібрані одного кольору. Подушка збивається й укладається з розправленими кутами. Усі подушки повинні бути одного розміру. Усі постільні речі один раз на тиждень виносяться надвір, ретельно вибиваються й провітрюються.

Рушники, складені вдвоє по довжині, вішаються на спинку ліжка зі сторони голови: для обличчя – на верхню перекладину, для ніг - на нижню перекладину (у ногах) і заправляються під матрац.

Тапочки зберігаються під ліжком у ногах, а приліжковий килимок (звернутий) удень зберігається під ліжком на спеціально виготовлених металевих перекладинах (гачках), які кріпляться (підвішуються) до сітки ліжка в ногах. Сідати й лягати на постіль в обмундируванні й взутті, а також зберігати під матрацами й подушками будь-які речі забороняється.

Неможливо не зупинитись на експлуатації майна в польових умовах так, як 80% учбового часу особовий склад частин й підрозділів навчається у полі на маневрах, полігонах і таборах, де відпрацьовує питання, пов’язані з водінням техніки, стрільбою і тактичним навчанням, яке наближене до бойових умов у будь-який час року і при несприятливих кліматичних умовах.

Розглянемо, як необхідно експлуатувати обмунди-рування в польових умовах.

Черевики з високими берцями добре змащуються кремами, а якщо волога все ж проходить всередину черевиків, в цьому разі звичайно міняют  шкарпетки. Мокре взуття необхідно відчистити від бруду, протерти вологим ганчір’ям або помити , потім до сухого витерти. Просушити черевики можна (якщо підрозділ знаходиться на місці) тільки на вітрі, одягнувши берці на кілки.

Валянки при намоканні не зберігають тепло, щоб не піддавати особовий склад простудним захворюванням, необхідно брати із собою шкіряне взуття, яке необхідно зберігати у транспорті підрозділів і частин і при відлизі видавати особовому складу. Мокрі валянки не можна сушити на вогнищі, так як вони не висохнуть. Справа в тому, що вони дуже погано піддаються просушуванню навіть в стаціонарних умовах, не кажучи вже про польові.

При неможливості заміни мокрих валянок рекомендується замінити  шкарпетки, всередину валянок покласти устілки із соломи або сіна. Цим самим досягається затримання вологи.

Куртка утеплена намокає, стає важкою і погано захищає від холоду, тому рекомендується при поганій погоді одягати плащ-намет, який завжди повинен бути при військовослужбовцеві в речовому мішку.

Старшина підрозділу, отримавши теплі речі, зобов’язаний підігнати їх підлеглим. Не підігнані предмети причиняють біль, втомлюють людину. Солдатські рукавиці необхідно зберігати від вологи, при одяганні рукавиць на вологі руки, начіс на внутрішній частині скатується, теплозахист знижується.

Поясні ремені зі штучної шкіри на великому морозі втрачають еластичність, тому не потрібно проводити регулювання їх довжини, знімати й одягати їх потрібно уважно, так як вони ламаються. Сушити одяг і взуття в зимових умовах на вогнищі не рекомендується, так як при великій температурі одяг, волок, гума швидко виходять із строю.

Особлива увага повинна приділятись на використання предметів речового майна суворо по призначенню.

Особи, які винні у втраті й псуванні речового та іншого майна, притягаються до відповідальності в установленому порядку.

При втраті військовослужбовцями речового майна нові предмети на заміну втрачених не видаються. Після виявлення причин утрати майна за рішенням командира частини можуть бути видані лише речі, які були у вживанні, але придатні до носіння. По факту утрати командиром частини назначається адміністративне розслідування.

Поточний ремонт обмундирування (зашивання розпорених швів, пришивання ґудзиків, гачків, петель, пряжок, шльовок, вішалок і т.п.) проводять самі солдати й сержанти.

Поточний ремонт взуття ( зашивання розпорених швів, накладання латок на протерті місця) проводиться позаштатними шевцями підрозділу або самими солдатами й сержантами.

Середній ремонт обмундирування й взуття проводиться в майстерні частини, куди воно здається під розписку начальника майстерні в книзі обліку (форма 37) підрозділу, що здає в ремонт матеріальні засоби.

Виконання вимог по правильній організації експлуатації речового майна може бути досягнуто тільки цілим рядом систематично проведених заходів господарського, адміністративного і виховного характеру, які проводяться речовою службою в кожному підрозділі військової частини.

Правильна організація зберігання, експлуатації й ремонту речового майна сприяє підтриманню постійної бойової готовності підрозділу, дозволяє найбільш повно задовольнити побутові потреби і запити військовослужбовців.

Поточний ремонт обмундирування проводиться солдатами й сержантами, поточний ремонт взуття – шевцями підрозділів або самими військовослужбовцями.

 

 

ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ

1. Організація й задачі речової служби військової частини.

2. Обов’язки посадових осіб речової служби.

3. Класифікація речового майна.

 

В загальній системі тилового забезпечення речова служба військової частини займає особливе місце.

Тут проводиться безпосереднє доведення належних предметів речового майна до військовослужбовців, створюються необхідні умови для бойової та спеціальної підготовки, організації побуту особового складу.

За останні роки прийняті рішучі міри по подальшому покращенню матеріального забезпечення військово-службовців, упорядкуванню військових містечок, казарм, їдалень, клубів, солдатських чайних, солдатських комбінатів побутового обслуговування.

Успіх у вирішенні задач речового забезпечення значною мірою залежить від чіткої організації речової служби, від укомплектованості її посадовими особами, знання ними своїх функціональних обов’язків і здібності їх виконувати в різних умовах.

 

Військова лазня й пральня

Вони створюються в разі, коли в районі розквартирування військової частини відсутні місцеві або гарнізонні лазнево-пральні підприємства, а також при наявності їх, але недостатній виробничій (пропускній) здатності.

Розглянемо ці обов’язки.

Начальник речового складу в мирний та воєнний час відповідає: за прийом і видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність і своєчасний облік матеріальних засобів; за підтримання внутрішнього розпорядку, санітарний і протипожежний стан на складі. Він підпорядковується начальнику речової служби частини і являється матеріально-відповідальною особою, а з питань бойової і спеціальної підготовки, дотримання розпорядку дня і внутрішнього порядку - командиру батальйону тилового забезпечення з’єднання.

Він зобов’язаний:

- знати номенклатуру і комплектність, наявність і якість майна, яке зберігається на складі;

- знати і суворо виконувати правила по прийому, зберіганню, видачі і здачі майна, не допускаючи випадків його псування і нестачі;

- приймати і видавати речове майно по встановлених і належним чином оформлених документах;

- знати норми і правила укладки майна в автомобілі, вагони, контейнери, пакети, на піддони і на стелажі;

- вести кількісний і якісний облік матеріальних засобів, які знаходяться на складі;

- щоденно представляти в діловодство частини прибутково-витратні документи за минулий день;

- проводити установлене для складу таврування майна;

- сортувати прийняте майно по зростах, повнотах і ступенях придатності;

- готувати майно до видачі і проводити підгонку обмундирування і взуття при одинарних видачах;

- організувати на складі навантажувально-розвантажувальні роботи і керувати ними, суворо дотримуватись правил техніки безпеки;

- слідкувати за протипожежною охороною складу і справністю пожежного інвентарю;

- щоденно, в кінці робочого дня, проводити прибирання в приміщеннях складу; не допускати випадків забруднення навколишнього середовища;

- постійно підтримувати в чистоті територію, яка прилягає до складу;

- своєчасно здавати склад під охорону, а при прийманні складу з під охорони старанно перевіряти стан даху, дверей та вікон; наявність і справність замків та пломб (відтисків печаток);

- проводити закриття складу після перевірки приміщення і території, яка прилягає до складу, пожежним нарядом частини;

- проводити здачу майна, яке потребує прання або хімічного чищення;

- точно виконувати встановлені правила пожежної безпеки, тримати в постійній готовності засоби тушіння пожежі;

- підтримувати речовий склад у постійній готовності роботи в польових умовах;

- уміти організувати роботу складу в польових умовах.

Начальник речової ремонтної майстерні в мирний та воєнний час відповідає:

за своєчасність і якісне виконання плану ремонту речового майна; за збереження обладнання, інструментів, предметів, які ремонтуються і ремонтних матеріалів; за правильну та економну витрату ремонтних матеріалів. Він підпорядковується начальнику речової служби частини, а з питань бойової підготовки, дотримання встановленого розпорядку дня і внутрішнього порядку – командиру батальйону тилового забезпечення з’єднання.

Він зобов’язаний:

- знати організацію ремонту речового майна і вміти особисто виконувати його на штатному обладнанні майстерні;

- забезпечувати виконання встановленого плану ремонту;

- слідкувати за дотриманням особовим складом майстерні правил техніки безпеки;

- вести облік обладнання, інструментів, інвентарю, ремонтних матеріалів, речового майна, прийнятого до ремонту;

- особисто перевіряти якість проведеного ремонту обмундирування та взуття;

- складати і своєчасно представляти донесення про витрату ремонтних матеріалів на виконання плану ремонту;

- проводити заняття по спеціальній підготовці з підлеглими.

Кравці і шевці несуть відповідальність за якість роботи, збереження і утримання в справності обладнання та інструментів, збереження предметів, які ремонтуються і правильне використання ремонтних матеріалів.

Вони зобов’язані:

- проводити ремонт згідно встановленим інструкціям, нормам витрат і вказівкам начальника майстерні;

- зберігати в цілості і комплектності інструменти, матеріали і предмети, які ремонтуються;

- економно, правильно і по призначенню використовувати інструменти та ремонтні матеріали;

- покращувати якість ремонту і підвищувати продуктивність роботи;

- підтримувати чистоту і порядок у майстерні, виконувати розпорядок роботи майстерні.

На старших кравців (шевців) крім того, покладаються наступні обов’язки:

- старший швець зобов’язаний перевіряти якість ремонту, виконаного шевцями, а також інструктувати позаштатних шевців підрозділів;

- старший кравець зобов’язаний перевіряти якість ремонту, виконаного кравцями та надавати допомогу в проведені поточного ремонту обмундирування солдатам і сержантам у підрозділах.

За вказівками начальника речової служби старший кравець і старший швець зобов’язані приймати участь у проведенні підгонки обмундирування та взуття особовому складу в підрозділах.

Писар речової служби відповідає: за стан обліку майна; за збереження документів і бланків суворого обліку; за правильність виписки матеріальних засобів із складу; за своєчасність оприбуткування в книгах обліку матеріальних засобів, які надійшли на склад. Він підпорядковується начальнику речової служби частини, а з питань бойової і виховної підготовки, дотримання встановленого розпорядку дня і внутрішнього порядку – командиру батальйону тилового забезпечення з’єднання.

Він зобов’язаний:

- знати і правильно використовувати норми постачання речовим майном і вимоги Положення про речове забезпечення;

- своєчасно і правильно оформляти прибутково-витратні документи;

- приймати документи, які надходять у речову службу, регіструвати їх і негайно доповідати начальнику речової служби;

- щоденно вести облік речового майна;

- під керівництвом начальника речової служби складати звітні документи по службі;

- зберігати всі документи в шафах, які замикаються і опечатуються.

Як бачите, обширні і відповідальні обов’язки молодших спеціалістів речової служби. У практичній роботі, коли ви станете керувати речовою службою, важливо буде правильно підібрати кадри. На посади молодших спеціалістів потрібно підбирати людей чесних, працьовитих, грамотних, вчити їх і організувати правильне виховання. Домагатися, щоб вони знали свою справу і чітко її виконували, в цьому і є основна проблема. Важливо ще і те, щоб начальник речової служби правильно сформував взаємовідношення з підлеглими, правильно керував ними і домагався чіткого виконання своїх службових обов’язків.

Таким чином, начальник речової служби є організатором діяльності служби, тобто кожній посадовій особі визначає її обов’язки з врахуванням специфіки діяльності, своєчасно і правильно ставить підлеглим задачі і контролює їх виконання у встановлені строки; організує забезпечення об’єктів служби і посадових осіб матеріальними засобами, необхідними для виконання робіт; контролює господарську діяльність військової частини по своїй службі; організує навчання і підготовку спеціалістів служби.

Речова служба військової частини вирішує свої задачі не ізольовано, а у тісному зв’язку і взаємодії зі штабом, соціально-психологічною службою, а також з іншими службами.

Начальник речової служби підтримує постійний зв’язок із заступником командира частини по виховній роботі, з начальником штабу, із посадовими особами інших служб і командирами підрозділів.

Із заступником командира частини по виховній роботі зв’язок підтримується з питань виховання особового складу служби, культпросвітної роботи з питань виховання у особового складу почуття пильності і економного витрачення матеріальних засобів. Крім того, з ним вирішуються питання, зв’язані із забезпеченням підрозділів просвітнім майном, так як все це майно (крім літератури) надходить на речовий склад.

 З начальником штабу погоджуються питання матеріального забезпечення бойової і спеціальної підготовки особового складу, питання планування роботи служби. З ним пов’язуються питання мобілізаційної роботи, організацій навчання, по речовій службі старшин підрозділів і ротних писарів, а також особового складу служби.

З начальником медичної служби погоджуються питання антропометричного вимірювання особового складу, організації лазнево-прального обслуговування, дезинфекції та дезинсекції речового майна, а також питання забезпечення медичного пункту санітарно-господарським майном і чистою білизною.

З начальником фінансової служби погоджуються питання витребування і розподілення грошових засобів на пошив обмундирування та взуття офіцерам, прапорщикам і сержантам надстрокової служби, на лазнево-пральні потреби, на ремонт речового майна та інші господарські витрати по службі; питання отримання авансових сум на придбання канцелярських речей, ремонтних та інших матеріалів та звітності по їх витраченню; питання обліку і погашення витрат по речовому майну, погоджуються укладені договори у відношенні їх законності і можливості забезпечення грошовими засобами.

З начальником (завідуючим) квартирно-експлуатаційної служби погоджуються питання обладнання і ремонту речового складу, майстерні, лазні, пральні, кімнат побутового обслуговування і сушарень підрозділів; забезпечення протипожежним інвентарем об’єктів речової служби; забезпечення лазні, пральні і солдатського комбінату побутового обслуговування паливом, водою, електроенергією та іншими комунальними послугами.

З командирами підрозділів вирішується питання оформлення наочної агітації у “народознавчих світлицях” вимог по збереженню та економії речового майна.

Начальнику речової служби надано право давати вказівки командирам підрозділів (рот, батарей та їм рівних) з питань речового забезпечення і вимагати від них необхідні відомості.

З метою успішного керівництва службою і успішного рішення задач, які стоять перед нею, начальник речової служби військової частини повинен не тільки досконало знати свої обов’язки, але і обов’язки підлеглих йому молодших спеціалістів, а також здійснювати постійний зв’язок та взаємодію з начальниками служб, заступниками командира з’єднання (частини).

 

Класифікація речового майна

 На забезпечення Збройних Сил надходить велика кількість різноманітних матеріальних засобів по своєму призначенню, конструкції і матеріалам.

Велика різноманітність предметів речового майна створює певні труднощі при плануванні постачання військ, переписках, веденні обліку і звітності. Тому для зручності виконання перелічених заходів речове майно систематизують по групах.

Систематизований перелік речового майна, згрупованих за призначенням і виходам продукції, назива-ється номенклатурою речового майна. Такий принцип систематизації по групах (нині виділено більше 20 груп) обширної номенклатури є локальним і використовується для внутрішніх потреб в речовій службі.

Ось чому вся промислова і сільськогосподарська продукція, яка виробляється в країні, в тому числі і для збройних сил, класифікується і кодується відповідно “Класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції” (КПСП).

Класифікатор призначений для забезпечення машинної обробки інформації при плануванні, обліку, матеріально-грошовому постачанні в виробничих розрахунках. Наприклад, він використовується при рішенні наступних задач: розробці плану - замовлень речового і господарського майна Міністерства оборони; складанні плану-поставки майна МО. Він дозволяє обмінюватися інформацією між системою матеріального забезпечення ЗС і Міністерством економіки, між міністерствами постачальниками продукції і МО України. В основу побудови класифікатора закладено цифрове кодування.

Виходячи з цього, всі матеріальні засоби діляться на класи. Номенклатура матеріальних засобів речової служби представлена з 82 по 89 клас та культпросвітне майно складає 98 клас:

- 82 – тканини суворі; 83 – тканини готові та неткані; 84 – продукція трикотажної промисловості; 85 – швейні вироби; 86 – продукція шкіряної промисловості; 87 – продукція промисловості штучних шкір та плівочних матеріалів; 88 – взуття шкіряне; 89 – хутра, хутряні і овчинно-шубні вироби; 96 – вироби культурно-побутового призначення.

Наприклад: виріб має код 8582254766 – кітелі офіцерські повсякденні відкриті з відкидним коміром шерстяні кольору полину.

Кожному предмету присвоюється кодове визначення, яке складається з десятизначного числа.

Мета кодування – представлення текстової інформації в цифрових позначеннях, яка дозволяє використовувати ЕОМ і отримувати результати обробки в найбільш зручному для управління виді.

Кодування речового майна дає можливість здійснити автоматизацію обліку матеріальних засобів у всіх підрозділах служби від Центру до військової частини включно.

Однак, начальник речової служби у своїй практичній діяльності керується Положенням про речове забезпечення військовослужбовців ЗС України в мирний час, оголошеним Наказом МО 2006 р. № 45, в якому визначена класифікація майна за наступними ознаками:

- цільовим призначенням;

- правом користування;

- якісним станом.

За цільовим призначенням речове майно розподіляється на майно поточного постачання, фонду зборів і недоторканого запасу.

Майно поточного постачання призначається для забезпечення повсякденних потреб військовослужбовців і в передбачених Положенням про речове забезпечення Збройних Сил України на мирний час випадках – робітників та службовців ЗС. Це майно знаходиться у використанні у особового складу або на складах поточного забезпечення. Для підгонки і вирівнювання ростовки передбачено утримувати незнижуваний запас готових предметів обмундирування, головних уборів та взуття в розмірі 10 % річної потреби в цих предметах.

Майно фонду зборів призначається для забезпечення військовозобов’язаних, які призиваються на навчальні збори. Це майно знаходиться в носінні періодично. Воно зберігається на речових складах поточного забезпечення окремо від іншого майна. Для визначення майна фонду зборів воно відповідним чином таврується.

Майно недоторканого запасу призначається для забезпечення розгортання по мобілізації військ і для створення військових, оперативних і стратегічних запасів речового майна. Крім того, до недоторканих запасів входять обмінні фонди білизни, які знаходяться на військових речових складах і в лазнево-пральних підприємствах речової служби.

Речове майно, призначене для забезпечення військовозобов’язаних, які прибувають в частини для мобілізаційного розгортання або укомплектування, зберігається окремо від іншого майна.

Запаси речового майна утримуються по певному переліку майна в комплектах. Розміри запасів встановлюються в залежності від організаційно-штатної структури, наприклад, для військової частини, з’єднання, корпуса.

Обмінні фонди обмундирування утримуються в лікувальних закладах, починаючи з окремого медичного батальйону і вище.

Обмінні фонди білизни утримуються в лазнево-пральних загонах, на складах корпуса, для забезпечення заміни білизни, яка здається військами в пральню.

Майно “НЗ” обліковується окремо від майна поточного постачання, причому воно обліковується як за роками виготовлення, так і за розмірами і зростами. Майно “НЗ” зберігається запакованим в контейнери або пакети таким чином, щоб забезпечити вивіз майна по тривозі.

Розподіл речового майна по цільовому призначенню дозволяє цілеспрямовано враховувати, планувати і розподіляти речове майна. Тому начальнику речової служби необхідно знати розподіл майна по цільовому призначенню. Це дозволяє уникнути помилки у використанні майна не по призначенню.

Поряд з розподіленням речового майна по цільовому призначенню воно також класифікується по праву користування. Що це таке?

У процесі повсякденної діяльності військ у військовослужбовців виникає індивідуальна постійна потреба в певному наборі речового майна. Це майно називають речами особистого користування.

Крім потреби в речовому майні особистого користування виникає необхідність в постачанні таким майном, закріплювати яке за кожним військовослужбовцем немає необхідності. До того ж потреба в ряді предметів майна носить не загальний, а диференційний характер, тобто належить певній категорії особового складу. Наприклад, костюми ватяні бавовняні для танкістів необхідні складу екіпажів і випробувачів танків, САУ, БТР, танкових тягачів і мотоциклів, військовослужбовцям – спеціалістам ремонтних частин, підрозділів, заводів, технічних служб, хто безпосередньо працює по ремонту переліченої вище техніки, а також заступникам командирів по озброєнню частин і підрозділів бронетанкових військ. Таке майно відносять до інвентарних речей.

До інвентарних речей відносяться:

- теплі речі: бекеші, жилети, кожухи, куртки і брюки хутряні і ватяні, валянки, чоботи фетрові, рукавиці хутряні;

- постільні речі;

- намети;

- спеціальний одяг;

- сангоспмайно;

- льотно-технічне обмундирування;

- лижне, спортивне, альпіністське майно і споряд-ження;

- духові музичні інструменти;

- предмети господарського вжитку.

Для чого це необхідно знати начальнику речової служби частини? Для того, щоб правильно організувати як забезпечення особового складу всім необхідним йому по нормах постачання майном, так і для правильної організації експлуатації майна в залежності від права користування ним.

Розподіленням речового майна по праву користування не вичерпується його класифікація. Речове майно класифікується ще і за якісним станом. Іншими словами за ступенем зносу (експлуатації) майна і придатності до подальшого використання.

  Речове майно за якісним станом ділиться на три категорії.

Перша категорія - нове ( не було у використанні) майно;

Друга категорія - було у використанні (знаходиться у носінні або на складах) предмети особистого користування, строки носки яких не закінчилися:

- знаходяться в носінні (на складах), придатні до використання, без ремонту або після ремонту інвентарні речі, натільна і тепла білизна військовослужбовців, незалежно від того, вийшли чи не вийшли встановлені для цих речей строки носки;

-  предмети особистого користування військово-службовців строкової служби, строки носіння яких вийшли, будучи придатними до подальшого носіння без ремонту або після ремонту, належать використанню в якості робочого одягу;

- технічні засоби речової служби, обладнання ремонтних майстерень, лазнево-пральних підприємств і закладів, складів, музичних інструментів, предмети обозного майна, спортивний інвентар, брезенти, намети і м’які контейнери, які були у використанні або знаходяться в експлуатації, але придатні до використання без ремонту або після ремонту.

Третя категорія – майно, непридатне для подальшого використання по прямому призначенню, строки носіння (експлуатації) якого вийшли, належить вибраковці і списанню в установленому порядку.

Витратні матеріали і предмети: нитки, фурнітура, ремонтні матеріали, нафталін, крем жировий, мотузки, мило, щітки для одягу і взуття, шкарпетки, панчохи, рукавиці бавовняні та кирзові, рукавиці брезентові і комбіновані, знаки розрізнення, зошити, папір і канцелярські приладдя – на категорії не підрозділяються і при видачі в носіння (експлуатацію) списуються з книг основного обліку військових частин в межах норм постачання прямими витратами. При цьому шкарпетки, панчохи, рукавиці при видачі в носіння записуються в картки обліку матеріальних засобів особистого користування (ф.45) і списується з них по закінченню строків носіння.

Таким чином, речове майно класифікується по цільовому призначенню, праву користування і якісному стану. Розподіл майна по всіх перелічених ознаках має велике практичне значення. При цьому спрощується службова переписка, віддаються конкретні розпорядження, виключаються помилки при видачі майна в користування, переводі його в робочий комплект, при вибраковці і списанні. В цілому ж – підвищується ефективність керівництва службою.

 

Військових частин

В окремих випадках речове майно може передаватись з однієї військової частини в іншу. Військові частини, які входять до складу з’єднання, передачу майна проводять тільки за розпорядженням заступника командира з’єднання з тилу.

Передача майна з військової частини в інші проводиться по розпорядженню довольчого органу. Розпорядження можуть бути усними або письмовими.

Усні розпорядження – це розпорядження по телефону або при особистому спілкуванні. Усні розпорядження повинні підтверджуватись письмовими.

Письмовими розпорядженнями можуть бути наряди або накладні довольчого органу, телеграми чи листи довольчого органу або вищестоящого командування.

Наряд виписується в 7-ти екземплярах і висилається порядком, розглянутим у 1-му навчальному питанні.

Накладна виписується у 6-х екземплярах і висилається (передається) військовій частині (отримувачу). Військова частина направляє з дорученням свого приймальника. Одержавши майно, приймальник розписується в 6-х екземплярах накладної у прийманні, начальник складу (здавальника) - у відпуску майна. 1-й, 2-й, 3-й і 4-й екземпляри накладної й доручення залишаються у здавальника, а 5-й і 6-й екземпляри у приймальника. На основі 1-го екземпляра здавальник списує передане майно, а 3-й і 4-й екземпляри висилає в довольчий орган для підтвердження про виконання розпорядження. Приймальник доставляє майно в частину і здає його порядком, розглянутим вище. Другий примірник передається до фінансової служби військової частини здавальника.

В тому випадку, якщо накладну на передачу речового майна іншої військової частини (згідно розпорядження постачаючого органу) виписує військова частина – відправник, то на накладній ставиться гербова печать і підписує її заступник командира частини по тилу окрім посадовців речової служби.

У всіх випадках, якщо при здачі майна на склад військової частини буде виявлена невідповідність кількості або якості майна даним супровідних документів, прийом майна оформлюється актом за формою 4. Акт складається комісією і затверджується командиром частини.

У складі оприбутковується майно по фактичній наявності на основі акта. На супровідних документах робиться відмітка про фактично прийняте майно. Супровідні документи й акт передаються в службу. В речовій службі майно оприбутковується по обліку повністю без обліку нестач, визначається вартість майна, якого не вистачає, або яке зіпсувалося. Складається наказ по військовій частині, на основі якого вартість майна, якого не вистачає записується в книгу обліку нестач (у фінансовій службі), майно, якого не вистачає, списується з обліку речової служби, і цим же наказом призначається особа для проведення розслідування з метою визначення винного у нестачі для наступного утримання суми вартості втраченого майна з винного або списання за рахунок держави.

В окремих випадках майно у військову частину може надходити з здавальником відправника.

В цьому випадку здавальник доставляє у військову частину (отримувач) майно, маючи на нього накладні або наряди, виписані в 6-х екземплярах.

Військова частина (отримувач) зобов’язана видати здавальнику доручення на ім’я свого приймальника прийняти майно і зробити відмітки в супровідних документах (накладних або нарядах) про фактично прийняте майно. У здавальника залишається 1-й, 2-й, 3-й і 4-й екземпляри накладної або наряду й доручення. У приймальника військової частини 5-й і 6-й екземпляри, на основі яких прийняте майно оприбутковується по обліку частини. У разі розходження фактичної наявності і якісного стану ці розходження відмічаються у супровідних документах, і розбори по цьому випадку проводить відправник.

2-й екземпляр накладної відправника, 4-й екземпляр у довольчому органі і 6-й екземпляр у військовій частині вантажоотримувача передаються у фінансову службу цих частин.

Таким чином, приймальник в обов’язковому порядку повинен представити доручення (форма М-2), оформлене належним чином і посвідчення особи.

СКЛАДІ ТА ЙОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ

1. Організація зберігання речового майна.

2. Обладнання та утримання речового майна.

3. Порядок і правила зберігання речового майна.

 

До видачі у підрозділи та особовому складу майно зберігається на речовому складі військової частини. У підрозділах повинно зберігатися полагоджене, придатне до користування майно по кількості особового складу, а надлишки, непридатні до використання, які потребують капітального ремонту - здаються на речовий склад військової частини.

Усе більш актуальним на сьогоднішній день стає питання про раціональне використання матеріальних ресурсів і виключення їх втрат. Отже, збереження речового майна - прямий обов'язок посадових осіб та основне завдання підрозділів, що здійснюють зберігання.

Асортимент речового майна, яке зберігається, різноманітний. На складах можуть одночасно і довгостроково зберігатися вироби із шкіри (натуральної і штучної), бавовни, вовни, синтетичних волокон, дерева, гуми і т. ін.

У зв'язку з цим, спеціалістам речової служби необхідно знати і суворо виконувати правила зберігання окремих предметів, ураховуючи особливості місцевих природо-кліматичних умов, які впливають на зміну їх експлуата-ційних показників.

Речове майно, яке розміщене на складах, має різноманітне цільове призначення та якісний стан: майно поточного забезпечення, фонду зборів, тривалого збереження, нове і яке було в користуванні. Отже, і спосіб зберігання майна повинен відповідати призначенню матеріальних засобів і в усіх випадках забезпечити прийом, видачу і відправку його у скорочені строки з найменшими втратами.

Метою даної теми є вивчення організації збереження речового майна у військовій частині.

Процес збереження постійно здійснюється з урахуванням накопиченого досвіду військ у розвитку теорії.

 У зв'язку з цим обов'язок спеціалістів речової служби полягає у тому, щоб надалі розвивати та удосконалювати способи збереження майна, вивчати і запроваджувати у практику роботи позитивний досвід військ і народного господарства держави.

 

ОБЛАДНАННЯ ТА УТРИМАННЯ

                             РЕЧОВОГО  СКЛАДУ

Збереження речового майна у військовій частині організується у відповідності з вимогами Інструкції з збереження речового майна на центральних, окружних, флотських і військових складах.

Для збереження речового майна будуються нові або використовуються існуючі складські приміщення.

Необхідна площа складових для збереження речового майна на складі військової частини визначається з урахуванням номенклатури і кількості майна, яке повинно зберігатися на даному складі і середній нормі потреби складської площі для розміщення одного вагону майна.

Крім того, до площі, яка необхідна безпосередньо для розміщення майна, необхідно додати на прохід 25% розрахункової площі. Також слід додати площу, необхідну для улаштування приміщень для видачі майна, непридатного майна, брудної білизни, яка становить приблизно ще 25% від площі, передбаченої безпосередньо для розміщення майна.

Для установлення єдиного порядку обчислення потреби у складських приміщеннях слід керуватися нормами проектування ВСК-34-77, видання 1977 року з розрахунку установленої форми на 1000 осіб для механізованих (мотострілецьких) частин по 270 кв. м, для танкових частин - по 305 кв. м, для ПС - по 328 кв. м. з застосуванням коефіцієнту "1, 5" на проходи і робочі місця для матеріально відповідних осіб.

Таким чином, загальна корисна площа речового складу військової частини відповідно складає:

для механізованих (мотострілецьких) військових частин - 270· 1,5 = 405кв.м;

для танкових військових частин - 305·1,5 = 457 кв. м;

для ПС - 328 1,5= 492 кв. м.

Виходячи з вказаних норм проектування і розквартирування, загальна місткість речового складу із розрахунку 1000 осіб повинна складати не менше:

для механізованих (мотострілецьких) військових частин -16 вагонів;

для танкових військових частин - 18 вагонів;

для ПС - 20 вагонів.

Речові склади можуть бути залізобетонні, бетонні, цегельняні, дерев'яні та інші; опалювальні (теплі), утеплені і неопалювальні (холодні).

Дахи, стіни, підлога, люки, двері складу повинні бути щільними. Без щілин і створів, щоб до приміщень не проникали атмосферні опади, пил в гризуни.

Двері знизу на висоті 60-70 см оббиваються листовою сталлю. Вікна з зовнішньої сторони обладнуються гратами, а з внутрішньої оббиваються металевою сіткою і захищаються від проникнення прямих сонячних промінів.

Склад повинен мати достатню кількість дверей (воріт) для безперешкодного розвантаження приміщень при необхідності.

Для провітрювання склад обладнується другими гратовими дверми, які оббиті металевою сіткою. Для кращої вентиляції в стінах установлюють спеціальні отвори, які з внутрішньої сторони закриваються ставнями.

Якщо склад має декілька окремих (пристосованих) приміщень, то кожному привласнюється окремий номер, який позначається, як правило, на торцевих стінах.

  Підлога складських приміщень повинна бути асфальтовою або бетонною. Для забезпечення роботи засобів механізації асфальтова і бетонна підлога повинна витримувати навантаження 1 т/м² площі підлоги.

  Для відведення дощової води з зовнішньої сторони навкруги складських приміщень влаштовуються підмостки з канавами.

  Електропроводка на складі повинна відповідати вимогам правил улаштування електричного устаткування та утримуватися в полагодженому стані. Електричні лампочки обов'язково повинні мати зовнішній рубильник, замкнений у металевий ящик, а також захист від грози, який має бути обладнаний і відповідності з вказівками щодо грозового захисту будинків і споруджень та захисту від статичної електрики.

   Речовий склад військової частини повинен бути упорядкований таким чином. Щоб на ньому забезпечувалось збереження готових предметів офіцерського обмундирування на вішалках (плечиках), відокремлене збереження нового майна і майна, яке було у використано (у вжитку), окреме збереження брудної білизни, ганчір'я, мила, соди і змазки лижного і спортивного майна.

 З цією метою на складі повинні бути передбачені наступні комори:

- витратна комора для нового обмундирування та взуття;

- комора для майна, яке було у вжитку і фонду зборів;

- комора для збереження брудної білизни;

- комора для збереження мила, соди, змазки, ремонтних матеріалів та іншого;

- комора для зберігання лиж і спортивного інвентарю;

- комора для збереження ганчір'я і вибракованого (витраченого) майна;

- розпакункова;

- примірочна.

   Усі комори повинні бути обладнані відповідними стелажами, відділені перегородками з таким розрахунком, щоб виключити можливість змішування майна.

  Основу внутрішнього розпорядку та обладнання складських приміщень складають стелажі. Призначення стелажів полягає у тому, що вони створюють нормальні умови, які забезпечують зберігання речового майна.

  За конструкцією стелажі поділяються на каркасні, поличні, напільні, кліточні, спеціальні; одно-двох -і трьохярусні, а за матеріалами, з яких вони виготовлені - на металеві, дерев'яні і комбіновані.

  Стелажі повинні відповідати таким вимогам:

- відповідати розмірам і видам майна, яке зберігається;

- витримувати відповідне розраховане навантаження і не давати перекосів, осідання і значного прогинання;

- бути зручним для широкого застосування механізмів при переміщенні та обробці майна, прийомі, видачі, переліку;

- мати просту конструкцію, яка б забезпечувала можливість легкої зборки, розбирання і зміни розмірів стелажів;

- мати невелику масу, бути компактними і при цьому мати велику місткість;

- дерев'яні конструкції стелажного обладнання повинні виготовлятися із якісної деревини (без ознак пошкоджень, гнилля, плісені з вологістю не більш 20%), поверхня деталей повинна бути щільно обструганою, а дошки для полиць прошліфовані;

- стелажі повинні мати порядкові номери. номери полиць, ярусів, кліток і рамки для стелажних ярликів.

Стелажі у приміщенні складу установлюються з метою найкращого використання площі підлоги, природного освітлення, зручності, використання засобів механізації і проведення операцій з прийому, видачі та обліку майна, а також нагляду за його збереженням.

Стелажі установлюються в подовжньому напрямку на відстані від зовнішніх стін не менш 0,75 м, від стелі - 1 м, нижня полиця від підлоги сховища - не менш 0,2 м із проходами; між стелажами не менш 1 м, центральний прохід - 3,5 м. попередні проходи (від брами до брами) залишаються по ширині коробки брами.

 У витратній коморі для нового майна установлюється стіл для відпуску мірних матеріалів розміром 3*1,6 м з закріпленою на ньому по подовжнім сторонам мірної металевої стрічки та обладнується прилавок і примірочна кімната. Прилавок повинен мати зверху гладку поверхню, а з внутрішньої сторони - шухляду для збереження фурнітури, знаків відзнаки. У примірочній кімнаті повинні бути: дзеркало, стіл, стілець, пристосування для знімання черевик з високими берцями, ростомір, стопомір, сантиметрова стрічка, щітки, вішалки, плакати з розміщення знаків відзнаки, підгонки обмундирування, взуття і спорядження.  

У зручному місці на складі установлюється робочий стіл начальника складу. На ньому розташовується картотека з картками обліку матеріальних засобів.

Картотека обов'язково замикається, ключ від замка зберігається у начальника складу. До огляду перевірки документів допускаються лише особи, які мають право перевірки стану майна і його обліку.

Для виконання усіх внутріскладських робіт, як в стаціонарних так і в польових умовах, в складі необхідно мати господарський інвентар (комплект № 6 - наказ Міністра оборони Збройних Сил України № 15 -2008 року), який зберігається у спеціальних шафах або на дошці у спеціальних гніздах.

Крім того на складі повинно бути:

- інвентар для підтримання чистоти на складі і прибирання підпорядкованої території (щітка, віник, совок, лопата, граблі);

- вогнегасники по одному на 300 кв. м площі;

- пожежний інвентар на щитах, які установлюються поза сховищем;

- психрометр для вимірювання відносної вологості повітря;

- дошка документації.

На дошці документації розміщуються:

- план складу зі схемою розміщення в ньому стелажного обладнання і розміщення майна, яке зберігається;

- схема технологічного процесу вантажно-розвантажувальних і внутріскладських робіт з розрахун-ками витрат праці і часу на кожну операцію;

- таблиця з зазначенням розмірів складу, загальної кубатури і місткість вагонів, граничного навантаження на 1 кв. м площі підлоги (у тонах), місткість складу за родом у ньому майна, що зберігається; 

- графік вимірів температури і вологості;

- настанова, інструкції, відомості комплектності технічного майна, ростовки на предмет обмундирування, взуття і спорядження;

- інструкція особовому складу про заходи пожежної безпеки і діях у разі виникнення пожежі, про порядок видачі майна, правила збереження майна, режим збереження майна;

- інструкція про порядок таврування майна;

- норми завантаження речового майна на транспорт (за видами майна, яке зберігається);

- середні норми витрат тканини на пошиття обмундирування;

- контрольний зошит для запису зауважень осіб, які перевіряють речовий склад;

- строки збереження майна.

На речовому складі обладнується "навчальний куток", який містить у собі наступні планшети:

Планшет № 1. Гасло про збереження речового майна.

Планшет № 2. (200 * 400 мм). Норми постачання речового майна для офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців контрактної служби.

Планшет № 3. (250*300 мм). Основні заходи з збереження матеріальних засобів.

Планшет № 4. (500*500 мм). Нормативи для особового складу речової служби.

Планшет № 5. (500*500 мм). Строки зберігання майна і принципові схеми розміщення речового складу в польових умовах.

Планшет № 6. (250*500 мм). Порядок проведення спеціальної обробки речового майна.

Планшет № 7. (250*400 мм). Норма постачання речового майна для солдатів і сержантів.

   Планшет № 8. (250*300 мм). Документальне оформлення видачі (прийому) речового майна.

Планшет № 9. (250*300 мм). Охорона речового майна від пошкодження і псування.

Планшет № 10. (300*900 мм). Зразки тканин.

Планшет № 11. (250*300 мм). Оцінка наслідків впливу вражаючих факторів ядерного вибуху.

Планшет № 12. (250*300 мм). Внутрішнє устаткування складських приміщень (вирізки з плакату "Збереження речового майна на складі військової частини"), прилавок і примірочна кімната.

Планшет № 13. (300*450 мм). Правила збереження речового майна (витяги з правил укладання майна).

Планшет № 14. (150*150 мм). Зразки правильно оформлених документів, накази, керівництва, інструкції, вказівки та ін. Виготовляється у вигляді приставної кишені.

Планшет № 15ю (300*450 мм). Вирізки з плакатів: види стелажів і їх розміщення - поличні, клітинні, стелажі, які розміщуються на підлозі.

Щит з господарським інвентарем. Схема розміщення стелажів у складі військової частини.

На складі завжди повинні бути чистота і порядок. Пил і бруд шкодять майну, створюють умови для розвитку плісені, гнилля, появлення іржі, різноманітних шкідників. У зв'язку з цим необхідно: не припускати чищення майна у складі, щоденно по закінченні робіт збирати сміття і підмітати підлогу з застосуванням вологого ганчір'я, щіток, віника. Періодично не менш двох разів на місяць, здійснюється ретельне прибирання усіх приміщень. На час прибирання майно щільно закривається, щоб на нього не потрапляв пил. 

У випадку підвищеної сухості у приміщеннях на підлогах установлюються посудини з водою, а в проходах підлогу поливають водою з лейки, особливо там, де зберігаються вироби з шкіри. Надмірна вологість у приміщенні усувається провітрюванням.

 Територія навкруги складу повинна завжди утримуватися у чистоті. Особливу увагу слід приділяти звільненню території від сміття, тріски, сухої трави, чищенню водовідвідних лотків, канав. Взимку під'їзд до складу систематично очищують від снігу, періодично скидають сніг з даху. Весною, перед таїнням, звільняють від снігу і льоду дах, жолоби і водостічні труби, підмостки навкруг будівлі, канави. Літом для зберігання майна від пилу. Територію навкруги складу необхідно поливати водою. Забороняється заставляти на складі проходи і виходи, зачиняти двері складу на внутрішні запори, а також оббивати стелажі і затемнювати вікна папером, картоном, плівкою з полімерних матеріалів і тканини, які не оброблено вогнезахисною сумішшю.

Укладання майна у штабеля виконується таким чином, щоб виходи і проходи були вільними. Забороняється укладати майно упритул до стін, до радіаторів опалювання, до електричних проводів, до ламп.

На помітному місці на складі повинні висити інструкція начальника складу з протипожежних заході і план евакуації майна під час пожежі.

Неподалік від складу забороняється складати будівельні матеріали, запаси палива, порожню тару та упакування, зберігати рідину, що легко запалюється. Порожня тара зберігається на відстані не менш 30 м від складу. Траву на території складу необхідно своєчасно викошувати і прибирати.

Категорично забороняється:

палити цигарки на складі і території, що навколо нього;

розпалювати вогонь ближче 40 м від складу;

користуватися на складі керосином або свічками і запалювальними приладами;

зберігати на складі промаслені речі і ганчір'я.

З метою пожежної безпеки забороняється допускати на склад з сірниками та іншими запалювальними речами, а також з освітлювальними приладами, за винятком акумуляторних ліхтарів.

При улаштуванні електричного освітлювання усі сховища обладнуються зовнішніми рубильниками. Світильники на складі повинні бути закритого типу (з скляними ковпаками) і розташовуватися вздовж основних проходів. Улаштування електричних розеток у приміщенні складу забороняється.

На при кінці робочого дня начальник складу повинен вимкнути усю електричну мережу зовнішнім рубильником, який опечатується і передається під охорону вартових.

Склад повинен мати громовідвідний пристрій.

Поблизу складу установлюється щит з засобами проти пожежного забезпечення та ящик з піском.

Охорона складу здійснюється вартою та організується відповідно Статуту гарнізонної і вартової служби Збройних Сил України. Речовий склад розпечатується та опечату-ється начальником складу. При прийомі складу від варти необхідно ретельно перевіряти полагодженість стін, дахів, дверей, вікон, наявність і справність замків, відбитки печатки.

Для того, щоб правильно організувати збереження речового майна, необхідно знати причини, які можуть викликати його псування у процесі зберігання і заходи з їх попередження.

Причинами псування і пошкодження речового майна можуть бути наступні чинники:

- збереження майна за невідповідних умов вологості і температури;

- шкідники майна (плісень, паразитичні гриби, бактерії, моль, гризуни);

-  збереження майна понад установлені терміни;  

- неправильне розміщення та укладка майна.

Розглянемо, як впливають усі ці фактори на якісний стан майна.

Підвищена вологість повітря може викликати безпосередні зміни майна, яке зберігається. Наприклад, окислення металевих виробів і фурнітури. Окислення їх проявляється у вигляді іржі на металевих деталях і зеленому нальоті на латунних деталях. Іржа на металевій фурнітурі не тільки руйнує її, але і переходячи на тканину, руйнує волокна матеріалів. Під впливом надмірної вологості, вироби із деревини, шкіряні вироби розбухають, деформуються. Змінюють свої первісні форми і розміри. Для запобігання псування металевих виробів, іржа усувається за допомогою розчину, очищене місце насухо протирається і знову змащується або фарбується.

Вологість прискорює деякі хімічні процеси, які відбуваються у тканинах або швейних виробах. До таких хімічних процесів відноситься дія залишків засобів, що відбілюють тканини, тобто кислот, луг, деяких видів фарб.

Низькі температури викликають різке збільшення жорсткості деяких матеріалів. Наприклад, під час сильних морозів може різко зрости жорсткість і здатність до псування покриття з плівки на захисному одязі, руйнування деяких синтетичних матеріалів. Для запобігання псування не можна допускати збереження мокрого або вологого одягу, наметів, брезентів.

Висока температура і тривала дія сонячних променів можуть псувати фарбування, а також зруйнувати багато текстильних виробів. Від дії спрямованого сонячного променя і високої температури відбувається швидке старіння полімерних матеріалів.

У вологому середовищі при підвищеній температурі повітря і при наявності поживного середовища активно розвиваються і виявляють свою руйнуючу життєву діяльність мікроорганізми6 плісень і гнилісні гриби. Поживним середовищем для розвитку мікроорганізмів є крохмальні речовини, що нанесені у вигляді апрету на тканини, жирові речовини і залишки бруду на вовняних тканинах, пектинова речовина у льняних тканинах, забруднений одяг і сал волокнистий матеріал - целюлоза і каротин вовни. Перед зберіганням мокрі і вологі тканини, шкіра і вироби з неї обов'язково просушуються. Майно, яке було в ужитку. Ретельно очищується від пилу. Забруднень і зберігається окремо від нового. Плісеневі і гнилісні гриби з'являються на дерев'яній поверхні у місцях пошкоджень і можуть перейти на тканини та інше майно. У зв'язку з цим уражену деревину слід вилучити, а здорову обробити антисептиками.  

 Комаха-шкідник міль, пошкоджує вовняні тканини і вироби з них, хутряні і валяно-войлочні вироби. Сприятливими умовами для мілі є: підвищена температура, сухе повітря, відсутність світла, напівтемрява, відсутність вентиляції та інше.

Боротьбу проти молі ведуть за допомогою попереджувальних і нищівних засобів.

До попереджувальних засобів відносяться: викорис-тання речовин (нафталін, антиміль, тютюн, камфора та інші речовини з різким запахом, перебірка, сушка і вибивання виробів. Ефективність попереджувальною мірою у боротьбі з міллю є також просочення тканин при їх виготовленні антимілевою сумішшю.

При необхідності для знищення молі може бути проведена дезінфекція складу робітниками санепідем-станції. Для знищення мілі та інших комах у порожніх складських приміщеннях перед закладкою майна можна вжити опалювання сіркою. Виділений при цьому сірчаний газ вбиває усіх комах. Після обробки, приміщення слід ретельно провітрити.

Для шкіряних матеріалів і виробів з них, небезпечним є жук шкіроїд. Для попередження псування виробів шкіроїдом їх необхідно як можливо частіше перебирати, протирати від пилу, витрушувати.

До шкідників речового майна відносяться гризуни - миші і пацюки. З ними борються профілактичними засобами, хімічними засобами і біологічними методами зниження.

Попереджувальними заходами проти гризунів є утримання у чистоті складських приміщень, відсутність продуктів харчування на складі. За допомогою хімічних і біологічних засобів знищують мишей і пацюків.

Великий вплив на збереження речового майна робить тривалість його збереження. Для усіх предметів визначений граничний строк зберігання. На протязі цього строку предмети повинні зберігати усі властивості і залишатися придатними для використання за призначенням. На сьогоднішній день граничні строки зберігання речового майна визначені наказом заступника Міністра оборони України - начальник Тилу Збройних Сил України -2000р № 30 і в «Інструкції по збереження речового майна на центральних, окружних, флотських і військових складах ЗС і ВМФ»1984 року, (розділ 10).

Таким чином. для збереження речового майна у військовій частині обладнується склад. Його облаштування повинно забезпечувати роздільне збереження майна поточного постачання, фонду зборів, нового і того що було в ужитку, чистого і брудного. Речовий склад обладнується у відповідності з вимогами Інструкції про збереження речового майна. Для правильної організації збереження речового майна треба знати причини, які викликають його псування і заходи з їх попередження.

 

Предметів речового майна,

 яким забезпечуються військовослужбовці строкової служби під час їх звільнення з військової служби в запас, відставку або відправлення для здачі вступних іспитів у військово-навчальні заклади.

 

Найменування предметів	Кіль- кість	Номер примітки, що застосовується при видачі
Солдати і сержанти (матроси й сержанти берегових військ і морської піхоти ВМС)
Берет шерстяний	1 шт.	1
Шапка-вушанка зі штучного хутра (з овчини)	1 шт.	1
Рукавички вовняні	1 пара	2
Костюм (куртка і брюки) польовий бавовняний	1 компл.	-
Куртка польова бавовняна утеплена	1 шт.	2
Черевики з високими  берцями	1 пара	-
Білизна натільна	1компл.	3
Білизна тепла	1 компл.	2
Шкарпетки бавовняні	2 пари	-
Шкарпетки вовняні	1 пара	2
Ремінь поясний	1 шт.	-
Ремінь брючний	1 шт.	2

Примітки:

1. У зимову пору року замість берета вовняного видається шапка-вушанка.

2. Рукавички вовняні, куртка польова бавовняна утеплена, білизна тепла, шкарпетки вовняні, ремінь брючний видаються у зимову пору року.

3. У літню пору року замість білизни натільної видаються майка і труси, а в аеромобільних військах і ВМС – тільки труси.

Предмети парадно-вихідної форми одягу, що здаються на речовий склад військової частини, підлягають хімічному чищенню і надалі використовуються за вказівкою довольчого органу.

Перед звільненням у запас або відставку військовослужбовців строкової служби, проводиться ретельний огляд їхнього обмундирування та взуття, що перебуває в особистому користуванні. Усі речі пруться, чистяться, при необхідності, ремонтуються.

!	Самовільний обмін предметами речового майна між військовослужбовцями ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

На предмети речового майна, які убувають з особовим складом, звільненим у запас, речовий атестат (форма 21) не виписується. Списання предметів речового майна, що убуває з військовослужбовцями в запас, із книг обліку підрозділу й служби здійснюється на підставі карток обліку матеріальних засобів особистого користування ф.45, засвідчених особистими підписами звільнених в запас.

Звільнення особового складу в запас є важливою державною справою, тому начальник речової служби повинен ретельно продумати й спланувати всі пов’язані з нею заходи.

 

Порядок забезпечення інших

Військових інститутів

Військовослужбовці строкової служби і особи з числа цивільної молоді після зарахування їх у військовий навчальний заклад забезпечуються речовим майном за нормами забезпечення, встановленими для курсантів військових навчальних закладів.

Речове майно, яке знаходилося в особистому користуванні військовослужбовців строкової служби до зарахування їх курсантами, здається на речовий склад військового навчального закладу і надалі використовується за вказівкою довольчого органу.

Прапорщики й мічмани, які зараховані курсантами до ВНЗ, забезпечуються речовим майном як відповідні категорії військовослужбовців (за нормою 2), установ-леним порядком.

Наступна видача предметів проводиться після закін-чення строків носіння раніше виданих речей.

Курсанти, які одержали після закінчення військового навчального закладу офіцерське звання та призначені для подальшого проходження військової служби, забез-печуються під час випуску комплектом готового речового майна за нормами забезпечення офіцерів того виду Збройних Сил України, до якого вони призначені для подальшого проходження військової служби. Випускникам інституту з числа прапорщиків і військовослужбовці за контрактом при присвоєнні офіцерських звань і приз-начених на відповідні посади, раніше видане речове майно офіцерського зразка зараховується в забезпеченість.

Надалі забезпечення речовим майном здійснюється на загальній підставі з усіма офіцерами.

Курсанти, які відраховані з ВНЗ із направленням у війська для проходження служби, вибувають із тими предметами речового майна, які були в їхньому користуванні на момент відрахування (крім інвентарного майна).

Курсанти, які відраховані із ВНЗ із звільненням в запас або відставку, вибувають із військового навчального закладу в повсякденному обмундируванні та взутті, яке перебуває у них у користуванні на час звільнення, або у власному цивільному одязі.

Речове майно, що перебуває в особистому користуванні курсантів після видачі їм речового майна за нормами забезпечення офіцерів, здається на речовий склад ВНЗ і надалі використовується за вказівкою довольчого органу.

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ

ТА ОСОБОВОГО СКЛАДУ

ІНВЕНТАРНИМИ РЕЧАМИ

 

1. Порядок і норми забезпечення підрозділів і особового складу інвентарними речами.

2. Порядок передачі речового майна з одного підрозділу до іншого.

3. Порядок здачі речового майна на склад частини і передача в інші частини.

 

За термін служби у лавах збройних сил особовий склад військових частин і підрозділів разом з речами особистого користування забезпечується різноманітними інвентарними речами.

У зв’язку з тим, що інвентарні речі в особисту власність військовослужбовців не переходять, а є власністю військової частини, в забезпеченні ними особового складу існують певні особливості, вивчення яких є метою теми.

 

Частини і передача в інші

Військові частини

У відповідності до наказу МО 2006 року №45 в підрозділах для особового складу строкової служби постійно повинно бути три комплекта обмундирування: парадне, повсякденне і робоче, а також спеціальний одяг, передбачений за нормами постачання спецодягу.

Все інше речове майно поступово здається на склад військової частини у наступних випадках:

ü коли закінчився термін експлуатації і при сезонній зміні майна;

ü при здачі в капітальний ремонт, хімчистку та інших випадках.

Речове майно, яке зношене або потребує капітального ремонту, солдати і сержанти строкової служби здають старшині підрозділу під розпис у картці обліку матеріальних засобів особистого користування за ф. 45. Старшина підрозділу прийняте майно повинен привести в порядок, почистити від пилу і бруду, сторонніх предметів, вивернути кишені, зв’язати в пачки і підготувати до здачі на речовий склад частини.

Особливо велика кількість речового майна здається підрозділам на склад військової частини після сезонної зміни обмундирування (в квітні і жовтні), а також при поверненні з таборів, навчань, маневрів; після звільнення особового складу в запас, при передислокації і розформуванні частини.

В таких випадках речове майно, у якого вичерпано встановлені терміни носіння і повністю непридатне для подальшого використання, зберігається окремо від іншого майна до моменту його вибраковки комісією.

Теплі речі (кожухи, напівкожухи, валянки), які потребують ремонту і хімічної чистки, здаються військовими частинами на склад довольчого органу за вказівкою старшого начальника. Теплі речі, які вилучаються при сезонній зміні і не потребують капітального ремонту і хімчистки або потребують поточного ремонту, доводяться до ладу речовою службою частини.

Лижі, лижні палиці і лижні кріплення доводяться до ладу, протираються ганчір’ям, а шкіряні деталі злегка змащуються взуттєвою змазкою, металеві предмети – технічним вазеліном, а м’які і напівжорсткі лижні кріплення знімаються. Після цього лижі складаються в пачки по п’ять пар, зв’язуються і закладаються на зберігання.

Лижні палиці доводяться до ладу, з’єднуються в пари між собою і зв’язуються в пачки по 10 пар. Доведені до ладу лижі, палиці та кріплення збираються в одне місце за вказівкою командира частини у вигляді, готовому для видачі у наступному сезоні.

Намети табірні і спеціальні, які прийняті на склад від підрозділів (при поверненні з таборів, навчань, маневрів і зборів) очищаються від пилу та бруду, доукомплектовуються, при необхідності ремонтуються, просочуються спеціальним розчином і закладаються на зберігання у вигляді, придатному до наступної видачі.

Безпосередньо здача речового майна в склад військової частини підрозділами здійснюється в наступній послідовності.

В першому випадку:

при здачі речового майна, яке не придатне для користування, а також залишки і вилучене при сезонній зміні, виписується накладна у двох екземплярах, з яких перший екземпляр за підписом начальника складу про прийом і старшини підрозділу про здачу залишається на складі частини, а другий екземпляр за підписом цих же осіб залишається у старшини підрозділу. Наприкінці робочого дня начальник складу оприбутковує прийняте майно по картках обліку за ф. 43 і ф. 44 та передає накладні по книзі реєстрації за ф. 25 в діловодство служби. У діловодстві служби на підставі прийнятих накладних діловод служби складає звітну відомість за ф. 7, по якій речове майно списується по книзі за ф. 27 з підрозділів, які здали майно, і оприбутковується на склад частини.

В другому випадку:

- здача речового майна в прання, хімчистку, як правило, здійснюється по книзі обліку матеріальних засобів, які отримуються в тимчасове користування за ф. 37, для чого на кожний підрозділ відкриваються окремі рахунки і записи у книзі ведуться послідовно відповідно черзі здачу майна підрозділами

Крім здачі речового майна на склад своєї військової частини, за вказівкою довольчого органу майно може передаватися в інші з’єднання і військові частини. У відповідності до наказу передача майна в межах одного з’єднання здійснюється за накладною начальника речової служби з’єднання.

При передачі у військову частину іншого з’єднання – по нарядах (розпорядженнях) речової служби довольчого органу.

Наряд (накладна) є підставою для передачі речового майна в інші військові частини. Наряд виписується в семи екземплярах, з яких перший і другий – залишаються у військовій частині, яка передає майно; 3-4 – передаються військовій частині, яка одержує майно; 5 – висилається до-вольчому органу, який видав наряд на передачу майна частиною, яка віддала майно; 6 – висилається ДО частиною, яка одержала майно, тим самим підтверджуючи його одержання, 7 – залишається для контролю завершення операції в довольчому органі та знищується після повернення туди 5 і 6 екземплярів наряду за ф.200.

Якщо передача речового майна здійснюється за письмовим розпорядженням довольчого органу, то накладна у п’яти екземплярах виписується військовою частиною, яка передає речове майно. В цьому випадку перший і другий екземпляри накладної залишаються у військовій частині, яка видала майно; 3 і 4 – скріплені гербовою печаткою видається частині, яка одержує майно; 5 – висилається довольчому органу, який дав розпорядження на передачу майна.

У першому і другому випадках одержувач повинен мати доручення за форма № м – 2. У дорученні необхідно записати номер і серію посвідчення особистості військовослужбовця, який буде одержувати майно.

Таким чином, передача речового майна здійснюється шляхом переліку предметів, перевірки якості, розмірів, зросту, а при необхідності і комплектності.

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЧОВИМ

 МАЙНОМ ОФІЦЕРІВ, ПРАПОРЩИКІВ, ВІСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗА КОНТРАКОТОМ, ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ – ЖІНОК ТА ВІЙСЬКОВОЗАБОВЯЗАНИХ ЗАПАСУ

1. Порядок і нори забезпечення речовим майном офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців за контрактом.

2. Порядок та норми забезпечення речовим майном військовослужбовців-жінок та військовозобов’язаних, що призвані за збори.

 

Уряд, проявляючи постійну турботу про зміцнення обороноздатності країни, особливу увагу приділяє потребам і запитам воїнів. Турбота про військово-службовців, про їх устрій і забезпеченість розглядається як одна із найважливіших завдань країни. Начальник речової служби несе відповідальність за повну і своєчасну забезпеченість особового складу речовим майном. За останні роки неодноразово вносились зміни у норми постачання з метою покращення зовнішнього вигляду військовослужбовців та експлуатаційних властивостей предметів обмундирування, взуття і спорядження. Покращена якість тканини для пошиття обмундирування офіцерам і прапорщикам. Виходячи із вищесказаного, Ви зобов’язані не тільки знати теоретичні положення керівних документів, але і сумлінно використовувати свої знання на практиці. Вивчення порядку забезпечення речовим майном офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців контрактної  служби за контрактом і складає мету вивчення цієї теми.

 

2.

Порядок забезпечення офіцерів, прапорщиків і військово-службовців за контрактом, визначений "Положенням про речове забезпечення військовослужбовців ЗС України в мирний час", яке оголошено наказом Міністра оборони України 2006 р. № 45 вказана категорія військово-службовців, яка забезпечується речовим майном за нормами постачання:

- предметами особистого користування – за нормами № 2,4;

- інвентарними речами – за нормами № 24, 40, 47, 48-50, 51-56.

В основній нормі № 2 із постачання офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців за контрактом речове майно згруповано в п’ять груп: 1 – обмундирування; 2 – взуття; 3 – білизна; 4 – теплі речі; 5 – спорядження.

При забезпеченні речовим майном вказаної категорії військовослужбовців в нормах ураховують кліматичні райони проходження служби (Постанова Кабінету Міністрів України 2004 р. № 1444); групи постачання (ст.7 Наказ МО України 2006 р. № 45); військові звання і посади, які займаються.

Так, наприклад, при проходженні служби в військових частинах і закладах віднесених до 2-ї групи постачання речовим майном видається джемпер.

Офіцери, прапорщики і військовослужбовці за контрактом аеромобільних військ, льотно-технічного складу отримують окремі предмети речового майна, які поступають на постачання цих частин по інших нормах спеціального обмундирування або особливого покрою, який відрізняється від основного, що надходить за нормами. Так у пункті 2 примітки до норми № 2 в аеромобільних військах берет видається на 1 рік, кашкет польовий –на 2 роки, куртка тепла польова – на 2 роки, штани теплі польові – на 4 роки і та ін.

Льотно-технічному склад, одержує спеціальне обмундирування (літнє і зимове) за нормами ЛТО.

Речі особистого користування, які видаються офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом переходять в їх власність.

Інвентарні речі, які знаходяться у користуванні, підлягають обов’язковій здачі на склад військової частини незалежно від закінчення строків носіння. Льотний одяг, який видано, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом дозволяється залишати за їх бажанням їм у власність за 25 % вартості нового майна. Якщо воно використовувалося за призначенням і вислужило на шість місяців і більше понад установлені строки носіння.

Строк носіння предметів речового майна, які видаються офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом зараховується:

- по предметах особистого користування – із дня виникнення права на одержання;

- по інвентарних речах – із дня фактичної видачі в носіння.

Предмети речового майна особистого користування, втрачені по різноманітних причинах відшкодуванню не підлягають. За втрачені інвентарні речі по безвідповідальності офіцерів, прапорщиків і військово-службовці за контрактом, несуть матеріальну відпові-дальність у відповідності з "Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі", оголошеним наказом Міністра оборони України 1995 р. № 201.

Забезпечення речовим майном офіцерського складу здійснюється:

- особи офіцерського складу здобувають право на одержання речового майна одночасно з присвоєнням першого офіцерського звання. Особам, які закінчили курс військово-навчального закладу, у тому числі, на заочних факультетах видаються нагрудні знаки установлених зразків. Підставою для носіння нагрудних знаків є диплом установленого зразку про закінчення військово-навчального закладу. Нагрудні знаки носяться у відповідності з Правилами носіння військової форми одягу.

Видача нагрудних знаків здійснюється за плату. У випадку втрати знаку або його псування новий нагрудний знак не видається.

Начальник військово-навчального закладу щорічно до 1 лютого направляє по підпорядкуванню заявки на виготов-лення необхідної кількості знаків на наступний рік. В заявці вказується: скільки, яких знаків необхідно виготовити і до якого строку їх вислати військово-навчальному закладу.

 Всім офіцерам обмундирування за якістю тканини видається відповідно з військовими званнями, які офіцери мали на день одержання і затвердженому переліку тканини.

 

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ

1. Значення і види ремонту речового майна.

2. Планування ремонту і облік виконання плану майстрами.

3. Порядок здачі майна до ремонту.

 

Ремонт речового майна є одним з найважливіших заходів речової служби. Він спрямований на попередження передчасного зношення предметів речового майна і на забезпечення належного зовнішнього вигляду військово-службовців.

Строки носіння основних предметів речового майна установлені з врахуванням проведення своєчасного ремонту в період їх експлуатації.

Для відновлення зношеного і зіпсованого речового майна речова служба здійснює ремонт не тільки в стаціонарних, але й в польових умовах. Ремонт дозволяє в короткі строки і з мінімальними затратами людських і матеріальних ресурсів вирішувати повсякденні задачі забезпечення військ речовим майном.

 

ЗНАЧЕННЯ І ВИДИ РЕМОНТУ

                               РЕЧОВОГО МАЙНА

В сучасних умовах у зв’язку зі збільшенням обсягу речового майна в матеріальному забезпеченні побуту військ, складною економічною обстановкою в державі, актуальність ремонту зросла. Зросли вимоги до його організації і рівня технічного оснащення підрозділів служби в різних умовах.

Ремонт, який виконується безпосередньо військами, продовжує залишатись важливим джерелом поповнення запасів і відновлення забезпеченості особового складу до установлених норм.

За діючою класифікацією ремонт підрозділяється на поточний, середній і капітальний.

В основі його розподілу за видами лежить ступінь зносу або пошкодження предметів, а також необхідні працевитрати на усунення виявлених недоліків. Ремонт речового майна проводиться згідно з Інструкцією з ремонту речового майна.

Поточний ремонт обмундирування проводять самі військовослужбовці строкової служби, а поточний ремонт взуття — нештатні шевці підрозділів або самі військовослужбовці.

Середній ремонт речового майна проводиться у речовій ремонтній майстерні або солдатському (матроському) комбінаті побутового обслуговування військової частини (гарнізону).

Капітальний ремонт речового майна проводиться на госпрозрахункових комбінатах з ремонту речового майна. На цих комбінатах може проводитися і середній ремонт речового майна.

Поточний і середній ремонт предметів обозного майна проводиться безпосередньо у військових частинах, капітальний ремонт — у майстернях (заводах) з ремонту техніки продовольчої служби, а предметів кінського спорядження — на госпрозрахункових комбінатах з ремонту речового майна.

Поточний і середній ремонт льотно-технічного обмундирування та взуття проводиться безпосередньо у військових частинах, а капітальний ремонт організовується управлінням авіаційно-технічного забезпечення тилу Повітряних Сил України і проводиться на підприємствах промисловості України.

Досвід експлуатації речового майна показує, що більше 80% несправних предметів потребують середнього, поточного ремонту.

Тому удосконалення організації роботи і підвищення продуктивності військових майстерень – важлива задача посадових осіб і фахівців речової служби.

Як було відмічено, в підрозділі виконується, як правило, поточний ремонт речового майна. Необхідність ремонту предметів визначають командири відділень і старшини підрозділів під час проведення ними ранкових оглядів або самі військовослужбовці у міру виявлення несправностей.

Об’єктом поточного ремонту в підрозділі будуть в основному предмети, які складають повсякденно-польовий комплект форми одягу солдатів і сержантів. До них відносяться: куртки утеплені, куртки і брюки бавовняні прямого покрою. В окремих випадках, при наявності часу і можливості, в підрозділі можуть ремонтуватися й інші предмети. Але основна увага повинна приділятися ремонту верхнього одягу.

Загальне керівництво організацією ремонту речового майна в підрозділах здійснюється начальником речової служби військової частини. Він забезпечує підрозділи необхідним інвентарем, інструментом, ремонтними матеріалами і організує підбір, навчання і розподіл між підрозділами шевців; не менше одного разу в два місяці особисто перевіряє стан одягу та взуття на особовому складі, а також контролює якість виконання ремонту.

Безпосередніми організаторами ремонту майна в підрозділі є командир і старшина роти. Вони відповідають за створення в підрозділі умов, які забезпечують правильну експлуатацію, своєчасний ремонт і постійне утримання речового майна у справному стані. Командир підрозділу визначає місце і час виконання ремонту, вживає необхідних заходів для витребування і отримання з речового складу частини інструменту, інвентарю і ремонтних матеріалів для обладнання і забезпечення робочих місць ремонту речового майна.

В підрозділі ремонт предметів одягу виконується силами військовослужбовців, в користуванні яких знаходяться речі, як правило, в кімнаті побутового обслуговування.

Таким чином, в залежності від ступеня зносу або пошкодження речового майна, а також працевитрат, необхідних для усунення цих пошкоджень, існує три види ремонту речового майна: поточний, середній і капітальний, які проводяться в підрозділі і майстерні військової частини, в майстернях на госпрозрахункових комбінатах.

 

Планування ремонту і облік

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ МАЙСТЕРНЯМИ

 

Ремонт речового майна у військовій частині і з’єднанні проводиться відповідно до річного плану середнього ремонту.

Щорічно на підставі директиви довольчого органу начальник речової служби з’єднання розробляє вказівки частинам і підрозділам з питань планування і організації ремонту речового майна в наступному році.

Річний план середнього ремонту (обмундирування) речового майна складається начальником речової служби військової частини до початку року і затверджується заступником командира частини з тилу. Один примірник затвердженого плану подається в довольчий орган.

!	Поточний і капітальний ремонт речового майна у військовій частині не планується.

Вихідними даними для складення річного плану ремонту речового майна є:

- план бойової підготовки;

- вказівки командира частини, заступника командира частини з тилу і довольчого органу;

- дані про наявність і якісний стан речового майна, що знаходиться в носінні особовим складом і на складі частини;

- строки видачі майна особовому складу;

- штатна чисельність спеціалістів речової ремонтної майстерні і норми виробітку;

- аналіз виконання річного плану ремонту за минулий рік.

Річний план середнього ремонту речового майна військової частини обґрунтовується розрахунком потреби в ремонті майна на наступний рік. Для визначення ймовірної потреби в середньому ремонті предметів обмундирування та взуття, які знаходяться в експлуатації (носінні), необхідно враховувати дані за минулі роки, які накопичені в результаті аналізу виконання річних планів ремонту і спостережень за характером зносу в різних умовах експлуатації (вид військ, пора року, кліматичні умови).

Орієнтовно обсяг ремонту складає:

- куртки бавовняні – 10%;

- куртки і брюки бавовняні камуфльовані – 5%;

- білизна натільна – 1 – 2%;

- білизна тепла – 1%;

- плащі-намети – 2%;

- куртки і брюки для інших спеціалістів – 20%;

- черевики з високими берцями – 2%;

- тілогрійки – 10%;

- костюми для екіпажів бойових машин – 10%;

- намети – 5 – 7%;

- простирадла – 3 – 4%;

- наволочки подушкові верхні – 2%;

- ковдри напівшерстяні – 10%;

- матраци ватяні – 7%.

Крім того, для визначення ймовірного відходу в ремонт в процесі планування можна використовувати формулу:

де N_i – кількість предметів кожного виду, які знаходяться в експлуатації;

V_i – кількість місяців в році, протягом яких предмет знаходився в експлуатації;

V_in – строки носіння (експлуатації) предметів за нормою забезпечення (місяців);

К – коефіцієнт ремонту (середньомісячна норма відходу в ремонт).

Річний план середнього ремонту включає ремонт основних предметів речового майна (обмундирування, взуття, спецодягу, натільної і постільної білизни). В ньому вказується загальна кількість ремонтів з розбивкою по кварталах і розрахунок потреби робочої сили для виконання плану.

В довідці, яка додається до річного плану ремонту вказується:

- кількість робочих днів в році;

- тривалість робочого дня;

- ефективний фонд робочого часу одного майстра (без врахування часу робіт поза майстернею, відпусток, хвороби і т.п.), що складає приблизно 15% загального фонду робочого часу.

Якщо ремонт речового майна не може бути виконаний в повному обсязі силами майстерні військової частини, в плані вказується, яка кількість майна підлягає відправці в майстерні для ремонту речового майна оперативного командування, а також скільки потрібно залучити для роботи в майстерні частини спеціалістів із підрозділів (окремо шевців і кравців).

Крім річного плану ремонту, у військовій частині може складатися сезонний план ремонту теплих речей і лижного майна.

На підставі затвердженого річного плану середнього ремонту речового майна начальник речової служби військової частини складає місячний виробничий план майстерні.

В місячному виробничому плані майстерні указу-ються:

- найменування і кількість предметів, що підлягають ремонту;

- норми виробітку на одного спеціаліста;

- необхідна кількість спеціалістів;

- джерела задоволення потреби в робочій силі;

- потреба в матеріалах.

Вихідними даними для складення місячного виробничого плану майстерні є:

- задачі бойової підготовки на поточний місяць;

- дані про якісний стан майна в підрозділах і на складі частини;

- аналіз виконання плану в минулому місяці і ймовірний відхід майна в ремонт в поточному місяці;

- кількість майстрів;

- кількість робочих днів в місяці і норми виробітку;

Місячний виробничий план речової ремонтної майстерні підписується начальником служби і затвердь-жується заступником командира з тилу.

На підставі місячного виробничого плану начальник майстерні складає графік щоденного виконання ремонту обмундирування і взуття в майстерні військової частини.

При визначенні норм витрат часу на одиницю виробу за основу приймаються орієнтовні норми на середній ремонт, які вказані в «Інструкції з ремонту речового майна».

На підставі аналізу роботи майстерні, кваліфікації майстрів, наявності устаткування та інших причин, які впливають на продуктивність праці, норми затрат часу на одиницю продукції можуть бути скорочені. Відповідно при визначенні денної норми виробітку кожному майстру начальник майстерні повинен враховувати його каліфі-кацію, а також якісний стан переданих їм для ремонту виробів.

Начальник майстерні зобов’язаний вести щоденний облік ремонту всіх виробів. Облік майна, зданого в ремонт, ведеться в книзі обліку ремонту озброєння, техніки і майна (ф. 36).

В книзі кожного місяця підводиться підсумок з переліком найменувань і кількості відремонтованого майна. Підсумок засвідчується підписом посадової особи, відповідальної за ведення обліку.

Начальник майстерні щомісяця в установлений термін подає начальнику служби донесення (ф.24). На підставі записів в книзі обліку (ф.36), засвідчених підписами приймальника відремонтованого майна, в донесенні вказується кількість витрачених для цього матеріалів.

Донесення відпрацьовується в 2-х примірниках. Після перевірки і затвердження начальником речової служби військової частини другий примірник повертається в майстерню і є підставою для списання витрачених ремонтних матеріалів по книзі ф. 26.

Таким чином, планування ремонту речового майна здійснюється на підставі плану бойової підготовки, річного господарського плану, вказівок довольчого органу, командира і його заступника з тилу. Для цього начальником речової служби складається річний план середнього ремонту речового майна і місячний виробничий план майстерні.

 

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

12345678910Следующая ⇒

Поделиться: