Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень

1. Предмет та задачі соціальної філософії.

2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства.

3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпретації.

4. Проблема соціального прогнозування.

5. Соціологія та соціальна філософія.

6. Функції соціальної філософії.

7. Марксистська методологія соціального пізнання.

8. Неомарксистська концепція суспільства. Соціальні ідеї Ю. Хабермаса.

9. Концепція “соціального характеру” Е. Фромма.

 

Рекомендована тематика есе:

Обміркуйте наступні полемічні думки. Прокоментуйте їх та визначте власну позицію в есе на тему:

1. “Виховний потенціал соціальної філософії”

а) “… особистість можна змінити тільки за допомогою соціальних змін. Отже, дослідження значення соціальних установ має точний зміст та напрям… Яку реакцію викликає саме ця суспільна установа, який вплив вона має на тих, хто пов’язаний з нею?” (Д. Дьюї);

б) “Ми живемо у світі, де водночас намагаємося зробити суспільство прогнозованим, а себе – непередбаченими та вільними …” (А. Макінтайр).

2. “Специфіка та перспективи соціального пізнання”

а) “Там, де на поверхні [соціальних подій] відбувається гра випадковості, там сама ця випадковість завжди є підвладною внутрішнім, прихованим законам. Справа полягає в тому, щоб відкрити ці закони” (К. Маркс);

б) “В дійсності все буде відбуватися так, як вирішить сама людина… Наприклад … чи буде мати успіх усуспільнення само по собі? Я знаю лише, що я зроблю все для того, щоб воно мало успіх” (Ж.-П. Сартр).

 

Література: [7; 36; 46; 65; 81; 86; 88; 97; 129; 130; 140; 143].

 

Тема 15. Суспільство як система, що розвивається

 

Лише в людях людина може знайти сховище. І той, хто хоче здаватися собі самотнім або анархістом, насправді – людина, яка палає бажанням, щоб її побачили інші.

А. Камю

 

Суспільство володіє об’єктивною фактичністю. І суспільство, по суті, створюється завдяки діяльності індивідів, що мають суб’єктивні значення. Саме подвійна природа суспільства в термінах об’єктивної фактичності та суб’єктивних значень надає йому характеру „себе продукуючої реальності”.

П. Бергер, Т. Лукман

 

Суспільство лише у масовому масштабі повторює те, що відбувається в індивідуальному житті людини.

З. Фрейд

 

План семінарського заняття

1. Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).

2. Основні сфери суспільного життя, їх характеристика.

3. Соціальний простір та соціальний час.

 

Питання для самостійної роботи студентів

1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади?

2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”.

3. Охарактеризуйте сучасні основні підходи до розуміння суспільства.

4. Що відрізняє суспільство як систему від інших систем?

5. Визначите основні рівні суспільного буття та розкрийте їх зміст.

6. Дайте характеристику соціального часу та соціального простору.

7. Доведіть, що соціальна група є основною структурною одиницею суспільства.

8. Проаналізуйте місце і роль малих соціальних груп у формуванні соціальної "природи" індивіда.

9. Якщо соціум – нова якість стосовно окремої людини, то чи не означає це нівелювання в ньому індивідуального? Ваші аргументи.

10. Людина і відчуженість: взаємодоповнення чи взаємовиключення? Проаналізуйте на конкретних прикладах.

11. Визначите особливості взаємозв’язків суспільства та природи.

12. Охарактеризуйте проблеми співвідношення людини та суспільства. Які моделі взаємовідношення індивіда і суспільства можна виділити в історії філософсько-правової думки?

13. Розкриваючи зміст поняття „суспільство”, охарактеризуйте сутність концепцій „соціального універсалізму” (Платон, Паскаль) і „соціального атомізму” (Епікур, Гоббс).

14. Чому філософський аналіз основ суспільного життя не втрачає своєї актуальності, більш того, його значення підсилилося на рубежі XX – XXI століть?

 

⇐ Предыдущая45464748495051525354Следующая ⇒

Поделиться: