Перевірка бою і приведення до нормального бою

Неспареного кулемета ПКТ

129. При перевірці бою і приведенні до нормального бою неспарених кулеметів ПКТ дотримуються тих же правил, що і для спареного кулемета. При цьому в деяких машинах, якщо середня точка влучення відхилилася від контрольної точки в яку-небудь сторону більш припустимої величини, змінюється положення прицілу по висоті за рахунок зміни довжини тяги його синхронного зв'язку з кулеметом, а по напрямку – за допомогою болтів вивірного механізму на колисці (кронштейні).

 

ЧАСТИНА ДРУГА

 

ПРИЙОМИ ТА ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ З КУЛЕМЕТА

 

Розділ VII

 

ПРИЙОМИ СТРІЛЬБИ З КУЛЕМЕТА

 

Загальні положення

 

130. Кулемет ПК (ПКМ, ПКБ, ПКМБ, ПКТ) обслуговується зазвичай одним кулеметником (навідником, спеціально призначеним солдатом). Йому може допомагати один із солдатів підрозділу. Кулемет ПКС (ПКМС) обслуговується, як правило, двома кулеметниками.

Якщо кулемет обслуговується двома кулеметниками, то один з них призначається навідником, інший – помічником навідника. У бою, коли безпосередня допомога навіднику не надається, помічник навідника веде вогонь із закріпленої за ним зброї.

131. Стрільба з кулемета ведеться з місця (з вогневої позиції), звідки видні цілі або ділянки місцевості, на яких очікується поява противника. У залежності від умов місцевості і вогню противника стрільба з кулемета може вестися з положення лежачи, сидячи, з коліна і стоячи. Для маскування і захисту від вогню противника, а також для зручності ведення вогню використовуються різні укриття, місцеві предмети й упори.

При пересуванні на бронетранспортерах (бойових машинах піхоти, транспортерах і інших машинах) стрільба з кулемета ПК (ПКМ) ведеться через бійниці (поверх борта) машини. З кулеметів ПК, ПКМ, ПКБ, ПКМБ і ПКТ при пересуванні на машинах стрільба може вестися з місця, коротких зупинок і з ходу.   

132. Кулеметники для ведення вогню займають і обладнують вогневу позицію, зазначену командиром, чи вибирають її самостійно.

Необхідно вибирати таку вогневу позицію, що забезпечує найкращий огляд і обстріл, дає можливість кулеметникам укритися від спостереження і вогню противника, забезпечує зручність виконання прийомів стрільби і можливість поразки противника фланговим вогнем.

У залежності від обстановки вогнева позиція вибирається в траншеї, окопі, воронці від снаряду, канаві, за каменем, пнем і т.п. У населеному пункті вогнева позиція може бути обрана у вікні будинку, на горищі, у фундаменті будівлі і т.п.

Не слід вибирати, вогневу позицію поблизу окремих місцевих предметів, що виділяються, а також на гребенях височин.

133. При завчасній підготовці вогневої позиції необхідно перевірити можливість ведення вогню в заданому секторі або напрямку, для чого кулемет послідовно наводити в різні місцеві предмети в зазначеному секторі вогню. Якщо сошка встановлена високо або низько, при наведенні не слід піднімати чи опускати приклад біля плеча; у цьому випадку необхідно переставити кулемет вперед (назад) і вибрати більш зручне місце, а при потребі підготувати під лікті упори або ямки.

Для встановлення кулемета ПКС (ПКМС) на вогневій позиції вибирається рівна площадка з щільним (дернистим) ґрунтом.

 

 

Малюнок 76 – Прийом переповзання з кулеметом

 

Кулемет установлений на вогневій позиції, ретельно маскують і поблизу нього розміщують коробки зі спорядженими патронними стрічками і запасний ствол.

134. Для зайняття вогневої позиції подається команда, наприклад: «Такому-то (кулеметнику такому-то) вогнева позиція там-то, до бою». За цією командою кулеметники, пристосовуючись до місцевості, займають вогневу позицію і готуються до стрільби.

135. Для зміни вогневої позиції подається команда, наприклад: «Такому-то (кулеметнику такому-то) перебігти туди-то – вперед». За цією командою кулеметники намічають шлях висування на нову вогневу позицію, укриті ділянки шляху для зупинок і спосіб пересування, якщо він у команді не був визначений. Перед початком пересування кулемет ставиться на запобіжник.

В залежності від характеру місцевості і наявності укриттів кулеметники висуваються на вогневу позицію перебіжками або переповзанням (мал. 76).

                                   а                             б

а – однією рукою; б – двома руками

Малюнок 77 – Прийоми перенесення кулемета

 

При перебіжці сошка повинна бути розведена, а при переповзанні складена. При перебіжці кулемет переносити однією рукою за рукоятку (мал. 77, а) або двома руками за рукоятку і приклад (мал. 77, б).

136. Для успішного виконання вогневих задач у бою кулеметники повинні в досконалості опанувати прийомами стрільби з кулемета. Усі прийоми стрільби кулеметники повинні виконувати чітко і уміло, не припиняючи спостереження за полем бою.

Кожен кулеметник, керуючись загальними правилами виконання прийомів стрільби, повинен з урахуванням своїх індивідуальних особливостей виробити і застосовувати найбільш вигідне і стійке положення голови, корпуса, рук і ніг, що забезпечує найкращі результати стрільби.

У залежності від фізичних особливостей кулеметника дозволяється виконувати стрільбу з лівого плеча, прицілюватися з відкритими обома очима і т.п.

137. Стрільба з кулемета складається з приготування до стрільби, виконання стрільби і припинення стрільби.

 

Приготування до стрільби

138. Кулеметники готуються до стрільби за командою або самостійно.

На навчальних заняттях команда для приготування до стрільби може подаватися роздільно, наприклад: “На вогневу позицію, кроком руш” і потім – “Заряджай”. Якщо потрібно, перед командою “Заряджай” вказується положення для стрільби.

139. Приготування до стрільби включає прийняття положення для стрільби і зарядження кулемета.

140. Для прийняття положення для стрільби з кулемета ПК (ПКМ) лежачи треба:

- при перебіжці – зупинитися на кроці лівої ноги (а з положення стоячи – з місця зробити повний крок лівою ногою), витягнути руку (руки) з кулеметом вперед до відмови й опустити кулемет на сошку в напрямку стрільби (мал. 78), потім, не розгинаючись, обпертися обома руками об землю (мал. 79) і, відкинувши ліву ногу назад, прийняти положення для стрільби лежачи; при цьому кулеметник повинен лежати під невеликим кутом до напрямку стрільби, ноги вільно витягнуті і злегка розкинуті, ступні розгорнуті носками назовні, грудна клітина піднята і не повинна торкатися землі (мал. 80);

 

Малюнок 78 - Положення кулеметника при установленні кулемета на землю

 

 

Малюнок 79 - Опора руками об землю при прийнятті положення для стрільби лежачи

 

 

Малюнок 80 - Положення для стрільби лежачи

 

 

Малюнок 81- Вкладання стрічки в приймач

 

- при переповзанні, не піднімаючись, розвести ноги сошки і встановити кулемет на сошку, після чого прийняти зручне положення для стрільби лежачи.

Помічник навідника (якщо він призначається) повинен лягти з правого боку від кулемета приблизно на одній лінії з навідником, прийняти положення для стрільби з автомата, бути готовим подати коробки з патронами навіднику і прийняти від нього стрічку або порожню коробку.

141. Для зарядження кулемета треба: лівою рукою повернути рукоятку кулемета вліво; відкрити кришку ствольної коробки, для чого великим пальцем правої руки натиснути на засувку, а лівою рукою підняти кришку ствольної коробки; правою рукою витягнути частину стрічки з коробки і вкласти її в приймач так, щоб перший патрон закраїни дна гільзи зайшов за зачіп виймача (мал. 81); закрити кришку ствольної коробки; поставити запобіжник у положення “Вогонь”; відвести затворну раму за рукоятку перезарядження назад; подати рукоятку перезарядження вперед і, якщо не має бути негайне відкриття вогню або не дана команда “Вогонь”, поставити кулемет на запобіжник.

Ведення стрільби

142. Вогонь з кулемету ведеться за командами або самостійно в залежності від поставленої задачі й обстановки.

У команді на відкриття вогню вказується: кому стріляти, ціль, приціл, цілик, точка прицілювання, спосіб стрільби, кількість патронів і довжина черги. Наприклад: „Кулеметнику Іванову, по кулемету, п’ять, цілик вліво один, під ціль, довгими - вогонь”, „Кулеметнику Петрову, по піхоті, чотири, у пояс, з розсіюванням на ширину цілі, 50 патронів – вогонь”

При стрільбі на відстань до 400 м приціл цілика, точка прицілювання, спосіб стрільби, кількість патронів і вид вогню можуть не вказуватися. Наприклад: „Кулеметнику Сидорову, по піхоті – вогонь”. У цьому випадку кулеметник веде вогонь із прицілом 4 або П, цілик – 0, а точку прицілювання вибирає самостійно.

143. Проведення стрільби включає установлення прицілу і цілика, прикладку, прицілювання, спуск затворної рами з бойового зводу й утримання кулемета під час стрільби.

144. Для установлення прицілу правою рукою натиснути на засувку хомутика і пересунути його по прицільній планці до сполучення передньої грані хомутика з потрібною поділкою прицільної планки.

145. Для установлення цілика треба відтягнути маховичок гвинта цілика трохи вправо і обертанням його сумістити риску під прорізом гривки з потрібною поділкою.

146. Для прикладки навідник повинен, не втрачаючи цілі з виду, зняти кулемет із запобіжника, у кулемета ПКМ, крім того, підняти наплічник і уперти кулемет прикладом у плече так, щоб відчувати щільне прилягання до плеча усього затильника приклада. При цьому кулемет утримувати лівою рукою за приклад знизу в обхват, пропустивши великий палець лівої руки у виріз приклада (мал. 82). Лікоть лівої руки уперти в землю попереду або на рівні пістолетної рукоятки, але не позад її.

Правою рукою взяти в обхват пістолетну рукоятку, пропустити вказівний палець у спускову скобу й опустити лікоть на землю. Голову нахилити трохи вперед (не витягаючи шиї) і щокою прикластися до приклада.

 

Малюнок 82 – Положення рук при стрільбі лежачи

 

 

Малюнок 83 – Рівна мушка

147. Для прицілювання зажмурити ліве око, а правим дивитися через проріз цілика на вершину мушки. Пересуваючи лікті і переміщуючи корпус, навести кулемет у ціль так, щоб мушка знаходилася посередині прорізу гривки цілика врівень з її краями (мал. 83) і вершиною дотикалася точки прицілювання. При прицілюванні стежити, щоб кулемет не був звалений у бік.

148. Для спуска затворної рами треба, затаївши подих, плавно натискати на спусковий гачок доти, поки затворна рама непомітно для кулеметника не спуститься з бойового зводу, тобто поки не відбудеться постріл.

Якщо кулеметник, натискаючи на спусковий гачок, відчує, що не може більше не дихати, то, не послабляючи натиску на спусковий гачок, він повинен відновити подих і, знову затримавши його на видиху, уточнити наведення і продовжувати натиск на спусковий гачок.

149. При веденні вогню міцно утримувати приклад біля плеча, не змінюючи положення ліктів і зберігаючи узяту рівну мушку під обраною точкою прицілювання. Після кожної черги швидко відновлювати наведення, а якщо потрібно, то і змінювати установку прицілу і цілика або положення точки прицілювання.

При стрільбі по широкій цілі рухом плеча з прикладом переміщати рівну мушку з одного флангу цілі до іншого, ведучи неперервний вогонь.

Припинення стрільби

150. Припинення стрільби може бути тимчасове і повне.

151. Для тимчасового припинення стрільби подається команда „Припинити вогонь”. За цією командою кулеметник повинен припинити натиск на спусковий гачок, поставити кулемет на запобіжник і, якщо потрібно, перемінити коробку і стрічку.

152. Для зміни коробки і стрічки треба відкрити кришку ствольної коробки, зняти стрічку, відокремити коробку від кулемета, узяти коробку з патронами і приєднати її до кулемета, після чого зарядити кулемет.

153. Для повного припинення стрільби після команди „Припинити вогонь” подається команда „Розряджай”. За цією командою кулеметник повинен хомутик прицілу подати вперед до відмови, цілик поставити на нуль, розрядити кулемет і далі діяти відповідно до обстановки. При стрільбі лежачи або з окопу опустити приклад на землю.

154. Для розряджання кулемету треба:

- поставити кулемет на запобіжник;

- відкрити кришку ствольної коробки, вийняти стрічку з приймача і, відкривши відкидний клапан, укласти її в коробку, завівши наконечник стрічки під пружину;

- підняти основу приймача і вийняти з нього патрон, що залишився;

- зняти кулемет із запобіжника; утримуючи затворну раму за рукоятку перезаряджання, натиснути лівою рукою на спусковий гачок і плавно подати затворну раму вперед; закрити кришку ствольної коробки.

155. Для вставання  треба підтягти обидві руки на рівень грудей, одночасно звести ноги разом, різко випрямляючи руки, підняти груди від землі і винести праву (ліву) ногу вперед, швидко піднятися; зробити лівою (правою) ногою крок вперед, узяти кулемет (мал. 84) і почати рух вперед; якщо рух вперед не відбудеться, встати і, приставляючи ліву (праву) ногу, узяти кулемет до ноги.

Помічник навідника (якщо він призначається) повинен при вставанні взяти коробку зі стрічкою і почати рух вперед; якщо рух вперед не відбудеться, встати і приставити ліву (праву) ногу.

156. Після розряджання кулемета, якщо потрібно, командир подає команду „Зброя – до огляду”. За цією командою треба: відокремити коробку з патронною стрічкою і відкрити її кришку, відкрити кришку ствольної коробки і відвести затворну раму назад до відмови. Після огляду кулемета і коробки з патронною стрічкою самостійно закрити кришку ствольної коробки і зробити контрольний спуск затворної рами з бойового зводу.

Помічник навідника (якщо він призначається) при огляді зброї приймає від навідника коробки з патронною стрічкою і відкриває її кришку; після огляду кулемета і коробки закриває її кришку і передає коробки навіднику.

 

Малюнок 84 – Положення кулеметника перед початком руху

 

При виконанні команди „До огляду” у положенні стоячи необхідно установити кулемет на сошку і зробити ті ж дії, що й у положенні лежачи, після огляду кулемета і коробки з патронною стрічкою самостійно взяти кулемет до ноги і приєднати до нього коробки з патронною стрічкою.

У кулемета ПКБ (ПКМБ, ПКТ), крім того, оглядають гільзоутримувач (гільзоланковідвід), який попередньо звільняють від гільз і шматків стрічки.

 

⇐ Предыдущая12131415161718192021Следующая ⇒

Поделиться: