ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ТЕЗИ

Функціонально-семантичні особливості прецедентних феноменів в авторських колонках Сергія Жадана

Романенко Катерина Володимирівна, КЗ «Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради», КЗ «Обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Обдарованість» Харківської обласної ради», 11 клас.

Наукові керівники: Губарева Галина Анатоліївна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук; Лайко Світлана Григорівна, учитель української мови та літератури Обласної спеціалізованої школи-інтернату «Обдарованість», учитель вищої категорії, учитель-методист.

Актуальність роботи зумовлена тим, що вивчення прецедентності належить до одних із пріоритетних напрямів новітніх лінгвістичних студій, зокрема аналіз її виявів на матеріалі публіцистичних текстів дає змогу увиразнити функціональні можливості відповідних мовних одиниць, які є ціннісними і культурними маркерами. Мета роботи – з’ясувати особливості семантики й функціонального навантаження прецеденних феноменів у текстах авторських колонок Сергія Жадана. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: визначити основні типи ПФ за структурою, походженням та рівнем прецедентності; описати способи їх актуалізації в текстах; розкрити семантичне наповнення й основні функції. Матеріал дослідження – тексти авторських колонок, розміщені на сайтах інтернет-видань Deutsche Welle, tyzhden.ua, а також tsn.ua. Усього до аналізу залучено близько 300 контекстів.

Добір прецедентних одиниць характеризує автора як мовну особистість, якій властиве орієнтування на актуальні політичні та суспільні теми; переосмислення національної та світової історії на тлі сьогодення. Прецедентні одиниці відрізняються за рівнем прецедентності, своєї поширеності та зрозумілості для читача.

Виокремлюємо соціумно-, національно-, універсально-прецедентні феномени. У колонках Сергія Жадана найчастіше трапляються національно-прецедентні та універсально-прецедентні феномени, пов’язані зі сферами літератури, історії та політики. Засвідчено використання всіх різновидів ПФ: імені, вислову, тексту та ситуації. Найбільш помітними групами є ПВ, звернення до яких пов’язане з такою рисою ідіостилю досліджуваного колумніста, як апелювання до класичної літератури.

У досліджуваних текстах ПФ виконують різноманітні функції, серед яких оцінна, експресивна, ігрова, прагматична, парольна і моделювальна. Продуктивність оцінної функції зумовлена специфікою жанру авторської колонки. Прагматична функція виявляється найповніше у висловах, що функціонують як заголовки. Відзначаємо тяжіння автора до творення заголовків із використанням трансформованих ПВ, які, зокрема, виконують ігрову функцію.

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень……………………………………………….4

Вступ………………………………………………………………………..5

Розділ 1. Теоретичні засади вивчення прецедентних феноменів у мові сучасної публіцистики……………………………………………………………7

1.1. Сутність поняття прецедентності. Різновиди прецедентних феноменів…………………………………….………………………………..…..7

1.2. Особливості авторської колонки як жанру………………………..10

Висновки до розділу 1………………………………….………………….12

Розділ 2. Особливості вживання прецедентних феноменів в авторських колонках Сергія Жадана…………….…………………………………………..14

2.1 Різновиди прецедентних феноменів за ступенем універсальності та джерелами походження………………………………………………………....14

2.2 Структурні різновиди ПФ та способи їх актуалізації ……………...17

2.3 Функції ПФ у текстах …………………………………….………….19

Висновки до Розділу 2……………………………………………………22

Висновки…………………………………………………………………..24

Список використаних джерел……………………………………………26

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ПФ – прецедентний феномен

ПІ – прецедентне ім’я

ПВ – прецедентне висловлення

ПС – прецедентна ситуація

ПТ – прецедентний текст

ВСТУП

Мовна об’єктивація взаємозв’язків між автором та читачем перебуває в центрі уваги сучасної лінгвістики. У цьому зв’язку доволі продуктивним є вивчення мовних одиниць – носіїв культурної інформації, фонових знань і водночас засобів утілення діалогічності текстів. Серед таких лінгвокультур-них знаків чільне місце посідають прецедентні феномени.

Останнім часом прецедентні одиниці є предметом вивчення українських (Ф. Бацевич [2], О. Космеда [18], О. Найдюк [12], О. Селіванова [32-33], Р. Чорновол-Ткаченко [39]) і зарубіжних (Д. Гудков [7], І. Захаренко [10-12], В. Красних[20], Г. Слишкін [36]) мовознавців. Дедалі помітнішою стає зацікавленість науковців у визначенні механізмів появи прецедентності в дискурсах різного типу, зокрема й публіцистичного (праці О. Ільченко [13-14], Ю. Великороди [3], Ю. Гарюнової [6], С. Серебрової [22], І. Сахарук [28-31] та ін.), у якому відповідні одиниці є виявом інтертекстуальності, стають засобом мовної гри й загалом увиразнення тексту.

Сучасні засоби масової комунікації «створюють сприятливі умови для рівноправного і безперервного діалогу автора з аудиторією, у якому великого значення набуває авторитетність суб’єкта висловлювання» [14]. Одна з найбільш актуальних текстових форм, яка повною мірою віддзеркалює процеси, що відбуваються в сучасному інформаційному просторі, є авторська колонка. До найпопулярніших українських колумністів належить Сергій Жадан – сучасний український поет, прозаїк, есеїст, перекладач та громад-ський активіст. Критики вважають його одним із найкращих сучасних літераторів, який вміє бути «своїм» для будь-якої аудиторії.

Мета роботи – з’ясувати особливості семантики й функціонального навантаження ПФ в текстах авторських колонок Сергія Жадана.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

- визначити основні типи ПФ у колонках автора за структурою, походженням та рівнем прецедентності;

- описати способи актуалізації прецедентних одиниць у досліджуваних текстах;

- розкрити семантичне наповнення й основні функції прецедентних одиниць різного походження в колонках Сергія Жадана.

Об’єкт дослідження – прецедентні одиниці в авторських колонках обраного автора. Предмет дослідження – різновиди, семантика та функціональні особливості прецедентів.

Матеріал дослідження – тексти авторських колонок, розміщені на сайтах інтернет-видань Deutsche Welle, tyzhden.ua, а також tsn.ua. Усього до аналізу залучено близько 300 контекстів.

Методи дослідження: описовий, контекстуальний, елементи структурно-семантичного аналізу.

Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше в українському мовознавстві здійснено типологічну й семантико-функціональну характеристику прецедентних одиниць, представлених в авторських колонках Сергія Жадана, розкрито способи актуалізації ПФ, схарактеризовано їхню роль у змістовому наповненні тексту.

Практична значущість роботи. Матеріали та результати дослідження можуть бути використані в роботі лінгвістичних гуртків та на уроках української мови.

РОЗДІЛ 1

Висновки до розділу 1

Прецедентний феномен розуміємо як складну одиницю ментального рівня, значення якої глибше за буквальний зміст її складників. Основними рисами ПФ є зв’язок з національною когнітивною базою, регулярна відтворюваність у мовленні, зрозумілість для всіх представників лінгвокультурної спільноти. Корпус прецедентних одиниць постійно змінюється, оновлюється залежно від того, які з них є актуальними на сучасному етапі. Усталеним є поділ ПФ за способом вербалізації на прецедентне ім’я, прецедентний вислів, прецедентний текст і прецедентну ситуацію, за ступенем універсальності – на соціумно-, національно-, універсально-прецедентні одиниці. У текстах ПФ виконують низку функцій, як специфічних (парольну, моделювальну, маніпулятивну), так і загальних, пов’язаних із вираженням авторської оцінки, творенням експресивності.

Особливо яскравими знаками ПФ є в мові публіцистики. Уведення прецедентних феноменів до текстів є своєрідною грою із читачем. Успіх цієї гри залежатиме від обізнаності читача, його здатності розгадати задум автора.

Серед жанрів сучасної публіцистики популярним є авторська колонка – закріплена за одним або кількома авторами рубрика медіаресурсу, що містить тексти, які чіткою авторською позицією, афористичністю мовлення, повчальним характером, іронічним змістом, парадоксальністю оцінок фактів, інтертекстуальністю.

РОЗДІЛ 2

Функції ПФ у текстах

Парольна та моделювальна функції властиві всім ПФ, оскільки вони зумовлені самою природою цих мовленнєвих утворень, що виявляють спільність лінгвокультурної бази для мовців. Наприклад: « Умовний спосіб історії [заголовок]. Тут Олександр Ірванець – бубабіст, корифей і пересмішник – написав нового романа. Називається " Харків. 1938". Альтернативна історія. [ … ] Те, що історія не має умовного способу, є чи не найбільшою її, історії, вадою. Є, звісно, й інші недоліки – скажімо те, що її не можна читати без брому. Але бог із ним – із бромом. Куди гіршим видається саме той факт, що історію не перепишеш, що доводиться сприймати її такою, якою вона є. Найрозумніші роблять із неї якісь висновки. Найпалкіші наживають неврози» (tsn.ua/blogi/themes/zhittya/928202). Обізнаний читач побачить тут два ПВ: перший належить німецькому історикові К. Хампе, а другий – українському письменнику й політикові В. Винниченку. Автор уміло вбудовує їх у свої іронічні судження, моделюючи усталене сприйняття історичного минулого. Але водночас ці вислови (як і сама назва тексту) проектуються на оцінку роману О. Ірванця, у якому справді пропонується історія з серії «якби». Отже, маємо подвійну актуалізацію першого вислову.

Прагматична функція ПФ найбільш яскраво виявляється тоді, коли вони вживаються в заголовках. Особливістю авторських колонок С. Жадана є те, що він дуже часто формулює назву тексту, використовуючи відому цитату чи трансформований ПВ. Таким чином автор привертає увагу читачів до своїх публікацій, прагне зацікавити аудиторію, вступає з нею у своєрідну гру. При цьому відзначимо таку особливість: автор «відриває» цитати від текстів, вони стають цілком самостійними одиницями: «Сім’я вечеря коло хати» ( tyzhden. ua / Author /56/ Column ) – про стосунки між художниками; «Як тебе не любити? » (dw.com/uk/ 19164646) – про ставлення європейських країн до України у зв’язку з уведенням безвізового режиму. Прагматичний ефект мають і ті заголовки, які зазнали видозмін: двоскладні речення стають називними, що надає їх змісту узагальненого значення, наприклад, «Свято на нашій вулиці» (tyzhden.ua/Columns/50/7200) – про проведення Євро-2012.

Ігрова функція виявляється в досить оригінальних видозмінах прецедентних одиниць, наприклад: «Тінь батька Моцарта» (tyzhden.ua/Columns/ 50/956) – заголовок тексту про формування музичних смаків на пострадянському просторі: «Діти мусять грати на музичних інструментах, щоби найгіршими рисами не нагадувати своїх батьків. Моцарт став символом втрачених піонерських років, які можна було б використати з користю, обкрадаючи сусідні яблуневі сади... Хоча, здавалося б, до чого тут Моцарт? … Що ж наші діти, котрі проводять тягучі години в репетиційних залах? Наскільки класика важлива для їхнього подальшого життя? Де всі ці випускники, котрі досконало володіють нотною грамотою та грою на балалайках? Адже це вони мали б якось реагувати на тотальну відсутність у ефірі улюблених ними Баха з Бетховеном. І тут питання лишається відкритим – чи може людина, котра сім років ходила до музичної школи, комфортно почуватися в суспільстві, де існують три радіо «шансон»? ». Лексична видозміна шекспірівського (Тінь батька Гамлета) робить авторський вислів багатозначним: він асоціативно відсилає до часів, коли батьки масово віддавали дітей до музичних шкіл, і разом із тим набуває оцінного значення, характеризуючи музичні смаки.

В авторських колонках доволі виразною є оцінна функція ПФ.

Колонку «Нервова посмішка Бога» (tsn.ua/analitika/nervova-posmishka-boga-450894.html) присвячено враженням від атмосфери сучасної Одеси: «Вулицями розвішано банери: " Одеса – це не місто. Одеса – це посмішка бога ". Чи Бога, не пам'ятаю. Та й не так важливо. В Одесі справді багато посміхаються, багато й голосно говорять. Місто, яке після окупації Криму перейняло на себе функції головного курорту…». Цей вислів – усічена назва комедії «Усмішка Бога, або Чисто одеська історія» і водночас доповнена оцінним означенням нервова, яке робить вислів двоплановим щодо вираження оцінки: і позитивної, що пов’язано зі стереотипним сприйняттям цього міста, і негативної, зумовленої занепокоєнням автора настроями певної частини населення, що має проблеми з національною самоідентифікацією. Слова посмішка, посміхатися повторюються в тексті: «більшість співвітчизників саме дивляться – споглядають, не втручаються, вичікують – чим усе завершиться, що з цього всього вийде. Дивляться на борсання країни, на її спроби вирватись, на її втомленість і відчай. Дивляться без особливого жалю, без надмірного співчуття. Хоча й без посмішки » – для вираження стану невизначеності деяких людей; «Я, скажімо, Одесу різною пам’ятаю. Пам’ятаю, як давно, років вісім тому, ми приїхали сюди зі шведськими поетами. Було зимно, посмішку бога важко було розгледіти за важкими хмарами» – для творення іронії; «Важкі питання мають одну неприємну рису – відповіді на них, зазвичай, теж доволі важкі. Отримавши їх, не розумієш, що з ними далі робити. Тому більшість ні про що й не запитує. Життя триває, море хвилюється, бог продовжує посміхатися нам усім. Без винятку» – для узагальнення позиції автора, який оптимістично дивиться на майбутнє країни.

Тетяна Кальченко, виділяючи експресивну функцію ПФ, наголошує, що вона полягає в актуалізації ознаки, яка розширює семантичне наповнення позначуваної одиниці, посиленні емоційної виразності тексту [13]. В авторських колонках С. Жадана прецедентні одиниці виконують зазначену функцію часто разом з оцінною, наприклад: «… часто доводиться чути про гостре почуття неприязні й ненависті, що панують у мистецькому середовищі. … Мовляв, усі ці художники – павуки у трилітровій банці , зацікавлені лише в тому, щоб відкусити один одному голову, позбавивши таким чином своїх конкурентів елементарної працездатності. … Якщо ви думаєте, що художник художнику – вовк, ви дещо спрощуєте ситуацію. Все набагато складніше. І цікавіше» (tyzhden.ua/Columns/50/87). У наведеному контексті функціонують ПВ, які мають спільну оцінну семантику – характеризують непримиренність і ворожнечу в стосунках. Лексичні заміни в другому вислові контекстуально зумовлені (людина – художник). Експресивність виникає і внаслідок видозміни, і внаслідок нагнітання ПВ.

Отже, як бачимо, ПФ у текстах автора є поліфункціональними. Слід говорити про те, що в контексті та сама прецедентна одиниця виконую водночас кілька функцій.

Висновки до розділу 2

Сергій Жадан більшою мірою апелює до національно-прецедентних та універсально-прецедентних феноменів, які тяжіють до сфери мистецтва, зокрема літератури. Це переважно назви добре відомих читачеві творів української та світової літератури або цитати з них, імена знакових письменників.

У текстах функціонують усі різновиди прецедентних одиниць: вислови, тексти, імена, ситуації. При цьому більшою мірою представлені саме ПВ, які є сконденсованими виразниками певної ідеї. Автор вільно поводиться з формою ПВ: вони зазнають різноманітних трансформацій (лексична заміна, усічення, доповнення, граматична видозміна). Публіцист доволі часто робить заголовком видозмінений ПВ, що, без сумніву, привертає увагу читача. Показово, що такі заголовки набувають семантичної багатоплановсті, яка розкривається в тексті завдяки обіграванню їх лексичних елементів. Читачеві, без сумніву, цікаво впізнавати відомі вислови і розшифровувати авторську гру.

ПФ виконують парольну, моделювальну, прагматичну, ігрову, оцінну, експресивну функції, які в тексті можуть поєднуватися, що робить ці одиниці надзвичайно виразними засобами вираження авторської позиції.

ВИСНОВКИ

Проведений комплексний аналіз дав змогу з’ясувати специфіку функціонування прецедентних одиниць в авторських колонках Сергія Жадана.

Основні результати дослідження можна звести до таких положень.

Добір конкретних прецедентів характеризує автора як мовну особистість, якій властиве орієнтування на політичні та суспільні теми; заглибленість в українську історію за часів СРСР; переосмислення національної та світової історії на тлі сьогодення. Автор усвідомлює себе як особистість, яка нерозривно пов’язана з життям свого народу і в найширшому розумінні – із життям світу. Відсутність потреби коментування прецедентних феноменів створює можливості для кодування, шифрування інформації, орієнтування її на «свого» читача.

Прецедентні одиниці відрізняються за рівнем прецедентності, своєї поширеності та зрозумілості для читача. Виокремлюємо соціумно-, національно-, універсально-прецедентні феномени. У колонках Сергія Жадана найчастіше трапляються універсально-прецедентні та національно-прецедентні феномени, пов’язані зі сферами літератури, мистецтва, історії та політики.

У текстах С. Жадана засвідчується використання всіх різновидів ПФ: імені, вислову, тексту та ситуації. Найбільш помітними групами в колонках автора є ПВ, звернення до яких пов’язане з такою рисою ідіостилю досліджуваного колумніста, як тяжіння до осмислення класичної літератури.

Апеляція до ПФ може здійснюватися різноманітними способами. У колонках Сергія Жадана визначаємо такі способи апелювання до ПФ: до ПІ – через пряме найменування; до ПВ – шляхом прямого відтворення або його трансформації; до ПТ – за допомогою назви тексту, уведення до контексту трансформованих і нетрансформованих цитат; до ПС – через атрибути ситуації.

У досліджуваних текстах ПФ виконують різноманітні функції, серед яких оцінна, експресивна, ігрова, прагматична, парольна й моделювальна. Останні дві функції властиві всім прецедентним одиницям, що зумовлено самою їх природою. Продуктивність оцінної функції зумовлена специфікою жанру авторської колонки – висловлення авторської позиції. Прагматична функція в досліджуваних текстах виявляється найповніше у висловах, що функціонують як заголовки. Відзначаємо тяжіння автора до творення заголовків із використанням трансформованих ПВ, які, зокрема, виконують ігрову й прагматичну функції.

Отже, в авторських колонках ПФ повною мірою реалізують свій лінгвокультурний, естетичний та оцінний потенціал, виявляють змістову багатоплановість і поліфункціональність. Перспективним видається вивчення прецедентних феноменів у художніх текстах С. Жадана для подальшого встановлення рис ідіостилю автора.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аптулаева Т. Г. Прецедентный текст в газетном заголовке / Аптулаева Т. Г., Вепрева И. Т. // Российская журналистика: от «Колокола» до «СПИД-инфо». – Екатеринбург, 1996. – С. 133–135.

2. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації. – Київ: «Довіра», 2007. – 205с.

3. Великорода Ю. М. Прецедентні феномени в американському медійному дискурсі (на матеріалі часописів " Time" та " Newsweek" ): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Ю. М. Великорода. – Львів, 2012. – 219 с.

4. Гаврилюк І. Л. Сучасна українська колумністика: особливості розвитку / І. Л. Гаврилюк // Журналістика. – К., 2011. – Вип. 10 (35). – С. 117–121.

5. Галич В. М. Жанрово-стильові особливості авторської колонки // Вісник Харків. нац. ун-ту. Сер.: Соціальні комунікації. — 2009. — № 374. — Вип. 1. — С. 45—51.

6. Гарюнова Ю. О. Функціонування власних назв у кінокритичному дискурсі: «чиста» номінація і прецедентність / Ю. О. Гарюнова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Серія: Філологія. – Х., 2011. – № 936. – Вип. 61. – С. 71–74.

7. Гудков Д. Б. Прецедентная ситуация и способы ее актуализации / Д. Б. Гудков // Язык, сознание, коммуникация: сб. статей / ред. В. В. Красных, А. И. Изотов. – М.: «Диалог-МГУ», 2000. – Вып. 11. – С. 40–46.

8. Гурч Л. А. Критерії ідентифікації авторської колонки в українському медіапросторі [Електронний ресурс] / Л. А. Гурч // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. – 2014. – № 1–2 (17–18). – С. 60–65. – Режим доступу: www.irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe.

9. Жаева Р. Р. Способы актуализации прецедентных феноменов в публицистических текстах Ю. Д. Поминова: автореф. дисс. … канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка», 10.02.01 «Русский язык» / Р. Р. Жаева. – Кемерово, 2012. – 25 с.

10. Захаренко И. В. Когнитивная база и прецедентные феномены в системе других единиц и в коммуникации / Захаренко И. В., Красных В. В., Гудков Д. Б., Багаева Д. Б. // Вестник МГУ. – Сер. 9: Филология. – 1997. – № 3. – С. 62–75.

11. Захаренко И. В. Прецедентные высказывания и их функционирование в тексте / И. В. Захаренко // Лингвокогнитивные проблемы межкультурной коммуникации. – М., 1997. – С. 92–99.

12. Захаренко И. В. Прецедентное имя и прецедентное высказывание как символы прецедентных феноменов / Захаренко И. В., Красных В. В., Гудков Д. Б., Багаева Д. Б. // Язык, сознание, коммуникация: сб. статей / ред. В. В. Красных, А. И. Изотов. – М.: «Филология», 1997. – Вып. 1. – С. 82–103.

13. Ільченко О. А. Інтертекстуальність і прецедентність і україномовних ЗМІ початку ХХІ ст. (на матеріалі метафоричних сполучень) / О. А. Ільченко // Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. – Х., 2013. – С. 155–160.

14. Ільченко О. А. Прецедентність як ознака текстів сучасної преси (на матеріалі метафоричних словосполучень) [Електронний ресурс] / О. А. Ільченко // Лінгвістичні дослідження. – 2012. – Вип. 34. – С. 97–100. – Режим доступу: http: //nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_2012_34_20.

15. Калинюк Х. Авторська колонка: проблеми жанрової ідентифікації / Христина Калинюк // Інформація, комунікація, суспільство: матеріали І Міжнародної наукової конференції ІКС-2012, 25-28 квітня, 2012 року, Львів / Нац. університет «Львівська політехніка». – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2012. – С. 38− 39.

16. Кальченко Т. Ю. Функціонально-семантичні особливості прецедентних феноменів у поетичних текстах І. Римарука і В. Герасим’юка: автореф. дис. … канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Т Ю. Кальченко. – Х., 2015. – 18 с.

17. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов; отв. ред. Д. Н. Шмелев. – М.: Наука, 1987. – 262 с.

18. Космеда Т. А. Пам’ять мовної особистості і феномен прецедентності: потенції дискурсивного слова «перший» у лінгво- і соціокультурній свідомості (на матеріалі аналізу поетичного мовлення) / Т. А. Космеда // Незгасимий словосвіт: зб. наук. праць. – Х., 2011. – С. 539– 547.

19. Корольова В. В. Прецедентні феномени в мові сучасної поезії [Електронний ресурс] / В. В. Корольова. – Режим доступу: http: //naub.oa.edu.ua/2012/pretsedentni-fenomeny-v-movi-suchasnoji-poeziji/.

20. Красных В. В. Культура, культурная память и лингвокультура: их основные функции и роль в культурной идентификации [Електронний ресурс] / В. В. Красных. –– Режим доступу: http: //istina.msu.ru/media/publications/articles/ed4/1a0/3179765/Krasnyih-Kultura_KP_i_LK_-_kult.ident-ya.pdf.

21. Кузьмина Н. А. Интертекстуальность и прецедентность как базовые когнитивные категории медиадискурса [Електронний ресурс] / Н. А. Кузьмина // Медиаскоп: электронный научный журнал факультета журналистики МГУ им. М. В. Ломоносова. – 2011. – Вып. 1. – Режим доступу: http: //mediascope.ru/

22. Лазаренко С. Функціонування прецедентних феноменів у заголовках газетних текстів [Електронний ресурс] / Світлана Лазаренко, Анна Ротар // http: //linguistics.kspu.edu/webfm_send/1918.

23. Лесик І. В. Роль прецедентних феноменів у породженні й сприйнятті іронії / І. В. Лесик // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки. Мовознавство». – 2011. – № 3. – Ч. 1. – С. 108–112.

24. Михайлин І. Л. Жанр авторської колонки в масмедійних текстах Віталія Портникова / І. Л. Михайлин, С. В. Шебеліст // Журналістика. Лінгвістика. Дидактика: зб. наук. праць. – Полтава, 2010. – С. 155–160.

25. Найдюк О. В. Семантичні та функціональні особливості прецедентних феноменів у німецькомовному дискурсі.: автореф. дис. … канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Німецька мова» / О. В. Найдюк. – К., 2009. – 17 с.

26. Нахимова Е. А. Прецедентные имена в массовой коммуникации: монография / Е. А. Нахимова; ГОУ ВПО «Урал. гос. пед. ун-т»; Ин-т социального образования. – Екатеринбург, 2007. – 207 с.

27. Рябініна О. К. Інтертекстуальність у дискурсі сучасної української преси: лінгвістичний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Олена Костянтинівна Рябініна – Х., 2008. – 18 с.

28. Сахарук І. Прецедентні феномени як вияв мовної гри в сучасних українських Інтернет-ЗМІ [Електронний ресурс] / І. Сахарук. – Режим доступу: http: //ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/24775/1/60-134-135.pdf

29. Сахарук І. Сфери-джерела прецедентності в текстах українських друкованих ЗМІ / І. Сахарук // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2012. – Вип. 25. – С. 162–167.

30. Сахарук І. В. Прецедентні одиниці як засіб реалізації сугестії в українському медійному дискурсі [Електронний ресурс] / І. В. Сахарук. – Філологічні студії. – 2015. – Вип. 13. – С. 337-345. – Режим доступу: http: //journal.kdpu.edu.ua/filstd/article/viewFile/1742/1371.

31. Сахарук І. Типологія прецедентних феноменів у сучасному українському дискурсі / І. Сахарук // Лінгвістичні студії. – Донецьк, 2011. – Вип. 23. – С. 197–203.

32. Селіванова О. Прецедентна мотивація номінативних одиниць (на матеріалі української мови) / О. Селіванова // Філологічні студії. – Харків, 2009. – C. 129–139.

33. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – Полтава: «Довкілля», 2006. – С. 492–493.

34. Семенец О. П. Прецедентный текст в языке газеты: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» [Електронний ресурс] / О. П. Семенец. – СПб, 2004. – 22 с. – Режим доступу: http: //cheloveknauka.com/pretsedentnyy-tekst-v-yazyke-gazety.

35. Сереброва С. Б. Прецедентні феномени в дискурсі сучасних ЗМІ: проблема функціонування і реалізації: автореф. дис.... канд. наук: 10.02.02 / С. Б. Сереброва. – Дніпропетровськ, 2009. – 19 с.

36. Слышкин Г. Г. Лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе / Г. Г. Слышкин. – М.: «Academia», 2000. – 141 с.

37. Смулаковская Р. Л. Своеобразие использования прецедентных феноменов в газетном дискурсе / Р. Л. Смулаковская // Лингвистика: бюллетень Уральского лингвистического общества. – Т. 12. – Екатеринбург, 2004. – С. 111− 120.

38. Сорокин Ю. А. Прецедентный текст как способ фиксации языкового сознания / Ю. А. Сорокин, И. М. Михалева // Язык и сознание: парадоксальная рациональность. – М., 1993. – С. 98–117.

39. Чорновол-Ткаченко Р. С. Прецедентний текст як основа лінгвостилістичної реалізації категорії інтертекстуальності (на матеріалі казок Льюїса Керрола): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Р. С. Чорновол-Ткаченко. – Х, 2007. – 19 с.