Ухвалу, суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

1. Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві назива­ють «незмінністю судового рішення». Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необгрунтованим, виступають підста­вою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.

2. Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним неза­лежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням за­конної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент за­конної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключ­ністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

3. Передбачену цією статтею, а також ч. 5 ст. 371 КПК можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив (поста­новив) рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.

4. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) гра­матична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального

798

викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню під­лягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить на­писання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазна­чення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рі­шення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розта­шування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

5. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахун­ку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату об­числення у зв'язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені в порядку, передбаченому коментованою статтею, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифме­тичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам при­пустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу (ст. 356 КПК).

6. Ініціатива щодо виправлення в судовому рішенні описок і арифметич­них помилок може виходити від будь-кого з учасників кримінального прова­дження, інших заінтересованих осіб чи самого суду незалежно від того, набра­ло це рішення законної сили чи ні.

7. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належно повідомлені, не перешко­джає розгляду питання про внесення виправлень. Строк розгляду питання про ви­правлення помилок законом не передбачено. Цей строк повинен бути розумним.

8. Виправлення в судовому рішенні мають бути засвідченні підписами суддів того складу суду, який його ухвалив (ч. 5 ст. 371 КПК).

9. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено в строки і порядку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК.

Стаття 380. Роз'яснення судового рішення

1. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за за­явою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішен­ня ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

2. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом де­сяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення

  799

судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судо­ве засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

3. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступ­ного дня після її постановления надсилається особі, що звернулася із зая­вою про роз'яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

1. Роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумі­лим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК) способом усунення його недоліків.

Щодо передбачених ст. 380 КПК роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формаль­них чи змістових недоліків.

2. Судове рішення повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення поля­гає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Існує припущення, що судове рішен­ня, як би складно воно не було написане, є завжди зрозумілим для суду, який його ухвалив (постановив). Тому суд не може порушувати питання про його роз'яснення з власної ініціативи. Ініціатором такого роз'яснення може висту­пати будь-хто з учасників судового провадження чи орган виконання судового рішення.

3. У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме в ньому є не­зрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

4. Заява про роз'яснення судового рішення розглядається протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неявка в судове засідання осіб, які були належно повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення. Розгляд питання стосовно роз'яснення судового рішення є прерогати­вою лише того суду, який це рішення ухвалив (постановив).

Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і ви­рішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

5. Суд може задовольнити заяву і внести відповідні роз'яснення в судове рішення або відмовити у виконанні цього роз'яснення. Так чи інакше, наслід­ком розгляду питання про роз'яснення судового рішення є постановления від-

800

повідної ухвали. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановления надсилається особі, що звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

6. Незалежно від того, яке рішення прийнято, воно може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судо­вого рішення, та учасниками судового провадження.

801

⇐ Предыдущая156157158159160161162163164165Следующая ⇒

Поделиться: