Здійснення правосуддя судом

1. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається.

1. Положення щодо здійснення правосуддя виключно судами закріплено на кон­ституційному рівні (ст. 124 Конституції України) і деталізовано у процесуальному законодавстві та Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Функція правосуддя у кримінальному провадженні полягає у розгляді і вирішенні по суті правових конфліктів, що виникають у суспільному житті з приводу вчинення кримінальних правопорушень. її зміст становить розгляд у судових засіданнях кри­мінальних справ і застосування встановлених законом видів покарань щодо осіб, які винні у вчиненні кримінальних правопорушень, або у виправданні невинних. Функція правосуддя належить до основних кримінально-процесуальних функцій і є підґрунтям такої засади кримінального провадження, як змагальність (див. коментар до ст. 22), та низки інших засад кримінального провадження.

Правосуддя як функція судової влади здійснюється незалежними та безсторонні­ми судами, утвореними згідно із законом. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, присяжні в рамках відповідних судових процедур. Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює право­суддя на професійній основі. Присяжними визнаються громадяни України, які у ви­падках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуд­дя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здій­сненні правосуддя.

Підстави та порядок утворення і ліквідації судів, а також наділення професійних суддів та присяжних відповідним правовим статусом визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Інші органи та посадові особи не мають повноважень на здійснення правосуддя, а прийняті ними рішення не мають правової сили судових рішень.

Тільки суду належить право визнати особу винною у вчиненні злочину і піддати її кримінальному покаранню (ч. 1 ст. 62 Конституції України). Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, уста­новлену законом.

Правила здійснення правосуддя у кримінальному провадженні встановлюються КПК на основі приписів Конституції України та з урахуванням положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

2. Відмова у здійсненні правосуддя не допускається. У широкому значенні це означає, що судова влада в особі своїх органів - судів не може ухилитися від здійснен­ня правосуддя у кримінальному провадженні. У вузькому значенні це означає, що суд, якому підсудне відповідне кримінальне провадження, не вправі відмовитися від су­дового розгляду і ухвалення відповідного судового рішення. Ці положення базуються на тому, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ч. 2 ст. 124 Конституції України) і випливає із низки засад кримінального провадження, зокрема, законності (див. коментар до ст. 9), рівності перед законом і судом (див. коментар до ст. 10), доступу до правосуддя та обов'язковості судових рішень (див. коментар до ст. 21), забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (див. коментар до ст. 24).

Стаття 31

Склад суду

1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дев 'ятою цієї статті.

2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обви­нувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

4. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених час­тиною дев 'ятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.

5. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених час­тиною дев 'ятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.

6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіаль­но судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу.

7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).

8. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального прова­дження визначається у порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

9. Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється:

1) в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п 'яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, та трьох присяжних;

2) в апеляційному порядку - колегіально судом у складі п 'яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

3) в касаційному порядку - колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримі­нальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в яко­му можливо утворити такий склад суду.

10. Кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи об­винувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, за­стосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касацій­ному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здій­снюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України «Про судоустрій і ста­тус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.

1. Правосуддя у кримінальному провадженні може здійснюватися як судом коле­гіально, так і суддею одноособово. Склад суду, тобто коло осіб, які уповноважені здійснювати судове провадження, розрізняється залежно від судової інстанції, кате­горії злочину, а також особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За загальним правилом, кримінальне провадження в суді першої інстанції здій­снюється професійним суддею одноособово. Суддя, який розглядає справу одноосо­бово, діє як суд (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Це має бути суддя відповідного місцевого суду. Суддею відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Здійснення кримінального провадження суддею одноособово означає, що лише один професійний суддя здійснює підготовче провадження відповідно до правил гла­ви 27 КПК, а також судовий розгляд згідно з положеннями глави 28 КПК, враховуючи вимоги щодо незмінності складу суду (див. коментар до ст. 319). Цей суддя виступає головуючим у судовому засіданні (див. коментар до ст. 321). При одноособово роз­гляді у визначених ст. 320 КПК випадках можливе призначення запасного судді (про запасного суддю див. коментар до ст. 320).

2. Колегіально кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегією суддів, а також за участю присяжних. Колегіальний розгляд здійснюється щодо:

- злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років або довічне позбавлення волі - судом у складі трьох про­фесійних суддів.

- службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої кате­горії посад державних службовців, - судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років.

3. КПК України вперше передбачає відправлення правосуддя судом присяжних. За клопотанням обвинуваченого у справах про злочини, за вчинення яких передбаче­но довічне позбавлення волі, кримінальне провадження здійснюється колегіально судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Якщо обви­нувачений є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище від­повідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», або особою, посада якої віднесена до першої категорії посад державних службовців, то у складі суду присяжних повинні брати участь професійні судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд. Присяжними відповідно до ст. 63 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

4. За загальним правилом, кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів. Це ма­ють бути судді відповідного апеляційного суду. Кількість суддів має бути непарною, щоб забезпечити ухвалення судового рішення у кожному випадку.

У випадках коли кримінальне провадження здійснюється стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Укра­їни «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, в апеляційному порядку справа розглядається колегіально судом у складі п' яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років. Стаж роботи на посаді судді встановлюється на підставі виписки із трудової книжки.

5. За загальним правилом, кримінальне провадження в касаційному порядку здій­снюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів. Це мають бути судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Кількість суддів має бути непарною щоб забезпечити ухвалення судового рішення у кожному випадку.

У випадках коли кримінальне провадження здійснюється стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Укра­їни «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, в касаційному порядку справа розглядається колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіаль­но судом, щодо складу якого ст. 453 КПК встановлені спеціальні правила (див. комен­тар до ст. 453 КПК):

- справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призна­чення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на за­сіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, яке є право­мочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Су­дової палати у кримінальних справах Верховного Суду України;

- справа про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною між­народних зобов'язань при вирішенні справи судом розглядається на спільному засі­данні всіх судових палат Верховного Суду України, яке є правомочним за умови при­сутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.

7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами (див. коментар до статей 459-467) здійснює той же суд, який ухвалив рішення, що переглядається (див. коментар до ст. 33), у такому самому кількісному (але не персональному) складі, в якому вони були ухвалені. Тобто якщо у відповідній інстанції справа розглядалася суддею одноособово, перегляд за нововиявленими обставинами також має здійсню­ватися одноособово. Якщо справа розглядалася колегіально, її перегляд також має здійснюватися колегіально у такому ж кількісному складі суду або суду присяжних.

8. Спеціальний склад суду залежно від особи, стосовно якої здійснюється кримі­нальне провадження, встановлюється для таких категорій осіб:

- службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців;

- неповнолітніх.

9. Здійснення кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про дер­жавну службу», та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється у спеціальному складі суду з огляду на важливе соціальне, правове і політичне становище, які вони займають у державі. Щодо деяких з них главою 37 КПК разом з тим передбачено особливий порядок кримінального прова­дження. Виконання зазначених вимог закону щодо складу суду може становити деякі труднощі, особливо у місцевих судах. Тому встановлюється правило, згідно з яким якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне про­вадження, неможливо утворити склад суду, визначений для розгляду, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду. Це правило діє для судів першої і апеляційної інстанції: для судів першої інстанції це буде найбільш територіально наближений місцевий суд у межах відповідної області, АРК, міст Києва і Севастополя; для судів апеляляційної інстанції - відповідний апеляційний суд сусіднього регіону.

10. Встановлені КПК особливості кримінального провадження щодо розгляду стосовно неповнолітньої особи обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи ви­ховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінального провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень є складовими впровадження у кримінальне про­цесуальне право України ювенальної юстиції.

Коло суддів, уповноважених на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх, порядок набуття ними таких повноважень і особливості правового статусу визначаються згідно із ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Одноособова реалізація вказаних процесуальних дій повинна здійснюватися суддею суду відповід­ної інстанції, який відповідає вимогам встановленим у ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». При колегіальному здійсненні кримінального провадження головуючим під час судового розгляду (див. коментар до ст. 321) може бути лише суддя, уповноваже­ний згідно із ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального про­вадження стосовно неповнолітніх, тоді як інші судді у складі колегії можуть і не відповідати вказаним вимогам.

Визначення судді або колегії суддів для конкретного судового провадження здійсню­ється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принци­пом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення строку їх повноважень (про автоматизовану систему документообігу суду див. коментар до ст. 35).

Недодержання положень цієї статті щодо складу суду належить до істотних по­рушень вимог кримінального процесуального закону (див. коментар до ст. 412). Якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду, воно у будь-якому разі підлягає скасуванню судом вищої інстанції згідно із п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК.

Стаття 32

⇐ Предыдущая17181920212223242526Следующая ⇒

Поделиться: