Стаття 32. Роз'яснення значення термінів Кодексу

Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, коли немає ок­ремих вказівок, мають таке значення:

1Ь " Суд" — Верховний Суд України, Верховний суд Ав­ тономної Республіки Крим, обласний. Київський і Севас­топольський міські, міжобласний, районний (міський), міжрайонний (окружний) суди, військовий суд, суддя, який одноособово розглядає справу;

2) " Суд першої інстанції" — суд, що мас право винести вирок у справі;

3) " Апеляційний суд" — суд, що розглядає справи за апеляціями на вироки, ухвали і постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили;

4) " Касаційний суд" — суд, що розглядає справи за
касаційними скаргами і поданнями в касаційному по­
рядку;

5) " Суддя" — голова, заступник голови і суддя
відповідно Верховного Суду України, Верховного суду Ав­
тономної Республіки Крим, обласного. Київського і Севас­
топольського міських, міжобласного, районного (місько­
го), міжрайонного (окружного), військового судів, народ­
ний засідатель;

5-а) " Головуючий" — суддя, який головує при колегіальному розгляді справи або розглядає справу од­ноособово;

6) " Прокурор" — Генеральний прокурор України,
прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор об­
ласті, прокурор міста Києва, районний, міський прокурор,
військовий прокурор, транспортний прокурор та інші
прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних
або міських прокурорів, їх заступники і помічники, про­
курори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах
своєї компетенції;

6-а) " Начальник слідчого відділу" — начальник Голов­ ного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органів внутрішніх справ, безпеки та його за­ступники, які діють у межах своєї компетенції, а також податкової міліції;

7) " Слідчий" — слідчий прокуратури, слідчий органів
внутрішніх справ, слідчий органів безпеки, слідчий по­
даткової міліції;

Турнье П. " Беловоротничковая" преступность в Европе и во Франции //Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України.— 2001.— №1.— С.24-27.

Стаття 32-1 _________________________________________________ £ «£

8) " Учасники процесу" — обвинувачений, підозрюва­ний, захисник, а також потерпілийі цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники;

9) " Обвинувач" — прокурор, що підтримує в суді дер­жавне обвинувачення, і потерпілий в справах, передбаче­них частиною 1 статті 27 цього Кодексу та в інших випад­ках, передбачених цим Кодексом;

10) " Законні представники" — батьки, опікуни, піклу­
вальники даної особи або представники тих установ і
організацій, під опікою чи опікуванням яких вона пере­
буває;

11) " Близькі родичі" — батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки;

12) " Вирок" — рішення суду першої інстанції про винність або невинність особи;

13) " Ухвала" — всі рішення, крім вироку, які виніс суд першої апеляційної і касаційної інстанції в судових засіданнях в колегіальному складі;

14) " Постанова" — рішення органу дізнання, слідчого і прокурора, а також рішення, які виніс суддя одноособо­во чи апеляційний суд;

15) " Апеляція" — подання прокурора і скарга учасни­ка процесу про скасування або зміну судового рішення в апеляційному порядку;

(Пункт 16 статті 32 виключено на підставі Закону № 2533-ПІ (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)

(Пункт П статті 32 виключено на підставі Закону № 2533-ПІ (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)

(Пункт 18 статті 32 виключено на підставі Закону № 2533-ПІ (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)

19) " Касаційне подання, касаційна скарга" — подання прокурора, скарга учасника процесу про скасування або зміну судового рішення в касаційному порядку;

20) " Протокол" — документ про проведення слідчих і судових дій, про їх зміст і наслідки.

(Стаття 32 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 13.06.63, № 117-08 від 30.08.71, № 52-09 від 18.07.75, № 6834-10 від 16.04.84, з Законами № 246412 від 17.06.92, № 2857-12 від 15.12.92, № 4018-12 від 24.02.94, № 85/98-ВР від 05.02.98, № 2533-Ш (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)

ш уз Г І Я д/« ■

(Стаття 32-1 виключена на підставі Указу ПВР № 6834-10 від 16.04.84)

Стаття 32-2.

(Стаття 32-2 виключена на підставі Указу ПВР № 6834-10 від 16.04.84)

Стаття 33

185

 

Глава 2 ПІДСУДНІСТЬ

Стаття 33. Підсудність справ районному (міському) суду

Районному (міському) суду підсудні всі кримінальні справи, крім справ, підсудних вищестоящим судам і військовим судам.

(Стаття 33 із змінами, внесеними згідно з Законом № 4018-12 від 24.02.94)

Підсудність — це сукупність встановлених законом ознак кримінальних справ, відповідно до яких встановлюється конкрет­ний судовий орган, компетентний проваджувати як суд першої інстанції судовий розгляд кримінальної справи по суті пред'явленого обвинувачення і винести вирок.

Визначити підсудність означає з'ясувати, який саме суд має роз­глянути конкретну справу.

Дотримання правил про підсудність сприяє реалізації принципу доступу до правосуддя, права обвинуваченого предстати перед судом без зайвої затримки, на швидкий і всебічний розгляд справи кваліфікованим компетентним судом.

Розрізняють предметну (родову), персональну, територіальну підсудність, спеціальну підсудність, підсудність за зв'язком справ та альтернативну підсудність.

Предметна підсудність — це підсудність, за правилами якої розмежовується компетенція судових органів і визначається, який саме суд розглядатиме справу як суд першої інстанції залежно від характеру злочину і його кваліфікації.

Наприклад, апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя підсудні такі кримінальні справи:

1) про злочини проти основ національної безпеки України, перед­бачені статтями 109—114 Кримінального кодексу України (2341-14);

2) про злочини, за вчинення яких Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі. Всі інші справи розглядаються місцевими судами.

Персональна підсудність визначається службовим станом підсудних, щодо яких у чинному законодавстві міститься спеціальна вказівка про порядок притягнення їх до кримінальної відповідальності. За персональною підсудністю обов'язок розгляду справи покладається на судовий орган залежно від суб'єкта злочину.

Наприклад, справи про злочини суддів всіх рангів, включаючи суддів Конституційного Суду та Арбітражного Суду, розглядаються судами, не нижче як обласного рівня, але зауважимо, що справа не може розглядатись тим судом, в якому працював обвинувачений.

Територіальна підсудність — це підсудність, що визначається місцем скоєння злочину. Кримінальна справа розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин. Якщо місця вчинен­ня злочину встановити не можна, то справа повинна бути розгля­нута судом, в районі діяльності якого закінчено дізнання чи попе­реднє слідство в даній справі.

Підсудність за зв'язком справ — це підсудність, яка визна­чається виходячи з положення закону про те, що доцільно об'єднан­ня в одному провадженні кримінальних справ з обвинуваченням кількох осіб — співучасників учинення одного чи кількох злочинів або з обвинуваченням однієї особи у вчиненні декількох злочинів (ст.26 КПК). Питання про підсудність за зв'язком справ вирішується таким чином:

а) якщо одна особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні
декількох злочинів, справи про які підсудні різнойменним судам,
то справа розглядається вищим із цих судів;

б) якщо особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні
декількох злочинів і справа хоча б про одну з них або про один із
злочинів підсудна спеціальному суду, то її розглядає цей суд;

в) якщо одна особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні
декількох злочинів і справа хоча б про одну з них або про один із зло­
чинів підсудна військовому суду, то справу розглядає військовий сул

Альтернативна підсудність означає, що судовий розгляд спра­ви проводиться тим органом, на території якого було порушено кримінальну справу, або закінчено розслідування, або якому дору­чено розглянути справу вищим судом.

Наприклад, у разі об'єднання в одному провадженні криміналь­них справ по обвинуваченню декількох осіб у вчиненні декількох злочинів, коли ці справи підсудні двом або декільком однойменним судам, справу розглядає той суд у районі діяльності якого було по­рушено кримінальну справу або закінчено попереднє слідство чи дізнання (ст. 39 КПК України).

Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більш як десять років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально в складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд (ч. 2 ст. 17 КПК). Це також альтернативна підсудність.

З метою забезпечення найбільш об'єктивного і повного розгляду справи, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду в окремих випадках справа може бути передана на роз­гляд суду за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків.

У випадках особливої складності або важливості справи, підсуд­ної місцевому суду, апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя мають право прийняти її до свого провадження.

Передача в цих випадках справи з одного суду до іншого допус­кається лише до початку її розгляду в судовому засіданні.

186

Стаття 33-1

Стаття 37

187

 

Стаття 33-1.

(Стаття 33-1 виключена на підставі Закону № 174/94-ВР від 21.09.94)

Стаття 34. Підсудність справ апеляційному суду Авто­номної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя

Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апе­ляційним судам областей, міст Києва і Севастополя підсудні такі кримінальні справи:

1) про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені статтями 109-114 Кримінального ко­дексу України (2341-14);

2) про злочини, за вчинення яких Кримінальним ко­дексом України передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.

У випадках особливої складності або важливості спра­ви, підсудної місцевому суду, — апеляційний суд Авто­номної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя мають право прийняти її до свого провадження.

(Стаття ЗА із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 6591- 10 від 29.02.84, Г* 270-10 від 26.05.80, № 7373-11 від 14.04.89, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2947-12 від 28.12.93, № 4018-12 від 24.02.94. в редакції Закону № 174/94-ВР від 21.09.94, № 246/94-ВР від 15.11.94, № 552/97-ВР від 07.10.97, із змінами, внесе­ ними згідно із Законами № 1945-ІІІ (1945-14) від 14.09.2000, № 2533-111 (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, в редакції Закону № 2670-111 (2670-14) від 12.07.2001)

Особливо складними або важливими справами слід вважати, окрім указаних в цій статті, також справи, в яких встановлено, що дії обвинувачених виходили за межі території, на які поширюва­лась юрисдикція нижчих судів.

Водночас, справи про злочини суддів усіх рангів, включаючи суддів Конституційного Суду та Арбітражного Суду, розглядаються судами, не нижче як апеляційного рівня, але зауважимо, що справа не може розглядатись тим судом, в якому працював обвинуваче­ний.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: