Тема 9. Діагностика економічної безпеки підприємства

Питання, що розглядаються:

Сутність економічної безпеки підприємства. Функціональні складові економічної безпеки. Методичний апарат діагностування економічної безпеки.

Економічна безпека підприємства – це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).

Головна мета економічної безпеки підприємства – це забезпечення його тривалого і максимально ефективного функціонування нині та високого потенціалу розвитку в майбутньому.

Основними функціональними складовими економічної безпеки підприємства є:

- фінансова складова (досягнення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів);

- інтелектуальна й кадрова складові (збереження та розвиток інтелектуального потенціалу підприємства; ефективне управління персоналом);

- техніко-технологічна складова (ступінь відповідності застосовуваних на підприємстві технологій сучасним світовим аналогам щодо оптимізації витрат ресурсів);

- політико-правова складова (усебічне правове забезпечення діяльності підприємства, дотримання чинного законодавства);

- інформаційна складова (ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення господарської діяльності);

- екологічна складова (дотримання чинних екологічних норм, мінімізація витрат від забруднення довкілля);

- силова складова (забезпечення фізичної безпеки працівників і збереження майна підприємства).

Основними підходами до оцінки економічної безпеки підприємства є: індикаторний, ресурсно-функціональний та на основі показника прибутку.

При індикаторному підході рівень економічної безпеки підприємства визначається за граничними значеннями показників (індикаторів), що характеризують діяльність підприємства в різних функціональних сферах.

За ресурсно-функціональним підходом рівень економічної безпеки визначається на основі оцінки стану використання ресурсів підприємства за спеціальними критеріями. Оцінка рівня економічної безпеки підприємства виконується на підставі визначення сукупного критерію через зважування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які обчислюються із допомогою порівняння можливої величини шкоди підприємству та ефективності заходів щодо запобігання цій шкоді.

Отримання підприємством прибутку вже свідчить про узгодження до певної міри його інтересів з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища. При оцінці економічної безпеки підприємства з використанням підходу на основі показника прибутку як передумови для визнання стану економічної безпеки і критерію оцінки її рівня можуть використовуватися результати порівняння величини отриманого чистого прибутку підприємства з обраними для цієї мети базами порівняння, наприклад, з величиною ресурсів, що затрачаються (за показниками рентабельності витрат і загального капіталу, що дасть можливість оцінити ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства і до певної міри, його фінансову стійкість).

Питання до самоконтролю знань.

1. Дайте визначення поняттю «економічна безпека підприємства».

2. Охарактеризуйте склад функціональних елементів економічної безпеки підприємства.

3. Визначте роль економічної безпеки в системі діяльності підприємства за ринкових умов господарювання.

4. Як оцінити фінансову безпеку підприємства?

5. Як оцінити інтелектуальну і кадрову безпеку підприємства?

6. Які показники характеризують техніко-технологічну безпеку підприємства?

7. Який механізм оцінки політико-правової безпеки підприємства?

8. Які показники характеризують екологічну безпеку підприємства?

9. Як оцінюється інформаційна складова економічної безпеки?

10. Як оцінюється силова складова економічної безпеки підприємства?

11. Які основні методологічні підходи до діагностики економічної безпеки підприємства?

Літературні джерела: [1, с.249-262; 2, с.292-316; 3, с.73-79; 4, с.322-351]

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ

Самостійна робота студентів при вивченні дисципліни складається з повторенням пройденого матеріалу перед лекцією; підготовки до практичних занять за відповідною темою; тестових опитувань під час проведення змістових модулів; підготовки до підсумкового модульного контролю; виконання завдань самостійного опрацювання. На самостійну роботу виноситься частина теоретичного матеріалу, не складного за змістом та окремі практичні роботи, що не потребують безпосереднього керівництва викладача.

Навчально-методичним забезпеченням самостійної роботи студента є:

- навчальна програма з дисципліни;

- конспект лекцій;

- основні поради студентам щодо вивчення дисципліни з вимогами до оцінки знань та вмінь із даної дисципліни;

- методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем; перелік питань, що виносяться на практичні заняття;

- пакет контрольних завдань, запитань для самоперевірки;

- перелік літератури.

Самостійна робота студентів містить такі основні види учбової діяльності, як: підготовка до лекцій та практичних занять, підготовка доповідей та рефератів.

Підготовка до лекцій.

На початку семестру до вивчення дисципліни студент знайомиться з програмою курсу та робочою програмою з дисципліни, а також з формами контролю знань.

Підготовка до наступної лекції передбачає опрацювання матеріалів останньої лекції, а також рекомендованої літератури, її конспектування та доповнення конспекту лекції, накреслює питання, які повинен з’ясувати з викладачем.

Підготовка до практичних занять.

Для забезпечення продуктивної роботи на практичних заняттях та, відповідно, атестування його знань та вмінь, студент повинен бути підготовленим належним чином. Для цього необхідно ознайомитися з планом наступного семінарського або практичного заняття та рекомендованою літературою.

Підготовку слід розпочати з вивчення конспекту лекцій з даної теми, а після цього розглянути рекомендовану літературу. Вивчаючи літературу необхідно робити скорочений конспект прочитаного. Вивчаючи конспект лекції та літературу, студент повинен знаходити відповіді на усі запитання з теми практичного заняття.

Для розв’язання задач та аналізу економічних ситуацій на практичних заняттях треба знати засоби розрахунків показників, графічного та табличного методів викладання матеріалу та результатів розрахунків. Вміння аналізувати ґрунтується на знанні змісту показників, методів їх розрахунку, зв’язку з іншими показниками. Саме тому вивчення теоретичного матеріалу потребує окреслення методичних питань та акцентування уваги на них. Також необхідно особливу увагу надавати формулам, звертати увагу на їх сутність.

Підготовка реферату.

Підготовка реферату включає наступні необхідні етапи роботи студента: вибір теми, визначення основних понять та питань теми, складання плану викладання теми, написання реферату. За своєю сутністю підготовка реферату визначає проведення студентом теоретичного аналізу поставленої проблеми та узагальнення вивчення матеріалу згідно розробленому плану.

Текст реферату (обсяг не менше 15 стор.) представляється у вигляді рукопису або у друкованій формі на одній сторінці з одного боку білого паперу формату А4 через півтора інтервали. Текст на аркуші паперу розміщують, дотримуючись таких розмірів від краю: ліворуч – 25 мм, праворуч – 10 мм, згори – 20 мм, знизу – 20 мм.

Першою сторінкою реферату є титульний аркуш, форма якого наведена у Додатку А. Останньою сторінкою реферату є список використаних джерел.

Якщо тема індивідуального завдання передбачає висвітлення декількох питань, необхідно скласти план реферату, який при оформленні представляється після титульного аркуша на другій сторінці.

Реферат має бути виконаний і поданий на кафедру не пізніше зазначеної у навчальному плані дати.

Перед захистом реферату студент повинен ознайомитись із зауваженнями викладача й підготувати змістовні відповіді на них. Доповідь студента під час захисту роботи не може перевищувати 5-7 хвилин. Студент у доповіді повідомляє перелік висвітлених питань, основні результати та загальні висновки. Оцінка за виконання та виклад роботи повідомляється одразу після захисту.

 

Теми індивідуальних завдань:

1. Поняття конкурентного середовища підприємства, показники його оцінки.

2. Діагностика конкурентних сил.

3. Етапи діагностики конкурентного середовища.

4. Інтенсивність конкурентної боротьби та оцінка її рівня.

5. Вхідні бар’єри в галузі та способи їх створення та збереження.

6. Державний вплив як чинник конкуренції.

7. Діагностика галузі за вибором студента за методикою М.Портера

8. Поняття та показники конкурентоспроможності підприємства.

9. Поняття конкурентних переваг підприємства.

10. Методи діагностування конкурентоспроможності підприємства.

11. Еволюція теоретичних поглядів на економічну природу конкурентоспроможності.

12. Поняття конкурентоспроможності продукції.

13. Показники конкурентоспроможності продукції.

14. Методи оцінки конкурентоспроможності продукції.

15. Методичні особливості оцінки конкурентоспроможності продукції промислового призначення.

16. Методичні особливості оцінки конкурентоспроможності послуг.

17. Сутність діагностування потенціалу у процесі обґрунтування стратегічних рішень.

18. Особливість ресурсного підходу до розуміння сутності потенціалу підприємства.

19. Поняття та особливості оцінки виробничого потенціалу підприємства.

20. Класифікація об’єктів оцінки виробничого потенціалу підприємства.

21. Основні методичні підходи до оцінки виробничого потенціалу підприємства.

22. Фінансова діагностика: мета, основні моделі, інструментарій.

23. Роль фінансової діагностики в сучасних економічних умовах.

24. Інформаційне забезпечення фінансової діагностики.

25. Поняття фінансової діагностики, її інформаційна база.

26. Сутність вертикального та горизонтального аналізів.

27. Система показників фінансового стану підприємства.

28. Вибір підходів та методів оцінки вартості підприємства в залежності від цілей оцінки.

29. Принципи оцінки вартості підприємства як теоретична основа економічного діагностування підприємства.

30. Поняття ринкової вартості підприємства. Предмет та цілі оцінки.

31. Основні підходи до оцінки вартості підприємства.

32. Методичний аспект вивчення проблеми оцінки якості управління персоналом підприємства.

33. Оцінка ефективності системи менеджменту крізь призму загальних результатів діяльності підприємства.

34. Засоби і методи дослідження організаційної культури підприємства.

35. Умови ефективного впровадження результатів управлінського діагностування.

36. Роль економічної культури підприємства в забезпечені його конкурентоспроможності на ринку.

37. Культура управління як складова економічної культури підприємства.

38. Цінності, правила та норми як основа економічної культури підприємства.

39. Особливості національної економічної культури та тенденції її розвитку.

40. Соціально-психологічний клімат у колективі та його вплив на ефективність діяльності підприємства.

41. Функціональні складові економічної безпеки підприємства

42. Основні методи діагностування економічної безпеки підприємств

 

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: