Операційна система MS-DOS. Історія версій. Основні файли даної ОС. Використання оперативної памяті в даній ОС.

У жовтні 1980 року IBM запропонувала всім компаніям тендер на ОС нового ПК(процесор - Intel8086/8088).

Компанія Microsoft не мала потрібної ОС і закупила її у фірми Seatle Computer Products, і на початку 1981 року був випущений комп’ютер IBM5150 з частотою процесора 4,77 МГц, який мав 64 КБ RAM-пам’яті. Для даного ПК була запропонована ОС - PC-DOS.

Разом з цим ПК почали створюватись IBM- сумісні машини на базі даного процесора, але іншими фірмами. Для таких ПК створили ОС, що мала назву MS-DOS.

Ті версії ОС, які вийшли в 1981 році, мали індекс 1.0.

У 1982 році з’явились версії 1.1 цих двох ОС. В них вводилася підтримка двохсторонніх систем.

У 1983 році випускаються версії 2.Х. Дана версія підтримувала роботу із жорстким диском, а також вводилось ієрархічне дерево каталогу.

У версії 3.0, що вийшла у 1984 році, пропонувалося краще обслуговування на HDD.

У 1991 році вийшла версія 5.0, в якій дозволялося працювати з пам’яттю більше ніж 1 МБ, а також вводилися Undelеte, Check Disk.

Версія 6.0(1993рік) розширила можливості використання пам’яті більше 1 МБ. Добавлена утиліта оптимізації пам’яті MemMaker та введена утиліта Double Space для збільшення ефективного розміру HDD.

У наступних версіях 6.2.0 та 6.2.1 з’явилася утиліта Drive Space.

У версії 7.0 та 7.1 входив комплект ОС Windows95, яка не поставлялася окремо.

У версії 7.1 вводилась підтримка FAT32, коли у всі попередні версії підтримували FAT16.

Також у 7.0 та 7.1 вводилась підтримка довгих імен файлів.

У 1995 році випущена ОС Windows Me, в яку входила ОС MS-DOS 8.0.

MS-DOS – це ОС, яка працює в реальному режимі процесора і її мінімальний набір складає 3 файли: IO.SYS, MS-DOS.SYS і COMAND.COM.

IO.SYS та MS-DOS.SYS повинні бути розміщені у Boot Sector(0-й циліндр, 0-ва доріжка, 0-й сектор). Ці файли не можна просто переписати на HDD. Для запису цих трьох файлів використовується утиліта SYS.COM.

Файл IO.SYS – це модуль розширення базової системи вводу/виводу. В її завдання входить розширення можливостей BIOS шляхом використання драйверів. Цей модуль зчитує конфігураційний файл CONFIG.SYS, що має бути розміщений у кореневому каталозі, і завантажує драйвери, що в ньому записані. Також в конфігураційному файлі можна задати кількість одночасно відкритих файлів та кількість буферів для обміну даними з HDD. Після завершення своєї роботи даний модуль завантажує модуль обробки переривань MS-DOS.SYS.

MS-DOS.SYS – забезпечує роботу файлової системи пристроїв вводу/виводу, програм переривань та функцій DOS. Даний модуль реалізує 33-тє переривання, при цьому в регістрі ah задається номер функції, al, dx –додаткові аргументи цієї функції, якщо вони потрібні. Результат виконання функцій теж зберігається в регістрах.

При запуску будь-якої програми MS-DOS віддає їй у керування всю ОП, абсолютно не захищаючи системні області пам’яті. Отже, при запуску програма повинна сама собі видалити пам’ять за допомогою функцій 48h – 4Ah 21h-го переривання. Використовувалася 20-тибітна сегментна адресація, тобто задавалася адреса сегмента, а потім зміщення всередині сегмента. Розмір сегмента – 64 КБ.

Під час першого запуску COMAND.COM запускається файл AUTOEXEC.BAT..... У цей файл зазвичай вписувались команди, що мали виконуватись при запуску ОС. Сама ж ОС у пам’яті завантажувалась наступним чином: область нульових адрес – 256 комірок адрес підпрограм обробки переривань, далі до 64 КБ розміщуються IO.SYS та MS-DOS.SYS та резидентна частина COMAND.COM. Це частина, що забезпечує 21h – 24h переривання. Наступні 640 КБ – це область користувача, куди завантажуються програми користувача, і там же вони могли розміщувати свої дані. Від 640 КБ до 1 МБ розміщується системна область, куди завантажується нерезидентна частина COMAND.COM, в яку входять підпрограми запуску зовнішніх програм, настройки адрес та перехід на виконання. Програма користувача може розміщувати там свої дані завдяки драйверу EMM386.

З версії 5.0 у комплект ОС входив драйвер HIMENT.SYS, що дозволяв звертатись до одного сегмента, що знаходиться вище 1 МБ. Існувала можливість у цю ж область завантажувати ОС, а молодші адреси використовувати для даних програм користувача.

MS-DOS – це однозадачна ОС, що працює в реальному режимі роботи процесора. Щоб програми могли звертатись до адрес більше 1 МБ, треба використовувати розширення ОС. Це програми, що переводять процесори у захищений режим і завантажують у пам’ять програми користувача. Найпопулярніше розширення - DOS4GW.EXE.

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: