Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

1. Завдання на розроблення проекту землеустрою;

2. Пояснювальну записку;

3. Копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

4. Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

5. Письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

6. Довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

7. Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

8. Відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

9. Копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна для об’єктів будівництва ІІІ-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці;

10. Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

11. Розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

12. Акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

13. Акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

14. Перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

15. Викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

16. Кадастровий план земельної ділянки;

17. Матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

18. Матеріали погодження проекту землеустрою [4].

Текстова частина проекту, опираючись на вихідні матеріали подані замовником, передбачає опис об’єкта земельних відносин, обґрунтування умов надання земельної ділянки у користування, доцільність встановлення зон з особливими умовами використання, згідно з переліком обмежень у використанні земельної ділянки та характеристику проведення необхідних робіт із землеустрою [6].

Оформлення проектних документів повинно відповідати вимогам держаних стандартів. Графічні матеріали оформляють на аркушах строго визначених форматів, використовуючи умовні знаки та позначення, прийняті у землеустрої, їхній масштаб має враховувати площу об’єкта проектування. Рамка і штамп розмірами 55× 185 мм, зовнішня лінія якого 0, 7 мм, а внутрішні – 0, 3 мм, є обов’язковими елементами графічних матеріалів. Пояснювальні табличні елементи розміщують в ув’язці із загальною компоновкою графічного матеріалу з урахування рівномірного завантаження аркуша [7].

Основним графічним документом є кадастровий план земельної ділянки. Він складається в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів. На кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об’єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці [8].

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід’ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки [7].

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186¹ Земельного кодексу України, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень [5].

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:

1) питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;

2) відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства;

3) еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт [9].

Стаття 186 Земельного кодексу України пункту б передбачає, що проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення.

Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації – після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки [10].

Теоретичні знання були закріплені при розгляді проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. Свинаренку Максиму Андрійовичу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населених пунктів на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

Мета роботи –  розробка документації із землеустрою з метою формуванння новоствореної земельної ділянки (відповідно до ст.79-1 Земельного Кодексу України).

Даним проектом передбачено відвести одну земельну ділянку. На момент складання проекту:

1) земельна ділянка розташована за межами населених пунктів на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області;

2) загальна площа земельної ділянки становить 1, 7800 га;

3) категорія земель – землі сільськогосподарського призначення;

4) вид угідь - рілля (код відповідно до КВЗУ 001.01);

5) цільове призначення – землі сільськогпсподарського призначення: (землі запасу), код цільового призначення К 16.00 (відповідно до класифікатора видів цільового призначення земель (КВЦПЗ));

6) форма власності –  державна власність;

7) ґрунтовий покрив земельної ділянки представлений агровиробничою групою ґрунтів: 55л – чорноземи  типові і чорноземи сильно реградовані слабо змиті легкосуглинисті, не відноситься до особливо цінних груп ґрунтів, бал бонітету - 52.

Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування свідчать, що у ході рекогностування було запроектовано знімальну мережу з двох точок планово знімальної основи (GPS-точок згущення знімальної геодезичної мережі). Визначення координат точок знімальної основи виконано згідно вимог пунктів 6 та 21 “Порядку побудови Державної геодезичної мережі” (постанова КМУ від 07.08.13 № 646 та пункту 5.1.2. “Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000, та 1: 500 (ГКНТА-2.04-02-98)” від перманентної станції KHARяка входить у Європейську перманентну мережу – European Permanent Network (EPN) та від перманентних станцій  VALK та KRGD мережі базових GNSS станцій SISTEM.NET, згідно договору з власником GNSS базових станцій про надання інформаційно обчислювальних послуг.

Координати точок планово знімальної основи визначались супутниковим методом із застосуванням GPS приймачів Hiper  272-0666, 272-0690.

За результатами топографо-геодезичних вишукувань загальна площа земельної ділянки становить 1, 7800 га.

Був отриманий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому містилися відомості про обмеження та кадастровий план земельної ділянки.

Земельна  ділянка закріплена межовими знаками встановленого зразку після затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що складено відповідний акт приймання-передачі межових знаків на зберігання.

В ході камеральних робіт по координатах вершин кутів повороту меж земельної ділянки складено кадастровий план земельної ділянки в масштабі  1: 2000, виготовлений електронний документ для формування та державної реєстрації земельної ділянки відповідно до вимог Закону України «Про державний земельний кадастр».

Земельна ділянка має використовуватись з дотриманням наступних обмежень:

1) дотримання комплексу протиерозійних заходів при виконанні польових робіт;

2) використання земельної ділянки повинно здійснюватись з дотриманням вимог ст.91, ст.103 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 186¹ Земельною кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджений з відділом у Нововодолазькому районі Гооловного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно ст. 9 ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації» не підлягав обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації.

Проект землеустрою було складено у трьох примірниках, які зберігаються: перший – у відділі у Нововодолазькому районі Гооловного управління Держгеокадастру у Харківській області; другий – в архіві ТОВ «НТЗ»; третій –  у замовника.

Після погодження проекту у встановленому порядку розглянувся і затвердився відповідними органами виконавчої влади, а саме: Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

2.2 Виконання геодезичних знімальних робіт з використанням сучасних геодезичних інструментів і приладів

Тахеометричне знімання застосовують для створення
планів невеликих ділянок як основний вид знімання або в поєднанні
з іншими видами, коли: - виконання стереотопографічного або мензульного знімання
економічно недоцільне або технічно неможливе; - виконується тільки знімання рельєфу на забудованій
території; - виконується знімання вузьких смуг (високовольтні лінії,
траси різноманітних інженерних мереж і т.ін.).Тахеометричне знімання виконують електронними,
авторедукційними, номограмними тахеометрами, оптичними теодолітами
з встановленими на них світловіддалемірами або
світловіддалемірними насадками і, як виняток, теодолітами.Крім зазначених приладів, для тахеометричного знімання
використовують цифрові термінали даних типу GRE 4а, які дають
змогу реєструвати числову та текстову інформацію і виконувати
кодування предметів місцевості в польових умовах, а також
різноманітні графопобудовники, які після відповідної обробки
матеріалів за допомогою програмно-технологічних комплексів типу
" Топоград" дають змогу автоматизовано отримувати топографічні
плани в цифровому і графічному вигляді.При роботі з тахеометрами застосовують спеціальні рейки та
спеціальні віхи для віддалемірних відбивачів.При тахеометричному зніманні щільність пунктів
знімальної основи повинна забезпечувати можливість прокладання
тахеометричних ходів, які відповідали б технічним вимогам: - із застосуванням оптичних тахеометрів та теодолітів; - із застосуванням електронних тахеометрів та оптичних
теодолітів з світловіддалемірними насадками.Кути в тахеометричних ходах вимірюють одним повним
прийомом. Коливання значень, що одержані із напівприйомів, не
повинні перевищувати 20'' при вимірюванні кута оптичним теодолітом
і 1' - при вимірюванні кута 30-секундним теодолітом.Кутові нев'язки в тахеометричних ходах не повинні
перевищувати: при вимірюванні кутів оптичними теодолітами
f = +-20''корінь кв.n, при вимірюванні кутів теодолітами 30-секундної точності f = +-l'корінь кв.n, де n - кількість кутів у ході. При виконанні тахеометричного знімання потрібно
контролювати стабільність орієнтування приладу, результати
перевірки записують у журнал або реєструють у терміналі цифрових
даних електронних тахеометрів.Зміна значення орієнтирного напрямку за період знімання на
станції допускається не більше 1, 5' при зніманні оптичними
тахеометрами та теодолітами і 20'' при зніманні електронними
тахеометрами та оптичними теодолітами з світловіддалемірними
насадками.З метою контролю і щоб уникнути пропусків (вікон) при
тахеометричному зніманні, треба визначати з кожної станції
декілька пікетів, що визначені із сусідніх станцій.Перевищення при зніманні    рівнинних ділянок
рекомендується визначати горизонтальним променем. Горизонтальність
візирної осі забезпечується встановленням по вертикальному кругу
відліку, що дорівнює місцю нуля.Виміряні на станції віддалі до пікетних точок
записують у польовий журнал або реєструють у терміналі даних
електронних тахеометрів.Паралельно із записами в польовому журналі при виконанні
знімання оптичними приладами на кожній станції ведуть абрис.
Абриси оформлюють умовними знаками (з пояснювальними написами),
приблизно дотримуючись масштабу знімання, на окремих для кожної
станції аркушах, що орієнтовані по ходу і на яких показують напрям
орієнтування лімба. В абрисах показують структурні лінії рельєфу
(тальвеги, вододіли, перегини схилів і т.ін.) і схематично рельєф
(горизонталями).При виконанні знімання з використанням електронних
тахеометрів та польових комп'ютерів з необхідним програмним
забезпеченням створюють безпосередньо в полі електронний план
місцевості (" режим розумного знімання" ).Пікетні точки повинні бути без пропусків і рівномірно
покривати територію знімання. Для забезпечення цієї вимоги
детально оглядають місцевість, що підлягає зніманню з даної
станції, і порівнюють дані огляду з абрисами суміжних точок.Виконання польових робіт при тахеометричному зніманні
слід поєднувати з негайною повною камеральною обробкою матеріалів
знімання. При цьому здійснюють: - перевірку польових журналів і складання детальної схеми
знімальної основи; - обчислення координат і висот точок (з точністю до 0, 01 м)
тахеометричних (теодолітних) ходів; - обчислення висот усіх пікетів на станціях; - накладання точок знімальної основи, тахеометричних
(теодолітних) ходів, пікетних точок; проведення горизонталей і
накладання ситуації.Для автоматизації даних робіт пропонується використовувати
різноманітні програмні комплекси, які дають змогу виконувати всі
обчислення та формувати топографічні плани в цифровому і
графічному вигляді.Кожен планшет прямо в полі старанно коректують і
перевіряють, порівнюючи рельєф і ситуацію, що відображені на
планшеті, з місцевістю. Точність знімання перевіряють
інструментально.Після виконання тахеометричного знімання здають: - абриси до відповідних планшетів; - журнали тахеометричного знімання або роздруковані
результати з терміналу електронних тахеометрів; - план тахеометричного знімання; - схему знімальної основи; - формуляр плану (при виконанні тахеометричного знімання у
масштабах 1: 1000, 1: 500 на прозорій основі формуляр не складають,
необхідні дані розміщують за рамками плану); - відомості обчислення координат і висот знімальної основи; - акти контролю і приймання робіт. Загальний порядок роботи з електронними тахеометрами:      1. Підготовка приладу до вимірювань. а) вибір та фіксація в приладі одиниць вимірювань для кутів,
відстаней, температури і тиску. Дані установки приладу зберігаються при виключеному живленні,
так що ця процедура виконується один раз; б) перевірка та фіксація в приладі MZ - місця зеніту
вертикального круга і С - колімаційної помилки. MZ і С - визначаються та фіксуються в приладі
заводом-виробником, точність їх визначення забезпечує точність
вимірювань при використанні одного положення круга. Рекомендується
час від часу перевіряти ці зафіксовані значення і при потребі
перевизначати їх. 2. Робота з електронними тахеометрами з використанням
системного програмного забезпечення: а) формування записувальної маски тахеометра, тобто вибір
структури запису даних (N станцій, горизонтальних та вертикальних
кутів, горизонтальних чи похилих відстаней, перевищень, висот
інструментів та візирних цілей), які величини, в якому порядку і
під якими кодами будуть реєструватись приладом; Формування маски залежить від виду робіт, які планується
виконувати (мікротріангуляція, полігонометрія, тахеометричне чи
горизонтальне знімання і т.ін.), та від типу конвертора, який
трансформує зареєстровані величини в різноманітні програмні
комплекси для подальшої їх обробки; б) визначення метеорологічних даних та постійних величин
відбивачів (здійснюється за допомогою допоміжних пристроїв -
барометрів, термометрів) та їх фіксація в приладі; У ході високоточних робіт даний процес виконується на кожній
станції спостережень, а при різноманітних зніманнях - при значних
змінах стану атмосфери; в) опис станції спостережень: - задавання коду процесу робіт, який планується виконувати
(побудова знімальної основи чи різноманітні знімання); - опис станції спостережень (її назва чи номер); - опис напрямків спостережень (їх назви чи номери). При виконанні різноманітних знімань описується тільки станція
спостережень та напрямок на один із пунктів геодезичної основи
(орієнтирний напрямок). г) вимірювання на станції спостережень: - встановлення початкового напрямку; - проведення вимірювань на станції; - реєстрація виміряних величин. Детальний опис підготовки приладів до роботи, користування
системним та прикладним програмним забезпеченням дається в
комплекті документації на прилад, яким і слід користуватись при
розробці робочої методики відповідно до конкретних цілей [19]. Порядок використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо - геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомо к: 1. Цей Порядок регламентує використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем (далі - СРНС) коду 9015 за товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок (далі - топографо-геодезичні роботи).Вимоги Порядку обов'язкові для виконання всіма юридичними особами незалежно від форм власності та фізичними особами, в тому числі нерезидентами України, які використовують апаратуру СРНС.2. Апаратура СРНС - апаратно-програмний комплекс, призначений для визначення координат точок земної поверхні за сигналами супутникових радіонавігаційних систем GPS NAVSTAR (США), ГЛОНАСС (Російська Федерація) та інших.3. Порядок ввезення та обліку апаратури СРНС, яка може використовуватися в рамках міжнародних угод та технічних проектів (програм) для виконання топографо-геодезичних робіт за участю нерезидентів України, встановлюється цими угодами або технічними проектами (програмами) з урахуванням вимог пункту 8 цього Порядку.4. Уся апаратура СРНС зарубіжного або вітчизняного виробництва, що використовується для виконання топографо-геодезичних робіт, підлягає обов'язковій реєстрації та обліку в Держгеокадастрі за винятком апаратури СРНС Міноборони, МВС, СБУ, реєстрація та облік якої здійснюється Генеральним штабом Збройних Сил України у визначеному ним порядку.5. Для реєстрації та обліку апаратури СРНС в Держгеокадастрі власник (користувач) повинен у п'ятиденний термін після її придбання (отримання в користування) або ввезення на територію України подати такі документи: лист-звернення про реєстрацію апаратури СРНС; копію документа про придбання даного комплекту апаратури або договору про передачу апаратури для користування; копію технічної специфікації даного комплекту апаратури.6. Держгеокадастр на підставі зазначених документів у триденний термін реєструє та ставить на облік апаратуру СРНС з видачею власнику (користувачу) Реєстраційного посвідчення (свідоцтва) встановленого зразка.7. Виконання топографо-геодезичних робіт з використанням апаратури СРНС, обробка результатів вимірювань, отриманих за допомогою апаратури СРНС, здійснюється юридичними та фізичними особами, що мають необхідне технічне і технологічне забезпечення та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, відповідальний за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт, дотримання технічних вимог до них, норм та правил їх виконання, встановлених Мінагрополітики, за наявності Реєстраційного посвідчення (свідоцтва) установленого зразка.8. Технічні проекти (програми) на виконання топографо-геодезичних робіт з використанням апаратури СРНС за участю нерезидентів України повинні узгоджуватися з Міноборони, Держкомсекретів та Держгеокадастром. Порядок обробки і використання результатів спостережень установлюється в технічних проектах (програмах).9. У разі виходу з ладу апаратури СРНС (при неможливості її відновлення шляхом ремонту) її власник (користувач) подає до Держгеокадастру заяву про зняття апаратури з реєстрації. На підставі такої заяви Держгеокадастр знімає дану апаратуру СРНС з обліку та ліквідує Реєстраційне посвідчення (свідоцтво).10. У разі втрати з будь-яких причин апаратури СРНС власник (користувач) зобов'язаний у десятиденний термін повідомити про це Держгеокадастр, яка знімає зазначену апаратуру з обліку. Реєстраційне посвідчення (свідоцтво) в цьому випадку ліквідується.11. Усі витрати, пов'язані з реєстрацією і метрологічною атестацією апаратури СРНС, відшкодовуються за рахунок власника (користувача) апаратури СРНС.12. Власник (користувач) апаратури СРНС зобов'язаний: - забезпечити своєчасну реєстрацію та облік апаратури СРНС в установленому порядку; - забезпечити захист результатів координатних визначень, одержаних за допомогою апаратури СРНС, якщо вони містять відомості, що становлять державну таємницю України; - забезпечити використання апаратури СРНС тільки у межах робіт, передбачених затвердженими в установленому порядку технічними проектами (програмами) чи угодами, виключивши можливість її безконтрольного використання; - не пізніше ніж за десять днів до часу передачі апаратури СРНС, яка зареєстрована та знаходиться на обліку, іншим юридичним та фізичним особам або відправки її для ремонту іноземним виробникам повідомити про це Держгеокадастр [20].

Теоретичні знання були закріплені при виконанні топографічної зйомки земельної ділянки під стадіоном орієнтованою площею 1, 9000 га, яка розташована в смт. Приколотне Великобурлуцького району Харківської області.

Технічне завдання на топографічну зйомку земельної ділянки під стадіоном, яка розташована в смт. Приколотне Великобурлуцького району Харківської області: 1. Виконати топографічну зйомку земельної ділянки під стадіоном орієнтовною площею 1, 9000 га, яка розташована в смт. Приколотне Великобурлуцького району Харківської області 2. Ціль зйомки: створення топографічного плану за результатами зйомки.3. Зйомку виконати в системі координат 1963 року та Балтійській системі висот.4. План ділянки повинен бути побудований в масштабі 1: 500, переріз рельєфу – 0, 5 м.5. Наземні комунікації на плані показати всі. Підземні комунікації показати тільки ті, які експлуатуються підприємствами зв’язку, електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення.6. При виконанні зйомки виконавці повинні дотримуватись вимог діючих нормативних документів, зокрема «Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000 та 1: 500 (ГКНТА-2.04-02-98)», ГУГК та К України, Київ, 1998 р.

З метою створення необхідних вихідних даних для проведення польових топографо-геодезичних робіт були здійснені попередні п ідготовчі роботи. Підготовчі роботи складалися з таких етапів:

1) Підготовка базової картографічної основи на район робіт.

В якості картографічної основи на район робіт було вибрано Картографічну основу Харківської області (КОХО).

2) Визначення пунктів державної геодезичної мережі (ДГМ) та геодезичних мереж згущення, придатних для використання в якості геодезичної основи.

По приїзду на місце зйомки обстежили його та дали коротку фізико-географічну характеристику. Для контролю провели фотозйомку всередині об’єкта та за його межами.

Для виконання зйомки було запроектовано знімальну мережу з двох точок знімальної основи (GPS-точок згущення знімальної геодезичної мережі). Схема знімальної основи додається. Точки знімальної основи були тимчасово закріплені на місцевості хрестоподібними позначками.

Координати точок знімальної основи визначались супутниковим методом із застосуванням GPS приймачів.

Спостереження виконувались тільки статичним методом, окремими сесіями. Тривалість сесій при визначенні точок знімальної основи – не менш, ніж 20 хвилин (згідно вимог інструкції користувачу), кількість супутників, які спостерігались – не менш, ніж 7 (у середньому 8-9).

Установка, центрування та вимірювання висоти антени над точками знімальної основи виконувалось згідно рекомендацій, приведених в інструкції користувачу.

Топографічна зйомка земельної ділянки виконана тахеометричним методом. Кути та лінії вимірювались тахеометром Trimble M3.

Зйомка виконувалась безпосередньо з точок знімальної основи.

З метою контролю на кожній станції знімання визначалися не менш двох контрольних пікетів, що знаходяться у смузі перекриття і можуть бути одержані з іншої станції.

 

 

Під час зйомки велися абриси, куди заносилася інформація про зроблені виміри. Абриси оформлювалися умовними знаками (з пояснювальними підписами), приблизно дотримуючись пропорцій об’єктів місцевості та їх взаємного розташування.

2.3. Виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки Н ормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затверд-женими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі : визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться : 1) розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового 2) призначення – не рідше ніж один раз на 5-7 років; 3) розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільсь-когосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несіль-ськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7-10 років [11].Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою [12].Розробниками технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України «Про землеустрій» мають право на здійснення діяльності у сфері  землеустрою. Відповідність технічної документації нормативної грошової оцінки земельних  ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується: 1) у паперовій формі – підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника; 2) в електронній формі – електронним цифровим підписом сертифікова-ного інженера-землевпорядника згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису [11].За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок скла-дається технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки [13]. Технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ді - лянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою [13, 14], і складається із текстових та графічних матеріалів. Пояснювальна записка містить такі структурні елементи: обкладинка, титульний аркуш, склад проекту, зміст, вступ, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, розділ 1 – характеристика сучасного стану населеного пункту, розділ 2 – правова та нормативно-методична база грошової оцінки земель, розділ 3 – розрахунок нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, розділ 4 – основні техніко-економічні показники; додатки. Графічні матеріали включають: схему економіко-планувального зону-вання території села, схему прояву локальних факторів оцінки, картограму агровиробничих груп ґрунтів.

 На схемі економіко-планувального зонування території повинні бути
відображені межі села та оціночних районів, економіко-планувальне зонуван-ня територій, сільськогосподарські угіддя, водойми та ліси. На полі креслення розташовується таблиця з результатами нормативної грошової оцінки земель у розрізі оціночних районів.

На схемі прояву локальних факторів відображаються межі села, функціональне використання його земель, зони планувальних обмежень (з врахуванням містобудівної документації), місця зупинок зовнішнього пасажирського транспорту, вулиці з твердим покриттям, інженерні мережі та інші фактори, які відображають ареали розповсюдження окремих локальних факторів.

На картограмі відображаються межі села, сільськогосподарські угіддя,
водойми та ліси, межі та шифри агровиробничих груп ґрунтів.

Графічні матеріали виконуються та передаються замовнику на паперових (та) магнітних носіях відповідно завдання на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села.

Додатки включають :

1. Завдання на розробку технічної документації;

2. Моніторинг стану об’єкта оцінки за період: виконання попередньої нормативної грошової оцінки – виконання поточної нормативної грошової оцінки;

3. Вихідні дані для нормативної грошової оцінки земель села;

4. Витрати на освоєння та облаштування земель населеного пункту;

5. Структура земель села;

6. Бали бонітетів агровиробничих груп ґрунтів;

7. Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф);

8. Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь;

9. Опис меж економіко-планувальних зон, анкета експертної оцінки,
результати пофакторної оцінки при визначенні комплексного індексу
цінності території (Iі) та визначення зонального коефіцієнта Км2 та грошова
оцінка кв. м земель в межах економіко-планувальних зон;

10. Грошова оцінка земель різного функціонального використання у розрізі економіко-планувальних зон (грн за 1 м²);

11. Розрахунок грошової оцінки 1 кв. м забудованих земель села [15].

Технічна документація нормативної грошової оцінки  земельних ділянок,  розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами [11]. Технічна документація про нормативну грошову оцінку земель району включає: 1) пояснювальну записку; 2) завдання на виконання робіт; 3) рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель у межах району; 4) викопіювання з кадастрових карт (планів) з відображенням кадастрових зон та кварталів; 5) картограму із зазначенням: зон впливу населених пунктів; зон віддаленості від автомобільних доріг державного значення; зон радіоактивного забруднення; зон прояву локальних факторів за територіально планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно ландшафтними, санітарно-гігієнічними та іншими умовами; 6) таблицю з переліком кадастрових кварталів, що містить: номер кадастрового кварталу; площу кадастрового кварталу; значення коефіцієнтів Кр1, Кр2, Кр, Кл, Км для кадастрового кварталу.До затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначається за технічною документацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що затверджується відповідною районною радою та включає: 1) пояснювальну записку; 2) завдання на виконання робіт; 3) картограму із зазначенням: зон впливу населених пунктів; зон віддаленості від автомобільних доріг державного значення; зон радіоактивного забруднення; зон прояву локальних факторів за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними та іншими умовами; 4) таблицю із значенням: категорії земель; цільового призначення земельної ділянки; кадастрового номера земельної ділянки (за наявності); нормативу рентного доходу (Р); строку капіталізації (Ск); коефіцієнтів Кр1, Кпт, Кр2, Кр3, Кр, Кл, Км, Кв1, Кв2, Кл1, Кл2, Кл3, Кв3, Квд1, Квд2, Квд3, Кв4, Кв, Кмц1, Кмц2, Кмц; нормативної грошової оцінки земельної ділянки (грн/кв. м та грн за земельну ділянку). [16, 17]Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки [18].Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть отримати виключно через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування [12]. Об’єктом оцінки у аналізованій технічній документації є земельна оцінка ділянки, що надана в оренду Фермерському господарству «Домовець і Сини» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення) за межами населених пунктів на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Загальна площа земельної ділянки складає 18, 9000 га на підставі: 1) договору оренди землі: орендодавець Нововодолазька районна державна адміністрація, орендар ФГ «Домовець і Сини»; 2) витяг з ДЗК про земельну ділянку. Земельна ділянка розташована : 1) за межами населених пунктів Станичненської сільської ради на території Нововодолазького району Харківської області; 2) у відповідності із природно-сільськогосподарським районуванням Харківської області Станичненська сільська рада Нововодолазького району входить до складу Валківського земельно оціночного району (шифр 01) Харківської області. Цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Період дії оцінки 7-10 років.Нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельної ділянки згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь здійснювалась відповідно до «Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 23 травня 2017 р. за № 262 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2017 р. за № 679/30547» та «Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. за № 831 із змінами (Постанова КМУ від 23 серпня 2017 року № 637)».  При виконанні робіт по визначенню грошової оцінки ріллі використовувались такі матеріали: 1. Файл обміну у форматі xml на земельну ділянку; 2. Договір оренди; 3. Структура ґрунтового покриву Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області; 4. Витяг з ДЗК про земельну ділянку.Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надана в оренду ФГ «Домовець і Сини» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення) за межами населених пунктів на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області включає: I. Пояснювальна записка: вступ, правова та нормативно-методична база грошової оцінки земель, опис об'єкта оцінки; розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, короткий виклад основних фактів та висновків. II. Додатки: технічне завдання, копії кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників, ситуаційна схема, картограма агровиробничих груп ґрунтів земельної ділянки, вихідні матеріали для визначення нормативної грошової оцінки, документи замовника; III. Графічні матеріали: ситуаційна схема розташування земельної ділянки, що надана в оренду ФГ «Домовець і Сини» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району харківської області, картограма агровиробничих груп ґрунтів земельної ділянки; IV. Правоустановчі документи.Результати нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів затверджуються районними радами.Документація по грошовій оцінці земель виготовлена в трьох примірниках, які зберігаються: перший – у відділі Держгеокадастру Нововодолазького району; другий – передано замовнику; третій – в архіві ТОВ “Новітні технології землеустрою».Технічна документація підлягає обов’язковій державній землевпорядній експертизі згідно чинного законодавства України.

Висновок

 Виробнича практика із землевпорядкування та земельного кадастру є невід'ємною частиною навчального плану в становленні студентів факультету інженерів землевпорядкування, як фахівців своєї справи.

Під час навчальної практики було поглиблено теоретичні знання із землевпорядного проектування, земельного кадастру, геодезичних робіт при землеустрої, земельного права та інших дисциплін. Набуто навиків у оперуванні правовими аспектами при землевпорядному проектуванні. Також було опановано поетапний принцип землевпорядних робіт та виготовлення проектної документації: проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ознайомився із процесом функціонування та структурою інститутів землеустрою, на прикладі бази практики. Мав змогу проаналізувати застосування у виробництві сучасної обчислювальної техніки, умови та вимоги, які ставляться перед спеціалістом. Також виникла змога удосконалити свої соціальні навички: комунікаційні; компромісні; швидкої реакції на ситуацію, що склалася.

Таким чином, завдяки набутим знанням в процесі навчального процесу та накопиченому досвіду на виробництві, за рахунок практики, була сформована чітка позиція щодо уявлення студента як майбутнього фахівця.

Багаж знань і вмінь планую застосовувати за призначенням: для праці за фахом та удосконалення процесу виробництва шляхом аналітичних дій та наукових досліджень. Рекомендую представникам сфери аграрної освіти якомога тісніше співпрацювати з виробництвом, обмінюватися досвідом, залучати студентів до науково-виробничих проектів під час всього періоду навчання, не залежно від передбачених планом навчання практик.

 

 

⇐ Предыдущая123Следующая ⇒

Поделиться: