З агальноприйняті принципи і системи обліку, фінансова звітність та облік активів Стр 1 из 4Следующая ⇒ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. З агальноприйняті принципи і системи обліку, фінансова звітність та облік активів Т ема 1. Загальноприйняті принципи і системи обліку Методичні поради до вивчення теми Перелік питань 1. Облік у системі управління. 2. Характеристика видів бухгалтерського обліку. 3. Характеристика форми бухгалтерського обліку США. 4. План рахунків бухгалтерського обліку та їх класифікація. Облік у системі управління Будь-який вид бізнесу – це складний процес, елементами якого є планування, організація, контроль та управління. Для ефективного їх здійснення необхідно мати достатню інформацію. Головним джерелом цієї інформації є бухгалтерський облік, який складається з таких послідовних етапів: – – збір інформації про факти господарсько-фінансової діяльності; – – аналіз фактів господарсько-фінансової діяльності фірм; – – оцінка та вимірювання; – – документування; – – відображення на бухгалтерських рахунках і в облікових регістрах; – – складання фінансової звітності; – – подання фінансової звітності зовнішнім і внутрішнім користу­вачам, які приймають управлінські рішення з питань бізнесу. Облік не пасивно відображає господарські факти, що здійснюються в процесі бізнесу, а активно впливає на них, контролюючи законність, доцільність та ефективність використання ресурсів. Головним завданням обліку є забезпечення інформацією про фінан­совий стан підприємства, в першу чергу, власників (акціонерів) про фінансові результати, розмір прибутку, який буде виплачено у вигляді дивідендів на акції, про перспективи розвитку фірми. До зовнішніх користувачів інформації з бухгалтерського обліку відносяться: потен­ційні інвестори, кредитні установи, податкові служби, постачальники, клієнти, конкуренти, аудитори та інші. На підставі інформації, яку надає бухгалтерський облік, інвестори приймають рішення про вкладення коштів у розвиток певних фірм; кредитні установи і постачальники впевнюються в платоспроможності компаній, податкові служби – в достовірності та своєчасності сплати податків; конкуренти здійснюють пошук «слабких» мість в управлінні фірмою з метою підриву її авторитету тощо. Крім цього, споживачами інформації бухгалтерського обліку є ме­неджери самої фірми, які займаються прогнозуванням бізнесу, ефек­тивністю використання активів, мінімізацією витрат з метою максимізації прибутку тощо. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах називають мовою бізнесу і його філософією. Він знаходиться під впливом таких факторів: – – типу державного управління; – – типу економічної системи; – – галузі економіки; – – профспілкових і суспільних організацій; – – типу регулювання та контролю; – – рівня технічного прогресу; – – загального рівня освіти. Таким чином, бухгалтерський облік слід розглядати як систему збирання, вимірювання, обробки, аналізу, реєстрації, узагальнення і передачі інформації про бізнес зовнішнім і внутрішнім користувачам. Об’єктом бухгалтерського обліку виступає бізнес, метою якого є одержання прибутку. У США існує три основні форми організації біз­несу: власна або приватна справа, товариство і корпорація. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах базується на загально­прийнятих принципах бухгалтерського обліку. Це – «основні пра­вила», розроблені протягом багатьох років. Мета цих правил – бути довідником для бухгалтерів при визначенні та проведенні аналізу фінансових операцій, що становлять суть існування підприємства. Якщо говорити стисло, то загальноприйняті принципи бухгалтер­ського обліку – це стандарти, концепції, правила і процедури, якими користуються бухгалтери й аудитори для оцінки фінансово-госпо­дарської діяльності та при підготовці фінансових звітів. Дослідження з метою розвитку принципів бухгалтерського обліку, які б йшли в ногу зі змінами в економічному та політичному житті – головна діяльність спеціальних установ. У США є п’ять груп, які впливають на поліпшення фінансової звітності і практики бухгалтерського обліку. Це Комітет стандартів фінансового обліку (FASB), Американський інститут дипломованих бухгалтерів (AICPA), Комісія цінних паперів та бірж (SEC), Амери­канська асоціація бухгалтерського обліку (AAO), Інститут фінансових працівників (FЕІ). Комітет стандартів бухгалтерського обліку (FASB) є частиною приватного сектора економіки, а не урядовою установою. Стандарти бухгалтерського обліку у США традиційно є справою приватного сектора, хоча уряд, діючи через SEC, має великий вплив на FASB та інші групи, які займаються дослідженнями у сфері бухгалтерського обліку та стандартами фінансової звітності. FASB займає особливе місце у вивченні загальноприйнятих принципів бухгалтерського облі­ку. Він складається із семи постійних членів, включаючи представ­ників інституту незалежних дипломованих бухгалтерів у промисло­вості й освіті. Американський інститут дипломованих бухгалтерів-експертів (AICPA) був створений наприкінці минулого сторіччя групою практи­куючих бухгалтерів, які працювали у промисловості та суспільних організаціях. AICPA здійснює видавничу діяльність, розробку і роз­повсюдження облікових стандартів і процедур та займається підви­щенням професійної кваліфікації бухгалтерів. У1959 р. цей інститут було перетворено на Раду з питань принципів обліку (APB). Комісія цінних паперів і бірж (SEC) є державною установою, яка визначає головні положення обліку для фінансових звітів та порядок їх подання, обов’язкові для компаній, які продають свої цінні папери за межами одного штату (тобто для тих, дані про які подаються у біржових котировках). Американська асоціація бухгалтерського обліку (ААО) була орга­нізована в 20-х рр. ХХ ст. групою викладачів бухгалтерського обліку. Ця асоціація має за мету всебічно сприяти поліпшенню викладання обліку та розширення наукових досліджень у цій галузі. Доцільно зазначити, що бухгалтерський облік не є замкнутою системою чи якимось раз і назавжди набором правил, він є галуззю знань, яка постійно розвивається. Подальші дослідження необхідні, незважаючи на той факт, що практика і стандарти бухгалтерського обліку, якими користуються у США, є чи не найкращими за весь час існування бухгалтерської справи. Інститут фінансових працівників (FEI) є організацією, яка об’єднує головних бухгалтерів, віце-президентів з фінансових питань компаній та фахівців з обліку. Ця організація має великий вплив на FASB. Основними принципами бухгалтерського обліку в США є: – – принцип вибору облікової одиниці; – – принцип тривалості діяльності підприємства; – – принцип стабільності грошової одиниці; – – принцип об’єктивності інформації; – – принцип оцінки статей балансу за їх вартістю; – – принцип реалізації; – – принцип паралельного внеску або визначення періоду відобра­ження витрат і доходів; – – принцип постійності методів, які використовує фірма; – – принцип повноти відображення інформації; – – принцип суттєвості; – – принцип консерватизму; – – принцип періодичності. Рис. 1.1. Схема форми фінансового обліку США План рахунків бухгалтерського обліку та їх класифікація Відображення господарських операцій за економічною ознакою здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку. В США діє стан­дарт, яким регламентуються вимоги до плану рахунків бухгал­терського обліку, але немає єдиного плану рахунків. Кожна фірма, відповідно до стандарту, самостійно складає план рахунків бухгал­терського обліку, де наводиться їх назва і номер. Всі рахунки бухгалтерського обліку поділяють на балансові або реальні та номінальні або тимчасові. Реальні рахунки поділяються на три підгрупи і розташовуються у послідовності, яка відповідає балансовому звіту, а саме: 1. – рахунки активів; 2. – рахунки зобов’язань; 3. – рахунки власного капіталу. На рахунках активів ведеться облік грошових коштів, дебіторської заборгованості, матеріальних запасів, основних засобів, немате­ріальних активів. Всі ці рахунки активні. На рахунках зобов’язань відображаються залишки та рух корот­кострокової і довгострокової заборгованості. На рахунках власного капіталу відображається наявність і зміни власного капіталу за його видами. Рахунки зобов’язань і власного капіталу є пасивними. Номінальні рахунки поділяються на два види і їх інформація використовується для складання звіту про прибутки і збитки: 4. – рахунки витрат; 5. – рахунки доходів. Рахунки витрат – це активні рахунки, на яких обліковуються витрати за їх елементами за весь звітний період. Рахунки доходів – це пасивні рахунки, на яких обліковуються доходи за їх видами за весь звітний період. У кінці звітного періоду рахунки витрат і доходів закриваються на рахунок фінансових результатів і не мають залишків. Наведемо план рахунків приватної фірми А. Стівенса (табл. 1.1). Таблиця 1.1 План рахунків бухгалтерського обліку Назва рахунків № рахунків А. Реальні рахунки І. Рахунки активів Каса 11 Рахунки дебіторів 12 Матеріали на складі 13 Устаткування офісу 14 Накопичена амортизація устаткування офісу 15 Орендна плата авансом 16 ІІ. Рахунки зобов’язань Рахунки до сплати (кредиторська заборгованість) 21 Зарплата до виплати 22 Резерв для податку на прибутки 23 Невідпрацьований гонорар 24 ІІІ. Рахунки власного капіталу Капітал А. Стівенса 31 Вилучення капіталу А. Стівенса 32 Б. Номінальні рахунки ІV. Рахунки витрат Витрати на виплату зарплати 41 Витрати на опалення і освітлення 42 Витрати на телефонні розмови 43 Витрати на орендну плату 44 Витрати на амортизацію 46 Витрати на виплату податків 47 V. Рахунки доходів Зароблений гонорар 51 Зведений рахунок фінансових результатів 52 Використовуючи цей план рахунків і дані Головного журналу реєстрації, заповнимо Головну книгу, робочу таблицю зі складання пробного балансу і фінансову звітність. Наведемо приклад загального журналу реєстрації господарських операцій фірми А. Стівенса (табл. 1.2). Таблиця 1.2 Дата	Рахунок 11 «Каса» ($) Дата	Зміст	Дебет	Кредит	Сальдо
мі-сяць						число
Гру­день	10	Вкладено кошти у створення фірми	6.000.00		6.000.00
	13	Оплачена орендна плата авансом		300.00	5.700.00
	25	Виплачена зарплата секретарю		500.00	5.200.00
	26	Куплено устаткування для офісу		2.000.00	3.200.00
	30	Оплачено витрати А. Стівенса		500.00	2.700.00

Таблиця 1.4

Дата

Зміст

Дебет

Кре­дит

Сальдо

місяць число Грудень 27 Надано послуги у кредит 1.400.00   1.400.00

Таблиця 1.5

Дата

Зміст

Дебет

Кредит

Сальдо

місяць число Грудень 26 Куплено устаткування для офісу 2.000.00   2.000.00

 

Таблиця 1.6

Дата

Зміст

Дебет

Кредит

Сальдо

місяць число Грудень 13 Оплачена орендна плата авансом 300.00   300.00   31 Списана орендна плата, що відно­ситься до грудня   100.00 200.00

Таблиця 1.7

Дата

Зміст

Дебет

Кредит

Сальдо

місяць число Грудень 31 Нарахована зарплата за останній тиждень місяця   200.00 200.00

Таблиця 1.8

Дата

Зміст

Дебет

Кредит

Сальдо

місяць число Грудень 11 Вкладено кошти у створення фірми   6.000.00 6.000.00   31 Списується отрима­ний чистий прибуток   600.00 6.600.00   31 Списуються особисті витрати, оплачені у грудні 500.00   6.100.00

Таблиця 1.9

Дата

Зміст

Дебет

Кредит

Сальдо

місяць число Грудень 30 Оплачено витрати фірми 500.00   500.00   31 Списано витрати за рахунок капіталу   500.00 0

Таблиця 1.10

Дата

Зміст

Дебет

Кредит

Сальдо

місяць число Грудень 25 Видана зарплата секретарю фірми 500.00   500.00   31 Нарахована зарплата на останній тиждень грудня 200.00   700.00   31 Списано витрати на зарплату на зведений рахунок фінансових результатів   700.00 0

Таблиця 1.11

Дата

Зміст

Дебет

Кредит

Сальдо

місяць число Грудень 31 Списана орендна плата, що відно­ситься до грудня 100.00   100.00   31 Списуються витрати за оренду на зведе­ний рахунок фінан­сових результатів   100.00 0

Таблиця 1.12

Дата

Зміст

Дебет

Кредит

Сальдо

місяць число Грудень 27 Зроблено фото замов­никам у кредит   1.400.00 1.400.00   31 Списуються доходи за грудень на рахунок зведених фінансових результатів 1.400.00   0

Таблиця 1.13

Дата

Зміст

Дебет

Кредит

Сальдо

місяць число Грудень 31 Списуються доходи за місяць   1.400.00 1.400.00 31 Списуються витрати за грудень (700+100) 800.00   600.00   31 Списується чистий прибуток на капітал 600.00   0

Після запису всіх поточних господарських операцій із загального журналу реєстрації на рахунках Головної книги станом на 31 грудня бухгалтер складає робочу таблицю, яка включає пробний (оборотний) баланс, регулятиви (операції з нарахування резервів, списання витрат майбутніх періодів), відрегульований баланс, номінальний рахунок прибутків, балансовий звіт і пробний баланс на останній день звітного періоду.

Пробний баланс використовується для перевірки рівняння записів на рахунках. Він включає всі витрати, які витікають із ділових операцій фірми, що проведені у звітному періоді.

Наведемо приклад складання робочої таблиці на 31 грудня приватної фірми А. Стівенса (табл. 1.14).

1-й етап. У робочу таблицю записуються номери і назви рахун-ків (колонки А і Б) та залишки по рахунках станом на 30 число грудня місяця (колонки 1–2) і перевіряється рівність залишків по дебету і кредиту.

2-й етап. Бухгалтер у колонках 3–4 відображає коригуючі записи, в нашому прикладі це списання суми орендної плати (100.00), яка відноситься на витрати поточного місяця, і нарахування заробітної плати за останній тиждень місяця (200.00). Суми, що відображені по дебету і кредиту (кол. 3–4), повинні бути однакові. Коригування окремих рахунків – обов’язковий етап у кінці кожного звітного періоду. Воно необхідне для того, щоб інформація, яка подається у звіті, була якомога точнішою і повною.

Таблиця 1.14

Робоча таблиця зі складання пробного балансу фірми А. Стівенса на 31 грудня 20ХХ р.

Номер, назва рахунку

Регуля-тиви

Відрегульо­ваний проб­ний баланс

Номіналь­ний рахунок прибутків і збитків

Балансовий звіт

Завдання для практичних занять Завдання 1 – 1. Розкрити сутність основних загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. – 2. Результати виконання завдання оформити в таблиці такої форми (табл. 1.15). Таблиця 1.15 Питання для самоконтролю – 1. У чому полягає значення бухгалтерського обліку в управлінні підприємством? – 2. Хто є користувачами облікової інформації та який порядок їх класифікації? – 3. На яких загальноприйнятих принципах ґрунтується бухгал­терський облік? – 4. Який зміст загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку? – 5. За якими видами будується бухгалтерський облік у зарубіжних країнах? – 6. У чому полягає сутність фінансового обліку? – 7. У чому полягає сутність управлінського обліку? – 8. Які міжнародні організації регулюють питання уніфікації бухгалтерського обліку у світовому масштабі? – 9. Які завдання і напрями діяльності Комітету (Ради) з між­народних стандартів бухгалтерського обліку? – 10. Які завдання і напрями діяльності Міжнародної федерації бухгалтерів? – 11. У чому полягає значення Міжнародних стандартів бухгал­терського обліку та фінансової звітності? – 12. Який склад Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності? – 13. Які системи (моделі) обліку застосовуються у зарубіжних країнах? – 14. Які основні етапи облікового циклу виділяються на підпри­ємстві? – 15. Які види рахунків бухгалтерського обліку використовуються у зарубіжній обліковій практиці? Завдання для самостійної роботи студентів Завдання 1 Як відомо, у США існує три форми організації бізнесу: 1. - власна або приватна справа; 2. - товариство; 3. - корпорація. У табл. 1.17 дайте відповіді на питання: проставте «+», в яких відповіді «так», та «–», якщо – «ні». Таблиця 1.17 Завдання 2 Здійснити порівняльну характеристику фінансового та управлін­ського обліку, самостійно визначивши ознаки. Дані подати у табл. 1.18. Таблиця 1.18 Теми рефератів 1. 1. Порівняльна характеристика міжнародних і національних принципів бухгалтерського обліку. 2. 2. Характеристика діяльності професійних організацій бухгалтерів і їх роль у гармонізації бухгалтерського обліку. 3. 3. Міжнародні організації зі стандартизації бухгалтерського обліку і звітності. 4. 4. Форми і системи обліку у зарубіжних країнах. 5. 5. Склад і загальна характеристика Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Перелік питань 1. 1. Призначення і зміст фінансової звітності. 2. 2. Зміст, структура та методика складання Балансу. 3. 3. Звіт про прибутки та збитки, його зміст і методика складання. 4. 4. Призначення і методика складання Звіту про рух грошових коштів. 5. 5. Характеристика Звіту про зміни у власному капіталі та Приміток до фінансової звітності. Рис. 2.2. Склад фінансової звітності підприємств Російської Федерації Активи

Поточні активи (короткострокові)

Грошові кошти

Цінні папери

Дебіторська заборгованість

Товарно-матеріальні запаси

Непоточні (довгострокові) активи (основні засоби, вкладення, нематеріальні активи)

Нерухомість, будівлі та обладнання

Довгострокові інвестиції

Довгострокова дебіторська заборгованість

Гудвіл

Патенти, торгові марки

Витрати майбутніх періодів

Рис. 2.3. Групування статей активу у порядку зменшення їх ліквідності

Поточні (короткострокові) активи – це грошові кошти та інші ресурси, які можуть бути перетворені на готівку або повністю вико­ристані протягом одного фінансового року чи нормального операцій­ного циклу підприємства (залежно від того, який період триваліший). Поточні активи також називають оборотними активами, вони знаходяться в процесі постійного перетворення на грошові кошти (рис. 2.4.)

Рис. 2.4. Операційний цикл

У різних країнах існують певні традиції послідовності розміщення активів у балансі. У США та Канаді їх відображають, починаючи з грошових коштів і далі – в порядку зменшення їх ліквідності. Наприк­лад, у Великобританії, Німеччині, Росії та інших країнах, навпаки – від найменш ліквідних (основні засоби) до найбільш ліквідних (грошові кошти), тобто в порядку збільшення їх ліквідності.

Зображені на рис. 2.3 статті повинні розкриватись окремо. Так, грошові кошти – це кошти в касі підприємства, а також на його бан­ківських рахунках, які можуть бути одержані за вимогою.

Цінні папери – акції, облігації та інші ринкові цінні папери, які є короткостроковими інвестиціями тимчасово вільних коштів. Якщо ринкова вартість цінних паперів відрізняється від балансової, вона повинна розкриватись окремо.

Дебіторська заборгованість. По цій статті відображається сума дебіторської заборгованості, яка повинна бути сплачена упродовж року: рахунки та векселі до отримання, дебіторська заборгованість директорів, міжфірмова дебіторська заборгованість, дебіторська заборгованість асоційованих компаній тощо, а також завчасно сплачені витрати. Ця сума звичайно вказується за вирахуванням резерву на безнадійні борги.

Товарно-матеріальні запаси – у виробничих компаніях скла­даються з трьох груп:

1) 1) сировина, яка повинна бути використана на виробництво продукції;

2) 2) напівфабрикати, що знаходяться у виробництві;

3) 3) готова продукція призначена для реалізації.

У торговельних підприємствах – це запаси товарів, призначені для продажу покупцям. Товарно-матеріальні запаси в звіті відобра­жаються за нижчою з двох оцінок – за собівартістю або ринковою вартістю.

Довгострокові активи – це засоби, які передбачається викорис­товувати протягом періоду, що перевищує один фінансовий рік.

Нерухомість, будівлі та обладнання називають також основними засобами. Це активи, що постійно використовуються і не призначені для продажу. До цього типу активів належать будівлі, які є власністю підприємства; земельні ділянки, на яких розташовані ці будівлі та споруди; обладнання та машини що використовуються на вироб­ництві. Вони матеріальні і забезпечують доходи підприємства. В Балансі довгострокові активи (крім землі) відображаються за залиш­ковою (балансовою) вартістю, яка визначається шляхом вирахування із їх первісної вартості суми накопиченої амортизації.

Довгострокові інвестиції – цінні папери, які не будуть продані протягом найближчого року; векселі, видані терміном більше року; земля для майбутнього освоєння; вкладення в дочірні підприємства, асоційовані та інші компанії на період, що перевищує один фінан­совий рік. У валюту Балансу ці активи включаються за нижчою з двох оцінок – купівельною або ринковою.

Довгострокова дебіторська заборгованість – заборгованість, яка не буде сплачена упродовж року.

Гудвіл (ділова репутація, фірми) – це перевищення суми, сплаченої при придбанні підприємства над справедливою вартістю його активів.

Патенти, торгові марки та гудвіл є нематеріальними активами. Вони відображаються за ціною придбання, яка у деяких з них протягом очікуваного періоду амортизується.

Витрати майбутніх періодів – це фактично проведені витрати (на наукові дослідження, реорганізацію, розвиток та інше), які принесуть економічні переваги в майбутньому. Як витрати вони відобра­жаються в період визначення економічних переваг.

Зобов’язання – це вірогідне зменшення у майбутньому економічних переваг (активів) компанії внаслідок передачі активів або надання послуг іншим компаніям, проведення операцій або здійснення подій (рис. 2.5).

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Поточні

(короткострокові)

зобов’язання

Банківські позики Поточна частина довгострокових зобов’язань Кредиторська заборгованість

Довгострокові зобов’язання

Забезпечені позики Незабезпечені позики Міжфірмові позики Позики, одержані від асоційованих компаній

Інші зобов’язання та резерви

Довгострокові резерви Доходи майбутніх періодів Відстрочені податки

Рис. 2.5. Групування та складові зобов’язань

Поточні (короткострокові) зобов’язання – це зобов’язання, які можуть бути погашені протягом фінансового року або нормального операційного циклу підприємства – залежно від того, який з цих періодів виявиться довшим.

Поточні (короткострокові) зобов’язання компанії звичайно погаша­ються за рахунок поточних (оборотних) активів. Взаємозв’язок між цими двома групуваннями вимагає суттєвої уваги при вивченні балансу – він вказує на здатність підприємства погасити свої борги. Різниця між величиною поточних активів і короткострокових зобов’я­зань становить робочий капітал. Це один з найбільш поширених показників ліквідності підприємства. Його ще називають чистий оборотний капітал (чисті оборотні активи) – це величина, яка зали­шається після погашення всіх короткострокових зобов’язань. Консер­вативні інвестори бажають, щоб компанія, в яку вони здійснюють інвестиції, мала значний оборотний капітал, вбачаючи в цьому її здатність спрямовувати кошти після сплати боргів на приріст виробництва.

Довгострокові зобов’язання – це борги фірми, термін сплати яких перевищує один фінансовий рік, або операційний цикл.

Капітал являє собою обсяг прав власників підприємства.

Порядок відображення в Балансі власного капіталу залежить від форми власності:

1) – приватне підприємство – належить одній особі;

2) – товариство – належить двом або більше особам;

3) – корпорація – юридична особа, яка створюється на підставі офіційно затвердженого статуту і продає свої акції. Початкова сума коштів, вкладених в компанію акціонерами, називається акціонерним (статутним, сплаченим) капіталом, а прибуток корпорації, нерозпо­ділений серед акціонерів – нерозподіленим прибутком (заробленим або резервним капіталом).

Згідно з п. 6.6. МСБО 1 «Подання фінансових звітів» у Балансі підлягає відображенню наступна інформація:

4) – основні засоби;

5) – нематеріальні активи;

6) – фінансові активи;

7) – інвестиції, які обліковуються із застосуванням методу участі у капіталі;

8) – запаси;

9) – торговельна та інша дебіторська заборгованість;

10) – грошові кошти та їх еквіваленти;

11) – торговельна та інша кредиторська заборгованість;

12) – податкові зобов’язання та активи згідно з вимогами МСБО 12 «Податки на прибуток»;

13) – забезпечення;

14) – непоточні зобов’язання, на які нараховуються відсотки;

15) – частка меншості;

16) – випущений капітал і резерви.

Цей Міжнародний стандарт визначає лише мінімальні вимоги до розкриття інформації у Балансі, в ньому відсутня жорстка регламен­тація формату, за яким слід подавати статті. В Додатку до МСБО 1 «По­дання фінансових звітів» наведено приклад форми Балансу, в якому всі статті згруповані в розділи за їх економічним змістом (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Завдання для практичних занять

Завдання 1

1) 1. Скласти план рахунків бухгалтерського обліку приватної фірми.

2) 2. Проаналізувати господарські операції та відобразити їх на рахунках бухгалтерського обліку.

3) 3. Відкрити рахунки бухгалтерського обліку у Головній книзі та здійснити записи до неї на підставі журналу реєстрації господарських операцій.

4) 4. Визначити кінцеві залишки по реальних і номінальних рахунках.

5) 5.  Заповнити робочу таблицю зі складання пробного балансу.

6) 6. На підставі робочої таблиці здійснити регулятивні записи до журналу реєстрації господарських операцій та Головної книги.

7) 7. Скласти звіт про прибутки і збитки.

8) 8. Скласти баланс за вертикальною та горизонтальною формами.

9) 9. Скласти звіт про рух власного капіталу.

10)10. Проаналізувати показники фінансової звітності.

Умова завдання

Приватне підприємство «Вену» розпочинає свою діяльність 1.09.20ХХ р., маючи на рахунку в банку $ 50 000, основних засобів – на суму $ 75 000. Власник даного приватного підприємства буде нада­вати транспортні послуги населенню. Для цього він орендує примі­щення, орендна плата сплачується не пізніше 15 числа поточного місяця за фіксованою сумою – $ 400. Чисельність працюючих – 4 осо­би, заробітна плата виплачується в останній день поточного місяця.

Протягом вересня місяця здійснювалися такі господарські операції:

– - 3.09.20ХХ р. власник додатково інвестує в діяльність своєї фірми $ 3 000;

– - 3.09.20ХХ р. закуплено паливно-мастильні матеріали на суму $ 2550;

– - 4.09.20ХХ р. придбано вантажний автомобіль вартістю $ 35 000; термін використання – 5 років;

– - 5.09.20ХХ р. на рахунок в банку надійшли грошові кошти за надані транспортні послуги в сумі $ 1 500;

– - 8.09.20ХХ р. отримано позику в банку в сумі $ 36 000 для придбання вантажного та легкового автомобілів під 15 % річних і сплатою відсотків в останній день місяця;

– - 9.09.20ХХ р. придбано запасні частини на суму $ 2 500, з яких $ 1 000 сплачено готівкою, а решта заборгованості повинна бути сплачена протягом 50 календарних днів;

– - 15.09.20ХХ р. сплачено орендну плату в сумі $ 800 за вересень та жовтень наперед;

– - за першу половину місяця було отримано доходів на суму 25000 ($ 20000 – готівкою, решта буде отримана у наступному місяці);

– - 20.09.20ХХ р. придбано автомобіль вартістю $ 30 000, встанов­лено строк використання – 4 роки, ліквідаційну вартість – $ 2 000;

– - 25.09.20ХХ р. сплачено частину боргу постачальнику за запасні частини в сумі $ 550;

– - 26.09.20ХХ р. отримано від дебіторів $ 3 250 готівкою;

– - протягом поточного місяця на ремонт автомобілів використову­валися запасні частини. Залишок їх на кінець місяця за результатами інвентаризації склав $ 1 750;

– - паливно-мастильні матеріали використані протягом місяця у повному обсязі;

– - у кінці місяця за результатами роботи працівникам нарахована заробітна плата в сумі $ 6 550;

– - 30.09.20ХХ р. сплачено відсотки за банківський кредит (див. Операцію від 8.09. 20ХХ р.);

– - 30.09.20ХХ р. виплачено заробітну плату в сумі $ 6 000;

– - 30.09.20ХХ р. бухгалтер нарахував амортизацію основних засо­бів у сумі $ 1230 та відобразив її на рахунках бухгалтерського обліку.

Матеріальне забезпечення

1. 1. План рахунків бухгалтерського обліку – 1 прим.

2. 2. Журнал реєстрації господарських операцій – 1 прим.

3. 3. Головна книга – 12 прим.

4. 4. Робоча таблиця зі складання пробного балансу – 1 прим.

Питання для самоконтролю

1. 1. Яке призначення фінансової звітності?

2. 2. Який склад фінансової звітності?

3. 3. Дайте характеристику користувачів фінансової звітності.

4. 4. Яке призначення Балансу, його зміст, структура та порядок скла­дання?

5. 5. Який принцип та порядок оцінки статей Балансу?

6. 6. Яке призначення та загальна побудова Звіту про прибутки та збитки?

7. 7. Яке призначення, зміст та методика складання Звіту про рух грошових коштів?

8. 8. Який зміст Звіту про зміни у власному капіталі та порядок його складання?

9. 9. Дайте характеристику приміток до фінансової звітності.

10. 10. Який існує взаємозв’язок між показниками фінансової звітності?

11. 11. Який порядок використання даних фінансової звітності в управ­лінні?

Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання 1

Відокремити у наведеному списку активи від зобов’язань, $:

– обладнання                                                         – 1 000

– розрахунки з постачальниками                       – 250

– розрахунки з покупцями                                   – 1 300

– грошові кошти в касі                                         – 20

– заборгованість бюджету                                    – 800

– транспортні засоби                                            – 1 800

– нематеріальні активи                                         – 2 000

– заборгованість банку                                         – 4 000

– земля                                                                   – 2 300

– незавершене виробництво                                – 500

– розрахунки з кредиторами                                – 980

– знос нематеріальних активів                            – 500

– капітал власника                                                – 2 390

Завдання 2

1. 1. Використовуючи дані завдання 1, скласти баланс підприємства за вертикальною та горизонтальною формами. Розпочати з найбільш ліквідних статей.

2. 2. На основі даних балансів здійснити аналіз фінансово-господар­ської діяльності фірми.

Завдання 3

1. 1. Усі рахунки бухгалтерського обліку у зарубіжних країнах поділяються на балансові (або реальні) та номінальні (або тимчасові).

2. 2. Перевірте, чи є помилки у даних табл. 2.4.

Умова завдання

Таблиця 2.4

Класифікація рахунків

Балансові (реальні) рахунки	Номінальні (тимчасові) рахунки
Грошові кошти	Накопичена амортизація
Виручка від реалізації	Витрати на оренду
Рахунки до отримання	Витрати на сплату відсотків
Витрати запасів	Витрати на опалення
Витрати на освітлення	Рахунки до сплати
Заборгованість з заробітної плати	Зведений рахунок фінансових результатів
Капітал власника	Запаси

Завдання 4

1. 1. Скласти звіт про прибутки та збитки і баланс підприємства на підставі даних, наведених в табл. 2.5.

2. 2. Сформулювати висновки за результатами аналізу звітності і подати їх у письмовій формі.

Умова завдання

Фірма «Венус» займається торговельною діяльністю. Її власник самостійно веде реєстрацію господарських операцій автоматизованим способом, але не має спеціальної освіти і не може скласти фінансову звітність. Тому звертається до Вас як кваліфікованих фахівців за допомогою, надаючи Вам машинограму (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Назва статті

Сума, $

Транспортні витрати

1 600

Витрати на освітлення

840

Витрати на оренду

950

Витрати на амортизацію основних засобів

240

Оплата праці персоналу

1 980

Сплата відсотків

300

Виручка від реалізації товарів

6 250

Початковий капітал власника

50 100

Земля

5 000

Будівлі

6 450

 

Товари

2 980  

Заборгованість покупців

1 950  

Грошові кошти в банку

1 000  

Нематеріальні активи

2 400  

Короткострокова заборгованість банку

1 000  

Заборгованість постачальникам

1 120  

Заборгованість органам соціального страхування

90  

Вилучення капіталу

500  

Основні засоби

20 000  

Знос основних засобів

2 240  

Дебіторська заборгованість

14 610        

Примітка: визначена сума фінансового результату у звіті про прибутки та збитки покривається за рахунок капіталу власника або збільшує його.

Теми рефератів

1. 1. Порівняльна характеристика форм фінансової звітності за на­ціональними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

2. 2. Методика складання балансу та аналіз його показників.

3. 3. Звіт про прибутки та збитки, його зміст, порядок складання та використання в управлінні.

4. 4. Звіт про рух грошових коштів, його зміст, порядок складання та використання в управлінні грошовими потоками.

5. 5. Характеристика Звіту про зміни у власному капіталі та його використання в управлінні.

6. 6. Склад і порядок подання Приміток до фінансових звітів.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

Завдання 1

Розкрити економічну сутність господарських операцій на основі бухгалтерських записів:

Таблиця 2.6

Бухгалтерські записи

№ з/п

Дебет

Кредит

Сума, тис. дол.

Варіанти

І ІІ ІІІ ІУ 1 Грошові кошти Капітал власника 350 400 80 120 2 Грошові кошти Заборгованість за кредити 120 30 100 80 3 Основні засоби Грошові кошти 500 520 740 350 4 Грошові кошти Виручка (дохід) від реалізації товарів 400 200 120 190 5 Операційні витрати Грошові кошти 170 500 620 700 6 Витрати на амортизацію Накопичена амортизація 80 120 50 40 7 Витрати на орендну плату Авансом сплачені витрати 110 105 100 115 8 Рахунки до сплати Грошові кошти 117 214 450 350 9 Операційні витрати Грошові кошти 25 35 75 85 10 Операційні витрати Рахунки до сплати 120 140 50 60 11 Капітал власника Грошові кошти 340 245 480 320 12 Земля Рахунки до сплати 10 000 12 000 13 000 18 000 13 Витрати на заробітну плату Заборгованість з оплати праці 15 000 8 000 12 000 5 000 14 Заборгованість з оплати праці Грошові кошти 15 000 8 000 12 000 5 000 15 Виручка (дохід) від реалізації товарів Зведений рахунок фінансових результатів 400 200 120 190 16 Зведений рахунок фінансових результатів Операційні витрати ? ? ? ? 17 Зведений рахунок фінансових результатів Капітал власника ? ? ? ? 18 Зведений рахунок фінансових результатів Витрати на амортизацію ? ? ? ?

Завдання 2

Вказати правильну відповідь у наведених тестах:

1. Яке з рівнянь відповідає основному балансовому рівнянню?

1. 1) Активи = Капітал;

2. 2) Активи – Зобов’язання = Капітал;

3. 3) Активи = Зобов’язання + Капітал;

4. 4) всі вищеперелічені рівняння.

2. Основне балансове рівняння не може бути представлено як:

1. 1) Активи – Зобов’язання = Капітал;

2. 2) Активи – Капітал = Зобов’язання;

3. 3) Капітал + Зобов’язання = Активи;

4. 4) Активи + Зобов’язання = Капітал.

3. Що відображається в Бухгалтерському балансі?

1. 1) доходи, зобов’язання і акціонерний капітал;

2. 2) витрати, дивіденди й акціонерний капітал;

3. 3) доходи, витрати і дивіденди;

4. 4) активи, зобов’язання і капітал.

4. Що відображає Звіт про прибутки та збитки?

1) 1) зміни в акціонерному капіталі за певний період;

2) 2) зміни активів, зобов’язань і акціонерного капіталу за певний період;

3) 3) активи, зобов’язання і акціонерний капітал станом на звітну дату;

4) 4) доходи, витрати та фінансові результати за певний період.

5. Яке з рівнянь є розгорнутим варіантом основного балансового рівняння?

1. 1) Активи = Зобов’язання + Випущений капітал – Доходи – Витрати;

2. 2) Активи + Витрати = Зобов’язання + Випущений капітал + Доходи;

3. 3) Активи – Зобов’язання = Випущений капітал – Доходи – Витрати;

4. 4) Активи = Доходи + Витрати – Зобов’язання.

6. Яка з нижченаведених характеристик не є якісною характерис­тикою фінансової звітності?

– 1) доцільність;

– 2) надійність;

– 3) консерватизм;

– 4) зіставність.

7. Для того, щоб інформація була доречною, вона повинна:

· 1) складатися з мінімальними затратами;

· 2) допомагати оцінювати минулі, теперішні і майбутні події, підтверджувати і виправляти минулі оцінки;

· 3) не подаватися зовнішнім користувачам;

· 4) використовуватися фірмами тільки для внутрішніх потреб.

8. Інформація не повинна мати помилок, перекручень для забезпечення:

· 1) зіставності;

· 2) достовірності;

· 3) послідовності;

· 4) прогнозу.

9. Якщо інформація використовується для прогнозування, то це означає, що вона:

· 1) підтверджена зовнішнім аудитором;

· 2) підготовлена на щорічній основі;

· 3) підтверджує або коригує попередні розрахунки;

· 4) нейтральна.

10 Інформація є доречною, якщо вона:

– 1) пройшла аудиторську перевірку;

– 2) представлена за більш тривалий з двох періодів: операційний цикл або один рік;

– 3) має об’єктивний характер;

– 4) здатна впливати на прийняття економічних рішень.

11. Що є основною метою складання Звіту про рух грошових коштів?

· 1) надання інформації про інвестиційну і фінансову діяльність протягом звітного періоду;

· 2) підтвердження того, що доходи перевищують витрати за наявності чистого прибутку;

· 3) надання інформації про грошові надходження і грошові виплати за звітний період;

· 4) сприяння розвитку відносин з банками.

12. У Звіті про рух грошових коштів грошові потоки за видами діяльності надані у такому порядку:

· 1) операційна, інвестиційна і фінансова діяльність;

· 2) операційна, фінансова й інвестиційна діяльність;

· 3) фінансова, операційна й інвестиційна діяльність;

· 4) фінансова, інвестиційна, операційна діяльність.

13. Фінансова діяльність включає:

· 1) надання кредитів іншим сторонам;

· 2) надходження коштів від продажу основних засобів;

· 3) надходження коштів від випуску акцій;

· 4) придбання довгострокових активів.

14. Інвестиційна діяльність включає:

· 1) надходження коштів від погашення позик, наданих іншим підприємствам;

· 2) надходження грошових коштів від продажу товарів і надання послуг;

· 3) грошові надходження від емісії акцій;

· 4) погашення зобов’язань за фінансовою орендою.

15. Найважливішою складовою Звіту про рух грошових коштів є грошові потоки в результаті:

· 1) операційної діяльності;

· 2) інвестиційної діяльності;

· 3) фінансової діяльності;

· 4) істотних операцій, не пов’язаних з використанням грошових коштів.

16. Отримані відсотки і дивіденди класифікуються як грошові потоки від:

· 1) фінансової діяльності;

· 2) інвестиційної діяльності;

· 3) операційної діяльності;

· 4) як від операційної, так і від фінансової діяльності.

17. Яка операція не впливає на рух грошових коштів?

· 1) списання боргів, нереальних для стягнення;

· 2) погашення дебіторської заборгованості;

· 3) продаж власних акцій, викуплених у акціонерів;

· 4) здійснення права дострокового погашення облігацій.

18. Яка дія не є обов’язковою при складанні Звіту про рух грошових коштів?

– 1) визначення зміни в грошових потоках;

– 2) визначення чистих надходжень (видатків) грошових коштів від операційної діяльності;

– 3) визначення чистих надходжень (видатків) грошових коштів від інвестиційної і фінансової діяльності;

– 4) визначення зміни в грошових коштах на банківських рахунках.

19. Яка дія здійснює вплив на зміни в грошових коштах за звітний період?

– 1) віддзеркалення витрат на амортизацію основних засобів;

– 2) оголошення дивідендів;

– 3) списання боргів, нереальних для стягнення;

– 4) погашення кредиторської заборгованості.

20. Метод, згідно з яким чистий прибуток коригується відповідно до операцій, що не впливають на рух грошових коштів, є:

1. 1) прямим методом;

2. 2) непрямим методом;

3. 3) методом оборотного капіталу;

4. 4) методом співвідношення доходів і витрат.

21. Яка операція не відноситься до фінансової діяльності?

– 1) викуп власних акцій;

– 2) надходження коштів від випуску акцій;

– 3) випуск дисконтних облігацій;

– 4) придбання довгострокових облігацій.

22. Яка стаття не відображається в Звіті про рух грошових коштів при використанні прямого методу його складання?

– 1) грошові виплати постачальникам.

– 2) надходження грошових коштів від клієнтів.

– 3) витрати на амортизацію основних засобів.

– 4) грошові кошти від продажу устаткування.

Ділова гра

Тривалість проведення ділової гри – 8 годин.

Сценарій ділової гри

Ознайомлення студентів із метою і завданнями ділової гри.

Формування трьох бухгалтерій у складі 6–7 студентів і ар­бітражної комісії у складі 3–5 студентів.

Розподіл обов’язків між учасниками гри (головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера з організації обліку, заступник головного бухгалтера з фінансової роботи, бухгалтери-аналітики).

Забезпечення учасників гри законодавчими та нормативними документами (Положение по веденню бухгалтерского учёта и бухгалтерской отчетности в РФ. Утверждено приказом Министерства финансов от 27.07.1998 г. № 34н; Положение бухгалтерского учета «Бухгалтерская отчетность организаций» (ПБУ 4/99). Утверждено Приказом Министерства финансов РФ от 6.07.1999 г.; № 43н; Приказ Министерства финансов РФ от 13.01.2000 г. № 4н «О формах бухгал­терской отчетности организаций»; Методические рекомендации о порядке формирования показателей бухгалтерской отчетности органи­заций. Утверждены Приказом Министерства финансов РФ от 28.06.2000 г. № 60н), бланками форм бухгалтерської (фінансової) звіт­ності (форма № 1 «Бухгалтерський баланс», форма № 2 «Звіт про при­бутки та збитки») та обчислювальною технікою.

Організація ділової гри та контроль викладача й арбітрів за її проведенням.

Перевірка, оцінка виконаної роботи, підведення підсумків роботи трьох бухгалтерій, визначення переможців, аналіз і оцінка результатів ділової гри.

Показники

Оптимальне зна­чення

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення (±) у порівнянні

з оптимальним значенням зі значенням показника на початок звітного періоду 1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) ≥0,5         2. Коефіцієнт фінансової напруги           3. Коефіцієнт фінансового ризику <1         4. Коефіцієнт маневрування 0,5         5. Коефіцієнт покриття інвестицій 0,9         6. Коефіцієнт фінансової залежності           7. Коефіцієнт концентра­ції статутного капіталу           8. Коефіцієнт поточної фінансової сталості           9. Коефіцієнт структури позикового капіталу           10. Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу           11. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел           12. Коефіцієнт фінансового лівериджу           13. Коефіцієнт забезпеченості довгострокових інвестицій           14. Коефіцієнт іммобілізації          

Таблиця 2.12

Показники

Оптимальне значення

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення (±) у порівнянні

з оптимальним значенням зі значенням показника на початок звітного періоду 1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності ≥1         2. Коефіцієнт швидкої ліквідності ≥1         3. Коефіцієнт поточної ліквідності 2         4. Коефіцієнт ліквідності нематеріальних оборотних активів (запасів) ≥1         5. Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках           6. Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості           7. Коефіцієнт співвідношення товарної кредиторської та товарної дебіторської заборгованості           8. Коефіцієнт відновлення платоспроможності 1         9. Коефіцієнт втрати платоспроможності 1        

Література: 2; 3; 6; 8–10; 13–15; 17; 19; 20; 22–27; 29–31; 35; 37; 40.

[ Вгору ] [ Вниз ]

Перелік питань

1) 1. Склад грошових коштів і порядок їх відображення у фінансовій звітності.

2) 2. Облік грошових коштів у касі.

3) 3. Документальне оформлення і облік операцій по банківських рахунках.

Завдання для практичних занять

Завдання 1

1) 1. Відкрити касову книгу з двома колонками та здійснити записи за поточний місяць, використовуючи дані умови завдання 1.

2) 2. Визначити залишок грошових коштів на кінець звітного періоду.

3) 3. Здійснити звірку з Головною книгою, балансом.

Завдання 2

1) 1. Відкрити касову книгу з трьома колонками та здійснити записи за поточний місяць, використовуючи дані таблиці 3.1.

2) 2. Визначити залишок грошових коштів на кінець звітного періоду.

Умова завдання

Таблиця 3.1

Матеріальне забезпечення

Касова книга з двома колонками – 1 прим.

Касова книга з трьома колонками – 1 прим.

Питання для самоконтролю

1) 1. Який склад грошових коштів на підприємстві?

2) 2. Який порядок документального оформлення руху грошових коштів у касі?

3) 3. Який порядок ведення касової книги з двома колонками?

4) 4. Який порядок ведення касової книги з трьома колонками?

5) 5. Як ведеться синтетичний облік грошових коштів у касі?

6) 6. Який порядок відображення грошових коштів у фінансовій звітності?

7) 7. Яке призначення поточного та депозитного рахунків?

8) 8. Який порядок відкриття банківських рахунків?

9) 9. Який порядок документального оформлення та відображення в обліку руху грошових коштів на рахунках у банку?

Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання 1

На підставі даних, наведених в таблиці 3.2, заповнити касову книгу з двома колонками (табл. 3.3) і підрахувати залишок на кінець місяця.

Умова завдання

Таблиця 3.2

Дебет                                                                             Кредит

Дата	Зміст	F*	Каса	Банк	Дата	Зміст	F*	Каса	Банк

Примітка. ^* F – «Фоліо» колонка, в якій надається пояснення джерела інформації.

Завдання 2

1) 1. На підставі даних, наведених в табл. 3.4 заповнити касову книгу з трьома колонками (табл. 3.5).

2) 2. Підрахувати сальдо на кінець періоду і вказати суми наданої та отриманої знижок.

Умова завдання

Таблиця 3.4

Дебет                                                                             Кредит

Дата	Зміст	F	Знижка	Каса	Банк	Дата	Зміст	F	Знижка	Каса	Банк

Теми рефератів

1) 1. Роль обліку в управлінні грошовими потоками підприємства.

2) 2. Склад грошових коштів і порядок відображення їх у фінансовій звітності.

3) 3. Облік грошових коштів на рахунках у банках.

4) 4. Порядок проведення і облік результатів інвентаризації грошових коштів та їх еквівалентів.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

Завдання 1

Розкрити економічну сутність господарських операцій на основі бухгалтерських записів.

Таблиця 3.6

Бухгалтерські записи

№ з/п

Дебет

Кредит

Сума, тис. дол.

Варіанти

І ІІ ІІІ ІV 1 Грошові кошти Доходи від реалізації продукції 100 80 60 150 2 Грошові кошти Рахунки до отримання 120 130 140 150 3 Рахунки до сплати Грошові кошти 50 70 150 300 4 Заборгованість з оплати праці Грошові кошти 42 74 10 80 5 Транспортні витрати Грошові кошти 25 35 40 15 6 Адміністративні витрати Грошові кошти 20 15 25 30 7 Фінансові витрати Грошові кошти 45 25 10 15

Завдання 2

Вказати правильну відповідь у наведених тестах:

1. У Звіті про рух грошових коштів грошові потоки за видами діяльності надані у такому порядку:

а) операційна, інвестиційна і фінансова діяльність;

б) операційна, фінансова й інвестиційна діяльність;

в) фінансова, операційна й інвестиційна діяльність;

г) фінансова, інвестиційна, операційна діяльність.

2. Яка операція не впливає на рух грошових коштів?

а) списання боргів, нереальних для стягнення;

б) погашення дебіторської заборгованості;

в) продаж власних акцій, викуплених у акціонерів;

г) здійснення права дострокового погашення облігацій.

3. Що є основною метою складання Звіту про рух грошових коштів?

– 1) надання інформації про інвестиційну і фінансову діяльність протягом звітного періоду;

– 2) підтвердження того, що доходи перевищують витрати за наявності чистого прибутку;

– 3) надання інформації про грошові надходження і грошові виплати за звітний період;

– 4) сприяння розвитку відносин з банками.

4. Результат колонки знижок, наданих у касовій книзі, перено­ситься в:

а) дебет рахунку знижок наданих;

б) дебет рахунку знижок отриманих;

в) кредит рахунку знижок наданих;

г) кредит рахунку знижок отриманих.

5. До складу грошових коштів у США відносять:

а) готівку, яка знаходиться в касі фірми;

б) грошові кошти в банках;

в) грошові чеки;

г) всі вищеперераховані елементи.

6. Не грошовими операціями є:

а) бартерні операції;

б) придбання основних засобів на умовах фінансової оренди;

в) відповіді 1 і 2;

г) всі відповіді неправильні.

Література: 1–3; 6–10; 14; 15; 18–21; 23; 24; 25; 28–30; 33; 34.

[ Вгору ] [ Вниз ]

Перелік питань

– 1. Економічна сутність, класифікація та оцінка дебіторської заборгованості.

– 2. Облік рахунків до отримання, наданих знижок і повернення проданих товарів.

– 3. Методика розрахунку та облік резерву сумнівної дебіторської заборгованості.

– 4. Облік векселів до отримання.

Рис. 4.1. Класифікація дебіторської заборгованості

У процесі опанування теоретичного матеріалу теми слід пам’ятати, що у валюту балансу дебіторська заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю (рис. 4.2).

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості

=

Сума дебіторської заборгованості (рахунки до отримання)

-

Сума резерву сумнівної дебіторської заборгованості

-

Вартість повернених товарів та сума наданих клієнтам знижок

Рис. 4.2. Алгоритм розрахунку чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості

Особливу увагу необхідно звернути на проблему посилення ролі облікової інформації в управлінні дебіторською заборгованістю. Мо­дель управління дебіторською заборгованістю можна подати у вигляді такої схеми (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Структурно-логічна модель управління дебіторською заборгованістю

Одним із сучасних інструментів погашення дебіторської забор­гованості є продаж її факторинговій компанії (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Зміст і послідовність факторингової операції

Рис. 4.5. Призначення та побудова рахунку «Рахунки до отримання»

Ситуація 1 . 4.01.20ХХ компанія «Альфа» відвантажила компанії «Софт» готову продукцію за цінами реалізації на суму $ 10 000; ставка податку на додану вартість становить 18,6 %. 25.01.20ХХ компанія «Софт» повністю погасила заборгованість компанії «Альфа». Грошові кошти надійшли на поточний рахунок у банку.

Таблиця 4.1

Дата

Сума

Дебет Кредит

4.01

«Рахунки до отримання» $ 11860   «Дохід (виручка) від реалізації»   $10000 «Розрахунки з ПДВ»   1860

25.01

«Грошові кошти» 11860   «Рахунки до отримання»   11860

Слід зазначити, що ПДВ, який сплачується клієнтами, не є доходом від реалізації і не повинен, як свідчить міжнародна практика, відображатися на рахунку «Дохід (виручку) від реалізації».

Вивчаючи тему, необхідно мати на увазі те, що зарубіжні компанії надають своїм клієнтам різні види знижок (рис. 4.6).

Рис. 4.6. Види знижок, що надаються покупцям

Ситуація 2 . Компанія «Стар» 1.12.20ХХ р. реалізувала компанії «Едем» товари на суму $ 5 000. Реалізація здійснюється на умовах 2/15. 7.12.20ХХ р. покупець повернув компанії «Стар» частину това­рів на суму $ 400. 14.12.20ХХ р. компанія «Едем» оплатила рахунок на залишок заборгованості.

Таблиця 4.2

Дата

Сума

Дебет Кредит

1.12.

«Рахунки до отримання» $ 5 000   «Дохід (виручка) від реалізації»   $ 5 000

7.12.

«Повернення товарів і знижки» 400   «Рахунки до отримання»   400

14.12.

«Грошові кошти» 4 508   «Реалізаційні знижки» (5 000–400)·2/100 92   «Рахунки до отримання»   4 600

У західноєвропейських країнах повернення товарів клієнтами відображається безпосередньо на зменшенні доходів від реалізації. При цьому на рахунках бухгалтерського обліку здійснюються записи:

Дт «Дохід (виручка) від реалізації»

Кт «Рахунки до отримання»

Рис. 4.7. Підходи до списання сумнівної дебіторської заборгованості

Рис. 4.8. Порядок визначення резерву сумнівних боргів

Таблиця 4.3

Розрахунок резерву сумнівних боргів за методом періодизації дебіторської заборгованості, $

Покупець

Рис. 4.9. Призначення та побудова рахунку «Резерв сумнівних боргів»

Ситуація 3. Компанія «Стар» заборгувала фірмі «Рілкен» $ 10 000. Фірма «Рілкен» оцінює боржника неплатоспроможним на 50 %. 25.12.20ХХ р. фірма «Рілкен» створила резерв сумнівних боргів (суму визначити). 15.01.20ХХ р. компанія «Стар» перераховує на поточний рахунок фірми «Рілкен» $ 5 000 (табл. 4.4).

Таблиця 4.4

Дата

Сума

Дебет Кредит

25.12

«Витрати на сумнівну заборгованість» $ 5 000   «Резерв сумнівних боргів»   $ 5 000

15.01

«Грошові кошти» 5 000   «Резерв сумнівних боргів» 5 000   «Рахунки до отримання»   10 000

Облік векселів до отримання

Вексель – це безумовне зобов’язання сплатити визначену суму гро­шових коштів на вимогу власника векселя або у встановлений термін.

Рис. 4.10. Структура простого векселя

Вивчаючи тему, слід пам’ятати, що оскільки використання векселів при розрахунках передбачає відстрочку платежу, то клієнт сплачує за векселем відсотки за відсотковою ставкою з розрахунку за рік. Сума відсотків визначається за формулою:

Ситуація 4. 1.10.20ХХ р. компанія отримала від клієнта вексель під 12 % річних терміном на 2 місяці на суму $ 5 000 в покриття дебіторської заборгованості. Строк оплати векселя 1.12.20ХХ р.

Таблиця 4.5

Дата

Сума

Дебет Кредит

1.10.

«Векселі одержані» $ 5 000   «Рахунки до отримання»   $ 5 000

1.12.

«Грошові кошти» 5 100   «Векселі одержані»   5 000 «Доходи за відсотками» (5 000×0,12×2/12)   100

Завдання для практичних занять

Завдання 1

– 1. Відобразити господарську операцію на рахунках бухгал­терського обліку.

– 2. Визначити суму наданої знижки.

– 3. Визначити суму чистої реалізації послуг.

Умова завдання

Фірма «Венус» 1.10.20ХХ р. надала транспортні послуги в кредит компанії «Старт» на суму $ 920. Надання транспортних послуг здійснено на умовах 1,5/10.

8.10.20ХХ р. компанія «Старт» здійснила оплату за послуги.

Завдання 2

– 1. Визначити суму сумнівної заборгованості.

– 2. Відобразити господарську операцію на рахунках бухгал­терського обліку.

– 3. Розкрити порядок відображення дебіторської заборгованості в балансі фірми.

Умова завдання

Компанія «Старт» винна фірмі «Венус» $ 2 500. Компанію оцінено неплатоспроможною на 55 %.

Резерв сумнівних боргів створюється наприкінці року.

Компанія «Старт» перераховує в наступному році фірмі «Венус» $ 1 500.

Завдання 3

1. 1. Визначити суму резерву сумнівної дебіторської заборгованості, використовуючи метод періодизації.

2. 2. Розкрити інші методи розрахунку резерву сумнівних боргів, які Вам відомі.

Умова завдання

У кінці звітного фінансового року бухгалтером фірми «Венус» нарахований резерв сумнівних боргів на основі періодизації дебітор­ської заборгованості (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Покупець

Завдання 4

1. 1. Визначити суму відсотків за весь період дії векселя.

2. 2. Визначити суму, що підлягає погашенню за векселем.

3. 3. Відобразити господарську операцію на рахунках бухгал­терського обліку.

Умова завдання

15.08.20ХХ р. фірма «Венус» надала транспортні послуги фірмі «Валді» на суму $ 3500.

1.09.20ХХ р. фірма «Венус» одержала вексель під 12 % річних строком на 4 місяці на суму наданих послуг у покриття дебіторської заборгованості.

1.01.20ХХ р. фірма «Валді» погашає вексель.

Питання для самоконтролю

1. 1. Що розуміють під дебіторською заборгованістю та який її склад?

2. 2. Як класифікується дебіторська заборгованість?

3. 3. Який порядок оцінки дебіторської заборгованості?

4. 4. Який порядок відображення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності?

5. 5. Який порядок нарахування та відображення в обліку резерву сумнівних боргів?

Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання 1

1) 1. Дати визначення поняття «дебіторська заборгованість», визна­чити її види за терміном погашення.

2) 2. З’ясувати різницю між торговельною (операційною) дебітор­ською заборгованістю та особливою (не операційною). Відповіді подати у письмовій формі.

Завдання 2

1) 1. Визначити суму відсотків за весь період дії векселя.

2) 2. Визначити суму, що підлягає погашенню за векселем.

Умова завдання

Компанія займається зовнішньоекономічною діяльністю, розрахун­ки проведені векселем на суму $ 3 000 під 15 % річних. З 1.02.20ХХ р. по 15.04.20ХХ р. – термін дії векселя.

Завдання 3

1) 1. Відобразити на рахунках бухгалтерського обліку господарську операцію фірми «Венус».

2) 2. Визначити суму чистого продажу (доходу від реалізації) по операції.

Умова завдання

Фірма «Венус» 1.09.20ХХ р. реалізувала в кредит фірмі «Магнолія» товарів на суму $ 12 000. Реалізація здійснюється на умовах 2/10. Це означає, що фірма «Магнолія» (покупець) може отримати знижку 2 % від вартості товару, якщо оплатить рахунок-фактуру не пізніше ніж за 10 днів. Ця умова зазначається безпосередньо у рахунку-фактурі.

5.09.20ХХ р. покупець повернув частину товарів на суму $ 2 000 7.09.20ХХ р. фірма «Магнолія» оплатила рахунок на залишок заборгованості.

Завдання 4

1) 1. Визначити суму резерву сумнівної дебіторської заборгованості, використовуючи метод періодизації.

2) 2. Які ще методи розрахунку резерву сумнівних боргів Вам відомі?

Умова завдання

Бухгалтером фірми «Венус» нарахований резерв сумнівних боргів на основі періодизації дебіторської заборгованості (табл. 4.7).

Таблиця 4.7

Покупець

Теми рефератів

1) 1. Економічна сутність дебіторської заборгованості, порядок її визнання та оцінки.

2) 2. Роль обліку в управлінні дебіторською заборгованістю.

3) 3. Облік наданих знижок і повернення цінностей.

4) 4. Облік розрахунків з дебіторами із застосуванням векселів.

5) 5. Методи нарахування та облік резервів сумнівних боргів.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

Завдання 1

Розкрити економічну сутність господарських операцій на основі бухгалтерських записів.

Таблиця 4.8

Бухгалтерські записи

№ з/п

Дебет

Кредит

Сума, тис. дол.

Варіанти

І ІІ ІІІ ІV 1 Рахунки до отримання Доходи від реалізації 1 000 15 000 1 200 800 2 Повернення товарів і знижки Рахунки до отримання 720 530 420 700 3 Реалізаційні знижки Рахунки до отримання 20 15 30 40 4 Витрати на створення резерву сумнівних боргах Резерв сумнівних боргів 45 80 95 70 5 Резерв сумнівних боргів Рахунки до отримання 45 80 95 70 6 Векселі одержані Рахунки до отримання 20 000 13 000 14 500 30 000 7 Грошові кошти Векселі одержані 15 000 14 000 38 000 18 000 8 Грошові кошти Доходи по відсотках 400 300 600 500

Завдання 2

Вказати правильну відповідь у наведених тестах.

1. Погашення дебіторської заборгованості на суму $ 400 означає:

– 1) збільшення активів на $ 400, зменшення активів на $ 400;

– 2) збільшення активів на $ 400, зменшення зобов’язань на $ 400;

– 3) зменшення зобов’язань на $ 400, збільшення акціонерного капіталу на $ 400;

– 4) зменшення активів на $ 400, зменшення зобов’язань на $ 400.

2. На кінець звітного періоду сальдо по нижче приведених рахунках становить ($):

Продажі                                                                      1 000 000

Повернення і зниження вартості проданих товарів         175 000

Знижки при продажу                                                25 000

Собівартість проданих товарів                                600 000

Яка рентабельність продажів?

а) 60 %;                     б) 75 %;

в) 40 %;                     г) 25 %.

3. Резерв на покриття безнадійних боргів створюється:

1) 1) якщо дебітори стають банкрутами;

2) 2) якщо дебітори припиняють свою діяльність;

3) 3) для того, щоб покрити можливі безнадійні борги;

4) 4) для списання безнадійних боргів.

4. Нарахування резерву на покриття безнадійних боргів відображається бухгалтерським проведенням:

1. 1) Дебет «Витрати на покриття безнадійних боргів» Кредит «Рахунки до отримання»;

2. 2) Дебет «Резерв на покриття безнадійних боргів» Кредит «Рахунки до отримання»;

3. 3) Дебет «Витрати на покриття безнадійних боргів» Кредит «Резерв на покриття без надійних боргів»;

4. 4) Дебет «Фінансові результати» Кредит «Резерв на покриття безнадійних боргів».

Література: 1–3; 6–10; 14; 15; 18–21; 23–25; 29; 30; 33; 34.

[ Вгору ] [ Вниз ]

Перелік питань

– 1. Склад запасів підприємства і системи їх обліку.

– 2. Методи оцінки запасів, їх порівняльна характеристика.

– 3. Інвентаризація запасів та відображення її результатів у системі рахунків.

Вихідні дані

(дол.)

Показники	Кількість одиниць	Ціна за одиницю	Загальна вартість
Запаси на початок періоду	100	8	800
Закуплено: 01.04 01.08 01.11 12.12	50 50 50 50	9 10 12 13	450 500 600 650
Разом товарів для продажу	300	х	3 000
Продано	180		?
Залишок на кінець періоду	120	?	?

При системі періодичного обліку товарних запасів визначимо за кожним методом собівартість реалізованих товарів і вартість залишку на кінець звітного періоду.

а) метод середньозваженої вартості

середньозважена ціна = (800 + 450 + 500 + 600 + 650) :
(100 + 50 + 50 + 50 + 50) = 10 дол.

вартість залишку товарів на кінець звітного періоду

120 × 10 дол. = 1 200 дол.

собівартість реалізованих товарів (3 000 – 1 200) = 1 800 дол.

б) метод FIFO (перша закупка – перший видаток).

вартість залишку товарів на кінець звітного періоду:

(50 × 13) + (50 × 12) + (20 × 10) = 1 450 дол.

собівартість реалізованих товарів

(3 000 – 1 450) = 1 550 дол.

в) метод LIFO (остання закупка – перший видаток).

вартість залишку товарів на кінець звітного періоду:

(100 × 8) + (20 × 9) = 980 дол.

собівартість реалізованих товарів:

(3 000 – 980) = 2 020 дол.

г) метод суцільної ідентифікації:

вартість залишку товарів на кінець звітного періоду:

(25 × 8) + (10 × 9) + (5 × 10) + (40 × 12) + (40 × 13) = 1 340 дол.

собівартість реалізованих товарів

(3 000 – 1 340) = 1 660 дол.

Розглянемо, як впливає на прибуток вибір методу оцінки товарних запасів при періодичній системі обліку (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Завдання для практичних занять

Завдання 1

1. Скласти розрахунки визначення вартості товарних запасів за такими методами:

– перша закупка – перший видаток (FIFO);

– остання закупка – перший видаток (LIFO);

– середньозваженої ціни;

– ідентифікованої вартості.

2. Визначити вплив на прибуток методів оцінки товарних запасів (табл. 5.4).

Умова завдання

Фірма «Венус» здійснює облік товарних запасів, використовуючи періодичну систему. За вересень місяць були здійснені господарські операції (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Показники

Завдання 2

1. Скласти розрахунки визначення вартості товарних запасів за відомими Вам методами, якщо облік здійснюється за постійною системою обліку.

2. Визначити вплив на прибуток методів оцінки товарних запасів, використовуючи умову завдання 5.2.1, таблиця 5.4.

Питання для самоконтролю

1. 1. Що включається до складу товарно-матеріальних запасів?

2. 2. Яким Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку регламентується порядок обліку і відображення у фінансовій звітності запасів?

3. 3. Яких принципів бухгалтерського обліку слід дотримуватися при визначенні вартості товарних запасів?

4. 4. Який порядок оцінки товарно-матеріальних запасів при їх надходженні?

5. 5. За якими системами здійснюється облік товарно-матеріальних запасів?

6. 6. Охарактеризуйте систему постійного обліку запасів.

7. 7. Охарактеризуйте систему періодичного обліку запасів.

8. 8. За якими методами визначається вартість товарно-мате­ріальних запасів, відпущених у виробництво та реалізованих?

9. 9. Як впливають методи оцінки товарно-матеріальних запасів на фінансові результати?

10. 10. На основі яких документів відображається в обліку рух товарно-матеріальних запасів?

11. 11. Як розкривається інформація про запаси у фінансовій звітності зарубіжних країн?

12. 12. У чому відмінності національної методології обліку запасів від методології, рекомендованої МСБО та запровадженої у зарубіжних країнах?

Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання 1

1. Здійснити порівняльну характеристику систем обліку товарних запасів, а саме:

– системи періодичного обліку;

– системи постійного обліку.

Дані подати в письмовій формі у таблиці, самостійно визначаючи спільні та відмінні риси.

Завдання 2

1. Скласти розрахунки визначення вартості товарних запасів за такими методами:

– перша закупка – перший видаток (FIFO);

– остання закупка – перший видаток (LIFO);

– середньозваженої ціни;

– ідентифікованої вартості.

2. Визначити вплив на прибуток методів оцінки товарних запасів (табл. 5.6).

Умова завдання

Фірма «Венус» здійснює облік товарних запасів, використовуючи періодичну систему. За вересень місяць були здійснені господарські операції, представлені в табл. 5.5.

Таблиця 5.5

Завдання 3

1. Скласти розрахунки визначення вартості товарних запасів за відомими Вам методами, якщо облік здійснюється за постійною системою обліку.

2. Визначити вплив на прибуток методів оцінки товарних запасів. Вихідні дані використайте з попереднього завдання (завд. 2).

Таблиця 5.6

Порівняння впливу методів оцінки товарних запасів
на прибуток фірми

Показники

Теми рефератів

1. Характеристика систем обліку запасів.

2. Методи оцінки запасів та їх вплив на фінансові результати.

3. Розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності різних країн.

4. Порівняльна характеристика обліку запасів за національними та міжнародними стандартами.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

Завдання 1

Розкрити економічну сутність господарських операцій на основі бухгалтерських записів (табл. 5.7).

Таблиця 5.7

Бухгалтерські записи

№ з/п

Дебет

Кредит

Сума, $

Варіанти

І ІІ ІІІ ІУ 1 Складські запаси Рахунки до сплати 40 000 20 000 68 000 54 000 2 Незавершене виробництво Запаси 20 000 10 000 30 000 25 000 3 Собівартість реалізованих товарів Запаси 12 000 8 000 10 000 15 000 4 Рахунки до отримання Доходи від реалі­зації продукції (товарів) 25 000 30 000 48 000 54 000 5 Фінансові результати Витрати на придбання запасів 18 000 15 000 16 000 20 000 6 Запаси Грошові кошти 13 000 10 000 8 000 4 000 7 Збитки від знецінення запасів Запаси 4 000 1 500 7 000 3 000 8 Витрати на запасні частини Запаси 2 000 1 000 800 1 300 9 Адміністративні витрати Грошові кошти 2 000 1 500 3 500 1 800 10 Витрати на придбання запасів Грошові кошти 6 000 4 000 6 800 5 200 11 Витрати на придбання запасів Рахунки до сплати 14 000 12 000 18 000 20 000 12 Доходи від реа­лізації продукції (товарів) Фінансові результати 25 000 20 000 19 000 21 000

Завдання 2

Вказати правильну відповідь у наведених тестах:

1. Погашення дебіторської заборгованості на суму $ 400 означає:

1) збільшення активів на $ 400, зменшення активів на $ 400;

2) збільшення активів на $ 400, зменшення зобов’язань на $ 400;

3) зменшення зобов’язань на $ 400, збільшення акціонерного капіталу на $ 400;

4) зменшення активів на $ 400, зменшення зобов’язань на $ 400.

2. На кінець звітного періоду сальдо за нижчеприведеними рахунками становить:

Продажі – $ 1 000 000

Повернення і зниження вартості проданих товарів – $ 175 000

Знижки при продажу – $ 25 000

Собівартість проданих товарів – $ 600 000

Яка рентабельність продажів?

1) 60 %;

2) 75 %;

3) 40 %;

4) 25 %.

3. Товарні запаси відображаються:

1) у розділі «Непоточні активи» бухгалтерського балансу;

2) як інші витрати в звіті про прибутки і збитки;

3) у розділі «Поточні активи» бухгалтерського балансу;

4) у бухгалтерському балансі за цінами реалізації.

4. На виробничих підприємствах запаси, повністю готові для про­дажу, називаються:

1) запасами сировини;

2) запасами незавершеного виробництва;

3) запасами готової продукції;

4) запасами матеріалів на складі.

5. Визначальним чинником для включення того або іншого товару до складу запасів при інвентаризації, є:

1) його фізична наявність;

2) право власності на даний товар;

3) професійна думка менеджерів;

4) факт оплати вартості покупки.

6. Якщо право власності на товари переходить в пункті призначення, це означає, що:

1) право власності на товари зберігається за продавцем до моменту їх доставки;

2) покупець володіє правом власності на товари до моменту їх доставки;

3) транспортна компанія володіє правом власності на товари в період їх знаходження в дорозі;

4) право власності на товари не належить жодній із сторін до моменту доставки товарів.

7. Собівартість товарів на початок періоду плюс собівартість придбаних товарів дорівнює:

1) собівартості проданих товарів;

2) собівартості товарів для продажу;

3) сумі виручки від реалізації товарів;

4) собівартості всіх придбаних товарів.

8. Сальдо по рахунках компанії «Вест» становить:

Придбання – $ 30 000

Повернення і зниження вартості проданих товарів – $ 4 000

Знижки при покупці – $ 2 500

Фрахт, сплачений при покупці – $ 1 875

Собівартість придбаних товарів дорівнює:

1) $ 32,500;

2) $ 29,375;

3) $ 31,875;

4) $ 27,875.

9. Собівартість проданих товарів розраховується таким чином:

1) собівартість запасів на початок періоду – собівартість купле­них товарів + собівартість запасів на кінець періоду;

2) виручка від реалізації – собівартість куплених товарів + собі­вартість запасів на початок періоду – собівартість запасів на кінець періоду;

3) виручка від реалізації + валовий прибуток – собівартість запасів на кінець періоду + собівартість запасів на початок періоду;

4) собівартість запасів на початок періоду + собівартість прид­баних товарів – собівартість запасів на кінець періоду.

10. Облік запасів за методом ЛІФО припускає, що собівартість останніх за часом придбання товарів:

1) повинна бути в останню чергу віднесена на собівартість реалізованих товарів;

2) повинна бути в першу чергу віднесена на собівартість запасів на кінець періоду;

3) повинна бути в першу чергу віднесена на собівартість реалізованих товарів;

4) не повинна бути віднесена ні на собівартість реалізованих товарів, ні на собівартість запасів на кінець періоду.

11. У звітності двох компаній відображена однакова собівартість товарів для продажу, при цьому використовуються різні методи оцінки запасів. Якщо протягом звітного періоду ціна на товари зросла і компанія застосовує:

1) метод ЛІФО, собівартість запасів на кінець періоду буде найбільшою;

2) метод ФІФО, собівартість реалізованих товарів буде найбільшою;

3) метод ФІФО, собівартість запасів на кінець періоду буде найбільшою;

4) метод ЛІФО, собівартість реалізованих товарів буде найменшою.

15. Для оцінки запасів метод суцільної ідентифікації застосо­вується за умови, що:

1) неможливо встановити фактичний рух одиниць запасів;

2) компанія реалізує великі обсяги однорідних товарів, що мають відносно низьку собівартість;

3) компанія реалізує великі обсяги різнорідних товарів, що мають відносно низьку собівартість;

4) компанія продає обмежену кількість одиниць дорогих товарів.

Література: 1–4; 6–10; 14; 15; 18–21; 23–25; 29; 30; 33.

[ Вгору ] [ Вниз ]

Перелік питань

1. 1. Суть, класифікація, оцінка й облік придбання основних засобів.

2. 2. Методи розрахунку та облік амортизації основних засобів.

3. 3. Облік списання і реалізації основних засобів.

4. 4. Облік модернізації і ремонту основних засобів.

6) 6. Облік природних ресурсів та їх виснаження.

7) 7. Облік нематеріальних активів та їх амортизації.

Приклад 2.

Купівельна (фактична) вартість основного засобу – 26 000 дол.

Мінус: визначена ліквідаційна вартість – 2 000 дол.

Вартість, що підлягає розподілу – 24 000 дол.

Визначений строк корисного використання – 4 р.

Річна сума зносу (24 000 : 4) – 6 000 дол.

Річна норма зносу (6 000 : 24 000) – 25 %.

Для систематичного і раціонального розподілу купівельної вартості довгострокового активу існує декілька альтернативних методів, а саме:

– пропорційний (рівномірний) метод або метод лінійної аморти­зації;

– прискорений метод нарахування амортизації (метод подвійної норми) або метод подвійного зменшеного залишку;

– пропорційно кількості випущеної продукції або одиниці продукції (виробничий метод);

– пропорційно сумі чисел років використання активу або спе­ціальний метод.

Фірма має право використовувати різні методи для визначення амортизації різних видів основних засобів. Так, фірма може викорис­товувати метод нарахування рівномірної амортизації для будівель, а метод прискореної амортизації для машин і обладнання.

При цьому, методи нарахування амортизації, які використовує фірма для складання фінансової (бухгалтерської) звітності, можуть відрізнятися від методів, що використовуються для складання декларацій для податкових органів.

Нарахування амортизації здійснюється окремо по кожній групі основних засобів, що необхідно для того, щоб зробити відповідний розподіл між функціональними схемами діяльності такими як купівля, продаж, виробництво.

Амортизація відрізняється від інших витрат тим, що вона не потребує розрахунків готівкою в момент відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Для нарахування зносу бухгалтеру необхідно знати:

– первісну (фактичну) купівельну вартість довгострокового активу;

– визначену його ліквідаційну вартість;

– строк корисного використання.

Розглянемо послідовно методи нарахування та відображення в обліку зносу (амортизації) основних засобів, які використовуються зарубіжними країнами.

Пропорційний (рівномірний) метод є найпростішим з точки зору розрахунку сум і тому найбільш поширеним. Суть цього методу полягає в тому, що на витрати поточного періоду припадає однакова частина первісної вартості активу протягом визначеного строку його користування.

Для ілюстрації використаємо дані прикладу 2. Причому, за цим методом сума зносу (амортизації) розраховується від первісної вар­тості активу за мінусом ліквідаційної вартості (якщо вона виз­начається).

Таблиця 6.1

Роки

Й

Й

Й

Й

Д К Д К Д К Д К Витрати на знос 13 000   6 500   3 250   1 250   Накопичений знос (амортизація)   13 000   6 500   3 250   1 250

Особливості цього методу:

– устаткування та обладнання найбільш продуктивно працює, коли воно нове, а це, відповідно, призводить до того, що воно найбільш зношується;

– витрати на ремонт таких активів зростають із року в рік;

– використання цього методу дозволяє зменшити суму оподатко­вуваного доходу фірми за рахунок більших витрат на амортизацію;

– щорічна сума амортизації розраховується від залишкової вартості на початок кожного року.

Виробничий метод або метод нарахування амортизації одиниці продукції. За цим методом первісна вартість основних засобів спів­ставляється з обсягом виготовленої (випущеної) продукції. Він засто­совується в галузях діяльності, де знос основних засобів у значній мірі залежить від інтенсивності їх експлуатації тобто нерівномірної про­дуктивності по періодах та при нарахуванні виснаження природних ресурсів.

Крім вихідних даних, наведених у прикладі 2, для застосування цього методу необхідно знати загальний обсяг кількості одиниць продукції та розподіл її випуску за роками.

Додаткові дані: загальна кількість одиниць продукції – 48 000, у тому числі:

1-й рік – 20 000 од.

2-й рік – 11 000 од.

3-й рік – 9 000 од.

4-й рік – 8 000 од.

дол. (тобто 50 центів).

Таблиця 6.4

Рис. 6.2. Строк корисного використання (у роках)

Таблиця 6.7

Порівняльна характеристика впливу методів
нарахування амортизації на звіт про прибутки і збитки та бухгалтерський баланс

Перший рік (дол.)

прямо­лінійний метод приско­рений метод метод одиниці продукції метод суми чисел років

Звіт про прибутки та збитки

Доходи: 15 000 15 000 15 000 15 000 Мінус: Витрати на амортизацію   6 000   13 000   10 000   9 600 інші витрати 500 500 500 500 Дохід до оподаткування 5 000 1 500 4 500 4 900 Витрати на податок – 30% 1 500 450 1 350 1 470 Чистий дохід 4 000 1 050 3 150 3 430

Бухгалтерський баланс

Грошові кошти 5 000 9 050 8 150 8 030 Основні засоби 26 000 26 000 26 000 26 000 Мінус: нарахована амортизація 6 000   13 000 10 000 9 600 Інші активи 17 000 17 000 17 000 17 000 Разом активи 42 000 39 050 41 150 41 430 Кредиторська заборгованість 8 050 10 000 10 000 10 000 Акціонерний капітал 28 000 28 000 28 000 28 000 Нерозподілений прибуток 4 000 1 050 3 150 3 430 Разом пасиви 42 000 39 050 41 150 41 430

З даних табл.6.7 видно, що в порівнянні з прямолінійним методом метод прискореної амортизації призвів у звіті про прибутки і збитки до:

– збільшення суми зносу на 7 000;

– зменшення суми доходу до оподаткування на 3 500;

– зменшення суми чистого доходу на 2 950.

У бухгалтерському балансі – до:

– економії грошових коштів у сумі 1 050 завдяки сплаті меншої суми податку;

– зменшення балансової облікової вартості основних засобів на 7 000;

– зменшення суми нерозподіленого прибутку на 2 950;

– зменшення загальної суми активів фірми на 2 950;

– зменшення загальної суми зобов’язань та акціонерного капіталу на 6 400.

Крім показників звіту про прибутки і збитки та балансу зміна суми нарахованої амортизації впливає на грошові потоки. Нарахована сума амортизації визначається витратами поточного року, вона не потребує безпосередньо готівки, але значно впливає на грошовий обіг обліко­вого періоду. Збільшення витрат на амортизацію зменшує суму подат­ку на прибуток, яку фірма сплачує. А це означає, що зменшуються і грошові витрати на сплату податку. В зарубіжній практиці бухгал­терського обліку це зменшення готівки називають «податковою економією». Таким чином, при збільшенні суми амортизації, яка включається у витрати поточного періоду, тобто зростає, грошові витрати у цьому періоді зменшуються, а надходження грошових коштів збільшується через їх економію.

Крім цього, збільшення суми нарахованої амортизації зменшує нерозподілений прибуток, а сума останнього зменшить суму гро­шових дивідендів до сплати. Тобто сума нарахованої амортизації також зменшує грошові витрати.

Бухгалтерські записи

	Дебет	Кредит
Витрати на поточний ремонт	500
Грошові кошти на поточний ремонт		500

Капітальний ремонт основних фондів – це витрати, які капі­талізуються, тому їх називають капітальними, та визнаються в обліку шляхом їх розподілу протягом майбутніх облікових періодів, тобто витрати на капітальний ремонт приєднуються до основних засобів.

Таким чином, капітальний ремонт основних засобів направлений для підвищення їх продуктивності в майбутніх періодах експлуатації.

Розглянемо приклад на відображення суми капітального ремонту обладнання. Первісна (історична) вартість обладнання – 20 000 дол. зі строком експлуатації 5 років. Ліквідаційна вартість не визначається. Застосовується метод рівномірної амортизації, при якому щорічно нараховується 4 000 дол. (20 000 : 5). Після третього року експлуатації проведено капітальний ремонт, витрати на який склали 2 000 дол., а корисний строк використання збільшено на 2 роки.

У цьому випадку необхідно після третього року експлуатації відкоригувати вартість обладнання та суму амортизації на наступні роки. Записи на рахунках обліку будуть такі:

По даті придбання:

Дебет рахунку «Обладнання»                      20 000

Кредит рахунку «Грошові кошти»                         20 000

Щорічне нарахування амортизації:

Дебет рахунку «Витрати на амортизацію» 4 000

Кредит рахунку «Накопичена амортизація» 4 000

(за 3 роки 12 000 (4 000 × 3)).

Витрати на проведений капітальний ремонт відображено:

Дебет рахунку «Обладнання»                      2 000

Кредит рахунку «Грошові кошти»                         2 000

Тобто, після цього запису вартість обладнання, яка підлягає розпо­ділу на наступні роки (4 роки) становить 10 000 дол. (8 000 + 2 000), а сума річної амортизації – 2 500 дол. (10 000 : 4).

За четвертий і наступні роки експлуатації суму нарахованої амор­тизації буде відображено:

Дебет рахунку «Витрати на амортизацію» 2 500

Кредит рахунку «Накопичена амортизація» 2 500.

Завдання для практичних занять

Завдання 1

1. Скласти розрахунок амортизації основних засобів, викорис­товуючи наступні методи:

– пропорційного (рівномірного) розподілу;

– «одиниці продукції» (виробничий метод);

– прискореної амортизації;

– «суми чисел років».

2. Скласти бухгалтерське проведення на суму нарахованої амортизації.

Умова завдання

Підприємство «Валді» придбало лінію з виробництва макаронних виробів, первісна вартість якої становить $ 54 000. Ліквідаційна вар­тість не визначалася. Враховуючи розвиток науково-технічного про­цесу, встановлено термін використання – 5 років.

Економічна служба підприємства, враховуючи попит на макаронні вироби та виробничі потужності даної лінії, спрогнозувала обсяг випуску на 5 років у кількості 160 000 т, у т. ч. по роках:

1-й рік – 25 000 т;

2-й рік – 30 000 т;

3-й рік – 40 000 т;

4-й рік – 35 000 т;

5-й рік – 30 000 т.

Коефіцієнт прискореної амортизації або підвищений коефіцієнт становить 2. Розрахунки доцільно провести у формі з табл. 6.9.

Таблиця 6.9

Завдання 2

1. Використовуючи дані завдання 1, порівняти методи нарахування амортизації.

2. У письмовій формі сформулювати висновки. Результати вико­нання завдання подати у вигляді (табл. 6.10).

Таблиця 6.10

Завдання 3

1. Нарахувати виснаження нафтового родовища.

2. Відобразити на рахунках бухгалтерського обліку суму нарахованого виснаження.

Умова завдання

Фірма «Petrolium» придбала нафтове родовище за 12 млн 250 тис. дол. За попередніми даними, у нафтовому родовищі міститься 30 млн м³ нафти. Визначено ліквідаційну вартість родовища, яка після видо­бутку нафти оцінюється у 250 тис. дол. Самостійно по роках спрог­нозувати видобуток нафти і за цими даними здійснити розрахунки.

Завдання 4

1. Скласти розрахунок амортизації нематеріальних активів при використанні методу пропорційного розподілу вартості.

2. Указати бухгалтерське проведення на нарахування амортизації нематеріальних активів.

Умова завдання

Фірма «Валді» придбала право на вільний вихід на ринок, первісна вартість якого становила $ 250 000. Строк корисного використання встановлений фірмою – 7 років. Загальний строк дії цього особливого права не перевищує 40 років.

Питання для самоконтролю

1. Що включається до складу довгострокових активів?

2. Який порядок класифікації довгострокових активів?

3. Який порядок оцінки довгострокових активів?

4. За якими методами нараховується амортизація основних засобів?

5. Як відображається на рахунках бухгалтерського обліку нарахування амортизації основних засобів?

6. Як ведеться облік надходження основних засобів?

7. Як ведеться облік вибуття основних засобів?

8. Які особливості обліку природних ресурсів та їх виснаження?

9. Який порядок оцінки та обліку нематеріальних активів.

10. Який порядок нарахування та відображення в обліку зносу нематеріальних активів?

Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання 1

1. Скласти розрахунок амортизації основних засобів, викорис­товуючи різні методи нарахування амортизації.

2. Скласти бухгалтерське проведення на суму нарахованої амор­тизації.

3. Пояснити, як методи нарахування амортизації впливають на прибуток.

Умова завдання

Підприємство придбало лінію з виробництва безалкогольних на­поїв, первісна вартість якої становить $ 42 000. Ліквідаційна вартість не визначалася. Враховуючи розвиток науково-технічного процесу, встановлено термін використання – 5 років.

Економічна служба підприємства, враховуючи попит на безалко­гольні напої та виробничі потужності даної лінії, спрогнозувала обсяг випуску на 5 років в об’ємі 160 000 л, у т. ч. по роках:

1-й рік – 25 000 л;

2-й рік – 30 000 л;

3-й рік – 40 000 л;

4-й рік – 35 000 л;

5-й рік – 30 000 л.

Коефіцієнт прискореної амортизації або підвищений коефіцієнт становить – 2. Розрахунки доцільно провести у формі табл. 6.11.

Таблиця 6.11

Завдання 2

Використовуючи дані завдання 1, порівняти методи нарахування амортизації. У письмовій формі сформулювати висновки.

Завдання 3

Нарахувати виснаження нафтового родовища та відобразити на рахунках бухгалтерського обліку.

Умова завдання

Фірма придбала нафтове родовище за 15 млн 50 тис. дол. За попе­редніми даними в нафтовому родовищі 30 млн м³. нафти. Визначено ліквідаційну вартість родовища, яка після видобутку нафти оці­нюється у 50 тис. дол. Самостійно за роками спрогнозуйте обсяги видобутку нафти, на основі яких здійсніть розрахунки.

Теми рефератів

1. 1. Оцінка довгострокових активів та облік їх придбання.

2. 2. Методи нарахування амортизації основних засобів та їх вплив на фінансові результати діяльності фірми.

3. 3. Зменшення корисності довгострокових активів і порядок відображення його в обліку.

4. 4. Облік нематеріальних активів.

5. 5. Порівняльна характеристика обліку довгострокових активів за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

Завдання 1

Розкрити економічну сутність господарських операцій на основі бухгалтерських записів.

Таблиця 6.12

Бухгалтерські записи

№ з/п

Дебет

Кредит

Сума, дол.

Варіанти

І ІІ ІІІ ІV 1 Устаткування Рахунки до сплати 30 000 50 000 40 000 60 000 2 Основні засоби (будівлі) Незавершене будівництво 120 000 140 000 115 000 110 000 3 Рахунки до отримання Доходи від реалізації основних засобів 10 000 8 000 12 000 15 000 4 Витрати на амор­тизацію основних засобів Накопичена амортизація основних засобів 13 000 17 000 15 000 6 000 5 Природні ресурси Рахунки до сплати 4 000 000 7 000 000 12 000 000 1 000 000 6 Витрати на вис­наження природ­них ресурсів Виснаження природних ресурсів 400 000 700 000 900 000 100 000 7 Рахунки до отри­мання Доходи від реалізації устаткування 100 000 150 000 170 000 200 000 8 Накопичена амортизація основних засобів Устаткування 50 000 70 000 12 000 85 000 9 Збитки від реалі­зації основних засобів Устаткування 3 000 5 000 2 000 8 000 10 Транспортні засоби Грошові кошти 12 000 20 000 10 000 50 000 11 Транспортні засоби Рахунки до сплати 8 600 5 200 6 000 4 500 12 Накопичена амортизація нематеріальних активів Нематеріальні активи 20 25 30 45

Завдання 2

Вказати правильну відповідь у наведених тестах:

1. Що є основною характерною ознакою всіх активів?

1) тривалий термін служби;

2) висока вартість;

3) матеріально-речовинна форма;

4) майбутні економічні вигоди.

2. Компанія витратила $ 10 мільйонів на придбання будівлі офісу. Протягом якого періоду витрати підлягають списанню?

1) за період, протягом якого було витрачено $ 10 мільйонів;

2) протягом першого року експлуатації будівлі;

3) протягом терміну корисного використання будівлі;

4) після того, як будуть зароблені доходи у розмірі $ 10 мільйонів.

3. Амортизація може бути представлена як процес:

1) оцінки активу за справедливою вартістю;

2) збільшення вартості активу протягом терміну його корисної служби на основі раціонального і систематичного підходу;

3) списання вартості активу на витрати протягом терміну його корисної служби на основі раціонального і систематичного підходу;

4) списання вартості активу протягом кожного звітного періоду.

4. Вкажіть актив, експлуатаційні можливості якого не знижу­ються з перебігом терміну корисної служби.

1) устаткування і апаратура.

2) меблі.

3) земля.

4) прилади і пристосування.

5. Амортизація є процесом списання вартості основних засобів протягом всього терміну їх корисної служби:

1) рівномірним і об'єктивним способом;

2) у прискорені терміни і достовірним чином;

3) на систематичній і раціональній основі;

4) на основі консервативного ринкового підходу.

6. Залишкова вартість активу дорівнює:

1) ринковій ціні за вирахуванням первісної вартості;

2) ціні, на яку орієнтується вторинний ринок;

3) відновній вартості активу;

4) собівартості активу за вирахуванням накопиченої амор­тизації.

7. Автомобіль був придбаний за $ 15 000, його ліквідаційна вар­тість була оцінена в $ 3000. Щомісячні амортизаційні відрахування в сумі $ 125 були відображені в звітності відповідно до лінійного методу. Річна норма амортизаційних відрахувань дорівнює:

1) 10,0 %;

2) 1,0 %;

3) 4,0 %;

4) 12,5 %;

8. Нарахування амортизації з використанням методу зменшува­ного залишку призводить до:

1) зниження амортизаційних відрахувань в кожному подаль­шому періоді;

2) збільшення амортизаційних відрахувань в кожному подаль­шому періоді;

3) зниження норми амортизаційних відрахувань в кожному подальшому періоді;

4) нарахування постійної суми амортизаційних відрахувань в кожному періоді.

9. Який з перерахованих нижче методів нарахування амортизації заснований на показнику продуктивності активу?

1) лінійний метод.

2) метод зменшуваного залишку.

3) метод списання пропорційно обсягу випущеної продукції.

4) жоден з перерахованих методів.

10. Списання вартості нематеріального активу прийнято розгля­дати як:

1) амортизацію;

2) виснаження природних ресурсів;

3) приріст вартості;

4) капіталізацію витрат.

Література: 1–3; 5–10; 14; 15; 18–21; 23–25; 29; 30; 33; 34.

[ Вгору ] [ Вниз ]

Перелік питань

1. Види інвестицій і порядок їх оцінки.

2. Облік інвестицій в облігації і порядок амортизації премії та дисконту по придбаних облігаціях.

3. Облік інвестицій в акції та порядок їх переоцінки.

4. Облік інвестицій в асоційовані компанії.

5. Консолідована фінансова звітність та порядок її складання.

Завдання для практичних занять

Завдання 1

1. Визначити суму грошових коштів, що підлягає сплаті за прид­бані облігації.

2. Відобразити господарську операцію на рахунках бухгал­терського обліку.

Умова завдання

1.01.20ХХ р. фірма «Венус» придбала 100 штук 9 % облігацій компанії «Магнолія», випущених строком на 10 років. Номінальна вартість облігації – $ 500.

Облігації придбано за ціною $ 503 з виплатою комісійних брокерам – $ 400.

1.04.20ХХ р. отримано відсотки по облігаціях.

Завдання 2

1. Скласти робочу таблицю консолідації балансів материнської та дочірньої компаній (табл. 7.3).

Умова завдання

Баланси материнської та дочірньої компаній представлені у таблицях 7.1 та 7.2.

Таблиця 7.1

АКТИВ

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, КАПІТАЛ

Інвестиції у дочірню компанію 1 500 Статутний капітал 10 000 Дебітори 500 Нерозподілений прибуток 500 Грошові кошти 2 500 Кредитори 3 500 Інші активи 10 500 Інші зобов’язання 1 000 Баланс 15 000 Баланс 15 000

Таблиця 7.2

АКТИВ

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, КАПІТАЛ

Грошові кошти 2 500 Статутний капітал 1 000 Дебітори 1 000 Нерозподілений прибуток 500 Інші активи 1 500 Кредитори 1 500     Інші зобов’язання 2 000 Баланс 5 000 Баланс 5 000

На дату придбання акцій дочірньої компанії материнська компанія оплатила придбання обладнання для дочірньої компанії на суму $ 500 000.

Таблиця 7.3

Робоча таблиця консолідації балансів материнської та дочірньої компанії на 31.12.20ХХ р.

(тис. дол.)

Стаття	Компанії		Корективи		Консолідований баланс
	материнська	дочірня	дебет	кредит
АКТИВ
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, КАПІТАЛ

Питання для самоконтролю

1. Які активи називаються фінансовими інвестиціями?

2. Який порядок класифікації, оцінки фінансових інвестицій та відображення їх у фінансовій звітності?

3. Як ведеться облік інвестицій в облігації?

4. Який порядок нарахування та відображення в обліку амортизації премії та дисконту з придбаних облігацій?

5. Як ведеться облік інвестицій в акції?

6. Які особливості обліку фінансових інвестицій в асоційовані компанії та дочірні підприємства?

7. Які цінні папери відносяться до короткострокових?

8. Які цінні папери відносяться до довгострокових?

9. 3а якими методами оцінюються довгострокові інвестиції?

10. Що являє собою група як економічна одиниця, що ство­рюється в процесі консолідації?

11. Які компанії називаються асоційованими?

12. Які підприємства називаються дочірніми?

13. Чим обумовлено складання консолідованої фінансової звітності?

14. У яких випадках компанії повинні складати консолідовану фінансову звітність?

15. Які підприємства звільняються від складання консолідованої фінансової звітності?

16. Який склад консолідованої фінансової звітності?

17. Що таке ділова репутація підприємства (гудвіл) та у яких випадках вона виникає в консолідованій звітності?

18. Що таке частка меншості та які умови її виникнення в консолідованій звітності?

19. Назвіть основні принципи консолідації звітності.

20. Назвіть процедури консолідації фінансових звітів.

21. Назвіть етапи консолідації фінансової звітності.

Завдання для самостійної роботи студентів

Завдання 1

Розрахувати суму відсотків за користування депозитним сертифі­катом, суму штрафу за затримку повернення сертифікату. Відобразити операцію на рахунках бухгалтерського обліку.

Умова завдання

Фірма «Злата» 20.01.20ХХ р придбала депозитний сертифікат вар­тістю $ 10 000 строком на 90 днів під 20 % річних. Депозитний сер­тифікат затримано з поверненням на 10 днів, за кожен день затримки фірма повинна сплатити 1 % вартості депозитного сертифікату.

Завдання 2

Визначити суму збитку, понесеного фірмою та бухгалтерські проведення за операцією.

Умова завдання

Фірма придбала 200 акцій за ціною $ 40 за акцію 1.03.20ХХ р. Через 2 місяці ринкова ціна акцій становила $ 30 за акцію. Фірма акції реалізувала.

Завдання 3

Визначити суму прибутку фірми за операцією та здійснити записи на рахунках бухгалтерського обліку.

Умова завдання

1.05.20ХХ р. фірма придбала 250 акцій за вартістю придбання $ 15 за 1 акцію. 1.10.20ХХ р. акції були продані за ринковою ціною – $ 35 за 1 акцію.

Теми рефератів

1. Економічна характеристика та облік інвестицій в асоційовані компанії.

2. Облік інвестицій в облігації та порядок амортизації премії та дисконту по облігаціях.

3. Консолідована фінансова звітність та її значення в управлінні.

4. Принципи та процедури консолідації фінансових звітів.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

З агальноприйняті принципи і системи обліку, фінансова звітність та облік активів

1234Следующая ⇒

Поделиться: