ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ІМЕНІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ІМЕНІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

ДОДАТОК до РОБОЧОГО ЗОШИТУ

З навчальних предметів

“ Загальна тактика ”,

“ Інженерне забезпечення частин та підрозділів у бою ”,

“АСУ військами і організація зв’язку”, “Радіаційний, хімічний, біологічний захист підрозділів”, “Військова топографія”

“ Вогнева підготовка та стрілецька зброя ”

розділу “ Тактична і тактико-спеціальна підготовка ”

Для спеціальност ей

“Застосування автомобільних з¢єднань, частин і підрозділів”

“Експлуатація та ремонт базових машин бронетанкової техніки”

“Експлуатація і ремонт автомобільної техніки”

“Організація протипожежної охорони”

“Застосування пожежних військових частин і підрозділів”

“Забезпечення ракетним паливом та пальним”

“Застосування з’єднань, військових частин і підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту (крім морського берегового базування)”

“Будівництво та експлуатація фортифікаційних споруд і маскування”

“Бойове застосування інженерно-саперних (інженерних) з’єднань, частин і підрозділів”

“Застосування військових частин і підрозділів із засобами мало канального радіорелейного та тропосферного зв`язку”

“Фінансове забезпечення і економіка бойової та господарчої діяльності військ”

“Організація продовольчого забезпечення”

“Організація речового забезпечення”

студента навчальної групи ____________

____________________ _________ __________________________________________

Харків

.

РОЗГОРТАННЯ

взводу в передбойовий і бойовий (відділення – у бойовий)

 порядки і перешикування

1. Передбойовий порядок механізованого, гранатометного, протитанкового взводів, що діють у пішому порядку без бойових машин піхоти (бронетранспортерів) є шикування в лінію відділень (рис. 1). Додані механізованому взводу засоби посилення прямують за напрямним відділенням або в указаному командиром взводу місці.

Взвод, що діє в пішому порядку без бойових машин піхоти (бронетранспортерів), із похідного порядку в передбойовий розгортається за командою (сигналом) “Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), в лінію відділень – РУШ”. Перше відділення висувається в указаному напрямку. Решта відділень, незалежно від порядку прямування в колоні взводу, за командами своїх командирів висувається: друге – праворуч, третє – ліворуч і, витримуючи рівняння по першому відділенню з інтервалом до 100 м між відділеннями, продовжують рух.

Залежно від обстановки i рішення командира взводу місця відділень у передбойовому порядку можуть змінюватися. У цьому випадку місця відділень у передбойовому порядку командир взводу визначає командою “Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), направляюче таке-то відділення, таке-то відділення – праворуч, таке-то відділення – ліворуч – РУШ”. Відділення за командами своїх командирів висуваються на свої місця i, витримуючи рівняння по направляючому відділенню, продовжують рух.

3 початком розгортання в передбойовий порядок командири відділень встановлюють спостереження за сигналами командира взводу.

2. Взвод з колони в бойову лінію, під час дій на техніці, розгортається за командою (сигналом) “Взвод – у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж) – ДО БОЮ” або “Взвод, за мною – ДО БОЮ”. Машина командира взводу продовжує рух у вказаному напрямку, друга машина рухається праворуч, третя – ліворуч, і, витримуючи рівняння по машині командира взводу, з інтервалом до
100 м між машинами, продовжують рух (рис. 2). При великій кількості бойових машин у взводі вони висуваються на вказані командиром взводу місця.

3. Взвод, що діє в пішому порядку без бойових машин піхоти (бронетранспортерів), із передбойового порядку або з колони, обминувши передбойовий порядок, розгортається в бойову лінію за командою “Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), направляюче таке-то відділення - ДО БОЮ” або “Взвод, за мною - ДО БОЮ”.

Рис. 1. Передбойовий порядок механізованого взводу, що діє в пішому порядку (варіант)

Під час розгортання в бойовий порядок з передбойового кожне відділення за командою свого командира розгортається в бойову лінію і, витримуючи рівняння по направляючому відділенню, продовжує рух у вказаному напрямку з максимальною швидкістю (прискореним кроком або бігом), що забезпечує ефективне ведення вогню зі зброї стрільців.

Під час розгортання в бойовий порядок з колони, обминувши передбойовий порядок, відділення бігом (направляюче відділення – кроком) у встановленому порядку виходять на свої місця і одночасно розгортаються у бойову лінію, відкривають вогонь зі своєї зброї і продовжують стрімкий i безупинний рух уперед.

Відділення, що діє в пішому порядку, розгортається в бойову лінію за командою (сигналом) “Відділення, в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), направляючий – такий-то – ДО БОЮ” або “Відділення, за мною – ДО БОЮ”. Відділення розгортається в бойову лінію (лінію обслуг) праворуч i ліворуч від командира відділення або направляючого i відповідно до поставленого завдання продовжує рух у вказаному напрямку (рис. 3).

Для відбиття противника вогнем з місця подається команда “Взвод (відділення) – СТІЙ”, за якою взвод (відділення) залягає, пристосовуючись до місцевості, i готується до ведення вогню. Для відновлення руху подається команда “Взвод (відділення ) – ВПЕРЕД” і за необхідності додається “БІГОМ”.

4. Зміна напрямку фронту бойової лінії взводу, що діє на техніці, проводиться за командою (сигналом) “Взвод, праворуч (ліворуч, кругом), у напря мку такого-то предмета (на такий – то рубіж) – РУШ”. При зміні напрямку руху праворуч (ліворуч) машина командира взводу змінює напрямок руху на вказаний предмет, лівофлангова (правофлангова) машина з підвищеною, а правофлангова (лівофлангова) зі зниженою швидкістю, зберігаючи інтервали, висуваються на новий напрямок i продовжують рух у бойовій лінії.

Зміна напрямку руху взводу, що діє в пішому порядку в передбойовому або бойовому порядку, а відділення – в бойовому порядку, проводиться за командою “Взвод (відділення), праворуч (ліворуч, кругом), у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), направляюче – таке-то відділення (направляючий – такий-то) – РУШ”. Направляюче відділення (направляючий) змінює напрямок на вказаний предмет, решта відділень (солдатів) висуваються на новий напрямок i продовжують рух, витримуючи рівняння по направляючому відділенню (направляючому).

Під час повороту взводу кругом, який діє у передбойовому порядку, відділення за командою своїх командирів “Відділення, за мною – РУШ” або “Відділення, кругом – РУШ” прямують за своїми командирами або одночасно повертаються кругом (продовжують рух у новому напрямку). Під час повороту взводу кругом у бойовому порядку всі машини (під час дій в пішому порядку – відділення) у бойовій лінії одночасно повертаються кругом i продовжують рух у новому напрямку.

У разі необхідності зміна напрямку руху взводу в бойовому або передбойовому порядку, а відділення – в бойовому порядку проводиться за командою (сигналом) “Увага, роби, що я”. У цьому випадку командир взводу (відділення) вказує новий напрямок руху взводу рухом своєї машини, а під час дій у пішому порядку – встановленим сигналом.

5. Взвод з бойової лінії в колону перешиковується за командою (сигналом) “Взвод, у напрямку такого-то предмета (за мною), в колону – РУШ”. Машина командира взводу продовжує рух, решта машин по порядку номерів виходять на напрямок руху машини командира взводу, займають свої місця в колоні i продовжують рух, додержуючись установленої дистанції.

Взвод з бойової лінії в лінію відділень перешиковується за командою (сигналом) “Взвод, у напрямку такого – то предмета, в лінію відділень – РУШ”. Кожне відділення перешиковується в колону по одному i, зберігаючи інтервали, продовжує рух в указаному напрямку.

Взвод з лінії відділень або з бойової лінії в колону перешиковується за командою “Взвод, у напрямку такого – то предмета, в колону по одному (по три), направляюче – перше відділення – РУШ”. Відділення на ходу по порядку номерів займають місця в колоні взводу ( продовжують рух у вказаному напрямку і одночасно перешиковуються в колону по одному, надалі займають свої місця в колоні взводу).

Рис. 2. Розгортання танкового взводу в бойову лінію (варіант)

Рис. 3. Розгортання відділення з колони в бойову лінію (варіант)

Відділення з бойової лінії в колону перешиковується за командною (сигналом) “Відділення, за мною, в колону по одному – РУШ”. Командир відділення продовжує рух, а солдати на ходу змикаються i займають свої місця в колоні.

6. Для відбиття несподіваного нападу противника на колону механізованого взводу, що діє на бойових машинах пixoти (бронетранспортерах), або танкового взводу подається команда “Против ник з фронту (з тилу, справа, зліва), взвод – ДО БОЮ”.

За цією командою взвод розгортається в напрямку противника в такому порядку:

під час нападу з фронту машина командира взводу на місці, друга машина висувається праворуч, а третя – ліворуч;

під час нападу з тилу остання машина розвертається на місці, друга машина висувається праворуч від неї, а машина командира – ліворуч;

під час нападу справа або зліва взвод повертається у відповідний бік; друга машина – на місці, флангові машини – відповідно праворуч (ліворуч) від другої машини.

Залежно від обстановки за командою особовий склад механізованого взводу може спішуватися i розгортатися у бойову лінію.

ПОРЯДОК

розробки і ведення бойових документів

Бойові документи у взводі розробляються, як правило, графічно на топографічних картах, папері або кальці. Отримані і віддані бойові накази та розпорядження записуються, як правило, у робочих зошитах або на звороті топографічної карти.

Під час розробки і ведення бойових документів необхідно дотримуватися таких правил:

будь-який бойовий документ повинен мати службовий заголовок та підпис із зазначенням посади, військового звання та прізвища особи, що підписала документ; у заголовку письмового документа, крім найменування документа, вказується порядковий номер документа, місце пункту управління, час і дата його складання (підпису), масштаб і рік видання карти, за якою документ розроблений;

населені пункти і місцеві предмети, рубежі, райони зосередження (розташування) або дії своїх підрозділів указуються, починаючи з правого флангу, а противника – з лівого флангу; рубежі указуються двома, райони (опорні пункти) – трьома пунктами; назви населених пунктів, рік та інших місцевих предметів указуються в називному відмінку;

розмежувальні лінії вказуються не менше ніж трьома пунктами, один з яких повинен бути на передньому краю; в обороні і в наступі – з тилу в бік противника, а при відході – від противника в напрямку відходу. Лінії указуються спочатку справа, потім зліва; в обороні – на граничну досяжність своїх вогневих засобів, у наступі – на глибину бойового завдання; розмежувальні лінії в тил указуються на глибину бойового порядку своїх підрозділів;

напрямок наступу вказується декількома пунктами на всю глибину бойового завдання;

маршрут руху вказується назвами місцевих предметів або населених пунктів: перша – на вихідному рубежі (пункті), решта – найбільш важливі, через які проходить маршрут, і останній – в районі зосередження або на рубежі переходу в атаку;

дані обстановки наносяться на карту встановленими умовними знаками, тонкими лініями, не забиваючи топографічну основу карти і написи на ній; завдання і положення підрозділів, а також озброєння і техніка наносяться, як правило, знаками загального позначення; при відсутності необхідних знаків допускається застосовувати додаткові знаки з поясненнями на карті (схемі);

положення своїх військ, їх завдання і дії позначаються червоним кольором, ракетних військ, артилерії, військ ППО і спеціальних військ – чорним кольором; положення і дії противника – синім кольором;

нумерація, найменування частини (підрозділів) і пояснювальні написи своїх військ наносяться чорним кольором, противника – синім;

для скорочення організаційно-штатних формувань підрозділів і частин використовуються тільки рядкові букви;

при одноколірному виконанні графічних документів всі умовні знаки і написи наносяться чорним кольором, знаки умовних позначень противника – подвійною лінією;

умовні знаки військ, озброєння і техніки наносяться на карту (схему) відповідно до дійсного положення їх на місцевості і розташовуються по напрямку дій або ведення вогню; всередині або поряд з умовними знаками при необхідності вказуються кількість і тип озброєння і техніки;

для позначення військ противника використовуються ті самі умовні знаки що і для своїх військ, з необхідними написами;

джерела одержання відомостей про противника позначаються чорним кольором, при цьому найменування джерел пишуться початковими буквами, наприклад: спостереження – С; показання полонених – П; документи противника – ДП; військова розвідка – ВР, повітряна розвідка – ПвР, артилерійська розвідка – АР, інженерна розвідка – ІР, радіаційна, хімічна, біологічна розвідка – РХБР, час одержання відомостей про противника підписується під позначенням джерела або в рядок; відомості, що потребують перевірки, відмічаються знаком питання;

другорядні дані, а також дані, що неможливо відобразити умовними знаками, записуються на полях карти або в робочому зошиті;

розташування і дії військ наносяться умовними знаками суцільною лінією, а дії, що передбачаються або намічаються, дороги, аеродроми та інші споруди, які будуються – переривчастою лінією (пунктиром); запасні райони розташування військ і запасні позиції позначаються переривчастою лінією (пунктиром) з буквою "З" всередині знака або поряд з ним; хибні райони, рубежі, хибні споруди і об’єкти позначаються зеленим кольором і доповнюються буквою "Х" всередині знака або поряд з ним;

під час нанесення на карту (схему) положення підрозділів до різного часу умовні знаки доповнюються штрихами, пунктирними лініями, крапками, іншими значками або підтушовують різними кольорами; час, до якого відноситься те або інше положення військ указується під найменуванням підрозділу (частини) або в рядок;

всі написи розташовуються паралельно нижньому (верхньому) обрізу карти (схеми); букви і цифри пишуться без зв’язок, пристосовуючи їх розміри з масштабом карти і військовою інстанцією; написи можуть бути зроблені на вільному місці карти (схеми) із стрілкою до умовного знака;

графічний документ, виконаний на прозорій основі з карти, повинен мати не менше трьох пунктів (для наступного сполучення), розташованих, як правило, по кутах верхньої рамки листка карти або в пересіченні координатної сітки, масштаб, номенклатуру і рік видання карти, за якою він виготовлений.

ОСНОВНІ СКОРОЧЕННЯ,

що застосовуються в бойових документах

Частини і підрозділи ППО