Критерії якості лікування. Та розвитку медичної допомоги

    Зменшення кількості загострень захворювання, щорічне зниження ОФВ₁ <30 мл.

 

Можливі побічні дії та ускладнення

Розвиток ятрогенних ускладнень, алергічні реакції, побічні ефекти бронхолітичних засобів, виразкова хвороба внаслідок вживання системних ГКС, тромбоемболічні ускладнення.

        

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Засоби для лікування серцевої недостатності: сечогінні, інгібітори АКФ, нітрати, інгібітори кальцієвих каналів, дезагреганти – постійно.

    Протигрипозна вакцинація, імуномодулятори – 2 рази на рік.

Під час загострення – оксигенотерапія (тривалість не менше 14 год/добу)

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Частий прийом невеликих порцій їжі, тому що при обмеженому вентиляційному резерві звичний обсяг їжі може приводити до помітного посилення диспное. Оптимальним способом корекції дефіциту харчування є сполучення додаткового харчування із фізичними тренуваннями, що здійснюють неспецифічний анаболічний ефект. Дієта № 10 за Певзнером.

 

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворий на ХОЗЛ у період загострення в III стадії захворювання, із декомпенсованим хронічним легеневим серцем, непрацездатний. Значне обмеження фізичних навантажень.

Спеціальних рекомендацій до режиму відпочинку немає.

Профілактичне лікування полягає в посиленні боротьби з тютюнопалінням. Лікування повинне проводитися в умовах стаціонару до компенсації недостатності кровообігу. Реабілітаційні заходи проводяться на протязі всього періоду загострення і характеризуються меншою інтенсивністю вправ, що тренують дихальну мускулатуру.

 

 

Директор Департаменту організації

Та розвитку медичної допомоги

населенню                                                    Р.О.Моісеєнко                                   

 

 

        

        

Затверджено

наказ МОЗ України

від 03.07.2006 № 433

Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ) IV стадії

Код МКХ 10: J44

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Задишка – постійна, в т.ч. у стані спокою, пастозність гомілок, набряки, що не зникають на протязі доби. Серцебиття у спокої, відчуття перебоїв у роботі серця. Постійний кашель із виділенням мокротиння.

Фізикальні ознаки неспецифічні, має місце значний сірий ціаноз, зменшення маси тіла. Ознаки збільшення передньо-заднього розміру грудної клітки, значно подовжений видих, значне ослаблення дихальних шумів, дифузні сухі хрипи, дискантні хрипи, участь у диханні допоміжної мускулатури, іноді парадоксальні рухи грудної клітки.

Рентгенологічні ознаки – збільшення об’єму легень, посилення та деформація судинного малюнка на всьому протязі легень, збільшення ретростернального простору, вертикальне розташування серця, низьке стояння діафрагми, емфізематозні були.

На ЭКГ - ознаки перевантаження правих відділів серця. Гіпертрофія правого шлуночка, блокада правої ніжки пучка Гіса, Р-pulmonale.

Дослідження газового складу крові: для IV стадії характерною є

гіпоксемія у стані спокою, - РаО₂<60 мм рт. ст., Sa О₂<88 % з або без гіперкапнії.

Дослідження ФЗД: ОФВ₁<30 % від належних величин, ОФВ₁/ФЖЄЛ<70% (співвідношення втрачає діагностичну цінність).

Збільшення гематокриту, компенсаторний еритроцитоз.

 

Умови надання медичної допомоги

Допомога лише в умовах пульмонологічного стаціонару.

 

Діагностична програма

1. Візуальний огляд і фізикальне дослідження.

2. Реєстрація електрокардіограми

3. Рентгенографія легень

4.  Комп’ютерна томографія

5. Дослідження рівня еритроцитів у крові, гемоглобіну, гематокриту.

6. Дослідження рівня лейкоцитів у крові (підрахунок формули крові)

7. Мікроскопія мазків мокротиння

8. Дослідження бронхіального опору, дихальних об’ємів (бодіплетизмографія) і швидкісних показників видиху.

9. Пульсоксиметрія.

10. Вивчення газового складу крові – дослідження рівня кисню в крові.

    11. Ехокардіографія.

 

Лікувальна програма

              Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Оксигенотерапія:        

при фізичному навантаженні;

для зняття гострої задишки у випадку тяжкого загострення;

малопоточна довготривала (> 15 год/добу) оксигенотерапія.

Абсолютним показом для призначення є: РаО₂<55 мм рт. ст. або SaО₂<88 % з/без гіперкапнії, або РаО₂ 55-60 мм рт. ст., або Sa О₂<89 % у разі наявності легеневої гіпертензії, периферичних набряків внаслідок серцево-судинної недостатності, або поліцитемії (Ht>55%).

Інгаляційний кортикостероїд комбінований із β₂-агоністом тривалої дії, можливе додаткове призначення системних стероїдів - постійно.

Aнтихолінергічні препарати – постійно.

Теофіліни - постійно.

Муколітичні, мукорегуляторні препарати – постійно.

    Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

При загостреннях – антибактеріальні препарати. Перевага надається захищеним амінопеніцилінам, фторхінолонам, макролідам, тетрациклінам.

При значній втраті ваги – анаболічні препарати.

 

 Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Покращання стану: поліпшується загальне самопочуття. наростає переносимість фізичних навантажень, зникнення ознак недостатності кровообігу.

Прогресування: наростання задишки, зниження переносимості фізичних навантажень, посилення кашлю, посилення ознак недостатності кровообігу.

    Відсутність ефекту: збереження на попередньому рівні ступеню проявів задишки і ознак недостатності кровообігу.

 

Тривалість лікування

    Базисна терапія проводиться постійно.

 

⇐ Предыдущая1234

Поделиться: