Соціально-політичне середовище.

 

Виділяють такі взаємопов’язані між собою сфери суспільного життя :

1) матеріальна — охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання;

2) соціально-політична — включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві — групові, класові, національні, міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища й процеси як реформи, революції, війни. В цій сфері функціонують такі соціальні інститути як партії, держави, громадські організації;

3) духовна — це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби масової інформації), перетворення на індивідуальний духовний світ людини;

4) культурно-побутова — це такі явища, як виробництво культурних цінностей, життя сім’ї, побутові проблеми (організація відпочинку, вільного часу), освіта, виховання тощо.

Людське суспільство протягом усієї своєї історії існує, створюючи різного роду колективи — спільноти. Це зумовлено біологічною взаємозалежністю людей, перевагами співробітництва і розподілу праці, а також винятковою здатністю встановлювати взаємини через символічні комунікації. Спільна діяльність людей породжує складну систему соціальних зв’язків, яка згуртовує індивідів у єдине соціальне ціле — соціальну спільноту і через неї у соціальну систему.

У сучасному суспільстві кожна людина належить до безлічі різних соціальних інститутів, тобто форм закріплення і способів здійснення спеціалізованої діяльності, яка забезпечує стабільне функціонування суспільних відносин. Людина є членом сім’ї, навчається в школі, працює на виробництві, користується громадським транспортом тощо. Кожного разу вона є членом окремої соціальної спільноти.

Соціальна спільнота — форма соціальної взаємодії; реально існуюча сукупність людей, об’єднаних відносно стійкими соціальними зв’язками, яка має загальні ознаки, умови і спосіб життя, риси свідомості, культури, що надають їй неповторної своєрідності, цілісності.

Види соціальних спільнот:

1) групові (класи, верстви, соціально-демографічні групи, професійні групи та ін.);

2) масові (учасники суспільних рухів, аудиторія глядачів, любительські об’єднання тощо);

3) соціально-родинні (сім’я, рід, плем’я);

4) етнічні (етнос, народність, нація, національна меншина);

5) соціально-територіальні (мешканці житлових будинків, сіл, районів, міст, областей тощо).

Здавна такі соціальні спільноти, як рід, сім’я, плем’я тощо, забезпечували людям засоби до існування, репродукцію людини, спільну протидію силам природи, іншим племенам тощо. Все це допомогло людству не тільки вціліти, а й закласти основи подальшого прогресу, розвитку цивілізації.

Соціальні спільноти відзначаються великим різноманіттям видів, форм. За кількісним складом соціальні спільноти змінюються від союзу двох людей (діади), до таких, які налічують десятки і сотні мільйонів, а перед загрозою знищення життя на Землі найбільшою соціальною спільнотою можна розглядати все людство, яке налічує понад 6 млрд. людей.

Функціонально соціальні спільноти спрямовують дії своїх членів на досягнення групової мети. Ця мета може мислитися досить широко — від призначення, що має виконувати військовий колектив, до необхідності певної кількості людей проживати на спільній території (соціально-територіальна спільнота). Соціальні спільноти можуть виникати спонтанно чи організовано, бути формальними чи неформальними.

Будь-яка соціальна спільнота може розглядатися як суб’єкт системи „людина – життєве середовище” і визначати рівень цієї системи.

Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні відносини. Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їхньої діяльності та спілкування. Вони встановлюють норми життя суспільства, суспільні правили життя та поведінки людей (економічні, політичні, правові, моральні). Соціальні відносини характеризують життєдіяльність людини і поділяються на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші.

В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтереси і потреби людей. В суспільстві постійно виникають і вирішуються різноманітні суперечності, зіткнення інтересів, суспільних цінностей, відносин. Завершальним етапом механізму вирішення суперечностей у системі суспільних відносин є конфлікт.

Основні типи соціальних конфліктів:

1) за учасниками: внутрішньоособистісні, міжособистісні, між особою і суспільством, між групами, міждержавні;

2) за сферами: економічні, політичні, ідеологічні, міжнаціональні, релігійні, побутові;

3) за характером: справжні, випадкові, давні.

Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьому зв’язку конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфліктують з різних причин — економічних, політичних, соціальних, екологічних, моральних, релігійних, ідеологічних тощо. Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та установами, робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами, студентами й викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим поколінням.

Своєчасне нерозв’язання конфліктів може призвести до соціальної напруги у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзвичайних подій, що загрожуватимуть безпеці суспільства (надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру).

 

Запитання для самоконтролю

 

1. Дайте характеристику системному аналізу у безпеці життєдіяльності.

2. Проаналізуйте суб’єкт та об’єкт в системі „людина – життєве середовище” та з’ясуйте в чому полягає складність даної системи.

3. Назвіть основні компоненти життєвого середовища.

4. З’ясуйте роль екологічних чинників в системі „людина – життєве середовище”.

5. Дайте визначення поняття „біосфера”.

6. Визначте роль атмосфери у формуванні середовища життєдіяльності людини.

7. Охарактеризуйте будову та призначення літосфери.

8. Поясніть вплив гідросфери на безпечну життєдіяльність людства.

9. Охарактеризуйте біотичний кругообіг речовин у біосфері.

10. Дайте визначення поняття „техногенне середовище та поясніть що лежить в основі його розвитку.

11. Дайте характеристику побутовому й виробничому середовищу та з’ясуйте, чим регламентуються їх параметри.

12. Назвіть і охарактеризуйте сфери суспільного життя.

13. Дайте визначення поняття „соціальна спільнота” та перелічите основні види соціальних спільнот.

14. З’ясуйте роль соціальних відносин у суспільстві.

15. Проаналізуйте причини виникнення, види та способи розв’язання соціальних конфліктів у суспільстві.

 

Лекція № 5

 

Тема: „Негативні фактори середовища

життєдіяльності людини”

 

ПЛАН

5.1. Механічні негативні фактори середовища.

5.1.1. Шум.

5.1.2. Інфразвук.

5.1.3. Ультразвук.

5.1.4. Вібрація.

5.2. Електронебезпека.

5.3. Іонізуюче випромінювання.

5.3.1. Природа іонізуючого випромінювання.

5.3.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань.

5.4. Шкідливі речовини.

5.5. Біологічні небезпечні фактори.

5.6. Електромагнітні поля та випромінювання.

5.7. Термічні негативні фактори середовища.

 

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: