Система обов’язків громадян України.

Основні обов’язки людини і громадянина — закріплені в К.У. вимоги до кожної людини та громадяна, діяти (чи утримувався від дій) певним чином, чітко визначеним правовою нормою, для забезпечення інтересів суспільства, держави, інших людей і громадян.
Вони є складовою части­ною правового статусу особи і забезпечують нормальне функціо­нування держави та життєдіяльність суспільства.
Невиконання або неналежне їх виконання тягне за собою юридичну відповідальність, вид і міра якої визна­чається відповідними законами України.
Конституція України до основних обов’язків людини і громадянина відносить:
=обов ‘язок кожного не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66), =сплачувати встановлені податки і збори (ст. 67), =неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не =посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст, 68). =обов’язок батьків утримувати неповнолітніх дітей, та дорослих дітей =піклуватися про своїх непрацездатних батьків (ст.. 51)
Крім того, Конституція України передбачає певні обов’язки, суб’єктами яких виступають лише громадяни України –
=захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, =шанувати її державні символи (ст. 65);
=щорічно подавати до по­даткових інспекцій за місцем проживання декларації про свій май­новий стан та доходи за минулий рік (ст. 67).
Права, свободи та обов’язки в реальному житті взаємопов’язані, що сприяє втіленню принципів демократизму, свободи особи.

35. Гарантії здійснення прав і свобод громадян України.

Гарантії основних прав і свобод людини й громадянина становлять собою систему норм, принципів, умов і вимог, які забезпечують у сукупності додержання прав та свобод і законних інтересів особи.

Система гарантій прав і свобод людини включає передумови економічного, політичного, організаційного та правового характеру, а також захисту прав і свобод. Система гарантій – це умови, засоби й методи, які забезпечують фактичну реалізацію та всебічну охорону прав і свобод особи.

Практична реалізація конституційних прав і свобод забезпечується двома категоріями гарантій. Це, по-перше, загальні гарантії, якими охоплюється вся сукупність об’єктивних і суб’єктивних факторів, спрямованих на практичне здійснення прав і свобод громадян, на усунення можливих причин й перешкод щодо їх неповного або неналежного здійснення, на захист прав від порушень. По-друге, це спеціальні (юридичні) гарантії – правові засоби і способи, за допомогою яких реалізуються, охороняються, захищаються права й свободи громадян, усуваються порушення прав і свобод, поновлюються порушені права.

Загальні гарантії прав і свобод можна класифікувати на економічні, політичні й організаційні.

 

Ознаки громадянства.

Громадянство України — це стійкий, необмежений у просторі правовий зв’язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов’язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України.
Ознаками громадянства як певного зв’язку особи з державою є:
1) правовий характер;
2) необмеженість у просторі й часі;
3) максимальний характер взаємних прав та обов ‘язків.
Найбільш оптимальним формулюванням громадянства представляється наступне: громадянство — це політико-правовий зв’язок особи і держави стійкого характеру, у результаті якого між ними виникають взаємні права й обов’язки.
Як уявляється, у цьому формулюванні містяться усі найважливіші ознаки громадянства:
— громадянство — це правовий зв’язок особи і держави (суб’єкти цього відношення пов’язані юридичними правами й обов’язками);
— юридичні права й обов’язки між суб’єктами правовідносин громадянства косять взаємний характер: держава вправі вимагати від особи поваги і дотримання своїх законів, але в той же час зобов’язана здійснювати захист цієї особи як на своїй
території, так і за її межами; особа ж, у свою чергу, має право вимагати від держави забезпечення такого захисту, але в той же самий час вона зобов’язана додержуватися її законів;
— громадянство — це політичний зв’язок особи і держави, тому що припускає той або інший ступінь участі особи в управлінні справами держави і суспільства: участь у виборах, референдумах, сплату податків та ін.;
— сталість такого зв’язку припускає наявність потенційної можливості його розірвання (особа вправі вийти з громадянства на підставі свого волевиявлення і на підставах, передбачених законодавством).

 

37. Порядок набуття громадянства України.

Стаття 6 Закону України «Про громадянство України» встановлює, що громадян­ство У. набувається за такими підставами 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя;
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
8) у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або
встановлення факту батьківства чи материнства;
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними
договорами України.
Вирішення питань громадянства здійснюється системою органів: Президентом, Комісією при Президентові, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань громадянства, МЗС, дипломатичними та консульськими установами.
Іноземні особи та особи без громадянства що бажають набути громадянство У. з власної волі, подають клопотання. Рішення з питань прийняття, поновлення і виходу з громадянства У. приймаються Указами Президентами. Оформлення документів щодо осіб, які постійно проживають в У., провадиться органами внутрішніх справ, щодо осіб, що проживають за кордоном – відповідними дипломатичними чи консульськими установами У.
Умовами надання громадянства У. є: визнання і дотримання К. та законів; зобов’язання припинити чи не перебувати в іноземному громадянстві; безперервне проживання на законних підставах в У. протягом останніх 5 років; отримання дозволу на постійне проживання в У.; наявність законних джерел існування; володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Обставини, що полегшують прийняття до громадянства У. отримання статусу біженця чи притулку в У.; перебування у шлюбі з громадянином України; наявність фізичних вад (сліпі, глухі, німі); визначні заслуги перед У., державний інтерес для У. Обставини, що перешкоджають прийняттю до громадянства У. вчинення злочину проти людства чи здійснення геноциду; засудження в У. до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину; вчинення на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочин

⇐ Предыдущая9101112131415161718Следующая ⇒

Поделиться: