Конституційні права і свободи громадян України і їх класифікація.

 Право — це певні можливості (свободи) учасників соціального життя, які об'єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства. Залежно від того, хто саме є носієм цих можливостей, розрізняють права людини, громадянина, права сім'ї, права нації, права інших спільнот і груп.

 В Загальної декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю 00Н 10 грудня 1948 р., проголошується, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах (ст. 1), що кожна людина повинна мати всі права і свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища (ст.2). Ці положення зафіксовані в ст. 21 Конституції України, яка передбачає: “Всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними”, і в ст. 24, яка встановлює: " Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”. Частина 2 ст. 24 Конституції спеціально підкреслює принцип рівності чоловіка і жінки.

  Усі права і свободи можна також поділити на дві групи:

 1) так звані фундаментальні, абсолютні, невід'ємні права, які притаманні людині від народження. Такі права не даровані державою, а дані їй самою природою. Серед них — право на життя, фізичну і моральну недоторканність, особисту свободу і безпеку, свободу віросповідання та ін.;

 2) права особи, які випливають із факту її правової належності до Української держави — громадянства. Це права на участь громадянина в управлінні справами суспільства і держави, бути членом політичної партії тощо.

  38. Основні види громадських прав і свобод.

0собисті права і свободи людини безпосередньо пов'язані із самою

сутністю людини як фізичної особи.

До особистих прав людини належать право на вільний розвиток своєї

особистості (ст. 23), невід'ємне право на життя (ст. 27), право на

повагу до гідності (ст. 28), право на свободу та особисту

недоторканність (ст. 29), право на недоторканність житла (ст. ЗО), право

на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої

кореспонденції (ст. 31), право на невтручання в особисте і сімейне життя

(ст. 32), право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання

(ст. 33), право на свободу думки і слова (ст. 34), право на свободу

світогляду і віросповідання (ст. 35).

Політичні права і свободи

                         громадян України

Свобода пересування, вибору місця проживання, право вільного залишення

                         території України

Право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації Розвинута система громадських об'єднань — невід'ємний елемент

громадянського суспільства. З Їх допомогою люди можуть спільно вирішувати

загальні проблеми, задовольняти та захищати свої потреби й інтереси.

Право брати участь в управлінні державними справами, всеукраїнському та

       місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним

Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи й

                         Демонстрації Право на інформацію

Право на вільне вираження, своїх поглядів охоплює право кожного вільно

збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово

або в інший спосіб — на свій вибір. Це право на свободу інформації

гарантується ч.. 2 ст. 34 Конституції України і може здійснюватися різними

способами; шляхом між особистісного галасування, через засоби масової

інформації, за допомогою матеріальних носіїв інформації, учбових закладів,

на зборах і мітингах, сходах громадян, через різноманітні клуби, лектори та

інші засоби за своїм вибором.

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: