Місцеві державні адміністрації –органи викон влади на місцях,порядок форм,повнов ,акти.
Стаття 1. Місцеві державні адміністрації та їх місце в
системі органів виконавчої влади
Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та
Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.{ Частина перша статті 1 в редакції Закону N 2592-VI ( 2592-17 )
від 07.10.2010 }
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої
влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень
здійснює виконавчу владу на території відповідної
адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує
повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та
Севастополі визначаються окремими законами України.( Офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 1 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 9-рп/2005 ( v009p710-05 ) від
13.10.2005 )
Стаття 2. Основні завдання місцевих державних адміністрацій
Місцеві державні адміністрації в межах відповідної
адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:
1) виконання Конституції, законів України, актів Президента
України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої
влади вищого рівня;
2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод
громадян;
3) виконання державних і регіональних програм
соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони
довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і
національних меншин - також програм їх національно-культурного
розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих
відповідними радами повноважень. Стаття 6. Акти місцевих державних адміністрацій
На виконання Конституції України, законів України, актів
Президента України, щорічного послання Президента України до
Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України,
актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують
нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень,
голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень
видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
{ Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 4731-VI ( 4731-17 ) від 17.05.2012, N 4875-VI ( 4875-17 ) від
05.06.2012 }
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій,
прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на
відповідній території всіма органами, підприємствами, установами
та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до
закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються,
приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України
" Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської
діяльності" ( 1160-15 ).
Стаття 8. Голови місцевих державних адміністрацій
Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних
місцевих державних адміністрацій.
Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на
посаду Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України на
строк повноважень Президента України. Стаття 10. Заступники голів місцевих державних адміністрацій
Перший заступник та заступники голів місцевих державних
адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних
державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за
стан справ на дорученій їм ділянці роботи.
Перший заступник та заступники голови обласної державної
адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади
головою обласної державної адміністрації за погодженням із
Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови
районної державної адміністрації призначаються на посаду та
звільняються з посади головою районної державної адміністрації за
погодженням з головою обласної державної адміністрації. Стаття 11. Керівники структурних підрозділів місцевих
державних адміністрацій{ Назва статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4875-VI ( 4875-17 ) від 05.06.2012 }
Керівники структурних підрозділів місцевих державних
адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну
відповідальність перед головами відповідних державних
адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.
Керівники структурних підрозділів місцевих державних
адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади
головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з
органами виконавчої влади вищого рівня в порядку ( 1374-99-п ), що
визначається Кабінетом Міністрів України. Б39. Конституційні засади правосуддя в Україні. Характеристика засад ( принципів ) судочинства, що закріплені в Конституції України, Законі України “ Про судоустрій “, та галузевих процесуальних законах:
- законність;
- здійснення правосуддя виключно судами;
- гарантування всім суб’єктам правовідносин права на судовий захист;
- рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом;
- забезпечення доведеності вини, публічність кримінального процесу;
- змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості, принцип диспозитивності;
- підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
- забезпечення обвинуваченому права на захист;
- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
- обов’язковість рішень суду;
- державна ( національна) мова судочинства;
- всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи;
- колегіальний і одноособовий розгляд справ у суді;
- безпосередність та усність судового процесу. Отже, конституційні засади ( принципи ) судочинства – це закріплені у Конституції та конкретизовані у Законі про судоустрій та процесуальному законодавстві основні, фундаментальні положення про мету, завдання, способи і форму діяльності суду, а також форми діяльності інших учасників судового процесу для досягнення єдиного і необхідного результату здійснення правосуддя – законного і обґрунтованого рішення суду і його виконання.
Класифікація засад ( принципів) судочинства:
1. За джерелом закріплення:
- конституційні
- закріплені у базовому Законі України “ Про судоустрій “
- закріплені у галузевих законах.
2.За предметом регулювання:
- засади організації правосуддя;
- засади здійснення правосуддя;
3. ЗА їх функціональною роллю:
- організаційні;
- організаційно-функціональні;
- функціональні.
4. За змістом та сферою поширення:
- загально- правові;
- міжгалузеві;
- галузеві;
- принципи окремих правових інститутів.
Значення конституційних засад судочинства.
1. Засади визначають нормотворчу діяльність у сфері судочинства та здійснення правосуддя.
2. Засади визначають основні методи та форми діяльності суду. Б40.Вища рада юстиції: порядок формування, склад, функції і повноваження. Стаття 1. Статус Вищої ради юстиції
Статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України
( 254к/96-ВР ) і цим Законом.
Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом,
відповідальним за формування високопрофесійного суддівського
корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено
здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття
рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо
несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну
відповідальність.( Положення частини другої статті 1, за яким Вища рада юстиції є
органом, відповідальним за прийняття " у межах своєї компетенції"
рішень про дисциплінарну відповідальність прокурорів визнано
конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002
( v009p710-02 ) від 21.05.2002 )
Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто
входить до її складу за посадою, становить шість років.
Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання
визначаються окремо у Державному бюджеті України.( Положення частини четвертої статті 1, згідно з яким " Вища рада
юстиції є юридичною особою" визнано конституційним згідно з
Рішенням Конституційного Суду N 9-рп/2002 ( v009p710-02 ) від
21.05.2002 )
Стаття 2. Нормативно-правові засади діяльності Вищої ради
юстиції
Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради
юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та
регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її
засіданні.
Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції:
1) вносить подання Президенту України про призначення суддів
на посади або про звільнення їх з посад;
1-1) за поданням відповідної ради суддів призначає суддів на
посади голови суду, заступника голови суду та звільняє їх з цих
посад; { Частину першу статті 3 доповнено пунктом 1-1 згідно із
Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - щодо набрання
чинності зміни див. п.1 розділу XII " Прикінцеві положення" Закону
N 2453-VI від 07.07.2010 }
2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення
суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів
Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;
4) розглядає скарги на рішення про притягнення до
дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих
судів, а також прокурорів. Стаття 5. Склад Вищої ради юстиції
Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції
складається з двадцяти членів.
Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів
України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних
вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої
ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників
прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова
Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний
прокурор України. Стаття 8. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції
Верховною Радою України
Члени Вищої ради юстиції призначаються Верховною Радою
України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Два із
трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Верховною Радою
України, повинні бути суддями.{ Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності
зміни див. п.1 розділу XII " Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI
від 07.07.2010 }
Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради
юстиції вносяться депутатськими групами і фракціями.
Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається
кандидат, який за результатами таємного голосування одержав
більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради
України.
Стаття 9. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції
Президентом України
Президент України видає указ про призначення членів Вищої
ради юстиції. Два із трьох членів Вищої ради юстиції, що
призначаються Президентом України, повинні бути суддями.{ Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1
розділу XII " Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від
07.07.2010 }
Стаття 10. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції
з'їздом суддів України
Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції визначаються
з числа суддів з'їздом суддів України за пропозицією делегатів
з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх
делегатів з'їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення
з'їздом суддів України шляхом таємного голосування по кожній
кандидатурі.{ Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності
зміни див. п.1 розділу XII " Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI
від 07.07.2010 }
Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається
кандидат, який за результатами таємного голосування отримав
більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів
України. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах,
кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів
Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали
більшість голосів щодо інших кандидатів.
За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду
підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.
Порядок скликання з'їзду суддів України визначається Законом
України " Про судоустрій і статус суддів" ( 2453-17 ).{ Частина четверта статті 10 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 4418-VI ( 4418-17 ) від 21.02.2012 }
Стаття 11. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції
з'їздом адвокатів України
З'їзд адвокатів України призначає трьох членів Вищої ради
юстиції, один з яких призначається з числа суддів.{ Статтю 11 доповнено новою частиною першою згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності
зміни див. п.1 розділу XII " Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI
від 07.07.2010 }
Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції
з'їздом адвокатів України здійснюється у порядку, передбаченому
частинами першою - третьою статті 10 цього Закону, крім вимог до
кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених
частиною першою цієї статті.{ Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - щодо набрання чинності
зміни див. п.1 розділу XII " Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI
від 07.07.2010 }
Порядок скликання і проведення з’їзду адвокатів України
визначаються Законом України " Про адвокатуру та адвокатську
діяльність" ( 5076-17 ); { Частина третя статті 11 в редакції Закону N 5076-VI ( 5076-17 )
від 05.07.2012 }
{ Частину четверту статті 11 виключено на підставі Закону
N 5076-VI ( 5076-17 ) від 05.07.2012 } таття 27. Акти Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції приймає такі акти:
1) подання про призначення суддів;
2) подання про звільнення суддів з посади;
2-1) рішення про призначення суддів на посади голови суду,
заступника голови суду; { Частину першу статті 27 доповнено
пунктом 2-1 згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010
- щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII " Прикінцеві
положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 }
2-2) рішення про звільнення суддів з посад голови суду,
заступника голови суду; { Частину першу статті 27 доповнено
пунктом 2-2 згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010
- щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII " Прикінцеві
положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 }
3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;
4) рішення про дисциплінарну відповідальність;
5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до
дисциплінарної відповідальності;
