|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Мікробіологічне дослідження води ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4
Теоретичне обґрунтування теми. Вода належить до природних середовищ у яких існують різноманітні мікроорганізми. У воді річок, відкритих водоймищ, морів, океанів виявляються представники всіх таксономічних груп: скотобактерії, фотобактерії, архібактерії, бактерії, а також найпростіші, гриби, водорості. Сукупність всіх мікроорганізмів, що заселяють водоймища, називають мікробним планктоном. Склад мікрофлори природних вод залежить від її походження. Проточні води річок, струмків і стоячі води озер, ставків, водосховищ відносять до прісних поверхневих вод; ґрунтові, артезіанські (міжпластові) – до підземних; дощ, сніг і морські води – до атмосферних. За характером використання розрізняють воду для пиття: централізованого водопостачання і місцевого, при якому забір води ведеться з відкритих водоймищ (річок, водосховищ) або з підземних джерел (свердловин, джерел, колодязів); воду плавальних басейнів; лід медичний і господарський. Особливої уваги з санітарної точки зору вимагають стічні води: господарсько-фекальні, промислові, змішані (господарсько-фекальні і промислові), талі і зливові, мікрофлора яких забруднює природні води. Мікрофлора і гігієнічна характеристика води різні залежно від її походження і використання. Для господарсько-питного водопостачання можуть використовуватися міжпластові, ґрунтові підземні води, достатньо добре захищені від мікробного забруднення шаром ґрунту, який є фільтром, що затримує мікроби з води, яка проходить через нього. Мікрофлора підземних вод малочислена. У 1 мл води артезіанських свердловин містяться поодинокі бактерії. Більш широко для водопостачання використовуються відкриті поверхневі водоймища: природні – річки, озера і штучні — водосховища. Мікрофлора водоймищ визначається особливостями даного водного середовища, оскільки різні водні мікроорганізми мають потребу в різних умовах існування. З екологічного погляду всю мікрофлору водоймищ можна розділити на дві групи: автохтону (або водну) і алохтону, яка потрапляє ззовні, при забрудненні різних джерел. Автохтона флора – це мікроорганізми, що живуть і розмножуються у воді. Мікробне населення води, як правило, відображає склад мікрофлори ґрунту, з яким вода безпосередньо контактує, і тому більшість мікробних видів є найпоширенішими мешканцями ґрунтів. Мікроорганізми, що пристосувалися до умов існування у воді і постійно знаходяться в ній, можна вважати специфічною для води флорою. До них відносяться аеробні коки і бактерії. Вміст анаеробних бактерій в чистих незабруднених водоймищах незначний. Найчастіше виявляються Serratia marcescens, Васillus сеreus, Васillus mycoides, мікроби роду Clostridium та ін. Кількісні співвідношення мікроорганізмів у воді відкритих водоймищ коливається в широких межах: від декількох десятків, сотень до мільйонів в 1 мл, що залежить від виду водоймища, ступеня його забруднення, зміни метеорологічних умов, пори року і т.д. Слід пам’ятати, що у воді водоймищ можуть міститися речовини, які перешкоджають розмноженню мікробів і навіть діють на них згубно. Мікрофлора водоймищ залежить також і від біоценозу, тобто видового складу і кількості інших живих істот, які можуть продукувати антибіотичні речовини або містити фаги. На дні, а також в прибережній зоні водоймищ виявляється велика кількість ґрунтових мікробів, які постійно попадають з ґрунту берега, з дощовою водою, з поверхневими стоками, тому флора будь-якого поверхневого водоймища періодично змінюється і обновляється. Далеко від берегів кількість мікробів у воді незначна. Біологічна активність мікроорганізмів у водоймищах максимальна в літньо-осінній період. Відбір, зберігання, транспортування проб і підготовка їх до дослідження. Для відбору проб використовуються склянки і колби місткістю 0, 5 л. Посуд повинен бути закритий ватно-марлевими тампонами, забезпечений паперовими ковпачками, які обв'язують ниткою або тонким шпагатом, і простерилізований в сушильній шафі при температурі 160 º С 1 год.
Паперовий, пакет або ковпачок знімають разом з корком безпосередньо перед відбором проби. Колби наповнюють з таким розрахунком, щоб при транспортуванні корок не замочувався У супровідному документі указують: місцезнаходження джерела, час відбору проби, мету дослідження, особливі обставини які мали місце при відборі проби, що можуть вплинути на результат аналізу, посада і прізвище забирача проби. Проби води із водоймищ беруть по 2-3 л кожна за допомогою батометра (мал. 2). Із поверхневих (на глибині 10-15 см від дзеркала води ) і глибинних шарів (не менше 30-50 см від дна) воду відбирають не допускаючи її замулювання ґрунтом, так щоб проба відповідала всій масі досліджуваної води. З ополонки проби беруть на глибині 10-15 см від нижньої поверхні льоду. Не можна проводити відбір проб з берега, а тільки на віддалі 3-4 м від берега. Артезіанську і колодязну воду відбирають на глибині 10-15 см від поверхні води. Джерельну воду беруть безпосередньо з струмка або з середини джерела, яке витікає. Лід, який використовують на переробних і харчових підприємствах, відбирають одним куском вагою не менше 2 кг. У лабораторії лід обмивають стерильною водою і стерильними інструментами з глибини вирубують декілька кусочків так, щоб загальна маса була приблизно 500 г. Лід вносять у стерильний посуд і залишають при кімнатній температурі до розтавання, після чого досліджують, як воду. Проби стічних вод також забирають в стерильні банки. Проте об'єм кожної проби може коливатися від 500 до 10 мл залежно від місця взяття (при перевірці окремих етапів очищення, після обробки, перед скиданням у водоймище) і від задач аналізу. В деяких випадках для з'ясування джерела розповсюдження інфекції доводиться досліджувати стічні води з лікарняних відділень або окремого будинку, переробного закладу, бойні і т.д. Транспортувати воду слід в сумках-холодильниках або в ящиках з термоізоляційною прокладкою (температура в яких повинна бути не більше 1-2 °С), оберігати від різких поштовхів (щоб не замочити пробки), замерзання, дії сонячного проміння. Дослідження води повинно бути проведене не пізніше 2 години з моменту відбору проби, лише як виняток допускається зберігання проби до 6 год. у холодильнику при температурі 4-5 °С. При більш тривалому і неправильному зберіганні може відбуватися розмноження або загибель водної мікрофлори, а також санітарно-показових і патогенних мікроорганізмів. Доставлені проби води реєструють у спеціальному журналі з пронумерованими і прошитими сторінками.
Результати досліду______________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Висновки______________________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Робота 9. Визначення загального мікробного забруднення води Обладнання, реактиви та унаочнення. Досліджувані проби води, 8 пробірок із стерильною водою (по 9 мл), стерильні чашки Петрі і піпетки на 1 мл, розплавлений і охолоджений до 45 º С МПА, термостат. Схема дослідження води. Проведення роботи. Пробу води ретельно перемішують, після чого виготовляють її десятикратні розведення. В пробірку з 9 мл стерильної води вносять 1 мл досліджуваної води, що відповідає розведенню 1: 10, дальше беруть 1 мл з цієї пробірки в наступну з 9 мл стерильної води, одержуючи розведення 1: 100 і т.д. Для приготування кожного розведення беруть окремі стерильні піпетки, вміст виливають, не торкаючись піпеткою стерильної води в пробірці. Для кожної проби води повинен бути зроблений посів не менше ніж з двох різних розведень залежно від ступеня передбачуваного забруднення. Чисту воду централізованого водопостачання рекомендується висівати по 1 мл у дві чашки; воду децентралізованого водопостачання /колодязі, джерела і т.д./ по 1 і 0, 1 мл, воду відкритих водоймищ по 1, 0, 1 і 0, 01 мл. Посів 1 мл розведення 1: 10 відповідає посіву 0, 1 мл досліджуваної води і т.д. При висіві з флаконів з пробами води знімають паперові ковпачки, виймають корки, шийки фламбують, після чого воду ретельно перемішують обережним продуванням повітря через стерильну піпетку. У засіяні чашки вливають 8-12 мл розплавленого і охолодженого до 45 º С МПА, швидко перемішують його з водою легкими похитуваннями чашки, уникаючи утворення пухирців повітря і попадання середовища на стінки чашки. Чашки ставлять на горизонтальну поверхню до повного застигання агару, потім поміщають їх в термостат дном вверх та інкубують при температурі 37 º С протягом 24 годин. При дослідженні води відкритих водойм проби витримують у термостаті 72 години при температурі 20 º С. Підрахунок колоній проводять за загальноприйнятим способом. Враховують тільки ті розведення, при посіві яких на чашці виросло від 30 до 300 колоній. При посіві 1 мл нерозведеної води враховують всі колоній, але їх кількість не повинна перевищувати 300. Якщо на чашці з найвищим розведенням виросло більше 300 колоній і аналіз не можна повторити, то допускається проводити підрахунок колоній за допомогою пластинки з сіткою і лупи при сильному боковому освітленні. Підраховують не менше 20 квадратів площею 1 см2 кожний в різних місцях чашки, потім виводять середнє арифметичне число колоній на 1см2, величину якого множать на площу чашки. Результат підрахунку колоній в кожній чашці виражається кількістю бактерій в 1 мл аналізованої води з врахуванням посіяного об'єму. За мікробне число приймають середнє арифметичне результатів підрахунку на двох чашках або двох різних розведень. Лічильну пластинку рекомендується використовувати при підрахунку кількості колоній, коли на обох чашках спостерігається повзучий ріст. При цьому підрахунок квадраті здійснюють на вільних від суцільного росту місцях. Санітарна оцінка води: Загальна кількість бактерій в 1 мл води не повинна бути більшою 100. Результати досліду______________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Висновки______________________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Робота 10. Визначення колі-титру за допомогою середовища КОДА (прискорений метод) Обладнання, реактиви та унаочнення. Досліджувана вода, стерильні колби об'ємом 250, 100 і 50 мл, середовище КОДА, стерильні піпетки, термостат. Проведення роботи. Використовується схема трьохрядного посіву проб води загальним об'ємом 333 мл (3 по 100 мл, 3 по 10 мл, 3 по 1 мл). Для посіву води об’ємом 100 і 10 мл готують необхідну кількість концентрованого середовища КОДА. Для цього на кожні 50 мл дистильованої води додають 7, 2 г сухого середовища КОДА, кип'ятять у водяній бані протягом 10 хв. і охолоджують. Для посіву 10 мл досліджуваної води 0, 72 г сухого середовища розчиняють в 5 мл дистильованої води і використовують після прогрівання і охолодження. Колір правильно виготовленого середовища повинен бути синьо-фіолетовим. У колби об'ємом 250 мл вносять по 50 мл такого середовища і по 100 мл досліджуваної води; в колби об’ємом 50-100 мл – по 5 мл середовища і по 10 мл досліджуваної води. По 1 мл води висівають в 5 мл середовища КОДА звичайної концентрації. Інкубують посіви в термостаті при 37°С протягом 24 годин. Помутніння середовища і зміна кольору до світло-зеленого або жовтого вказує на наявність в досліджуваному об’ємі води мікробів групи кишкової палички, Колі-титр і колі-індекс досліджуваної води визначають використовуючи табл. 1. З колб і пробірок, в яких спостерігається зміна кольору середовища, роблять пересівання на скошений агар, після чого ставлять хромоксидазний тест. Для диференціації бактерій родини Enterobacteriaceae від грамнегативних бактерій родини Pseudomonadaceae ставлять хромоксидазний тест, який можна застосовувати і для виявлення інших водних сапрофітних бактерій, які володіють активним ферментом оксидазою і окисляють фенілендиамінові сполуки до індофенолу. Це проявляється забарвленням середовища в яскраво синій колір. розчин готують безпосередньо перед визначенням. Для цього беруть 30-40 мг L-нафтолу, розчиняють в 2, 5 мл етилового спирту, додають 7, 5 мл дистильованої води і розчиняють 30-60 мл диметилфенілендиаміну. До колоній, що виросли, після пересівання з середовища КОДА додають декілька крапель реактиву і через 2-4 хв. визначають результат. Усі посинілі або з синім обідком колонії не враховують, оскільки вони не відносяться до родини Enterobacteriaceae. Санітарна оцінка води: Для води централізованого водопостачання відповідно до вимог державного стандарту колі-індекс (кількість БГКП в 1 л води) повинен бути не вище 3, колі-титр не менше 300. Для артезіанської води, шахтних колодязів, відкритих водойм згідно санітарних правил колі-індекс повинен бути не вище 10, колі-титр не менше 100. Таблиця 1. Визначення колі-титру і колі-індексу досліджуваної води прискореним методом
Результати досліду______________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Висновки______________________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Робота 11. Визначення колі-титру і колі-індексу за допомогою двофазного бродильного методу Обладнання, реактиви та унаочнення. Глюкозо-пептонне середовище (ГПС), пробірки з скошеним розолово діагностичним середовищем (РДА), досліджувана вода, стерильні колби на 500 мл, Проведення роботи. При дослідженні води з артезіанських свердловин об'єм води, що засівається, становить – 300 мл (два об'єми по 100 мл засівають в колби з 10 мл концентрованого ГПС і 10 об'ємів по 10 мл засівають в пробірки з 1 мл такого ж середовища). Вода з шахтних і ґрунтових колодязів, відкритих водоймищ висівається в об'ємі 111, 1 мл (100 мл висівають в колбу з 10 мл концентрованого ГПС, 10 мл в пробірку з 1 мл цього ж середовища, 1 мл і 0, 1 мл води висівають в пробірку з 10 мл розведеного ГПС) Перший етап дослідження – це накопичення БГКП. Засіяні об'єми води поміщають в термостат при 37 º С на 24 години. Другий етап - ідентифікація кишкової палички. Після інкубації з колб і пробірок з висівами на ГПС роблять посіви на середовище РДА (МПА з розоловою кислотою) незалежно від наявності росту. Посівний матеріал вносять в конденсаційну рідину, потім роблять укол в стовпчик середовища до 3/4 його висоти, а після цього петлею проводять рівний штрих по скошеній поверхні середовища. Пробірку з РДА ставлять в термостат при 37 º С. Наступного дня визначають результати дослідження. Результати вважаються позитивними, якщо на скошеній поверхні РДА сірий штрих не змінює кольору, середовища в пробірках набувають жовтого кольору, відмічаються ознаки газоутворення, а в мазках виявляються грамнегативні палички. Кишкова паличка вважається не виділеною, якщо РДА не змінюється. При зміні РДА значення колі-титру і колі-індексу знаходять користуючись таблицями 2 і 3. Таблиця 2. Розрахункова таблиця колі-титру і колі-індексу для води з водопроводу і артезіанських свердловин |
|||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 252; Нарушение авторского права страницы
Для визначення якості води будь-якої ділянки водопроводу, що обслуговує окремий об'єкт /тваринницьку ферму, забійний цех, м’ясо-переробне підприємство і т. д./ водорозбірний кран заздалегідь обпалюють полум'ям тампона змоченого в спирті, кран відкривають і протягом 2 хв. спускають воду в каналізацію. Відбір проб хлорованої води проводять в банки, в які перед стерилізацією вносять 10 мг дехлоратора - сірчистокислого натрію.