|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО БАНКИ ТА БАНКІВСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ» від 07.12.2000Стр 1 из 2Следующая ⇒
145. 1) Рішення задачі: СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Заперечуючи проти позову, АКБ та Вінницька облдирекція звернулися із зустрічним позовом до С. про визнання зазначених договорів недійсними, посилаючись на те, що їх вини у невиконанні зобов'язань, передбачених договорами, немає, крім того, Вінницька облдирекція не наділена правом юридичної особи, а її директор не мав повноважень на укладення і підписання договорів.
Відмовляючи в задоволені позову С. та задовольняючи позов АКБ, суд виходив із того, що Вінницька облдирекція не мала повноважень на укладення угод. Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до Положення про філії банку та їх персонал (затверджене Радою банку 17 липня 1991 р.; далі - Положення), а також Статуту акціонерно-комерційного банку соціального розвитку " Укрсоцбанк" (затверджений Національним банком України 27 вересня 1991 р.) мережа АКБ складається з центрального банку в м. Києві, дирекцій у містах Києві, Сімферополі та в обласних центрах і відділень банку. Банк зі своїми установами є юридичною особою. Установи банку не є юридичними особами і здійснюють свою діяльність від імені банку в порядку, визначеному Положенням. Як вбачається з п. 31 Положення, філії банку без спеціального доручення в межах наданих їм повноважень можуть бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або третейському суді й виступати в цих установах від імені банку та укладати угоди. Крім того, при новому розгляді справи суду слід врахувати, що умови договору між сторонами зазнали істотних змін, укладені угоди фактично припинили дію, а сторони продовжували виконувати оновлені договори депозитного вкладу. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, з яких вбачається, що процентні ставки по депозитних вкладах С. нараховувалися згідно з обліковими ставками Національного банку України.
Виходячи з наведеного судова палата з цивільних справ Верховного Суду України рішення Ленінського районного суду м. Києва від 9 червня 1997 р. та ухвалу судової колегії в цивільних справах Вінницького обласного суду від 7 жовтня 1997 р. скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.(" Вісник Верховного Суду України",
Ст. 323 ЦПК ЦК: Стаття 1058. Договір банківського вкладу 1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Стаття 1060. Види банківських вкладів 1. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. 2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Стаття 1061. Проценти на банківський вклад 1. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. 3. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. 4. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ __ ______ ______ року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Сімоненко В.М., розглянувши касаційну скаргу С. на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 червня 2010 року та на ухвалу судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, в с т а н о в и л а: С. звернувся до суду з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку " Укрсоцбанк" (далі - АКБ), Вінницької обласної дирекції " Укрсоцбанк" (далі - Вінницька облдирекція) про стягнення суми, посилаючись на те, що в грудні 2008 р. та в березні 2009 р. уклав з Вінницькою облдирекцією строкові договори депозитних вкладів з виплатою 300 та 400% річних, проте з липня 2009 р. відповідач в односторонньому порядку змінив процентну ставку по вкладах, у зв'язку з чим йому були заподіяно матеріальні збитки. Заперечуючи проти позову, АКБ та Вінницька облдирекція звернулися із зустрічним позовом до С. про визнання зазначених договорів недійсними, посилаючись на те, що їх вини у невиконанні зобов'язань, передбачених договорами, немає, крім того, Вінницька облдирекція не наділена правом юридичної особи, а її директор не мав повноважень на укладення і підписання договорів. Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 9 червня 1997 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Вінницького обласного суду від 7 жовтня 1997 р., позов С. залишено без задоволення, а зустрічний позов АКБ та Вінницької облдирекції задоволений. У касаційній скарзі С. просить скасувати ухвалені у справі рішення з підстав порушення судом норм матеріального права. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або не достовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими. Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328, ч. 1 ст. 335 ЦПК України, у х в а л и л а: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом С. до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (АКБ), Вінницької обласної дирекції «Укрсоцбанк» про стягнення суми. Додані до скарги матеріали повернути заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суду України з розгляду 145. 1) Рішення задачі: СУДОВА ПАЛАТА З ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Заперечуючи проти позову, АКБ та Вінницька облдирекція звернулися із зустрічним позовом до С. про визнання зазначених договорів недійсними, посилаючись на те, що їх вини у невиконанні зобов'язань, передбачених договорами, немає, крім того, Вінницька облдирекція не наділена правом юридичної особи, а її директор не мав повноважень на укладення і підписання договорів.
Відмовляючи в задоволені позову С. та задовольняючи позов АКБ, суд виходив із того, що Вінницька облдирекція не мала повноважень на укладення угод. Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до Положення про філії банку та їх персонал (затверджене Радою банку 17 липня 1991 р.; далі - Положення), а також Статуту акціонерно-комерційного банку соціального розвитку " Укрсоцбанк" (затверджений Національним банком України 27 вересня 1991 р.) мережа АКБ складається з центрального банку в м. Києві, дирекцій у містах Києві, Сімферополі та в обласних центрах і відділень банку. Банк зі своїми установами є юридичною особою. Установи банку не є юридичними особами і здійснюють свою діяльність від імені банку в порядку, визначеному Положенням. Як вбачається з п. 31 Положення, філії банку без спеціального доручення в межах наданих їм повноважень можуть бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або третейському суді й виступати в цих установах від імені банку та укладати угоди. Крім того, при новому розгляді справи суду слід врахувати, що умови договору між сторонами зазнали істотних змін, укладені угоди фактично припинили дію, а сторони продовжували виконувати оновлені договори депозитного вкладу. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, з яких вбачається, що процентні ставки по депозитних вкладах С. нараховувалися згідно з обліковими ставками Національного банку України.
Виходячи з наведеного судова палата з цивільних справ Верховного Суду України рішення Ленінського районного суду м. Києва від 9 червня 1997 р. та ухвалу судової колегії в цивільних справах Вінницького обласного суду від 7 жовтня 1997 р. скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.(" Вісник Верховного Суду України",
Ст. 323 ЦПК ЦК: Стаття 1058. Договір банківського вкладу 1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Стаття 1060. Види банківських вкладів 1. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. 2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Стаття 1061. Проценти на банківський вклад 1. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. 3. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. 4. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО БАНКИ ТА БАНКІВСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ» від 07.12.2000 Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. Стаття 57. Гарантування вкладів фізичних осіб Вклади фізичних осіб банків та філій іноземних банків гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством України. Вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України гарантуються державою.
Стаття 58. Відповідальність банку за своїми зобов'язаннями Банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 204; Нарушение авторского права страницы