Міністерство освіти, науки, Молоді і спорту україни

Міністерство освіти, науки, Молоді і спорту україни

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАЗОВІ навчальнО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

З дисципліни

“Україна і європейський світ ”

 

 

для студентів І курсу

 

 

Напрям підготовки “ Філологія ”

 6.020303 “Переклад”

 

 

Факультет перекладачів

 

Київ 2011

 

 

Базові навчально-методичні матеріали складені на основі робочої програми з дисципліни “Україна і європейський світ”

 

Укладачі – проф. Терещенко Ю.І., доц. Лебедєва І.М., ст. викл. Комова О.С.

 

Базові навчально-методичні матеріали затверджені на засіданні кафедри історії України і філософії

 

Протокол № 1 від 29 серпня 2011 р.

 

Завідувач кафедри: __________          Терещенко Ю.І.

 ^{(підпис)                            (прізвище, ініціали)}

 

 

перезатвердження робочої навчальної програми

 

Навчальний рік	2011/2012	2012/2013	2013/2014	2014/2015	2015/2016
Дата засідання кафедри
Номер протоколу
Підпис завідувача кафедри

 

І. вИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета: дисципліна “Україна і європейський світ має за мету як найширшу історичну ретроспективу взаємин України з державами європейського світу з часів Київської Русі по теперішній час.

Завдання дисципліни

Дисципліна має грунтовно ознайомити студентів із основними історичними подіями та фактами, які мали визначальний вплив на політичні, соціальні, економічні та культурні взаємостосунки між Україною країнами Європи. Важливим аспектом курсу є проблема соціокультурної і політичної орієнтації України, яка органічно сприймаючи досягнення західноєвропейської цивілізації, зберігала самобутність власного історичного розвитку. Значне місце посідатиме порівняльна характеристика відповідних соціальних і політичних структур в країнах європейського світу і в Україні, яка свідчить про спільність багатьох з них. Дисципліна має показати, що український народ витворив власні оригінальні форми соціального існування, які стали надбанням світової історії. Саме під таким кутом зору розглядається українське козацтво, яке увібрало в себе активні творчі сили усього тогочасного українського суспільства, постійно було у вирі воєнного і політичного життя Європи і мало чимало спільних рис з англійськими джентрі.

Дисципліна “Україна і європейський світ” розглядатиме, зокрема, теорію кельтського походження Русі-України, взаємовпливи Русі та держав Європи у ранньофеодальний період історії, періоду Реформації та Хмельниччини, періодів І.Мазепи та Наполеона Бонапарта, часів Французької революції та доби української революції 1917-1920 рр., проблеми української політичної еміграції в Європі, політичні та культурні зв’язки на сучасному етапі; основні етапи, напрями, організаційно-правові засади співпраці України з ЄС.

Особлива увага у дисципліні приділятиметься висвітленню історичних подій в Україні у європейських писемних джерелах, творах Г.Боплана, П.Шевальє, Вольтера, Маріме, та інших визначних мислителів і вчених. Розглядатимуться культурні та наукові контакти українців з представниками інтелектуальної еліти Європи, вивчатиметься їх співпраця з європейськими освітніми, науковими, культурними установами (М.Остроградський, Марко Вовчок, М.Драгоманов, М.Ковалевський, М.Грушевський, І.Борщак та ін.).

Вивчення історії України саме як один з проявів загальноєвропейського розвитку, у її розмаїтих зв’язках із західним світом, сприятиме об’єктивному і органічному сприйняттю історичного минулого українського народу.

Дисципліна допоможе студентам визначити:

• місце України у загальноєвропейському суспільно-політичному процесі;
• пріоритет особистості в системі західноєвропейських цінностей і його рецепція в Україні;
• внесок України в європейську цивілізацію;
• доцільність подальшої інтеграції України у загальноєвропейську спільноту.

 

Студенти повинні знати:

· загальну періодизацію курсу;

· основні етапи української державності в руслі загальноєвропейського цивілізаційного процесу з ІХ століття по теперішній час;

· головні напрямки та зміст політичного та соціально-економічного розвитку України та країн Європи;

· міждержавну політику європейських держав та України;

· взаємопроникнення та взаємовплив української та європейської культур, спільне та відмінне в їх історичному розвитку.

• основні напрями співпраці України з ЄС;

 

Студенти повинні вміти:

• вільно орієнтуватися в учбовому матеріалі;

• робити аргументовані висновки;

• проводити порівняльні аналогії соціально-економічного, політичного, культурного розвитку України та країн європейського світу;

• визначати історичну конкретність, своєрідність розвитку європейської цивілізації крізь призму вивчення національної історії як невід'ємної складової загальноєвропейського історичного процесу;

• вичерпно відповідати на поставлені запитання, демонструючи знання основних проблем курсу;

• використовувати отриманні знання на практиці (в роботі з науково-методичними матеріалами, друкованими джерелами в бібліотеках, архівах, при підготовці відповідей на теми семінарських і самостійних занять, для написання

 

 

Дисципліна “Україна і європейський світ” викладається на ІІ курсі Факультету перекладачів та Економіко-правового інституту (освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”) протягом одного семестру в обсязі 72 навчальних годин. Аудиторна робота: лекції – 24 години. Самостійна робота – 48 годин (включаючи час на екзамен).

Весь навчальний матеріал викладається в одному модулі. У процесі навчання студенти працюють на лекціях і виконують завдання позааудиторної самостійної роботи. Якість знань та вміння студентів перевіряються під час поточного (усного опитування, тестування, виконання письмових контрольних робіт, перевірки рефератів або конспектів відповідей з тем, винесених на самостійне опрацювання), рубіжного (написання модульної контрольної роботи) та підсумкового (залік) контролю. Наприкінці кожного навчального модуля визначається рейтинг студента за вивчення навчального матеріалу дисципліни, який є сумою рейтингових балів за аудиторну, позааудиторну та модульну контрольну роботу студента. Семестровий рейтинговий бал є сумою модульних рейтингових балів. Студенти, що мають семестрову оцінку з дисципліни напередодні сесії “відмінно”, “добре”, “задовільно” (за відповідним рейтингом), звільняються від проходження семестрового контролю й автоматично отримують залік. Решта студентів складають залік.

 

ТЕМАМИ І ВИДАМИ ЗАНЯТЬ

 

Види занять	кількість годин	Всього навчальних годин	3 них:
			Лекції (год.)	Семінарські, практичні заняття (год.)	Позааудиторна самостійна робота студента (год.)
Номер і назва модуля, тематика занять
Семестр ІV

IV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Змістом самостійної роботи студентів є опрацювання ними затвердженої кафедрою тематики (перелік тем додається).

Самостійна робота здійснюється у формі вивчення студентами у позааудиторний час теоретичних проблем курсу шляхом опрацювання обов’язкової та додаткової літератури, запропонованої у відповідних методичних рекомендаціях кафедри. Формами контролю за результатами вивчення тематики самостійних завдань є тестування та колоквіуми.

У зв’язку із збільшенням обсягу самостійної роботи студентів у навчальному процесі і водночас необхідністю засвоєння курсу у повному обсязі кафедра передбачила значно ширше опрацювання теоретичних питань курсу самими студентами із залученням рекомендованої кафедрою навчальної та науково-методичної літератури, запровадила контрольні опитування, тестування з тематики курсу, винесеної на самостійне опрацювання. З усього обсягу тем, запропонованих для самостійного вивчення, студенти зобов’язані захистити на оцінку лише одну з них.

Результати проведення контрольних заходів враховуватимуться при підрахунку семестрового рейтингу.

 

завдання для позааудиторної самостійної роботи складені за двома рівнями складності:

• репродуктивного рівня складності, що передбачає вміння відтворювати вивчений матеріал;
• творчого рівня складності, що передбачає вміння вирішувати типові для дисципліни завдання та застосовувати набуті знання для вирішення творчих завдань.

 

 

V. система

VIІ. підсумковий контроль

 

Підсумковою формою контролю навчальних досягнень студентів з курсу “Україна і європейський світ ” являється залік.

Відмітка про залік у національній шкалі („зараховано”, „не зараховано”) та оцінка в шкалі ЄКТС виставляється на підставі семестрового рейтингового бала студента за дисципліну таким чином:

90-100 балів – А

82-89 балів - В

75-81 бал - С

66-74 бали - D

60-65 балів - Е

59 балів і нижче – FX

Студенти, мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують відмітку про залік «зараховано» і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік «зараховано» в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС – Е та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав відмітку про залік «не зараховано», то йому в залікову відомість виставляється відмітка про залік «не зараховано» в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС та його семестровий рейтинговий бал за дисципліну.

 

Структура заліку.

Змістом заліку як форми підсумкового контролю виступає поняттєве, фактологічне, концептуальне та орієнтовно-уявленнєве знання згідно з темами програми теоретичної підготовки.

Зі студентами, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче залік проводиться у формі індивідуальної бесіди з викладачем, яка передбачає змістовні відповіді на поставлені запитання залікового завдання. Базою для системи завдань є коло теоретичних та практичних проблем, що розглядались протягом семестру в процесі вивчення певних тем модуля, а також матеріал, що передбачався програмою самостійної роботи студентів.

Залікове завдання складається з трьох питань, які хронологічно охоплюють весь матеріал курсу: одне питання ‑ репродуктивного рівня складності, друге ‑ алгоритмічного й третє питання ‑ творчого рівня складності.

В процесі відповіді студент повинен:

– вичерпно відповісти на питання залікового завдання;

– продемонструвати вміння аналізувати, зіставляти, пов’язувати історичні події минулого і сучасності;

– робити аргументовані висновки, давати самостійні оцінки історичним явищам і подіям;

– логічно і послідовно висловлювати свої думки;

– показати вміння користуватись історичною термінологією.

 

Зразок залікового завдання

КНЛУ   Спеціальність “Переклад”                                                                                     Семестр          І V Навчальний предмет Україна і європейський світ   Варіант № 5   1. Охарактеризуйте європейський вектор політики Рюриковичів за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. (Рівень А) 2. Поясніть яким чином під впливом ідей Просвітництва змінилося громадсько-політичне житті Європи і України у ХУШ - першій чверті ХІХ ст. (Рівень В). 3. Проаналізуйте основні положення Програми Євросоюзу із сприяння реформам в Україні та на основі цього аналізу дайте оцінку сучасним стратегіям співробітництва, запропонованим експертами ЄС українській стороні. (Рівень С).     Затверджено на засіданні кафедри Історії України і філософії  протокол № 2 від «6» вересня 2010 р. Зав. кафедрою Терещенко Ю.І. ________ Екзаменатор _________________

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Відповідь на питання репродуктивного рівня оцінюється на “відмінно”, коли студент дає вичерпну відповідь на поставлене питання, демонструє знання фактологічного матеріалу, основних теоретичних проблем курсу, вміє застосовувати навчальну інформацію для осмисленого відтворення історичних подій. Оцінка “добре” передбачає в цілому правильну відповідь на поставлене питання “Задовільно” виставляється при наявності окремих помилок при висвітленні фактологічного матеріал) і даної проблеми. “Незадовільно” - за грубі помилки у висвітленні історичних подій, явищ та персоналій або повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання алгоритмічного рівня оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, вміє аналізувати, порівнювати, робить аргументовані висновки, застосовувати навчальну інформацію для осмислення стандартних ситуацій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, вміти робити аналіз і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення й розв’язання стандартної ситуації. “Незадовільно” - це повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання творчого рівня оцінюється на " відмінно", коли студент вільно орієнтується в учбовому матеріалі, усвідомлено застосовує освоєну навчальну й наукову інформацію для осмислення нестандартних проблем, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни змістовно та логічно викладає матеріал, максимально дотримується хронології історичних подій і явищ, вміє аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, вичерпно відповідає на додаткові запитання викладача, розглядає історію України в контексті світової історії, дає вичерпну характеристику визначним діячам України та європейського світу, їх ролі і місцю в історичному процесі, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни. На оцінку " добре" студент повинен чітко відповісти на запропоновані питання, вміти робити аналіз і висновки, але на додаткові запитання викладача відповідає з деякими погрішностями. Оцінка " задовільно" ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення.

" Незадовільно" - за грубі помилки в оцінці тих чи інших історичних подій, явищ та персоналій й повне незнання програмного матеріалу.

На заліку оцінка “зараховано” виставляється в тому разі, якщо вона відповідає параметрам “відмінно”, “добре”, “задовільно” (“ відмінно ” при отриманні оцінок “5”, “5”, “5”; “4”. “5”, “5”; “5”, “4”. “5”; “ добре ” - “5”, “4”, “4”; “4”, “4”, “5 ”; “3”, “4”, “5”; “ задовільно ” - “5”, “3”, “3”; “3”; “4”, “4”; “3”. “3”. “3”).

Оцінка “не зараховано ” виставляється, коли студент дає відповідь лише на одно з трьох питань білету. допускає грубі помилки в оцінці тих чи інших історичних подій, явищ та персоналій або демонструє повне незнання програмного матеріалу. У такому разі оцінка відповідає параметру “ незадовільно ” (“3” “З”, “2”; “2”, “З”, “З”; “2”, “2”, “2”).

 

 

Орієнтовні питання до заліку з курсу “ Україна і європейський світ ”

1. “Варварські” королівства Західної Європи і утворення Старокиївської держави.

2. Західноєвропейський політичний процес і давньоруська державність в добу перших Рюриковичів.

3. Східна і Західна церкви християнського світу. Християнізація Русі-України до Володимирового хрещення і європейський контекст.

4. Князювання Володимира і Ярослава Мудрого в контексті суспільно-політичного розвитку західноєвропейського світу.

5. Хрещення України-Русі як фактор “європеїзації”.

6. Європейський вектор зовнішніх зв‘язків Київської Русі кін. Х сер. ХІІ ст.

7. Зміцнення королівської влади в країнах Західної Європи.

8. Розпад Київської держави. Галицько-Волинське князівство як фактор продовження українського державного життя.

9. Проникнення західних впливів у міське життя України. Початки магдебургії.

10. Політичні процеси в Центральній Європі і участь в них галицько-волинських володарів.

11. Українські князівства ХІV ст. Зв‘язки з Західною Європою.

12. Криза феодально-католицької системи в Західній Європі. Зародження буржуазних відносин.

13. Зміцнення національних держав в Європі і піднесення Литовсько-Руської держави.

14. Розвинутий феодалізм в Україні. Соціальна еволюція станів (XV ст.).

15. Перехід від середньовічної станової монархії до абсолютизму. Спроби зміцнення великокняжої влади у Великому князівстві Литовському.

16. Формування буржуазних відносин. Фільваркова система.

17. Соціальні протести в Європі і Україні.

18. Виникнення козацтва, його роль у зародженні буржуазних відносин в Україні.

19. Реформація і контрреформація. Їх прояви в Україні.

20. Інтеграція українських земель у польській державі. Загострення національно-релігійних і соціальних суперечностей наприкінці XVI ст.

21. Середньовічна культура в країнах Західної Європи. Основні напрямки розвитку.

22. Роль християнства в культурному розвитку давньої України-Русі. Константинополь чи Рим.

23. Освіта і давньоукраїнське письменство.

24. Архітектура і образотворче мистецтво. Західні впливи.

25. Утвердження абсолютизму в країнах Західної Європи і політична ситуація в Речі Посполитої.

26. Вплив Нідерландської революції на поширення релігійної і національної свободи. Українські і польські антитринітарії у Голландії.

27. Козацтво на чолі загальнонаціонального руху в Україні.

28. Участь козацтва у Тридцятилітній війні.

29. Розгортання національно-визвольної боротьби під проводом Б.Хмельницького. Реакція в Європі на події в Україні.

30. Українська державність і європейський світ. Формування буржуазних відносин.

31. Західний вектор політичної орієнтації Б.Хмельницького у 1654-1657 рр.

32. Розвиток абсолютизму і європейська політична система.

33. Європейський характер зовнішньої і внутрішньої політики І.Виговського. Велике князівство Руське.

34. Доба " Руїни". Західноєвропейські джерела про ситуацію в Україні.

35. Перехід до епохи просвітництва в Європі. Доба гетьмана Мазепи.

36. Доба Відродження та її вплив на український культурний процес.

37. Готичні та ренесансні стильові ознаки в українському мистецтві XV-XVII ст.

38. Бароко в духовному житті Європи і України.

39.Вплив ідей Великої французької революції на український суспільно-політичний рух.(перша чверть ХІХст.).

40.Україна у планах Наполеона.

41. Кримська війна і українська проблема.

42. Загострення російсько-німецьких відносин у 70-80 р.р. і український національний рух (Проблема Королівства Київського за проектом Бісмарка).

43.Дипломатичні контакти урядів України часів національно-демократичної революції з країнами Західної Європи.

44. Українська політична еміграція в Європі у міжвоєнний час. (Участь українців в соціально-економічному, політичному та культурному розвитку європейських держав. Розвиток наукових досліджень представників української діаспори. Українські науково-дослідні інститути в Європі.).

45. Українське питання в період Другої світової війни. Участь українців в антифашистському русі.

46. Українська діаспора в Європі у повоєнний час. Незалежна Україна і європейський світ на сучасному етапі. Проблема інтеграції України у європейський політичний та економічний простір.

47. Співпраця України з Європейським парламентом.

48. Основні напрями та результати співпраці Ради ЄС (Рада Міністрів) з з владою незалежної України.

49. Співпраця Європейської Комісії з владними інституціями незалежної України.

50. Європейський суд: досвід діяльності для України.

51. Досвід діяльності Європейська Рахункової Палати в умовах посилення євро інтеграційних процесів в Україні.

52. Конкуренція та конкурентна політика в ЄС та в Україні.

53. Лібералізація та економічна концентрація в ЄС та Україні.

54. Організаційно-правова реалізація конкурентної політики в ЄС та Україні.

55. Повноваження у сфері торговельної політики.

56. Основні інструменти – митні процедури, тарифи, непрямі податки в ЄС та Україні.

57. Міжнародний рух технологій в ЄС та Україні.

58. Використання досвіду науково-технічного регулювання економіки ЄС в Україні.

59. Інформація як фактор співробітництва України з ЄС.

60. Основні елементи монетарної стратегії в ЄС та в Україні.

61. Соціальний діалог – ключовий елемент європейської соціальної моделі і українські реалії.

62. Соціальна політика в ЄС та в Україні.

63. Адаптація європейського законодавства в сучасній Україні.

64. Співпраця ЄС з Україною в галузі економіки та фінансів.

65. Досвід ЄС щодо забезпечення макроекономічної стабільності та цінової рівноваги в умовах глобальної економічної кризи для України.

66. Розробка та досвід втілення проектів об’єднання Європи за часів Середньовіччя.

67. Поглиблення інтеграційних процесів на Європейському континенті в Новий час. Створення фундаментальних засад європейської інтеграції.

68. Європейська спільнота на шляху створення універсальної моделі побудови “єдиної Європи” в Новітню добу.

69. Еволюція традиційних федералістських теорій європейського об’єднання в Середньовічну та Нову добу.

70. Еволюція ідеї панєвропейзму в період між Першою та другою світовими війнами.

71. Основні етапи розвитку європейського руху у Новітню добу.

72. Неофункціоналістська концепція європейської інтеграції: зміст та етапи еволюції.

73. Розвиток концепції реалізму в об’єднаній Європі ХХ ст.

74. Розвиток сучасних “синхроністичних” інтеграційних теорій.

75. Розвиток комунікативної теорії.

76. Нові моделі європейської інтеграції кінця ХХ – початку ХХІ ст. (концепція “Європи змінних геометрій”).

77. Періодизація та характеристика основних етапів європейської інтеграції.

78. Формування договірно-правових засад після здобуття Україною незалежності.

79. Критерії розширення і поглиблення європейської інтеграції та України.

80. Основний зміст Єдиного Європейського Акту; Маастрихтської договору, угоди про співробітництво між Україною та ЄС.

81. Проблема реформування й розширення ЄС на сучасному етапі.

82. ЄС після ратифікації Лісабонського договору і Україна: основні тенденції та напрями співпраці.

 

 

Міністерство освіти, науки, Молоді і спорту україни

123456Следующая ⇒

Поделиться: